Рішення № 108758697, 03.02.2023, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/1141/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2023 року. м. Полонне

Полонський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої судді Горгулько Н.А.,

з участю секретаря судових засідань Олійник Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полонне за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, інспектора Полонського відділу поліцейської діяльності №3 Шепетівського районного управління Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області Корніюк Лариси Петрівни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

в с т а н о в и в:

В листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила скасувати постанову серії ГАБІ № 378098 в справі про адміністративне правопорушення, винесену 20 жовтня 2022 року інспектором поліції відділу поліцейської діяльності № 3 (м. Полонне) Шепетівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області капітаном поліції Корніюк Л.П. про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП, згідно якої до неї застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн., та закрити дану справу про адміністративне правопорушення.

Позов мотивовано тим, що зазначеною постановою її неправомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП, оскільки вона 20 жовтня 2022 року не викликала працівників поліції, а телефонувала на спецлінію «103», повідомивши, що її знайомий, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, наніс для неї тілесні ушкодження. Лікарі прибули на виклик разом з поліцейськими, поведінка яких була для неї принизливою, стали фотографувати її, перепитували, чи має вона претензії до чоловіка, який не свідомо вдарив її в око. При цьому зазначала, що про наявність оскаржуваної постанови дізналася, отримавши її копію поштою 07.11.2022 року.

В позові вказала, що не здійснювала виклик працівників поліції на лінію 102, лікарі оглянувши її травмоване око надали рекомендації та вийшли з будинку разом з працівниками поліції. Вважає, що дана постанова є незаконною, а дії інспектора поліції неправомірними, оскільки в її присутності поліцейський постанову про адміністративне правопорушення не складав, права їй не роз`яснював, письмове пояснення у неї не брав, очевидців даної події не встановлював та не опитував.

07 листопада 2022 року поштою вона отримала копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за нібито неправдивий виклик поліції.

23 листопада 2022 року судом постановлено ухвалу про прийняття вказаної позовної заяви до розгляду якою поновлено строк звернення до суду та відкрито у справі спрощене позовне провадження без виклику сторін.

Відповідач Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області, у встановлений в ухвалі суду про відкриття провадження строк, подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову ОСОБА_2 заперечив, оскільки вважає позовбезпідставним татаким,що непідлягає задоволеннюз наступнихпідстав,так 20.10.2022року громадянка ОСОБА_2 здійснила викликшвидкої допомоги,а самезателефонувала наспецлінію «103»та вказала,про тещо длянеї нанесенотілесні ушкодження,хоча насправдітакого фактуне було. На підтвердження своїх заперечень відповідачем надано запис з фіксацією дзвінка ОСОБА_2 на спецлінію «103».

06 грудня 2022 року інспектор Полонського відділу поліцейської діяльності №3 Шепетівського районного управління Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області Корніюк Л.П. подала заперечення щодо позову, в якому проти задоволення позову заперечила, вказавши, що ОСОБА_2 було здійснено виклик бригади швидкої допомоги, оскільки її побив невідомий чоловік та вона потребує допомоги. Відповідно до спільного наказу Міністерства охорони здоров`я, Міністерства внутрішніх справ, Генеральної прокуратури України №807/1193/279 від 29.09.2017 року працівники швидкої допомоги зобов`язані здійснити виклик поліції, коли повідомляють про тілесні ушкодження. По приїзді на місце події було встановлено, що ОСОБА_2 поводилась агресивно, штовхала її дверима будинку, наносила удари в область живота. На підтвердження своїх заперечень інспектор надала запис з відео фіксацією виклику.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши письмові докази, суд зазначає про таке.

Встановлено, що 20.10.2022 року інспектор сектору реагування патрульної поліції ВПД № 3 (м. Полонне) Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області капітаном поліції Корніюк Л.П. винесено постанову, згідно якої позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн., за те що ОСОБА_1 того ж дня здійснила завідомо неправдивий виклик поліції та бригади швидкої допомоги, а саме, зателефонувала на спецлінію 102 та 103 повідомила, що невідомий чоловік наніс для неї тілесні ушкодження, хоча цього факту насправді не було.

Вирішуючи спір, суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 19 Конституція України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Частина 2 статті 2 КАС України встановлює, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно до стаття 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Позивач оскаржила вказану постанову, посилаючись на те, що її протиправно притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП по тій причині, що 20 жовтня 2022 року вона не здійснювала завідомо неправдивого виклику поліції, а здійснила виклик бригади швидкої допомоги, оскільки потребувала медичної допомоги. Відповідач не проводив розгляду справи щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності, не отримав належних, достовірних і достатніх доказів її вини, не відбирав пояснень, не брав анкетних даних, та виніс оскаржувану постанову.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 183 КУпАП, зокрема, визначено адміністративну відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань

Об`єктивна сторона даного правопорушення полягає у завідомо неправдивому виклику бригади швидкої допомоги та поліції. При цьому дії особи спрямовані саме на зрив нормальної роботи таких необхідних для суспільства служб як швидка допомога та поліція. Особа викликає поліцію нібито для надання допомоги, знаючи наперед, що у цьому немає ніякої необхідності.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу: особа, повідомляючи певну інформацію поліції, усвідомлює, що вона є неправдивою і бажає даремного виїзду на місце виклику поліцейських.

За приписами ст. ст.1,2 Закону України «Про Національну поліцію України» Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Завданнями поліції є надання поліцейських послуг, зокрема, у сфері охорони прав і свобод людини.

Відповідно до ст.6 вказаного Закону поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Отже, в разі наявності факту чи з метою недопущення факту порушення прав та свобод особи від порушень і протиправних посягань, кожен має право звернутися до органу Національної поліції з метою захисту, а відповідний орган Національної поліції має обов`язок відреагувати на таке звернення і вжити визначених законодавством заходів для забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Дослідивши докази, враховуючи, що ОСОБА_2 повідомила швидку допомогу про вищезазначену подію для того, щоб остання надала для неї медичну допомогу, не є завідомо неправдивим викликом працівників поліції, оскільки позивач зателефонувала на спецлінію 103 та повідомила про подію, на спецлінію 102 вона не телефонувала, виклик поліції здійснила диспетчер служби 103.

Окрім того, відповідачами не надано суду належних та допустимих доказів на спростування зазначених доводів позивача та на підтвердження вчинення позивачем завідомо неправдивого виклику поліції.

Інспектор поліції ОСОБА_3 у своїх запереченнях посилалась, до спільного наказу Міністерства охорони здоров`я, Міністерства внутрішніх справ, Генеральної прокуратури України №807/1193/279 від 29.09.2017 року, де працівники швидкої допомоги зобов`язані здійснити виклик поліції, коли повідомляють про тілесні ушкодження. Проте дію вказаного наказу №807/1193/279 від 29.09.2017 року, згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ №177/450/46 від 09.03.2023 року зупинено до завершення воєнного стану в Україні, крім того даний наказ встановлює порядок взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції, закладами охорони здоров`я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті особи, що не має місце в даному випадку.

Суд дійшов до висновку, що поліцейський, не перевіривши та не надавши належну оцінку обставинам, які зумовили позивача зателефонувати до лінії «103», тобто не дослідивши фактичні обставини справи, притягнув позивача до адміністративної відповідальності.

Всупереч вимогам ст.ст. 283,284 КУпАП, в оскаржуваній постанові не наведені обставини та не зазначено жодних доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП.

Наданий відповідачем відзив, жодним чином не вказує на вину у вчиненні адміністративного правопорушення ОСОБА_2 за ст. 183 КУпАП.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Крім того, слід зазначити, що розгляд справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ст. 183 КУпАП, відноситься до компетенції органів Національної поліції. Працівники органів поліції, які мають спеціальні звання поліції мають накладати адміністративні стягнення та розглядають справи про адміністративні правопорушення від імені цих органів і діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені цього органу.

Отже, відповідні працівники органів поліції, а також районні управління не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями ст. 222 КУпАП, покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 6 ст. 121 КУпАП, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справи та накладає адміністративні стягнення.

Враховуючи викладене та положення п.7 ч.1 ст.4 КАС України, суд дійшов висновку, що відповідачем у даній справі має бути лише Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до переконання, що адміністративний позов є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.

Частиною 1статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Таким чином, судові витрати підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області.

Враховуючи викладене, постанова про підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.

Керуючись наведеним,ст.ст. 9,245,247,251,283,287 КУпАП,ст.ст. 2,5,9,77,139,241-246 КАС України,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

В позові ОСОБА_1 до інспектора Полонського відділу поліцейської діяльності №3 Шепетівського районного управління Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області Корніюк Лариси Петрівни - відмовити.

Скасувати постанову серії ЕГА № 651771 в справі про адміністративне правопорушення, винесену 20 жовтня 2022 року інспектор сектору реагування патрульної поліції ВПД № 3 (м. Полонне) Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області капітаном поліції Корніюк Ларисою Петрівною про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 183 КУпАП - закрити у зв`язку із відсутністю події адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) грн. 20 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

На рішення суду може бути подана учасниками справи апеляційна скарга до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Полонський районний суд протягом десяти днів з дня його складання.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідачі: Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області, код ЄДРПОУ 40108824, місцезнаходження: м. Хмельницький, вул. Зарічанська 7, поштовий індекс 29017.

Інспектор сектору реагування патрульної поліції ВПД № 3 (м. Полонне) Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області капітаном поліції Корніюк Лариса Петрівна, місцезнаходження м. Полонне, вул. Героїв Майдану, 6, Хмельницької області, поштовий індекс 30501.

Суддя Н.А.Горгулько