Постанова № 108784028, 01.02.2023, Саратський районний суд Одеської області

Справа № 513/94/23

Провадження № 3/513/158/23

Саратський районний суд Одеської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2023 року Саратський районний суд Одеської області у складі головуючого судді Бучацької А.І., за участю: секретаря судового засідання Златіної О.І., захисника адвоката Дімова А.П., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт.Сарата матеріали, які надійшли з військової частини НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця за мобілізацією, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , оператора протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , одруженого, маючого на утриманні п`ятьох неповнолітніх дітей, паспорт НОМЕР_2 , виданий 17 лютого 2003 року Білгород-Дністровським РВ УМВС України в Одеській області,

за ч.4 ст.172-11 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/22 від 24.02.2022, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Будучі військовослужбовцем призваним за мобілізацією, відповідно до ст. 9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджених Законом України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України", матрос ОСОБА_1 зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), знати та виконувати свої службові обов`язки, що визначають обсяг завдань доручених йому за посадою.

Під час проходження військової служби матрос ОСОБА_1 повинен був неухильно дотримуватись військової дисципліни. Відповідно до ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за виконання своїх обов`язків, вимог військових статутів. Військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, не вживати під час проходження військової служби наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час проходження військової служби.

21 грудня 2022 року матрос ОСОБА_1 був виписаний з лікувального закладу нефрологічного відділення КНП "Одеська обласна клінічна лікарня ООР" та повинен був прибути до військової частини НОМЕР_1 21 грудня 2022 року.

З довідки-доповіді від 26 грудня 2022 року № 1423 старшого оперативної групи військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_2 стало відомо що 26 грудня 2022 року військовослужбовець призваний за мобілізацією матрос ОСОБА_1 повернувся до пункту постійного місця дислокації військової частини НОМЕР_1 . Таким чином, військовослужбовець призваний за мобілізацією матрос ОСОБА_1 повернувся з лікувального закладу з запізненням на 5 (п`ять) діб.

Зазначеними діями матрос ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.172-11 КУпАП, а саме несвоєчасне прибуття з лікувального закладу до військової частини військовослужбовцем призваним за мобілізацією, вчинене в умовах особливого періоду.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав. Пояснив, що самовільно покинув лікувальний заклад та не повернувся до війсьвової частини, оскільки хотів допомогти брату, який отримав бойове поранення у ОСОБА_3 . Два дні шукав машину, якою зміг би поїхати до брата, а потім посварився з побратимами, випив, та під час перебування в нетверезому стані був затриманий ВСП. Після чого приїхали війсьвовослужбовці з в/ч НОМЕР_1 та привезли його до військової частини.

Від захисника адвоката Дімова А.П. надійшла заява та заперечення на протокол про військове адміністративне правопорушення ОД /VIII/48, в якій він просив скасувати протокол, складений 26.12.2022 року відносно ОСОБА_1 та провадження по справі закрити. Заяву обґрунтував тим, що при складанні протоколу допущені грубі порушення закону, а саме перед складанням протоколу ОСОБА_1 не було роз`яснено його права відповідно до ст. 268 КУпАП України, але в протоколі зазначено, що нібито роз`яснено. Вважає, що протокол є незаконним та необґрунтованим.

Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та захисника адвоката Дімова А.П., дослідивши матеріали справи суд приходить до наступних висновків.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган(посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За положеннями ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 172-11 КУпАП, підтверджується:

протоколом про адміністративне правопорушення ОД /VIII/49 від 26 грудня 2022 року, в якому містяться необхідні відомості щодо місця, часу та способу вчинення адміністративного правопорушення. В протоколі є відмітка, що військовослужбовцю ОСОБА_1 роз`яснено зміст статті 63 Конституції України та права і обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП України, а також є підпис ОСОБА_1 , який зауважень не мав;

довідкою № 1423 від 26.12.2022 року про несвоєчасне повернення з лікувального закладу військовослужбовця призваного за мобілізацією матроса ОСОБА_1 , згідно якої 26.12.2022 року з рапорту помічника чергової частини сержанта ОСОБА_4 № 4771 від 26.12.2022 року стало відомо, що до пункту постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 повернувся військовослужбовець призваний за мобілізацією матрос ОСОБА_1 (без зброї). Згідно виписки нефрологічного відділення КНП "Одеська обласна клінічна лікарня ООР" з медичної карти стаціонарного хворого № 22436 від 21.12.2022 року матрос ОСОБА_1 самовільно залишив лікувальний заклад, був виписаний за порушення режиму та до військової частини не повернувся;

витягом з наказу № 355 від 24.12.2022 року тимчасово виконуючого обов`язки командира військової частини НОМЕР_1 щодо призупинення виплати грошового забезпечення матросу ОСОБА_1 з 21.12.2022 року;

витягом з наказу № 358 від 27.12.2022 року тимчасово виконуючого обов`язки командира військової частини НОМЕР_1 щодо поновлення виплати грошового забезпечення матросу ОСОБА_1 з 26 грудня 2022 року;

письмовими поясненнями ОСОБА_1 , відповідно до яких від самовільно покинув лікувальний заклад, у зв`язку з тим, що його брат ОСОБА_5 знаходився в зоні бойових дій з контузією та він вирішив допомогти брату перевезти його в шпиталь;

випискою нефрологічного відділення КНП "Одеська обласна клінічна лікарня» ООР" з медичної карти стаціонарного хворого № 22436. Дата шпиталізації 02.12.2022 року, дата виписки 21.12.2022 року. Клінічний діагноз: Гіпертонична хвороба ІІ ст. Ступінь ІІІ, Ризик Iv, Кардіо-ренальний синдром ІІ ст. Хронічний гастродуоденіт, Хронічний безкам`яний холецестит. Хронічний панкреатит в стадії ремісії. Анемія хронічного захворювання легкого ступеню важкості. Наслідки перенесеної ВМТ (вересень 2022 року) у вигляді помірно виражених цефалгічного, вестибуло-атарактичного, астено-невротичного синдромів. Тінітус. Виписаний за порушення лікарняного режиму, самовільно покинув лікувальний заклад.

Суд вважає безпідставними посилання захисника Дімова А.П. щодо необхідності скасування протоколу відносно ОСОБА_1 , оскільки за положеннями ч.1 ст. 284 КУпАП України по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

Ствердження захисника Дімова А.П. та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_6 про те, щоостанній не прибув вчасно до військової частинизповажних причин,тому що бажав допомогти брату, спростовуються вищезазначеними доказами.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.4 ст.172-11 КУпАП за ознаками: несвоєчасне прибуття з лікувального закладу до військової частини військовослужбовця призваного за мобілізацією тривалістю до п`яти діб, вчинене в умовах особливого періоду.

Ст. 8 КУпАП визначено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

27 січня 2023 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей несення військової служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці" від 13 грудня 2022 року № 2839-IX.

Частиною 1 Закон № 2839-IX внесено зміни до КУпАП, зокрема підпунктом 3 частини 1, у частинічетвертій статті 172-11: абзац перший доповнено словами "крім воєнного стану";

в абзаці другому слова "від ста сорока п`яти до двохсот вісімдесяти п`яти" замінено словами "від однієї до двох тисяч", а слова "від семи до десяти діб" - словами "від десяти до п`ятнадцяти діб".

Підпунктом 4 пункту 2 Розділу І Закону № 2839-IX абзац перший частини п`ятої статті 407 КК України викладено в такій редакції: "Самовільне залишення військової частини або місця служби, а також нез`явлення вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці".

Таким чином, з 27 січня 2023 року відповідальність військовослужбовців за вказане правопорушення була криміналізована та посилена.

Правопорушення було вчинено ОСОБА_1 до набрання чинності Законом № 2839-IX, тому за правилами ст.8 КУпАП йому належить призначити адміністративне стягнення за ч.4 ст.172-11 КУпАП (в редакції, чинній на час вчинення адміністративного правопорушення), санкція якої встановлювала адміністративне стягнення у виді накладення штрафу від ста сорока п`яти до двохсот вісімдесяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від семи до десяти діб.

Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про накладенні адміністративного стягнення суд, відповідно до ст.33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

З службової характеристики матроса ОСОБА_1 встановлено, що за час проходження служби на займаній посаді військовослужбовець зарекомендував себе з посереднього боку, до військової служби ставиться відповідально, займаній посаді відповідає.

Суд також враховує, що згідно медичної характеристики, ОСОБА_1 17.09.2022 року отримав вибухову травму, неодноразово проходив стаціонарне лікування, має на утриманні п`ятьох неповнолітніх дітей.

Судом не встановлено обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що на ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення у виді штрафу, передбаченого санкцію ч.4 ст.172-11 КУпАП ( в редакції, чинній на час вчинення адміністративного правопорушення).

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків. Отже ОСОБА_1 належить звільнити від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 279, 280, 283 284, 294 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.172-11 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

Стягнення проводити на користь держави на розрахунковий рахунок № UA978999980313030106000015722, код за ЄДРПОУ отримувача - 37607526, отримувач коштів - ГУК в Одеській області/смт. Сарата/21081100, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), вид платежу: адміністративні штрафи та інші санкції.

Від сплати судового збору ОСОБА_1 звільнити.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці з дня набрання нею законної сили.

Повний текст постанови складено 06 лютого 2023 року.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Саратський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя А. І. Бучацька