Рішення № 108754845, 01.02.2023, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/32226/21

2-а/760/463/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2023 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Калініченко О.Б.

при секретарі Соколовській А.А.,

розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в місті Києві, третя особа Департамент патрульної поліції, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

22.11.2021 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до УПП в місті Києві про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

З позову вбачається, що позивач оскаржує постанову, складену інспектором Убченка В.В., серії ЕАО № 5030940 від 15.11.2021 року, якою притягнуто його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 680 грн., за порушення п. 17.1 ПДР України, з якою позивач не погоджується, вважає її необґрунтованою та незаконною.

Пояснює, що він здійснив заїзд на смугу для руху маршрутних транспортних засобів, де висадив пасажира біля правого краю проїзної частини, увімкнув лівий покажчик повороту, дочекався доки проїдуть інші транспортні засоби зліва і одразу виїхав з даної смуги, коли з`явилося вільне місце.

Зазначає також, що інспектор не надав доказів вчинення правопорушення, не вніс як додатки будь-які докази до постанови, не зазначив жодних відомостей про технічних засіб, яким здійснено фото або відеозпис.

Крім того, поліцейський порушив процесуальний порядок розгляду справи та права позивача, передбачені ст. 268 КУпАП.

Враховуючи викладене, просить задовольнити позов.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 09.12.2021 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та залучено до участі у справі Департамент патрульної поліції як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. В ухвалі учасникам справи було визначено строк на подання відзиву та пояснень.

Уповноваженою особою сторони відповідача копія ухвали про відкриття провадження та позовна заява з додатками отримані, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подано.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 КАС України у справах, визначених статтями 263-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

Частиною 6 цієї статті визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Третьою особою жодних пояснень щодо позову подано також не було, копію ухвали про відкриття провадження уповноваженою особою було отримано 24.06.2022 року.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі не викликались.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 15.11.2021 року інспектором Убченком В.В. було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАО № 5030940, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 680 грн., за порушення п. 17.1. ПДР України.

Згідно з п.п. 3, 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення адміністративних правопорушень та припиняє їх; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР України його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Зі змісту постанови вбачається, що водій, керуючи ТЗ, здійснив рух на смузі для маршрутних ТЗ, позначеною дорожнім знаком 5.11.

Так, згідно з п. 17.1 ПДР України на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11, забороняються рух і зупинка інших транспортних засобів (крім таксі та велосипедистів) на цій смузі.

Позивач заперечує свою вину щодо порушення правил дорожнього руху, а оскаржувану постанову вважає такою, що підлягає скасуванню, зазначаючи, що він діяв у відповідності до ПРД України і не вчиняв жодного порушення.

З аналізу положення ст. 247 КУпАП випливає, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Стороною відповідача відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подано, будь-яких доказів суду не надано. Від третьої особи жодних пояснень щодо позову до суду також не надходило.

Крім того, у п. 7 оскаржуваної постанови не зазначені відомості про наявність доказів, на яких зафіксовано правопорушення.

Частиною 3 ст. 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов`язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото- або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Крім того, Верховний Суд у своїй постанові від 13.02.2020 року у справі № 524/9716/16-а зазначив, що у разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис, згідно з вимогами ст. 70 КАС України, не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Таким чином, всупереч вимогам ст. 77 КАС України суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин порушення позивачем Правил дорожнього руху, зокрема у матеріалах відсутні матеріали фото - чи відео зйомки вчиненого порушення або інші докази, якими суб`єкт владних повноважень обґрунтовує правомірність прийнятого ним рішення. Вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, зафіксовано лише у постанові від 15.11.2021 року та не підтверджується жодними іншими доказами.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», передбачено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 року у справі № 537/2088/17, де вказано, що правомірність постанови має ґрунтуватися на тому, що факт правопорушення є доведеним і при її ухваленні процедура була дотримана. При цьому, також зазначено, що сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень і не звільняє останнього від доведення його правомірності.

За таких обставин, суд вважає, що сторона відповідача не надала суду доказів правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Суд приходить до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення є необґрунтованою та такою, що не відповідає нормам КУпАП, а тому підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Інспектор Убченко В.В. є посадовою особою Управління патрульної поліції в м. Києві, яке є територіальним підрозділом Департаменту патрульної поліції. Таким чином, з урахуванням задоволення позову стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ДПП на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 454 грн., сплачений позивачем при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 122, 245, 246, 251, 256, 268, 276, 287-289, 293 КУпАП, ст.ст. 2, 9, 21, 72-78, 90, 139, 205, 241-246, 250, 251, 269, 286 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в місті Києві, третя особа Департамент патрульної поліції, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО № 5030940 від 15 листопада 2021 року, винесену інспектором Управління патрульної поліції в місті Києві Убченком Володимиром Володимировичем (м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 9), про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) за ч. 3 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 680 грн. та закрити справу про адміністративне правопорушення за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, ЄДРПОУ 40108646) судовий збір у розмірі 454 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: