Ухвала суду № 108761065, 30.01.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/35828/18

Провадження № 1-кп/761/520/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2023 року м. Київ

Шевченківський районний суд міста Києва у складі :

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні

кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за

№42018000000002097 від 27 серпня 2018 року,

за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Жорнище, Іллінецького району, Вінницької області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, має неповнолітню дитину, 2019 року народження, працюючого в ГУНП у м.Києві старшим інспектором з особливих доручень, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого ,

-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України,

за участю :

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_3 обвинувачується у неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам .

Згідно висунутого обвинувачення, ОСОБА_3 відповідно до наказу №209о/с від 03 березня 2017 року призначений на посаду старшого інспектора -вибухотехника відділу забезпечення вибухобезпеки управління ГУНП у м. Києві.

Згідно з посадовою інструкцією, затвердженою начальником вибухотехнічного управління ГУНП у м.Києві, на ОСОБА_3 покладено наступні обов`язки : проводити спеціальні вибухотехнічні роботи (роботи з пошуку, огляду, розрядження, транспортування та знешкодження вибухових речовин) ; приймати участь у запобіганні терористичним актам та кримінальним правопорушенням , що пов`язані з використанням вибухових матеріалів ; за дорученням керівництва проводити перевірку та розглядати скарги та звернення громадян ; утримувати від органів постачання матеріально-технічні засоби, необхідні для функціонування ВТУ,їх облік, зберігання і списання у встановленому порядку; забезпечувати збереження матеріальних цінностей, що передані в користування ВТУ ; несе персональну відповідальність за виконання покладених на нього завдань та функцій.

Відповідно до ІV розділу вказаної інструкції ОСОБА_3 несе відповідальність за правопорушення, скоєнні в процесі здійснення своєї діяльності - в межах , визначених чинним адміністративним , кримінальним та цивільним законодавством України.

Згідно договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність ОСОБА_3 є матеріально відповідальною особою, на яку покладено : дбайливе ставлення до переданих йому для зберігання або іншої мети матеріальних цінностей, вести облік, складати і надавати у встановленому порядку товарно- грошові та інші звіти про рух і залишки довірених йому матеріальних цінностей.

Таким чином, ОСОБА_3 на період 2017 року , працюючи на посаді старшого інспектора -вибухотехніка відділу забезпечення вибухобезпеки управління ГУНП у м.Києві, був службовою особою , наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов`язками з повною матеріальною відповідальністю.

Так, ОСОБА_3 , будучи службовою та матеріально- відповідальною особою, знаючи, що відповідно до умов договору про закупівлю товарів за державні кошти №370 ВНЗ від 11 серпня 2017 року оплата за товар здійснюється на підставі оформленої видаткової накладної, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків,не перевіривши реального надходження товару відповідно до вказаного вище договору від ТОВ «Інтертрейд-Україна» Лімітед», а саме електричних ініціаторів (картриджів) РТ 1517 до руйнівника безвіткатної дії ABL1000 ( АВР, Велика Британія), 16 серпня 2017 року підписав у приміщенні ГУНП у м.Києві за адресою : м.Київ, вул. Володимирська,15, видаткову накладну №РН-0000001 від 16 серпня 2017 року , хоча на момент підписання накладної передачі товару не було, легковажно розраховуючи на те, що вказаний товар буде поставлений пізніше.

В результаті злочинної самовпевненості ОСОБА_3 , на підставі видаткової накладної № РН-0000001 від 16 серпня 2017 року, яку він підписав щодо поставки та отримання товару, 18 серпня 2017 року з рахунку ГУНП у м.Києві №35219021092734 на розрахунковий рахунок продавця № НОМЕР_1 , який відкритий в АТ «ОТП Банк», МФО 40120045 та належить ТОВ «Інтертрейд-Україна» Лімітед», перераховано державні грошові кошти на загальну суму 242935 гривень 00 коп., про що свідчить платіжне доручення №2038 від 17 серпня 2017 року та виписка з банку, чим спричинив тяжкі наслідки державним інтересам в особі ГУНП у м.Києві.

Вказані дії ОСОБА_3 стороною обвинувачення кваліфіковані за ч.2 ст. 367 КК України , як службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки .

Під час судового розгляду, 30 січня 2023 року, захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення,передбаченого ч.2 ст. 367 КК України, на підставі п.3 ч.1 ст. 49 КК України,у зв`язку із закінченням строків давності , закриття кримінального провадження №42018000000002097 від 27 серпня 2018 року відносно ОСОБА_3 .

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав клопотання захисника, просив звільнити його від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення,передбаченого ч.2 ст. 367 КК України, на підставі п.3 ч.1 ст. 49 КК України,у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності , закрити кримінальне провадження №42018000000002097 від 27 серпня 2018 року відносно нього .

З урахуванням невизнання обвинуваченим своєї вини, відповідно до ст. 285 КПК України, ОСОБА_3 роз`яснено підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави, яка не є реабілітуючою, на що ОСОБА_3 надав свою згоду саме на розгляд клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, підтвердивши, що йому зрозуміла така підстава звільнення від кримінальної відповідальності.

Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання захисника про звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, на підставі п.3 ч.1 ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності та закриття вказаного кримінального провадження .

Зважаючи на принцип диспозитивності, що закріплений у п. 19 ч.1 ст. 7, ст. 26 КПК України, відповідно до якого «сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом», - обрання тієї чи іншої лінії процесуальної поведінки залежить від вибору самого обвинуваченого, вислухавши думку учасників кримінального провадження, роз`яснивши ОСОБА_3 наслідки задоволення клопотання, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню за таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 285 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Статтею 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюється виключно судом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину , крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї статті.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Згідно ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, то суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Тобто суд, встановивши наявність передбачених законом, зокрема ст. 49 КК України, підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності, зобов`язаний прийняти таке рішення, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження.

За правилами ч. 3 ст. 288 КПК України, суд першої інстанції своєю ухвалою, а не вироком, закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, в тому числі у разі встановлення підстав, передбачених ст. 49 КК України.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, яке згідно ст.12 КК України, відноситься до нетяжкого злочину.

Вказане кримінальне правопорушення, згідно висунутого ОСОБА_3 обвинувачення, вчинено 16 серпня 2017 року .

Отже, з урахуванням обставин кримінального провадження, положень ч. 4 ст. 12, п.3 ч. 1 ст. 49 КК України, станом на 30 січня 2023 року сплинув строк -5 років з дня вчинення кримінального правопорушення та закінчились визначені п.3 ч.1 ст. 49 КК України строки давності.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового слідства або суду.

Матеріали кримінального провадження не містять даних про те, що перебіг давності зупинявся або переривався.

Таким чином, підставою звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є закінчення встановлених п.3 ч.1 ст.49 КК України строків і відсутність обставин, що порушують їх перебіг (ч.ч. 2-4 ст. 49 КК України).

Процесуально-правовими підставами звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є виключно його згода на таке звільнення від кримінальної відповідальності, і таке звільнення є обов`язковим, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч. 4 ст. 49 КК України.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що у справі наявні умови, які є правовою підставою для прийняття рішення судом про звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, на підставі п.3 ч.1 ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності .

При цьому суд враховує, що відповідно до положень ст. 63 Конституції України та ст. 18 КПК України жодну особу не може бути примушено визнати свою вину у вчиненні кримінального правопорушення або примушено давати пояснення чи показання, які можуть стати підставою для її підозри або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення.

Виходячи з цих положень закону, визнання обвинуваченим вини є правом, а не його обов`язком, а тому невизнання вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації права обвинуваченого на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання. Передбачений ст. 49 КК України інститут звільнення від кримінальної відповідальності не пов`язує таке звільнення з визнанням особи своєї винуватості у вчиненні злочину.

Таким чином, визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, як обов`язкової умови такого звільнення, чинним законодавством не передбачено.

Відповідно п.1 ч.2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

За правилами ч. 8 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження на підставі, передбаченій п. 1 ч. 2 цієї статті, не допускається лише у випадку, коли підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. У цьому разі розгляд кримінального провадження продовжується в загальному порядку.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_3 надав згоду на звільнення від кримінальної відповідальності на підставі п.3 ч.1 ст. 49 КК України, відсутні підстави для проведення судового провадження в повному обсязі в загальному порядку.

За таких обставин клопотання захисника про звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, на підставі п.3 ч.1 ст. 49 КК України, у зв`язку з закінченням строків давності підлягає задоволенню,а кримінальне провадження №42018000000002097 від 27 серпня 2018 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України - закриттю.

Керуючись ст.ст. 5, 12, 44, п.3 ч.1 ст. 49 КК України, п.1 ч.2 ст. 284, ст.ст.285, 286, 350, 372 КПК України,суд

УХВАЛИВ :

Клопотання захисника ОСОБА_5 про звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України, на підставі п.3 ч.1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018000000002097 від 27 серпня 2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України - закрити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1