Ухвала суду № 108796789, 03.02.2023, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/1964/22 Провадження № 6/304/7/2023

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2023 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді - Чепурнова В. О.,

з участю секретаря судового засідання Галас А.Ю.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання судового рішення від 21 грудня 2022 року у цивільній справі за позовом заступника керівника Ужгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Тур`є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Державне підприємство «Ужгородське лісове господарство» про відшкодування шкоди,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 подав заяву, в якій просить на підставі ст. 267 ЦПК України розстрочити на дванадцять місяців виконання рішення Перечинського районного суду від 21 грудня 2022 року у цивільній справі за позовом заступника керівника Ужгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Тур`є-Реметівської сільської ради до нього про відшкодування шкоди. Вказує, що має складне матеріальне становище, оскільки офіційно не працевлаштований та будь якого доходу не отримує, а також має на утриманні двох малолітніх дітей, дружина знаходиться у відпустці по догляду за дитиною. На підставі наведеного просить задовольнити заяву.

Заявник ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, подав заяву, в якій просив про розгляд такої без його участі, підтримавши вимоги у повному обсязі, а також додав копію обмінної карти дружини в якості доказу її вагітності.

Інші учасники у судове засідання також не з`явилися, про місце, дату та час судового засідання повідомлялися у встановленому законом порядку.

Суд вважає можливим розглядати заяви у відсутності учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про розстрочку виконання рішення суду.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши заяву та матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Встановлено, що рішенням Перечинського районного суду Закарпатської області від 21 грудня 2022 року по цивільній справі № 304/1964/22 задоволено позов заступника керівника Ужгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Тур`є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Державне підприємство «Ужгородське лісове господарство», про відшкодування шкоди.

Стягнуто із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Тур`є-Реметівської сільської ради Ужгородського району шкоду, заподіяну порушенням природоохоронного законодавства, у розмірі 57 036 (п`ятдесят сім тисяч тридцять шість) грн 29 коп, а також судові витрати у розмірі 1 240, 50 грн.

З доданих до заяви письмових матеріалів видно, що на утриманні у ОСОБА_1 перебуває двоє малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копіями відповідних свідоцтв про народження дітей серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 .

ОСОБА_1 ніде не працює, доходу не має, дружина ОСОБА_4 перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також станом на 24 січня 2023 року перебуває на 15-16 тижні вагітності.

Розстрочка виконання рішення суду це розподіл виконання рішення на частини, що підлягають виконанню протягом певного періоду часу або через певні періоди часу, що призводять до перенесення строку виконання рішення на пізніші періоди, зокрема, полягає в розподілі належних до сплати сум платежу на певні частини із встановленням конкретного строку для виконання кожної з визначених частин рішення. При розгляді заяв щодо розстрочки виконання рішення суд виходить з міркувань доцільності та об`єктивності необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання такого додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання строку для розстрочки виконання рішення суд не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, розстрочка має бути компромісом між заінтересованими сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, право на суд, захищене ст. 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece), від 19.03.1997, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II). Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (див. рішення від 07.06.2005 у справі «Фуклев проти України», заява № 71186/01, п. 84). На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці (рішення від 17.05.2005 у справі «Чіжов проти України» п. 40, заява N 6962/02). Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у п. 1 ст. 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (див. рішення у справі «Comingersoll S. A.» проти Португалії», заява № 35382/97, п. 23, ECHR 2000-IV).

Окрім того, вирішуючи справу «Шмалько проти України» Європейський суд з прав людини в п. 43 свого рішення від 20.07.2004 дійшов наступного висновку: «Суд наголошує, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду однієї зі сторін. Було б незрозуміло, як би стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».

Також, як зазначив Конституційний Суд України в пункті 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 року № 11-рп/2012, за практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду (Рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Як передбачено ч. 4 ст. 435 ЦПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

У відповідності до ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Враховуючи, що на підставі зібраних доказів встановлено складне матеріальне становище ОСОБА_1 , останній ніде не працевлаштований, у той же час має на утриманні двох малолітніх дітей та вагітну дружину, родина проживає за рахунок соціальних виплат, інших джерел доходу немає, суд дійшов висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення.

Керуючись ст. 435, 258-261 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

заяву задовольнити.

Розстрочити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцю АДРЕСА_1 , виконання рішення Перечинського районного суду Закарпатської області від 21 грудня 2022 року по цивільній справі № 304/1964/22 про стягнення з нього на користь Тур`є-Реметівської сільської ради Ужгородського району шкоду, заподіяну порушенням природоохоронного законодавства, у розмірі 57 036 (п`ятдесят сім тисяч тридцять шість) грн 29 коп, терміном на 12 (дванадцять) місяців з дня постановлення рішення, шляхом сплати щомісячного платежу в розмірі 4 753 (чотири тисячі сімсот п`ятдесят три) грн 03 коп до 15 числа кожного місяця.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: Чепурнов В. О.