Ухвала суду № 108755855, 02.02.2023, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 229/1273/22

ЄУН 229/1273/22

Провадження № 1-кп/226/123/2022

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про продовження строку тримання під вартою

02 лютого 2023 року колегія суддів Димитровського міського суду Донецької області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши в судовому засіданні в режимі дистанційного провадження клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м.Дружківка Донецької області, маючого середньо-спеціальну освіту, розлучений, судимий вироком Дружківського міського суду Донецької області від 22.03.2018 за ст.190 ч.1, ч.2, ст.70 ч.1 КК України до 1 року позбавлення волі з іспитовим строк 1 рік; 31.08.2018 вироком Дружківського міського суду Донецької області за ст.185 ч.2 КК України до 1 року 1 місяця позбавлення волі; 31.07.2019 вироком Дружківського міського суду, зміненого Донецьким апеляційним судом, за ст.185 ч.2 КК України до 1 року 2 місяців позбавлення волі, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце фактичного мешкання: АДРЕСА_2 , обвинуваченому за ст.115 ч.2 п.6, 289 ч.3 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А :

Димитровським міським здійснюється розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_7 за ст.115 ч.2 п.6, ст.289 ч.3 КК України. Запобіжний захід обвинуваченому обрано у виді тримання під вартою в Державній установі «Житомирська установа виконання покарань №8» строком по 11 люте 2023 року.

В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у зв`язку зі спливом його строку та неможливістю закінчення до цього часу судового розгляду. Клопотання обгрунтовано продовженням існування ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ст.177 КПК України, та неможливістю їх запобігання шляхом застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу. При цьому прокурор акцентує увагу на тяжкість інкримінованих обвинученому злочинів, один з яких є особливо тяжким, за який в разі доведення вини йому загрожує до п`ятнадцяти років позбавлення волі або довічне ув`язнення, відсутність у обвинуваченого стійких соціальних зв`язків та стримуючих факторів, що створює ризик його можливого переховування від суду, схильність обвинуваченого до вчинення кримінальних правопорушень та просить суд продовжити йому запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів.

Сторона захисту, вважаючи ризики недоведеними, просила суд змінити обвинуваченому запобіжний захід з утримання під вартою на домашній арешт.

Вислухавши аргументи сторін та надавши оцінку обставинам, з якими закон пов`язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора, виходячи з такого.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, запобіжний захід є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується на досягнення його завдань, виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також з метою запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

Частиноютретьою ст.331КПК Українина судпокладено обов`язокповторно розглянутипитання доцільностіпродовження триманняобвинуваченого підвартою,якщо судовепровадження небуло завершенедо йогоспливу,та занаслідками розгляду цього питання постановити мотивовану ухвалу про скасування, зміну запобіжного заходу або його продовження на строк, що не може перевищувати двох місяців.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) суд відповідно ст. 178 КПК України враховує вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я обвинуваченого; міцність його соціальних зв`язків в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан; наявність судимостей; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, тощо.

Порядок і підстави продовження строку тримання під вартою визначені статтею 199 КПК України.

Як слідує з обвинувального акту, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні декількох кримінальних правопорушень, одне з яких віднесено до категорії особливо тяжких, пов`язаних з умисним заподіянням смерті людині з корисливих спонукань, за яке в разі доведення вини йому загрожує строк позбавлення волі до п`ятнадцяти років або довічне ув`язнення. Усвідомлення обвинуваченим тяжкості та невідворотності можливого покарання, відсутність у нього міцних соціальних зв`язків, негативна репутація, схильність до вчинення злочинів, відсутність сталого джерела доходів дає суду підстави вважати, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, незважаючи на вже достатньо тривале перебування обвинуваченого під вартою, є співмірним дотепер існуючим ризикам, що вказує на доцільність продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою та неможливість забезпечення його належної процесуальної поведінки більш м`яким запобіжним заходом.

Приймаючи рішення щодо продовженння обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд також враховує характер та наслідки кримінальних правопорушень, існування справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи і вимагає від суду забезпечення не тільки прав обвинуваченого, а й високих стандартів охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілих.

Доводи сторони захисту щодо недоведеності прокурором існування ризиків та можливості забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу є неспроможними.

До того ж, норми Кримінального процесуального Кодексу не вимагають доказів того,що обвинуваченийобов`язковоздійснюватиме відповіднідії,оскільки підпоняттям «ризик»розуміється обґрунтованаймовірність протидіїобвинуваченого кримінальномупровадженню уформах,передбачених ч.1ст.177КПК.

Так як судове провадження до спливу строку раніше застосованого запобіжного заходу у виді тримання під вартою з об`єктивних причин завершити не надається можливим і суд дійшов висновку, що ризики переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу на ще не допитаних судом свідків та можливого вчинення інших кримінальних правопорушень продовжують існувати, запобіжний захід у виді тримання під вартою підлягає продовженню.

Беручи до уваги, що один із злочинів, які інкримінуються обвинуваченому ОСОБА_7 , пов`язаний із застосуванням насильства та спричиненням загибелі людини, підстав для визначення йому розміру застави при застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд не вбачає.

Керуючись ст.ст.176-178,182,183,199,331,336КПК України,колегія суддів-

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 задовольнити.

Продовжити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому за ст.115 ч.2 п.6, 289 ч.3 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням його в Державній установі «Житомирська установа виконання покарань №8» по 02 квітня 2023 року включно.

В задоволенні клопотання сторони захисту щодо зміни обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу з утримання під вартою на домашній арешт відмовити.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту проголошення, а особою, яка тримається під вартою, з моменту отримання копії ухвали.

Копію ухвали вручити учасникам судового провадження та направити начальнику ДУ «Житомирська установа виконання покарань №8» для виконання.

Вступна ірезолютивна частинита повнийтекст ухвалипроголошені 02.02.2023.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_2