Рішення № 108756766, 02.02.2023, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/7486/22

Провадження №2/592/229/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2023 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі головуючого судді Костенко В.Г., за участю секретаря судового засідання Ващенка В.О., розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Сумської міської ради про визнання дій незаконними і зобов`язання вчинити дії,

за участю позивачки ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_4

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивачі просять визнати відмову у приватизації житла неправомірною і зобов`язати відповідача вчинити дії по приватизації квартири за адресою АДРЕСА_1 , на усіх членів сім`ї, позивачів та неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вимоги мотивують тим, що з лютого 1981 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_6 , який працював майстром у Сумському НВО ім. Фрунзе. Йому був виданий ордер на квартиру за адресою АДРЕСА_1 . Після цього усією сім`єю з дітьми заселилися до вказаної квартири. Проте у неї погіршилися стосунки з чоловіком і 14.03.1989 шлюб між ними був розірваний. Чоловік пішов, а вона з дітьми залишилася проживати у квартирі. Усі вони продовжують проживати у квартирі. ОСОБА_7 28.09.2019 вийшла заміж та змінила прізвище на ОСОБА_8 . Увесь час проживають у зазначені квартирі та несуть витрати. Ця квартира належить територіальній громаді і ОСОБА_1 зверталася до відповідача з заявою про приватизацію, але їй відмовлено, оскільки ордер був виданий чоловіку, а він у спірній квартирі не реєструвався.

Відповідач надав відзив, у якому повністю заперечував проти позову і просив відмовити у задоволенні. Заперечення мотивував тим, що ордер на зазначене житло був виданий на ім`я колишнього чоловіка позивачки ОСОБА_6 .. Він у квартирі не реєструвався. Відтак на думку відповідача він не став наймачем житла, а права позивачів є похідними.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 31.10.2022 судом прийнято позовну заяву і відкрито провадження у справі. Судовий розгляд призначено за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 30.11.2022 судом закрито підготовче провадження і призначено справу до розгляду.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 заявлені вимоги підтримали.

Інші учасники розгляду не з`явилися, подавали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Суд, заслухавши учасників розгляду, які з`явилися, вивчивши матеріали справи, дійшов наступного.

Позивачі і неповнолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянами України. Вони зареєстровані і проживають за адресою АДРЕСА_1 .

Позивачка ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 по 14.03.1989.

04.03.1988 ОСОБА_6 виданий ордер №8 на сім`ю з 4 чоловік на житлову площу в гуртожитку, у АДРЕСА_1 . На теперішній час АДРЕСА_2 . У ордері зазначений скла сім`ї ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7

09.04.1988 у квартирі були зареєстровані ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .. 17.10.2001 зареєстрована ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_5 ..

Для сплати комунальних платежів на позивачку ОСОБА_1 відкриті відповідні особові рахунки. Повністю витрати на утримання житла несе позивачка ОСОБА_1 .

На теперішній час зазначений будинок перебуває у власності територіальної громади м. Суми.

Позивачка ОСОБА_1 зверталася з приводу приватизації зазначеного житла. Втім листом Управління «Центр надання адміністративних послуг у м.Суми» Сумської міської ради від 12.05.2022 №14.01-15/241 повідомлено наступне. Так визнано, що ордер на займане житло видавався колишньому чоловіку. Проте договір найму житла з ним не укладався, а отже він не визнавався наймачем житла. На думку управління учасниками приватизації є особи які внесені в ордер, а тому немає підстав для передачі зазначеної квартири членам сім`ї.

Встановлені факти, визнаються сторонами підтверджується паспортом, довідкою з місця проживання, ордером, по квартирною карткою, зазначеним листом, квитанціями на оплату комунальних послуг, копії яких додані до матеріалі справи.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову

Відмовляючи у приватизації житла та заперечуючи проти позовної заяви відповідач виходив з того, що згідно з положеннями 61 ЖК України договір найму житла укладається з особою на ім`я якої виданий ордер. Договір з чоловіком позивачки не украдався, а отже він не був квартиронаймачем. У зв`язку з цим відповідач вважав, що немає законних підстав для приватизації спірного житла.

Натомість така позиція у даній справі є помилковою. Позивачка та її діти заселилися і зареєструвалися в зазначеному житлі на підставі ордеру. Згодом саме позивачка стала особою з якою укладені договори на обслуговування житла.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та іншими міжнародно-правовими документами про права людини закріплено право на повагу до житла.

У статті 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла, інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Статтею 9 Житлового кодексу України встановлено, що до житлових прав громадян відноситься право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.

Правові основи приватизації житла, що знаходяться в державній власності, визначені в Законі України «Про приватизацію державного житлового фонду» (далі - Закон).

Зазначеним Законом регламентований порядок набуття права власності на житло громадянами України, які користуються державним житловим фондом, з обмеженнями, визначеними ч. 2 ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Закон передбачає, що метою приватизації державного житлового фонду є створення умов для здійснення права громадян на вільний вибір способу задоволення потреб у житлі, залучення громадян до участі в утриманні і збереженні існуючого житла та формування ринкових відносин. Приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах, та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв) державного житлового фонду на користь громадян України.

Статтею 3 Закону передбачено, що приватизація здійснюється шляхом безоплатної передачі громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім`ї та додатково 10 квадратних метрів на сім`ю.

Згідно з п. 5 ст. 5 вищевказаного Закону, кожний громадянин України має право приватизувати житло, яке він займає безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку, або частковою доплатою один раз.

Позивачі і зазначена неповнолітня особа зареєстровані та проживають у спірній квартирі. Немає об`єктивних підстав вважати, що вони незаконно займають зазначене житло.

Сторони не оспорювали право позивачів на приватизацію житла з тих мотивів, що вони вже приймали участь у приватизації іншого житла. У зв`язку з цим органи приватизації, згідно з ч. 10 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків) у приватизації займаного ними житла, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.02.2021 року в справі № 296/4642/19 (провадження № 61-2708св20) вказано, що «у частині десятій статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» закріплено, що органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом. Перелік таких випадків чітко визначений у законодавстві і є вичерпним. До них відноситься відсутність у особи права на приватизацію (частина друга статті 1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків»), заборона приватизувати конкретне приміщення (частина четверта статті 1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», частина друга статті 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»).

Згідно з пунктом 17 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396, громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію. Пунктом 18 Положення № 396 затверджено перелік документів, які подаються громадянином до органу приватизації. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року в справі № 200/18858/16-ц (провадження № 14-165цс18)».

Відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та з метою приведення у відповідність до законодавства нормативно-правових актів, наказом Міністра з питань житлово-комунального господарства України № 396 від 16.12.1999 затверджене «Положення про порядок передачі квартир (будинків) жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян», яке встановлює процедуру передачі квартир у приватну власність громадян та зразки документів, які оформлюються згідно цієї процедури, в т.ч. і рішення органу приватизації.

Так, зокрема, наймач та члени його сім`ї повинні звернутися до органу приватизації з відповідною заявою, орган приватизації зобов`язаний в місячний термін, з дня одержання заяви, прийняти рішення про передачу житла у власність, після чого, оформити відповідне свідоцтво.

Зазначена процедура передбачена ст. 8 Закону, відповідно до якої приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд. Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов`язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку. Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина. Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у власність громадян з доплатою, безоплатно чи з компенсацією відповідно до ст. 5 цього Закону оформляється свідоцтвом про право власності на квартиру (будинок), житлове приміщення у гуртожитку, яке реєструється в органах приватизації і не потребує нотаріального посвідчення.

Відповідно до ч. 1 ст. 345 ЦК України, фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності.

Згідно з п.17 Положення, громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається до орану приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію.

Пунктом 18 Положення затверджено перелік документів, які подаються громадянином до органу приватизації. Серед них має бути і копія ордера про надання жилої площі, а також документ, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду.

Порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду і норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Враховуючи вищевикладене, вбачається, що відповідач діяв на порушення справи позивачів, право позивачів на приватизацію спірного житла є порушеним і підлягає захисту. позивач проживала та зареєстрована у квартирі АДРЕСА_1 з моменту народження і по теперішній час на законних підставах і правомірно та добросовісно нею користується, як єдиним житлом, ніхто на квартиру не претендує, отже позивач набула право на приватизацію житла.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити повністю позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Сумської міської ради про визнання дій незаконними і зобов`язання вчинити дії.

Визнати незаконними дії Сумської міської ради по відмові у приватизації квартири за адресою АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Сумську міську раду (місцезнаходження: м. Суми, майдан Незалежності, 2, код ЄДРПОУ 23823253) вчинити дії по приватизації квартири за адресою АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ), ОСОБА_5 (місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 03.02.2023.

Суддя В.Г. Костенко