Ухвала суду № 108756239, 02.02.2023, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №195/886/22

Провадження №1-і/333/29/23

УХВАЛА

Іменем України

02 лютого 2023 року м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника обвинувачених адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні врежимі відеоконфернції,в заліКомунарського районногосуду м.Запоріжжя,кримінальні провадження№12021082140001023від 22.07.2021року та №12021082140001778 від 13.11.2021 року відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Данило-Іванівка, Мелітопольського району, Запорізької області, українця, громадянина України, який має середню освіту, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, дітей на утриманні не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

за обвинуваченням в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області знаходиться кримінальне провадження №12021082140001778 від 13.11.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України і кримінальне провадження №12021082140001023 від 22.07.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України .

30.01.2023 до Комунарського районного суду м.Запоріжжя надійшло клопотання прокурора Мелітопольської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .

Відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 14 вересня 2022 року №49/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану судів Запорізької області», визначено територіальну підсудність Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області за Комунарським районним судом м.Запоріжжя.

В межах своєї компетенції Комунарський районний суд м.Запоріжжя має повноваження на прийняття та розгляд судових справ за територіальною підсудністю Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області, а у справах, по яких Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області ухвалене судове рішення, яке набрало законної сили вирішувати питання стосовно видачі копії судового рішення; видачі виконавчого документа; а також питання пов`язані із виконанням судового рішення, та інші питання, згідно з процесуальними нормами.

У судовому засіданні прокурор підтримала клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 . Додатково зазначила, що вжиття більш м`яких запобіжних заходів, що передбачені КПК України, є недостатньою мірою з огляду на обставини скоєного та ризики, які існують.

У судовому засіданні обвинувачений і його захисник просили суд відмовити прокурору у задоволенні її клопотання, посилаючись на відсутність підстав вважати, що обвинувачені можуть здійснити дії, перераховані ч.1 ст.177 КПК України, та просили суд обрати запобіжний захід не пов`язаний з обмеженням волі.

Згідно з ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Згідно ст. 29 Конституції України ніхто не може триматися під вартою інакше, як на підставах та в порядку, встановленому законом.

Згідно ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини в основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім випадків і процедури встановленої законом.

Пунктом 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року визначено, що продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

З поданих матеріалів суд вбачає, що 07.12.2022 року згідно ухвали Комунарського районного суду м.Запоріжжя строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 продовжено на 60 днів, до 06.02.2023 року включно.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Заслухавши клопотання прокурора про необхідність продовження обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд приходить до висновку, що обраний обвинуваченій запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 13.11.2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України (кримінальне провадження №12021082140001778) і 22.07.2021 року про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України (кримінальне провадження №12021082140001023).

Відповідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися відорганів досудовогорозслідування та/абосуду; знищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення; незаконновпливати напотерпілого,свідка,іншого підозрюваного,обвинуваченого,експерта,спеціаліста уцьому жкримінальному провадженні; перешкоджатикримінальному провадженнюіншим чином; вчинитиінше кримінальнеправопорушення чипродовжити кримінальнеправопорушення,у якомупідозрюється,обвинувачується. Згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

У рішенні по справі «Феррарі-Браво проти Італії» Європейський суд з прав людини вказує, що затримання і тримання особи під вартою допустимі не лише у випадку доведеності факту скоєння злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою попереднього розслідування, досягненню мети якого і є тримання під вартою. Факти, що викликають підозру, не обов`язково повинні бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

Відповідно до пункту 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, №182).

Згідно з п.1 ч.1 ст.178 КПК України слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов`язаний оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушеня, передбаченого ч.2 ст.186 і ч.3 ст.185 КК України, підтверджується доказами, які перелічені у клопотанні. Інкриміновані обвинуваченому кримінальні правопорушення, передбачені ч.3 ст.185 і ч.2 ст.186 КК України, відповідно до ст.12 КК України є тяжкими злочинами.

При застосуванні запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 суддя оцінює в сукупності такі обставини: міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці проживання родини немає, постійне місце проживання обвинуваченого знаходиться на тимчасово окупованій території, на обліку психіатра не перебуває, раніше притягався до кримінальної відповідальності. Також судом встановлено, що в обвинуваченого немає близьких родичів в м.Запоріжжя, він офіційно не працевлаштований, та немає місця проживання на підконтрольній території Україні.

На думку судді, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується, дані про особу обвинуваченого, а саме те, що останній офіційно не працює, осіб на утриманні не має, раніше притягався до відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, у тому числі злочинів проти власності, що характеризує його як особу схильну до вчинення корисливих злочинів, конкретні обставини вчинення інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушення, зокрема, свідчить про існування з боку обвинуваченого особи наступних ризиків: переховуватися від органів досудового розслідування або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

При розгляді клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», п.29 рішення Європейського суду з прав людини від 11.10.2010 року у справі «Хайредінов проти України»).

Згідно з положеннями Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Разом з тим суд вбачає за можливе встановити заставу.

Відповідно до ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи вимоги ч.5 ст.182 КПК України, конкретні обставини вчинення інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, з урахуванням майнового стану останнього, а саме того, що останній ніде офіційно не працює, підозрюється у вчинені тяжких злочинів, суд вважає за можливе застосувати заставу у розмірі 80 520 (вісімдесят тисяч п`ятсот двадцять) гривень 00 копійок. Такий розмір застави, на переконання суду, достатньою мірою гарантуватиме виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя враховує вимоги п.п.3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст.178 КПК України, а також доведеність прокурором під час розгляду клопотання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти наведеним під час розгляду клопотання ризикам, оцінюючи ступінь порушення цінностей суспільства у даних кримінальних провадженнях, намагаючись забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, суд вбачає, що клопотання прокурора про продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити і застосувати до останніх запобіжний захід тримання під вартою.

За повідомленою обвинуваченим інформацією, з метою перевірки можливості застосування альтернативного запобіжного заходу, судом було здійснено телефонний дзвінок ОСОБА_7 ( НОМЕР_1 ). Під час спілкування останній повідомив, що дійсно підтримує дружні відносини із ОСОБА_5 . Разом з тим повідомив, що житловий будинок, у якому він мешкає, йому не належить і тому він не може гарантувати згоду власника на проживання у ньому обвинуваченого.

Враховуючи ненадання стороною захисту доказів на підтвердження стійкості соціальних зв`язків, місця можливого перебування у разі застосування домашнього арешту, офіційного працевлаштування обвинуваченого і даних про осіб, що можуть виступати поручителями або заставодавцями, суд не знаходить можливим застосування до обвинуваченого менш суворих запобіжних заходів, зокрема, у вигляді домашнього арешту, застави або особистої поруки.

Відповідно до ст.198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись ст.ст.177, 178, 182,183,187,199, 331 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 задовольнити.

Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком з 02лютого 2023року до 02 квітня 2023 року включно.

Визначити одночасно щодо обвинуваченого ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави. ОСОБА_5 або заставодавець (інша фізична або юридична особа) мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі 80 520 (вісімдесят тисяч п`ятсот двадцять) гривень 00 копійок на депозитний рахунок місцевих загальних судів (отримувач платежу ТУ ДСАУ в Запорізькій області, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 26316700, рахунок № UA378201720355249002000001205, Державна казначейська служба України, м.Київ, МФО 820172, призначення платежу: застава за (вказати П.І.Б. особи, за яку вноситься застава); номер справи (провадження); суд, в якому розглядається справа). Обвинувачений ОСОБА_5 звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення вказаної застави на обвинуваченого ОСОБА_5 покладаються наступні обов`язки, строком на 2 (два) місяці, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатися за межі м.Запоріжжя без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, а у разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Виконання ухвали доручити начальнику Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор».

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору і направити начальнику Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор» для виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя ОСОБА_1