Ухвала суду № 108774596, 31.01.2023, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/1750/23

Провадження № 1-кс/202/951/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2023 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Індустріального районного суду м.Дніпропетровська клопотання слідчого СВ ВП №2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 про арешт тимчасово вилученого майна, та додані до клопотання матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені 28.01.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023041660000080 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Індустріального районногосуду м.Дніпропетровська надійшло зазначене клопотання.

В обґрунтуваннявказаного клопотанняслідчий посилаєтьсяна те,що у слідчому відділенні ВП №2 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області знаходиться кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до ЄРДР за № 12023041660000080 від 28.01.2023 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений слідства час та день, однак не пізніше 13 години 23 хвилини 28.01.2023, у невстановленому слідством місці, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , незаконно придбав та зберігав з метою збуту особливо небезпечну психотропну речовину - "PVP".

28.01.2023 року у період часу з 19 год. 28 хв. по 19 год. 42 хв. слідчим СВ ВП № 2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області було проведено огляд місця події, а саме ділянки місцевості розташованої по вул. Старосамарська Набережна, за координатами 48.487411, 35.050014 у місті Дніпро під час якого на капоті автомобілю білого кольору марки «PEUGEOT» д.н.з. НОМЕР_1 було виявлено та вилучено мобільний телефон чорного кольору марки Iphone IMEI: НОМЕР_2 , запакований до паперового конверту, який належить ОСОБА_5 .

Так, згідно до ст. 91 КПІК України у кримінальному провадженні підля ає доказуванню, сама кримінального правопорушення, яке полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Разом з тим, згідно ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, процесуальними джерелами яких можуть бути показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження і тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно до ч. 2 ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку відповідно до ч. 7 ст. 223, ст. 234 та ст. 236 КПК України.

Згідно до п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.

Згідно до положень ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Враховуючи те, що 28.01.2023 у період часу з 19 год. 28 хв. по 19 год. 42 хв. слідчим СВ ВП №2 ДРУП ГНУП в Дніпропетровській області було проведено огляд місця події, а саме ділянки місцевості розташованої по вул. Старосамарська Набережна, за координатами 48.487411, 35.050014 у місті Дніпро під час якого на капоті автомобілю білого кольору марки «PEUGEOT» д.н.з. НОМЕР_1 було виявлено та вилучено мобільний телефон чорного кольору марки Iphone IMEI : НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_5 отже вищевказані речі є доказом злочину.

28 січня 2023 року слідчим СВ ВП №2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області було винесено постанову про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання, у якій вилучене майно під час огляду місця події за адресою: м.Дніпро, вул. Старосамарська Набережна за координатами 48.487411, 35.050014 визнаний в якості речового доказу у кримінальному провадженні №12023041660000080.

Згідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою збереження речових доказів, враховуючи що у разі повернення тимчасово вилученого майна власнику є ризик того, що останній може зіпсувати чи знищити майно з метою переховування слідів злочину.

Згідно до абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Згідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Враховуючи вищевикладене, виникає необхідність накладення арешту на майно, яке було вилучене під час огляду місця події за адресою: м. Дніпро, вул. Старосамарська Набережна за координатами 48.487411, 35.050014, адже є ймовірність того, що незастосування арешту може призвести до пошкодження, псування, знищення слідів злочину.

На підставі викладеного слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду із відповідним клопотанням.

Згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом, передбачено ч. 1 ст. 167 КПК України.

Зі змісту ч. 2 ст. 167 КПК України вбачається, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди, 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення, 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Відповідно довимог ч.2ст.168КПК Українитимчасове вилученнямайна можебути здійсненепід часобшуку таогляду. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Як встановлено в судовому засіданні, вказане в клопотанні майно вилучено 28.01.2023 в ході огляду місця події.

Зазначене клопотання було отримано судом 30.01.2023, тобто в межах строку, визначеного ч.ч.3, 5 ст. 171 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Слідчий у судове засідання не з`явився, про дату, місце та час судового розгляду повідомлявся своєчасно та належним чином. До суду надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, просив клопотання задовольнити.

Власник майна ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, про дату, місце та час судового розгляду повідомлявся своєчасно та належним чином. До суду надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, не заперечував проти задоволення клопотання.

З огляду на викладене, відповідно до вимог ч.1 ст.172 КПК України, слідчий суддя вважає доцільним здійснити розгляд клопотання за відсутності осіб, які беруть участь у судовому засіданні, не здійснюючи аудіо-, відеофіксацію судового засідання, відповідно до вимог ч. 4 ст.107 КПК України.

Вивчивши клопотання, дослідивши надані слідчим матеріали кримінального провадження, суд виходить з наступного.

Так, в судовому засіданні встановлено, що в провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, відомості про яке внесені 28.01.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023041660000080 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.307 КК України.

Відповідно до копії протоколу огляду місця події від 28.01.2023 встановлено, що 28.01.2023 у період часу з 19 год. 28 хв. по 19 год. 42 хв. слідчим СВ ВП №2 ДРУП ГНУП в Дніпропетровській області було проведено огляд ділянки місцевості розташованої по вул. Старосамарська Набережна, за координатами 48.487411, 35.050014 у місті Дніпро під час якого на капоті автомобілю білого кольору марки «PEUGEOT» д.н.з. НОМЕР_1 виявлено та вилучено мобільний телефон чорного кольору марки Iphone IMEI : НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_5

28.01.2023, постановою слідчого тимчасово вилучений мобільний телефон визнаний речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні.

Згідно із ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчий суддя звертає увагу на те, що слідчий просить арештувати майно з метою забезпечення збереження речових доказів, в порядку, визначеному п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Разом з тим, зі змісту ч. 3 ст. 170 КПК України слідує, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, зазначеним у ст. 98 КПК України, якою визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

На думку слідчого судді, слідчим доведено, що тимчасово вилучене 28.01.2023 в ході огляду ділянки місцевості, розташованої по вул. Старосамарська Набережна, за координатами 48.487411, 35.050014 у місті Дніпро на капоті автомобілю білого кольору марки «PEUGEOT» д.н.з. НОМЕР_1 майно, а саме мобільний телефон чорного кольору марки Iphone IMEI: НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_5 визнаний речовим доказом та має доказове значення у даному кримінальному провадженні, зберіг на собі сліди кримінального правопорушення і може бути використаний як доказ факту та обставин що встановлюються під час кримінального провадження, а інформація, що у ньому міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, оскільки потребує додаткового дослідження із застосуванням спеціальних знань.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає, що накладення арешту, наразі, на тимчасово вилучене майно буде відповідати тим завданням кримінального провадження під час проведення досудового розслідування, а отже відповідатимуть вимогам ст. 2, 98, 170 КПК України.

Крім того, матеріали судового провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання зникнення чи відчуження майна, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Отже, органом досудового розслідування доведено, що незастосування в даному випадку арешту вказаних речових доказів може призвести до їх приховування, пошкодження, знищення, перетворення, оскільки відомості, які будуть встановлені під час проведення експертних досліджень можуть підтвердити або спростувати вину особи, яка причетна до вчинення кримінального правопорушення.

З метою уникнення негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження майна в даному кримінальному провадженні, слідчий суддя доходить висновку про наявність правових підстав до арешту майна, враховуючи можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

На підставі вищевикладеного, клопотання слідчого СВ ВП №2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 про арешт тимчасово вилученого майна, та додані до клопотання матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені 28.01.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023041660000080 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.307 КК України підлягає задоволенню.

Разом з тим, відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчого слідчий суддя постановляє ухвалу, у якій, зокрема, зазначає, порядок виконання ухвали.

Таким чином, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити спосіб виконання даної ухвали, визначивши місце зберігання арештованого майна відповідно до розділу «Зберігання речових доказів» Порядку зберігання речових доказів, затвердженого постановою КМУ від 19 листопада 2012 р. № 1104 із змінами та доповненнями.

При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне роз`яснити, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, а отже після усунення обставин, які були підставою для накладення арешту, зокрема проведення експертизи, власник майна має право звернутися до суду з клопотанням про скасування арешту майна, чи надати докази належності вказаного майна іншим особам тощо, що буде оцінено вже під час іншої процедури, передбаченої законом, задля можливості визначення, ймовірно, іншого менш обтяжливого способу забезпечення доказів чи визначеного способу арешту майна.

Керуючись ст. 7, 110, 131, 132, 167-168, 170-173, 175, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на вилучене 28.01.2023 в ході огляду ділянки місцевості, розташованої по вул. Старосамарська Набережна, за координатами 48.487411, 35.050014 у місті Дніпро на капоті автомобілю білого кольору марки «PEUGEOT» д.н.з. НОМЕР_1 майно, а саме :

-мобільний телефон чорного кольору марки Iphone IMEI: НОМЕР_3 , , який належить ОСОБА_5 .

Заборонити відчужувати, розпоряджатись та користуватись вищевказаним майном, до скасування арешту у встановленому КПК України порядку.

Порядок зберігання речових доказів визначити згідно із розділом «Зберігання речових доказів» Порядку зберігання речових доказів, затвердженого постановою КМУ від 19 листопада 2012 № 1104 із змінами та доповненнями.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1