Ухвала суду № 108766226, 23.12.2022, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/18924/22

2/760/10318/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2022 року суддя Солом`янського районного суду міста Києва Усатова І.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Смолянінова Олена Ярославівна, про визнання права власності на спадкове майно, витребування майна з чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Смолянінова Олена Ярославівна, в якому просить:

визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом № 3590, видане 23.10.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою Оленою Ярославівною на ім`я ОСОБА_2 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ;

визнати недійсним свідпо на спадщину за законом № 3590, видане 23.10.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою Оленою Ярославівною на ім`я ОСОБА_2 на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 ;

скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 54745021 від 23.10.2020, приватний нотаріус Смолянінова Олена Ярославівна, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ;

визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .

визнати за ОСОБА_1 право власност на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ;

витребувати квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з чужого незаконного володіння у ОСОБА_3 ;

витребувати квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . з чужого незаконного володіння у ОСОБА_4 .

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Тобто в позовній заяві має міститись посилання на те, до кого пред`явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); докази, що підтверджують ці обставини.

Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Звертаючись до суду, позивач документ про сплату судового збору не надав.

У позовній заяві позивач просить звільнити її від сплати судового збору на підставі ст. 136 ЦПК України, ст.8 Закону України "Про судовий збір". Обгрунтовуючи заяву, посилається на свій матеріальний стан, а саме те, що єдиним джерелом її доходів є пенсія (відповідно до довідки про доходи за попередній календарний рік їй нараховано дохід в сумі 28 325,00 грн.), з якої щомісячно утримується 20% в рахунок Державної виконавчої служби. Враховуючи гіперінфляцію, постійно зростаючі ціни на продукти харчування, послуги, ціни на ліки, вказує, що не має змоги сплатити судовий збір.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно роз`яснень, що містяться в пункті 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» та статті 81 (136) ЦПК України єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Скрутне матеріальне становище - це умови існування фізичної особи, які проявляються перш за все при відсутності грошових коштів та інших майнових засобів, що необхідні для задоволення потреб фізичної особи та придбання речей першої необхідності продуктів харчування, медичних ліків, житла, одягу тощо).

Окрім того, незадовільний матеріальний стан залежить і від відсутності у особи нерухомості, депозитів, акцій, активів у фінансових установах, документів про відсутність доходів членів сім`ї, довідки про склад сім`ї, відсутність чи наявність виплат соціальної допомоги, тощо.

Таким чином, єдиною підставою для звільнення позивача від сплати судового збору або зменшення розміру судового збору відповідно до майнового стану позивача є врахування ним майнового стану сторони.

Обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, згідно зі ст.ст. 12, 81 ЦПК України покладається, на заінтересовану сторону, тобто в даному випадку на позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Тобто, підставою для вчинення судом дій, зазначених у ст. 8 цього Закону, є врахування ним майнового стану сторін та лише за наявності умов визначених у ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Таким чином, нормами ЦПК України і Закону України «Про судовий збір» передбачено право суду, але не обов`язок щодо звільнення, зменшення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору позивачем.

Також зазначеними нормами встановлено, що суд при розстроченні сплати судового збору, повинен врахувати майновий стан позивача. Отже, основна умова, за якою може мати місце відстрочка чи розстрочка, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати - це майновий стан сторони, який повинен бути підтверджений суду достовірними доказами.

Однак, оцінивши доводи позивача, суд приходить до висновку, що її майновий стан не перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Позивачем не доведено наявності передбачених чинним законодавством України підстав, необхідних для вирішення судом питання про звільнення від сплати судового збору відповідно до майнового стану позивача.

Крім того, відповідно до ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Таким чином, враховуючи те, що будь-яких доказів, як це зазначено вище, які б свідчили про неможливість сплатити судовий збір при зверненні до суду, позивачем не надано, а тому у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору позивачу слід відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, розмір судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто не менше 992, 40 грн. та не більше 12405,00 грн.

Пунктами 2, 9, 10 ч.1 ст. 176 ЦПК України визначено, що ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24 січня 2018 року у справі № 916/1220/17 вимога про визнання права власності на майно є майновою, оскільки пов`язана з підтвердженням права власності на майно.

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п`ятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов`язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з частиною п`ятою статті 216 ЦК). Проте, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд (частина друга статті 80 ЦПК). Остаточне визначення в процесі розгляду справи ціни позову (дійсної вартості спірного майна), а отже, і суми судового збору, здійснюється судом із наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору.

Заявлені позивачем вимоги про визнання права власності на квартири, які знаходиться за адресами: АДРЕСА_2 , та АДРЕСА_1 , є вимогами майнового характеру.

Виходячи з предмету позову, позивач має зазначити дійсну ринкову вартість майна, що є предметом поділу.

Суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки такий обов`язок покладається на позивача.

Проте до позовної заяви не додано звіту про оцінку майна або іншого документу, на підставі якого можна встановити дійсну ринкову вартість зазначеного в позові майна.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач заявляє 2 (дві) позовні вимоги майнового характеру та 5 (п`ять) позовних вимог немайнового характеру, за які підлягає сплаті судовий збір.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, позивачу слід зазначити докази проведення оцінки майна, уточнити ціну позову, здійснити оплату судового збору та надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору.

Сплата судового збору має бути здійснена за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК у м.Києві/Соломян.р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA388999980313181206000026010; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Солом`янський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа).

Суд також звертає увагу на те, що відповідно до ч.1 ст.30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

За таких обставин, позивачу необхідно надати суду обґрунтовану оцінку вартості спірного нерухомого майна з метою визначення підсудності даної справи.

Окрім того, відповідно до вимог п.8 ч.3 ст.175 ЦПК України, позивач повинен надати перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Звертаючись до суду, позивач посилається на те, що вона є єдиним спадкоємцем третьої черги за законом за правом представлення, якій належить отримати у власність спадкове майно померлого спадкодавця. При цьому, обгрунтовуючи позовні вимоги, вказує, що 21.07.2020 їй стало відомо про те, що її племінниця - ОСОБА_5 ( ОСОБА_5 - після усиновлення) була усиновлена, що відповідно до вимог ч.2 ст. 1260 ЦК України позбавляє позивача можливості бути спадкоємцем після смерті спадкодавця ОСОБА_7 . При цьому, за змістом рішень Ватутінського районного суду м.Києва та Деснянського районного суду м.Києва, на підставі яких було внесено зміни до Державного реєстру актів цивільного стану, батько ОСОБА_5 ( ОСОБА_5 - після усиновлення) за походженням ОСОБА_8 що є рідним братом по матері померлого спадкодавця ОСОБА_7 , був позбавлений батьківських прав, в подальшому племінниця спадкодавця за походженням ОСОБА_5 була усиновлена ОСОБА_9 , який був визнаний її батьком. На підставі наведеного, вважає, що в силу положень ст.232 СК України, ч.1 ст.1232, ч.2 ст.1260 та ч.3 ст.1224 ЦК України, з моменту усиновлення ОСОБА_2 родинні зв`язки та майнові права між нею та її батьком за походженням - ОСОБА_8 та рідним братом по матері - спадкодавцем ОСОБА_7 та іншими родичами з боку батька припинилися, тому ОСОБА_2 втратила право на спадкування за законом.

Однак, жодних доказів на підтвердження факту усиновлення, про який йдеться у позовній заяві, позивач суду не надає.

Згідно з чинним законодавством зазначення доказів, на підтвердження кожної обставини позову щодо порушення прав позивача є обов`язковими для особи, яка пред`являє позов, оскільки без зазначення доказів, що підтверджують вимоги, суд не може здійснити підготовку справи до розгляду та належним чином провести судове засідання.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Враховуючи викладене вище, вимоги діючого законодавства, суддя приходить до висновку, що позовна заява повинна бути залишена без руху із наданням строку на усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали судді.

Керуючись Законом України «Про судовий збір», ст.ст. 133, 136, 175-177, 185 ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Смолянінова Олена Ярославівна, про визнання права власності на спадкове майно, витребування майна з чужого незаконного володіння - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ним копії ухвали, шляхом подання нової позовної заяви з урахуванням вимог, викладених в ухвалі.

Роз`яснити, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.А.Усатова