Рішення № 108772840, 03.02.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2023 року Справа № 160/18418/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

16.11.2022р. ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 26.11.2022р., просить:

1) визнати протиправними дії відповідача, оформлені листами №32581-24701/Ш-01/8-0400/22 від 26.10.2022 року з додатками:, в якому зазначено фактично про відмову в проведенні перерахунку та виплаті пенсії позивачеві з 01.12.2019р. згідно довідки Державної установи Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області від 07.06.2021р. №33/24/С-821, з урахуванням 90% основних і додаткових видів грошового забезпечення у загальній сумі 26315,33 грн., з урахуванням індексації з 01.03.2022р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році без обмеження граничного розміру пенсії десятьма мінімальними прожитковими мінімумами установлених для осіб які втратили працездатність, із виплатою різниці між фактично отриманою та належною до сплати суми пенсії за період з 01.12.2019р. до моменту здійснення перерахунку пенсії;

2) зобов`язати відповідача здійснити з 01.12.2019 року нарахування та виплату пенсії у розмірі 90% від сум грошового забезпечення згідно довідки №33/24/С-821 від 07.06.2021р., наданої Державною установою Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області та на підставі розрахунку пенсії за вислугу років по пенсійній справі N/A №28141 для позивача, проведеного на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2022р. у справі №160/2445/22:

- дата розрахунку 01.12.2019, 01.07.2020, 01.12.2020, 01.07.2021, 01.12.2021 в яких обрахований та зазначений підсумок пенсії (з надбавками) у сумі 23683,80 грн., та виплачувати нараховану пенсію (з надбавками) з 01.12.2019р. по 28.02.2022р. у розмірі 23683,80 гривень, без обмеження граничного розміру пенсії десятьма мінімальними прожитковими мінімумами установлених для осіб які втратили працездатність, із виплатою різниці між фактично отриманою та належною до сплати суми пенсії за період з 01.12.2019 року по 28.02.2022 року;

- дата розрахунку 01.03.2022 року, в якому обрахований та зазначений підсумок пенсії (з надбавками) у сумі 26 999,53 гривень, з урахуванням індексації відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та виплачувати з 01.03.2022 року нараховану пенсію (з надбавками) у розмірі 26 999,53 гривень, без обмеження граничного розміру пенсії десятьма мінімальними прожитковими мінімумами установлених для осіб які втратили працездатність, із виплатою різниці між фактично отриманою та належною до сплати суми пенсії за період з 01.03.2022 року до моменту здійснення перерахунку пенсії.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є пенсіонером Міністерства внутрішніх справ, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262). На виконання рішень Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.09.2021р. у справі №160/11687/21 та від 04.04.2022р. у справі №160/2445/22, пенсійний орган провів перерахунок пенсії позивачеві з 01.12.2019р. із застосуванням обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. 27.09.2022р. позивач звернувся до пенсійного органу зі скаргою, в якій просив, зокрема, здійснити перерахунок і виплату йому пенсії з 01.12.2019р. у розмірі 90% від сум грошового забезпечення згідно довідки №33/24/С-821 від 07.06.2021р., наданої Державною установою Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області та без обмеження граничного розміру пенсії десятьма мінімальними прожитковими мінімумами установлених для осіб, які втратили працездатність, а також провести з 01.03.2022р. індексацію його пенсії відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та виплачувати індексацію у сумі 3315,73 гривень без обмеження граничного розміру пенсії десятьма мінімальними прожитковими мінімумами установлених для осіб, які втратили працездатність. Листом №32581-24701/Ш-01/8-0400/22 від 26.10.2022р. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача, зокрема, про те, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.09.2021р. у справі №160/11687/21 йому проведено перерахунок пенсії з 01.12.2019р. у розмірі 70% від грошового забезпечення 26315,33 грн., зазначеного у довідці від 07.06.2021р. за №33/24/С-821, яка надана Державною установою Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області; на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2022р. у справі №160/2445/22 позивачеві проведено перерахунок пенсії з 01.12.2019р. у розмірі 90% від грошового забезпечення 26315,33 грн., зазначеного у довідці від 07.06.2021р. за №33/24/С-821, яка надана Державною установою Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області; розмір пенсії та доплату на виконання рішень суду обчислено з урахуванням обмеження, передбаченого статтею 43 Закону №2262. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII; при перерахунку його пенсії відповідач повинен розраховувати основний розмір пенсії у відсотках від суми грошового забезпечення, право на які позивач набув на момент виходу на пенсію, а саме: в розмірі 90% від грошового забезпечення. В обґрунтування своєї правової позиції позивач посилається на рішення Європейського Суду з прав людини, рішення Конституційного Суду України та постанови Верховного Суду.

Ухвалою суду від 05.12.2022р. було відкрито провадження у даній адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов`язано, зокрема, відповідача надати відзив на позов та докази в обґрунтування відзиву з дотриманням вимог ст.ст. 162, 261 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.62).

09.01.2023р. через систему «Електронний суд», на виконання вимог вищевказаної ухвали суду, відповідач подав до суду письмовий відзив на позов, у якому останній просив у задоволенні позовних вимог позивача відмовити посилаючись на те, що довідки про зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій подаються державним органом звідки було звільнено особу на підставі списків осіб яким необхідно провести перерахунок пенсії та сформованими органами Пенсійного фонду України після отримання відповідних повідомлень від державних органів на підставі прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного нормативно-правового акта про перерахунок пенсій; після скасування з 19.11.2019р. п.3 Постанови №103 та на час розгляду адміністративної справи, Урядом України не приймалось відповідного рішення про зміну хоча б одного з видів грошового забезпечення, або уведенням для начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством та не вносились відповідні зміни до Постанови №988, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від Пенсійного фонду України не отримувало повідомлень про прийняття Кабінетом Міністрів України нових рішень щодо перерахунку пенсій колишнім співробітника МВС; в довідці ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області від 07.06.2021р. №33/24/С-821 зазначено, що її складено враховуючи рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.05.2019р. по справі №829/12704/18 та постанову Великої Палати Верховного Суду від 17.12.2019р. у справі №160/8324/19, разом з тим, згідно державного реєстру судових рішень в провадженні Окружного адміністративного суду м. Києва адміністративна справа за номером №829/12704/18 не перебувала, суд не виносив рішення по ній 14.05.2019р., а справа №160/8324/19 стосувалась видачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій військовослужбовцям та обставини вказаної справи не є співставними з обставинами даної справи; довідка МВС носить суто інформаційний характер, а отже, не може бути підставою для проведення позивачу перерахунку пенсії, оскільки за своїм змістом та формою не відповідає встановленій Порядком №45 формі та змісту довідки; заявлені позовні вимоги є передчасними та спрямовані на майбутній захист порушених прав позивача, що не узгоджується з приписами КАС України; обмеження щодо максимального розміру пенсії передбачені ст.43 Закону №2262 є чинними та підлягають застосуванню пенсійним органом (а.с.68-82).

Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимогст.258 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Отже, рішення у даній адміністративній справі приймається 03.02.2023р. у межах строку, встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі розгляду адміністративної справи за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Із наявних в матеріалах справи документів судом встановлені наступні обставини у даній справі.

З 04.08.2005 року ОСОБА_1 є пенсіонером внутрішніх справ, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену на умовах Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 року №2262-XII, що підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 від 30.08.2005р., наявною у справі (а.с.21).

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.09.2021р. у справі №160/11687/21, яке набрало законної сили 18.10.2021р., було частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 та, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести з 01 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статей 43, 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції, на підставі довідки виданої Державною установою Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії №33/24/С-821 від 07.06.2021 року, у розмірі відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум (а.с.85-87).

Також, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2022р. у справі №160/2445/22, яке набрало законної сили 06.05.2022р., було задоволено повністю позовну заяву ОСОБА_1 та, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки щодо розміру грошового забезпечення № 33/24/С-821 від 07.06.2021, виданої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» відповідно до рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.09.2021 у справі №160/11687/21 з 01.12.2019, виходячи із відсоткового значення основного розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум (а.с.23-25).

На виконання наведених рішень суду, пенсія позивачеві була перерахована з 01.12.2019р. із застосуванням обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, що підтверджується копіями розрахунків пенсії та листа відповідача №32581-24701/Ш-01/8-0400/22 від 26.10.2022р. (а.с.30-31,37-40).

27.09.2022р. позивач звернувся до пенсійного органу зі скаргою, в якій просив, зокрема, здійснити перерахунок і виплату йому пенсії з 01.12.2019р. у розмірі 90% від сум грошового забезпечення згідно довідки №33/24/С-821 від 07.06.2021р., наданої Державною установою Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області та без обмеження граничного розміру пенсії десятьма мінімальними прожитковими мінімумами установлених для осіб, які втратили працездатність, а також провести з 01.03.2022р. індексацію його пенсії відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та виплачувати індексацію у сумі 3315,73 гривень без обмеження граничного розміру пенсії десятьма мінімальними прожитковими мінімумами установлених для осіб, які втратили працездатність (а.с.26-29).

Листом №32581-24701/Ш-01/8-0400/22 від 26.10.2022р. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача, зокрема, про те, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.09.2021р. у справі №160/11687/21 йому проведено перерахунок пенсії з 01.12.2019р. у розмірі 70% від грошового забезпечення 26315,33 грн., зазначеного у довідці від 07.06.2021р. за №33/24/С-821, яка надана Державною установою Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області; на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2022р. у справі №160/2445/22 позивачеві проведено перерахунок пенсії з 01.12.2019р. у розмірі 90% від грошового забезпечення 26315,33 грн., зазначеного у довідці від 07.06.2021р. за №33/24/С-821, яка надана Державною установою Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області; розмір пенсії та доплату на виконання рішень суду обчислено з урахуванням обмеження, передбаченого статтею 43 Закону №2262, що підтверджується змістом копії вказаного листа, наявної в матеріалах справи (а.с.30-31).

Вказаний спір виник у зв`язку із незгодою позивача з діями відповідача, оформленими листом №32581-24701/Ш-01/8-0400/22 від 26.10.2022 року з додатками, в якому зазначено фактично про відмову в проведенні перерахунку та виплаті пенсії позивачеві з 01.12.2019р. згідно довідки Державної установи Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області від 07.06.2021р. №33/24/С-821, з урахуванням 90% основних і додаткових видів грошового забезпечення у загальній сумі 26315,33 грн., з урахуванням індексації з 01.03.2022р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році без обмеження граничного розміру пенсії десятьма мінімальними прожитковими мінімумами установлених для осіб які втратили працездатність, із виплатою різниці між фактично отриманою та належною до сплати суми пенсії за період з 01.12.2019р. до моменту здійснення перерахунку пенсії, у зв`язку з чим позивач просить відновити його права шляхом визнання таких дій відповідача протиправними та зобов`язання відповідача здійснити з 01.12.2019 року нарахування та виплату пенсії у розмірі 90% від сум грошового забезпечення згідно довідки №33/24/С-821 від 07.06.2021р., наданої Державною установою Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області та на підставі розрахунку пенсії за вислугу років по пенсійній справі N/A №28141 для позивача, проведеного на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2022р. у справі №160/2445/22: дата розрахунку 01.12.2019, 01.07.2020, 01.12.2020, 01.07.2021, 01.12.2021 в яких обрахований та зазначений підсумок пенсії (з надбавками) у сумі 23683,80 грн., та виплачувати нараховану пенсію (з надбавками) з 01.12.2019р. по 28.02.2022р. у розмірі 23683,80 гривень, без обмеження граничного розміру пенсії десятьма мінімальними прожитковими мінімумами установлених для осіб які втратили працездатність, із виплатою різниці між фактично отриманою та належною до сплати суми пенсії за період з 01.12.2019 року по 28.02.2022 року; дата розрахунку 01.03.2022 року, в якому обрахований та зазначений підсумок пенсії (з надбавками) у сумі 26 999,53 гривень, з урахуванням індексації відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та виплачувати з 01.03.2022 року нараховану пенсію (з надбавками) у розмірі 26 999,53 гривень, без обмеження граничного розміру пенсії десятьма мінімальними прожитковими мінімумами установлених для осіб які втратили працездатність, із виплатою різниці між фактично отриманою та належною до сплати суми пенсії за період з 01.03.2022 року до моменту здійснення перерахунку пенсії.

З аналізу вище встановлених обставин у цій справі, суд приходить до висновку, що, в даному випадку, підлягають розгляду судом саме дії відповідача щодо застосування обмеження максимального розміру пенсії при проведенні з 01.12.2019р. перерахунку та виплати пенсії позивачеві на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області" від 07.06.2021р. №33/24/С-821 у розмірі 90% від сум грошового забезпечення, з урахуванням індексації з 01.03.2022р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році, виходячи з вимог ст.ст. 9, 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача, виходячи з наступного.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262).

Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеногозаконом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

За приписами ч.7 ст.43 Закону №2262, встановлено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом № 3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011р.

Відповідно до положень статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Водночас Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону №2262, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону №2262.

Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону №2262, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.

Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону №2262, виходив із того, що норми-принципи частини п`ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв`язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону №2262, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.

Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону №2262 та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон №2262), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262) та є однаковими за змістом.

Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону №2262.

При цьому, положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону №2262, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом №2262 з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Законом №3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

При цьому, суб`єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону №3668-VI.

Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, суд приходить висновку, що вони явно суперечать один одному.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України" (Заяви № 23759/03 та № 37943/06) зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Водночас положеннями статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових "прогалин" щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

З аналізу наведеного, суд приходить до висновку, що у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI, тому обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача , право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262, є протиправним.

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, при проведенні перерахунку та виплати пенсії позивача з 01.12.2019р. на виконання рішень суду від 15.09.2021р. та від 04.04.2022р., відповідачем вказаний перерахунок проведено із застосуванням обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, що підтверджується копіями розрахунків пенсії та листа відповідача №32581-24701/Ш-01/8-0400/22 від 26.10.2022р. (а.с.30-31,37-40).

Таким чином, проаналізувавши вищенаведені норми законодавства та встановлені обставини у їх сукупності, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо застосування обмеження максимального розміру пенсії при проведенні з 01.12.2019р. перерахунку та виплати пенсії позивачеві на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області" від 07.06.2021р. №33/24/С-821 у розмірі 90% від сум грошового забезпечення, з урахуванням індексації з 01.03.2022р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році, є протиправними.

Зазначена правова позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у його постановах від 16.12.2021р. у справі №400/2085/19 та від 17.02.2022р. у справі №640/11168/20, яка підлягає обов`язковому врахуванню адміністративним судом за приписами ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, відповідачем не було надано суду жодних належних і допустимих доказів, які б свідчили про правомірність дій пенсійного органу щодо застосування обмеження максимального розміру пенсії при проведенні з 01.12.2019р. перерахунку та виплати пенсії позивачеві на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області" від 07.06.2021р. №33/24/С-821 у розмірі 90% від сум грошового забезпечення, з урахуванням індексації з 01.03.2022р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році, з урахуванням норм вищенаведеного пенсійного законодавства, обставин справи, встановлених судом та позиції Верховного Суду, яка наведена вище та не спростована відповідачем.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вимог ч. 2 ст. 2 вказаного Кодексу, перевіривши дії відповідача щодо застосування обмеження максимального розміру пенсії при проведенні з 01.12.2019р. перерахунку та виплати пенсії позивачеві на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області" від 07.06.2021р. №33/24/С-821 у розмірі 90% від сум грошового забезпечення, з урахуванням індексації з 01.03.2022р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році, суд приходить до висновку, що відповідач, провівши перерахунок пенсії позивача з 01.12.2019р. із застосуванням обмеження максимального розміру, діяв не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, судом встановлено, що, провівши вищезазначений перерахунок пенсії позивача з 01.12.2019р. із застосуванням обмеження максимального розміру пенсії, відповідач порушив права та інтереси позивача на належне пенсійне забезпечення, які підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо застосування обмеження максимального розміру пенсії при проведенні з 01.12.2019р. перерахунку та виплати пенсії позивачеві на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області" від 07.06.2021р. №33/24/С-821 у розмірі 90% від сум грошового забезпечення, з урахуванням індексації з 01.03.2022р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році, виходячи з повноважень адміністративного суду, встановлених ст.ст. 9, 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також і слід зобов`язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачеві на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області" №33/24/С-821 від 07.06.2021р. у розмірі 90% від сум грошового забезпечення, без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01.12.2019р., з урахуванням індексації базового ОСНП з 01.03.2022р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році, а також з урахуванням виплачених сум, виходячи з того, що судом встановлено протиправність дій пенсійного органу щодо застосування обмеження максимального розміру пенсії при проведенні такого перерахунку, та належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, направлені на усунення порушеного права позивача виходячи із наданих повноважень адміністративного суду, встановлених ст.ст. 9, 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, за приписами ст.245 вказаного Кодексу, встановлено, що у разі задоволення позову, суд може прийняти постанову про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Окрім того, і за приписами ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та відповідати наявним обставинам.

Також слід зазначити, що за приписами ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободта практику Суду як джерело права.

Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011р. (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" констатував: " 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. The United Kingdom),п.п.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє всіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені.

Таким чином, з урахуванням наведеної правової позиції, суд приходить до висновку, що зобов`язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачеві на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області" №33/24/С-821 від 07.06.2021р. у розмірі 90% від сум грошового забезпечення, без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01.12.2019р., з урахуванням індексації базового ОСНП з 01.03.2022р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році, а також з урахуванням виплачених сум, є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Разом з тим, не підлягають задоволенню інші позовні вимоги позивача, оскільки такі вимоги направлені на захист прав позивача на майбутнє, що не відповідає вимогам ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України, так як суд захищає порушені права, а не ті, які можуть бути порушені у майбутньому.

При прийнятті даного рішення, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява №65518/01 від06.09.2005; п.89), "Проніна проти України" (заява №63566/00 від18.07.2006; п.23) та "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04 від10. 02.2010; п.58), яка полягає у тому, що принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) 09.12.1994, п.29).

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь позивача судові витрати позивача по сплаті судового збору понесені позивачем згідно квитанції №3085-7950-7360-6710 від 15.11.2022р. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 496 грн. 20 коп., виходячи із розрахунку: 992,40 грн./2 (а.с.18,43).

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо застосування обмеження максимального розміру пенсії при проведенні з 01.12.2019р. перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області" від 07.06.2021р. №33/24/С-821 у розмірі 90% від сум грошового забезпечення, з урахуванням індексації з 01.03.2022р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області" №33/24/С-821 від 07.06.2021р. у розмірі 90% від сум грошового забезпечення, починаючи з 01.12.2019р. з урахуванням індексації базового ОСНП з 01.03.2022р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році, без обмеження максимального розміру пенсії, та провести виплату пенсії з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 496 грн. 20 коп. (чотириста дев`яносто шість грн. 20 коп.).

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення відповідно до вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва