Ухвала суду № 108777514, 04.02.2023, Межівський районний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер № 181/143/23

Провадження №1-кс/181/33/23

У Х В А Л А

04 лютого 2023 року смт Межова

Слідчий суддя Межівського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора Межівського відділу Першотравенської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ ВП №2 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене начальником Межівського відділу Першотравенської окружної прокуратури ОСОБА_5 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Межова, Межівського району, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, фактично проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-02.02.2017 року Межівським районним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 71 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць. 07.05.2020 року звільнився з Жовтоводської виправної колонії № 26 Дніпропетровської області по відбуттю строку покарання,

у кримінальному провадженні № 12023041480000002 від 01 січня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні СВ ВП №2 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження № 12023041480000002 за ч.2 ст. 307 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , будучи раніше судимий - 02.02.2017 року Межівським районним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі та 07.05.2020 року звільнившись з Жовтоводської виправної колонії №26 Дніпропетровської області по відбуттю строку покарання, належних висновків про свою поведінку не зробив, на шлях виправлення не став, маючи не зняту і не погашену в установленому порядку судимість скоїв новий умисний злочин.

Так, ОСОБА_7 свідомо знаючи, що операції з наркотичними засобами та психотропними речовинами є незаконними, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою незаконного збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено «канабіс» та отримання, таким способом наживи, у невстановленому місці, у невстановлений час, у невстановлений спосіб, в порушення Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», незаконно придбав з метою збуту, особливо небезпечну наркотичну речовину, обіг якої заборонено - канабіс, у трьох сліп пакетах, загальною вагою 6,76 г., яку він незаконно зберігав при собі з метою подальшого її незаконного збуту.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконний збут вищевказаної наркотичної речовини, ОСОБА_6 , 02.02.2023 року на території Межівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області незаконно збув ОСОБА_8 три прозорі сліп пакети із полімерного матеріалу з подрібненою рослинною речовиною темно-зеленого кольору, загальною вагою 2,3522 г., 2,2693 г., 2,1410 г., яка є небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом. Маса канабісу (в перерахунку на висушену речовину) становить 1,9750 г., 1,9048 г., 1,7973 г., за що відповідно отримав від ОСОБА_8 грошові кошти у сумі 1000 грн.

Незаконне придбання та зберігання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу ОСОБА_6 кваліфікується за ч.2 ст. 307 КК України.

Підозрюваним по кримінальному провадженню є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

02 лютого 2023 року о 21 годині 25 хвилин на підставі ст. 208 КПК України ОСОБА_6 було затримано (час фактичного затримання 21.25 год. 02.02.2023).

ОСОБА_6 03 лютого 2023 року в порядку ст.ст.276-278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

-протоколом обшуку домоволодіння, в якому проживає ОСОБА_6 ;

-протоколом огляду покупця;

-протоколом оперативної закупки;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ;

-протокол допиту свідка ОСОБА_9 , який був присутнім у якості понятого під час складання протоколу затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_6 та проведення обшуку домоволодіння, в якому проживає останній;

-протоколом огляду предмета, а саме: мобільного телефону ОСОБА_6 ;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ;

-протоколом впізнання особи за фотознімками за участю свідка ОСОБА_11 ;

-речовими доказами;

-іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

З огляду на викладене є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.

ОСОБА_6 фізично та психічно здоровий.

Згідно матеріалів кримінального провадження ОСОБА_6 , маючи не погашену в законному порядку судимість, вчинив новий умисний тяжкий злочин, тобто встановлена наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Окрім цього, зібрані фактичні дані в своїй сукупності дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, санкцією якого передбачено єдине безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, що дає органу досудового розслідування підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 , розуміючи, що йому за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення загрожує міра покарання, пов`язана з реальним позбавленням волі, може переховуватися від правоохоронних органів з метою уникнення відповідальності, тобто встановлена наявність ризику передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Також встановлена наявність ризику, передбаченого п.2 ч.1 ст. 177 КПК України - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що підтверджується свідченнями понятого при проведенні обшуку домоволодіння, в якому проживає ОСОБА_6 , який підтвердив, що останній в ході проведення обшуку намагався знищити виявлену подрібнену речовину рослинного походження, яка за своїми морфологічними ознаками схожа на рослини коноплі, а саме: ногою збив розгорнутий паперовий згорток зі столу, після чого вказана речовина розсипалась.

Таким чином, проаналізувавши матеріали кримінального провадження, вважає, що у даному випадку виникає необхідність в обранні ОСОБА_6 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Такий запобіжний захід у даному випадку є необхідним та достатнім для забезпечення належної поведінки обвинуваченого та для виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст.2 Кримінального процесуального кодексу України, так як жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.1, 2, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Встановлено існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки ОСОБА_6 та відповідно не можливість запобіганням ризикам у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу.

ОСОБА_6 хронічних захворювань, які б перешкоджали тримання під вартою не має (обставина, передбачена п.3 ч.1 ст. 178 Кримінального процесуального кодексу України), постійного місця роботи не має (обставина, передбачена п.5 ч.1 ст. 178 Кримінального процесуального кодексу України).

З урахуванням зазначеного та враховуючи, що перебуваючи на свободі підозрюваний ОСОБА_6 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів. Однак, альтернативою запобіжного у вигляді тримання під вартою може бути застосований запобіжний захід до підозрюваного

ОСОБА_6 у вигляді застави, що регламентується ст.182 КПК України у розмірі 300 мінімальних заробітних плат як для працездатної особи, так як вказаний злочин був вчинений у період військового стану на території України.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, вважає, що воно є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Підозрюваний ОСОБА_6 проти задоволення клопотання заперечував.

Дослідивши матеріали клопотання, вислухавши думку прокурора, підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення даного клопотання за наступних підстав.

У відповідності до ст. 176 КПК України, запобіжним заходом є тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором.

Відповідно до ч.1, п.5 ч.2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Так, з наданих матеріалів вбачається, що наведені в клопотанні слідчого дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, при цьому обставини, що дають підстави підозрювати його у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання.

Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідчий суддя зважає на те, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 року у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Як вбачається з наданих матеріалів, обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується низкою доказів, наявних у кримінальному провадженні, зокрема:

-протоколом обшуку домоволодіння, в якому проживає ОСОБА_6 ;

-протоколом огляду покупця;

-протоколом оперативної закупки;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ;

-протокол допиту свідка ОСОБА_9 , який був присутнім у якості понятого під час складання протоколу затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_6 та проведення обшуку домоволодіння, в якому проживає останній;

-протоколом огляду предмета, а саме: мобільного телефону ОСОБА_6 ;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ;

-протоколом впізнання особи за фотознімками за участю свідка ОСОБА_11 ;

-речовими доказами;

-висновком експерта № СЕ-19/104-23/4211-НЗПРАП від 03.02.2023 року, згідно якого надані на експертизу 03.02.2023 року фрагменти верхівкових частин рослинного походження зеленого кольору масами 2,3522 г, 2,2693 г, 2,1410 г є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом. Маса канабісу (в перерахунку на висушену речовину) становить 1,9750 г, 1,9047 г, 1,7973 г.;

-іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

З огляду на викладене, є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 307 КК України - незаконне придбання та зберігання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_6 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні.

Проаналізувавши матеріали даного кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що у даному випадку виникає необхідність в обранні ОСОБА_6 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Такий запобіжний захід у даному випадку є необхідним та достатнім для забезпечення належної поведінки підозрюваного та для виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст.2 Кримінального процесуального кодексу України, так як жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України.

Необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 є те, що згідно даних матеріалів кримінального провадження підозрюваний умисно вчинив злочин у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, передбачений ч.2 ст.307 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, який серед злочинів вказаної категорії становить особливу небезпеку, являється тяжким злочином, що також є вагомим психологічним фактором, який може сприяти переховуванню обвинуваченого від суду.

В ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які полягають в тому, що підозрюваний ОСОБА_6 може:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Таким чином, обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_6 злочину є доведеною. Також, приймається до уваги, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 14.03.1984 року у справі «Феррарі-Браво проти Італії» зазначено, що не можна ставити питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою, до того ж при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя правильно встановив, що доводи поданого клопотання є обґрунтованими, а заявлені ризики: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, об`єктивно існують.

Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя рахує існування ризиків, що перебуваючи на свободі підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, оскільки, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим, та те, що підозрюваний вчинив злочин в умовах воєнного стану, офіційно ніде не працевлаштований, не має постійного джерела доходів, раніше судимий, обґрунтовано прийшов до висновку про застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і жоден із більш м`яких запобіжних заходів не буде ефективним та доцільним.

Відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення.

Підозрюваний ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, зважаючи на тяжкість інкримінованого йому злочину може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у разі обрання йому запобіжного заходу більш м`якого, ніж тримання під вартою.

Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення за ознаками ч.2 ст. 307 КК України, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, вчинення злочину в умовах воєнного стану.

Враховуючи зазначене, слідчий суддя вважає, що тримання підозрюваного ОСОБА_6 під вартою у повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі, зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно абз.1 п. 1 листа Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» № 511-550/0/4-13 від 04.04.2013 року, вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов`язаний зокрема - враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ); зважати, що тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК України. При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України"). Вказані вимоги судом були дотримані, інші види запобіжних заходів не знайшли обґрунтованого підтвердження для їх застосування.

Врахувавши дійсні обставини справи, слідчий суддя схиляється та приймає за дійсні доводи про те, що застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою, оскільки вони не будуть слугувати забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також не зможе запобігти спробам підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується; вчинення злочину в умовах воєнного стану.

Відповідно до ч.4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч.4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Враховуючи вимоги ч.4 ст. 183 КПК України, а саме те, що визначення розміру застави є правом слідчого судді, а не обов`язком, слідчий суддя вважає за доцільне визначити розмір застави підозрюваному.

Слідчим суддею враховано матеріальний стан підозрюваного, а також те, що підозрюваний офіційно не працевлаштований, враховуючи, що розмір застави не може бути завідомо непомірним для підозрюваного. Крім того, слідчим суддею враховано і обставини вчинення кримінального правопорушення, зокрема його вчинення в умовах воєнного стану, спосіб вчинення. На підставі викладеного слідчий суддя приходить до висновку, що застава має бути визначена у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214 720 гривень, оскільки визначення застави саме в такому розмірі буде пропорційно помірною для підозрюваного та може гарантувати належну процесуальну поведінку останнього та виконання ним покладених на нього обов`язків, також враховуючи вагомість ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, необхідно покласти на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов`язки: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою; не відлучатися за межі смт. Межова без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; здати до зберігання відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до ч.4 ст. 202 КПК України, підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

За змістом ч.ч.1, 2 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого - з моменту затримання.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.176-178, 183, 193-194, 196-197, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ ВП №2 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене начальником Межівського відділу Першотравенської окружної прокуратури ОСОБА_5 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12023041480000002 від 01 січня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 21:25 годин 02 квітня 2023 року.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 214 720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок:

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26239738; МФО: 820172; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; р/р № UA 158201720355229002000017442.

Призначення платежу: застава за… (П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали…(назва суду)…від…(дата ухвали)…по справі №…, кримінальне провадження №…, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу), згідно квитанції від…(дата та № квитанції).

Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;

не відлучатися з смт. Межова, Синельниківського району, Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити строк дії ухвали до 02 квітня 2023 року 21:25 годин.

У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державного департаменту України з питань виконання покарань має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_6 та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Межівського районного суду Дніпропетровської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_6 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала підлягає негайному виконанню органом досудового розслідування.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили з моменту оголошення.

Ця ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1

Копію цієї ухвали мені вручено «_____»___2023 року о «_____» год. «____» хв. Одночасно роз`яснено порядок її оскарження.

Підозрюваний ОСОБА_6