Рішення № 108766858, 16.01.2023, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/7738/21

2/212/378/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2023 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Пустовіт О.Г., за участі секретаря судового засідання Голуб О.В., представника відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження, в залі суду м. Кривого Рогу, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення за прогули та зобов`язати відповідача видати наказ про звільнення за власним бажанням за ч. 1 ст. 38 КЗпП України, -

В С Т А Н О В И В:

01 вересня 2021 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення за прогул та зобов`язання відповідача видати наказ про звільнення за власним бажанням ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

В обґрунтування позову зазначено, що її чоловік довгий час працював на АТ «Криворізький залізорудний комбінат» на різних посадах. 01.11.2011 його було переведено в лабораторію релейного захисту центральної енерголабораторії провідним інженером, згідно наказу №2255-к від 01.11.2011 року. Починаючи з 10.01.2020 року її чоловік ОСОБА_3 перебував у тарифній відпустці, потім у відпустці за свій рахунок, яку декілька разів продовжував, подаючи відповідні заяви, тому що перебував на лікуванні у державі Ізраїль з 27.04.2020 по 18.03.2021. 24.03.2021 року ОСОБА_3 , перебуваючи у державі Ізраїль у місті Кармієль видав нотаріальну довіреність сину ОСОБА_4 , надавши останньому право виконати все необхідне для припинення роботи на підприємстві, а саме подати від його імені заяву про звільнення від займаної посади. 14.04.2021 р. її син, на підставі виданої батьком довіреності, подав на підприємство заяву про звільнення батька ОСОБА_3 провідного інженера дільниці №6 центральної енерголабораторії з займаної посади у зв`язку з виходом на пенсію по ст. 38 КЗпП з 15.04.2021 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер на території держави Ізраїль. З 01.03.2021 року ОСОБА_3 було звільнено на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України, за прогул без поважних причин, згідно наказу №922-к від 07.062021 року. Вона, як дружина померлого, яка має захищати ділову репутацію свого померлого чоловіка, як добросовісного робітника, який все життя сумлінно працював без стягнень і зауважень, вважає такі дії колишнього роботодавця (відповідача) протиправними, а саме , Наказ № 922-к від 07.06.2021 року видано незаконно, бо ОСОБА_3 був відсутній на роботі з поважної причини, якою є тяжка хвороба - онкологічне захворювання, лікування від якого він проходив в онкологічній клініці «Медичний центр-БиейЦіон» в державі Ізраїль з 27.04.2020 року по 18.03.2021 року. Зважає, що перебування на лікуванні в онкологічній клініці в іноземній державі, сполучення з якою закрито у зв`язку із карантином по СОVІD-19, є поважною причиною відсутності ОСОБА_3 на роботі. Вона вважає за необхідне захистити ділову репутацію свого померлого чоловіка, як добросовісного працівника, який багато років пропрацював на підприємстві відповідача, а відповідач належним чином не перевіривши обстави, звільнив його за прогули, замість подяки за довгу та бездоганну працю. На підставі викладеного просить суд скасувати наказ № 922-к від 07ю06ю2021 року про звільнення ОСОБА_3 , табельний номер № НОМЕР_1 , провідного інженера лабораторії релейного захисту центральної енерголабораторії АТ «Кривбасзалізрудком» з 01.03.2021 року згідно з п. 4 ст. 40 КЗпП України, за прогул без поважних причин та зобов`язати відповідача видати наказ про звільнення ОСОБА_3 з 15.04.2021 року, згідно ч. 1 ст. 38 КЗпП України за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію.

Ухвалою суду від 07 вересня 2021 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 27 вересня 2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

27.10.2021 року на адресу суду надійшов відзив в якому відповідач вважає вимоги Позивача незаконними і необґрунтованими та заперечує проти їх задоволення в повному обсязі.

В судове засідання позивач та її представник не з`явились, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти пред`явленого позову у повному обсязі, зазначивши про те, що звільнення ОСОБА_3 з підприємства здійснено у відповідності до норм чинного законодавства та будь-які порушення з боку відповідача відсутні, крім того, позивачем пропущено строк звернення до суду, у зв`язку із чим просила у задоволенні вимог ОСОБА_2 відмовити.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що його батько ОСОБА_5 все життя пропрацював на підприємстві відповідача. Коли батько захворів (в нього була пухлина нирок), поїхав лікуватись до лікарні в Ізраїль. З часу карантину з 2020 року по день смерті кордони були закриті. Вік і стан здоров`я не дозволяли йому працювати. Батько вів перемовини з представником відповідача, в січні і він підключився до цих перемовин. Чекав довіреності батька. Спілкувався про звільнення з ОСОБА_6 . В березні він отримав довіреність і передав її юристу. 147.04. він подав заяву про звільнення батька по уходу на пенсію. 03.06 надав заяву повторно. ІНФОРМАЦІЯ_1 батько помер.

Вислухавши сторони, повно та всебічно вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, ознайомившись з запереченнями на позов та письмовими поясненнями, суд прийшов до наступного.

Конституція Українигарантує право кожного громадянина на працю, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, гарантує рівні можливості у виборі роду трудової діяльності та захист від незаконного звільнення.

Відповідно до ч. 1ст. 21 КзПП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Судом встановлено, що наказом від 01.11.2011 року № 2255 ОСОБА_3 було переведено в лабораторію релейного захисту центральної енерголабораторії провідним інженером АТ «Кривбасзалізрудком», що підтверджується записом №41 в трудовій книжці ОСОБА_3 .

Відповідно до наказу №922 від 07.06.2021 року, 01.03.2021 ОСОБА_3 було звільнено згідно з п. 4 ст. 40 КЗпП України, за прогул без поважних причин.

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , 03 липня 1971 року ОСОБА_3 уклав шлюб з ОСОБА_7 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть,виданого Бюром реєстрації населення та імміграції в м. Карміель Держава Ізраїль.

Відповідно до пункту 4статті 40 КЗпПвласник має право розірвати трудовий договір у разі скоєння працівником прогулу без поважних причин. Звільнення за прогул є дисциплінарним стягненням та здійснюється з дотриманням правил, встановлених для застосування дисциплінарних стягнень.

Прогулом вважається відсутність працівника на роботі як протягом всього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин, в тому числі залишення роботи до закінчення строку трудового договору (пункт 24постанови №9 Пленуму Верховного суду України від 6 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів»).

Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 38 КЗпП Українипрацівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Відповідно до ч. 3ст. 235 КЗпП Українита роз`яснення, викладені у п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами трудових спорів», суд не має права змінити формулювання причин звільнення з тих підстав, з якими роботодавець не пов`язував обставини звільнення.

Відповідно до статей 233, 234 КЗпП Українипрацівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі пропуску строку з поважних причин строків, установленихстаттею 233 цього кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

Згідно висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 6 квітня 2016 року у справі № 6-409цс16, вказано, що встановлені статтями 228, 223КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов`язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк.

Суд, погоджується з твердженням відповідача про сплив строку звернення до суду із відповідним позовом, оскільки позовні вимоги заявлені саме на підставі незгоди позивача зі звільненням і проханням змінити підстави звільнення.

Однак, в даному випадку суб`єктом звернення до суду у справах про звільнення являється безпосередньо працівник, оскільки відповідно до Статті 233Кодексу законів про працю України безпосередньо у районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються спори працівників про формулювання причини звільнення в тому числі.

Позивач, як на підставу своєї належної суб`єктності для подачі даного позову, посилається на Постанову Пленуму Верховного суду України №1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», однак нею регламентується вирішення справ про захист честі, гідності і ділової репутації особи, а не справ з даним предметом позову - про формулювання причини звільнення.

Позивач посилається на п.6 вказаної Постанови, як на підставу свого звернення як члена сім`ї померлого, однак, цей пункт вказує, що позови про захист гідності, честі чи ділової репутації (а даний позов не містить подібних вимог і являється спором, що витікає з трудових відносин) вправі пред`явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени її сім`ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні особисті немайнові права.

На підставі вищевикладеного, встановлено, що у справі про формулювання причини звільнення належним Позивачем може бути виключно сам працівник, якого звільнено, а його дружина не являється належним Позивачем, оскільки її права не порушені, а у справах про звільнення законодавець надав право звертатись виключно працівникам.

На підставівикладеного,суд вважаєза необхідневідмовити позивачуу задоволенніпозовних вимогпро визнання протиправним та скасування наказу про звільнення за прогули та зобов`язати відповідача видати наказ про звільнення за власним бажанням за ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.38,40, 233 КЗпП України, ст.4,5,12,13,23,56,76,77,81,141,247,258-259,263-266,354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення за прогули та зобов`язати відповідача видати наказ про звільнення за власним бажанням за ч. 1 ст. 38 КЗпП України - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з часу його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Публічне акціонерне товариство « Криворізький залізорудний комбінат», місце знаходження: 50029, м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева, 1 ЄДРПОУ 00191307.

Повний текст рішення складено 24 січня 2023 року.

Суддя: О. Г. Пустовіт