Ухвала суду № 108746599, 27.01.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/1678/23

Провадження № 1-кс/761/1510/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора - ОСОБА_3

захисник ОСОБА_4 ,

підозрюваний - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами БЕБ України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, з вищою освітою, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , працює генеральним директором ТОВ «ТЕДІС Україна», раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, який є підозрюваним у кримінальному провадженні, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 32020100110000064 від 16.11.2020р. за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.212, ч.3 ст.209 КК України,

В С Т А Н О В И В :

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання зі змінами прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 32020100110000064 від 16.11.2020 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави до підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України, ОСОБА_5 у розмірі 100 963 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 270 985 184, 07 грн. Крім того, прокурор просить покласти на підозрюваного наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Клопотання мотивовано тим, що: ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України: в легалізації (відмиванні) майна, одержаного злочинним шляхом, в особливо великому розмірі, а саме, у набутті, володінні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі у вчиненні дій, спрямованих на приховування походження такого майна, вчиненими особою, яка повинна була знати, що таке майно одержано злочинним шляхом, тобто за ч. 3 ст. 209 КК України; в умисному ухиленні від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства незалежно від форми власності, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, тобто за ч. 3 ст. 212 КК України; ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, за які передбачено покарання відповідно у виді штрафу від п`ятнадцяти тисяч до двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна та у виді позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна; фактичні обставини інкримінованих ОСОБА_5 кримінальних правопорушень за ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України свідчать про його підвищену суспільну небезпеку; наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що ОСОБА_5 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-які документи, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; недостатність застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу; призначення застави у більшому розмірі, ніж визначений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, та покладення на підозрюваного додаткових процесуальних обов`язків здатне забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_5 .

У судовому засіданні прокурор доводи клопотання зі змінами підтримав, просив задовольнити із викладених у ньому підстав.

Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечувала проти доводів клопотання, просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на наступне. Підозра ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України є необґрунтованою, здійсненою за відсутності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінальних правопорушень. Відсутній склад інкримінованих ОСОБА_5 кримінальних правопорушень. Надані прокурором докази на обґрунтування обґрунтованості підозри є недопустимими. Зазначила, що актом «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА»» від 30.12.2022 №401/34-00-07-01/30622532 не встановлено порушень податкового законодавства даним товариством. Вважала також, що відсутні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на які посилається прокурор. Вказала, що ОСОБА_5 має стійкі соціальні зв`язки, зокрема, одружений, виховує двох дітей, працює, позитивно характеризується, має ряд нагород за свою роботу, не притягався до кримінальної відповідальності. ОСОБА_5 бере і буде брати активну участь у кримінальному провадженні з метою спростування підозри та доведення своєї невинуватості у встановленому законодавством порядку. Також на переконання захисника, прокурором не доведено виключність обставин для призначення ОСОБА_5 розміру завідомо непомірної застави.

Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував та підтримав доводи свого захисника.

Вивчивши клопотання, додатки до нього, інші надані матеріали, заслухавши прокурора, захисника та підозрюваного, приходжу до висновку про часткове задоволення клопотання, виходячи з наступного.

Встановлено, що детективами другого відділу детективів Підрозділу детективів із захисту фінансів у бюджетній сфері та міжнародної технічної допомоги Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32020100110000064 від 16.11.2020 за підозрою Генерального директора ТОВ «ТЕДІС Україна» ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України, а також за фактами підроблення за попередньою змовою групою осіб документів, які подавались для проведення державної реєстрації ТОВ «РОЗІДОР», ТОВ «ЛОНВЕНС» за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України, умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА», ТОВ «ВОЛИНЬТАБАК», ТОВ «ТМ-СТИЛЬ», ТОВ «ВЕСТБРОМТРЕЙД» та інших за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, внесення службовими особами ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА» до офіційних документів указаного товариства завідомо неправдивих відомостей за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, та легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, в особливо великих розмірах службовими особами АТ «ЗНВКІФ «АРАБЄСКАЛЄ 1» та іншими за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України.

Запобіжні заходи є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1, 2 ст. 131 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України запобіжні заходи можуть застосовуватись до особи, яка набула статусу підозрюваної або обвинуваченої у конкретному кримінальному провадженні.

У ч. 1 ст. 42 КПК України визначено, що підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276 - 279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

З матеріалів доданих до клопотання встановлено, що 12.01.2023 прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 32020100110000064 від 16.11.2020 складено стосовно ОСОБА_9 письмове повідомлення про підозру, згідно з яким останній підозрюється в умисному ухиленні від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства незалежно від форми власності, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

26.01.2023 прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 32020100110000064 від 16.11.2020 складено стосовно ОСОБА_9 повідомлення про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри, згідно з яким, останній підозрюється: в легалізації (відмиванні) майна, одержаного злочинним шляхом, в особливо великому розмірі, а саме, у набутті, володінні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі у вчиненні дій, спрямованих на приховування походження такого майна, вчиненими особою, яка повинна була знати, що таке майно одержано злочинним шляхом, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України; в умисному ухиленні від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства незалежно від форми власності, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.212 КК України;

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , будучи службовою особою ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА», у період 2020 - 1 півріччя 2021 років, діючи в порушення п.п. 44.1, 44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 та п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 за № 73, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 за № 290, занизив податок на прибуток в сумі 212 081 472, 06 грн. та акцизний податок в сумі 58 903 712, 01 грн., тим самим, усвідомлюючи наслідки своїх дій, умисно, з корисливих мотивів, ухилився від сплати податків, що входять в систему оподаткування, на загальну суму 270 985 184, 07 грн.

У результаті таких протиправних дій ОСОБА_5 до Державного бюджету України не надійшло податків на загальну суму 270 985 184, 07 грн., що є особливо великим розміром, оскільки вони в сім тисяч і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Крім того, будучи службовою особою - Генеральним директором ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА», ОСОБА_5 , у період 2020 - І півріччя 2021 років, діючи умисно, набув у володіння ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНИ» майно - грошові кошти у сумі 1 178 230 400, 09 грн., щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання невстановленими досудовим розслідуванням особами, які контролюють діяльність ТОВ «ЛОНВЕНС», ТОВ «РОЗІДОР», ТОВ «МЕГАТОРГ ЛТД», злочинним шляхом, та у подальшому, з метою приховування походження такого майна, надав отриманим від ТОВ «ЛОНВЕНС», ТОВ «РОЗІДОР», ТОВ «МЕГАТОРГ ЛТД» грошовим коштам вигляду законності, забезпечивши їх відображення в даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА» як доходів, отриманих в результаті реалізації тютюнових виробів, що не відповідало фактичним обставинам здійснення у період 2020 - І півріччя 2021 років фінансово-господарських операцій між указаними підприємствами, чим вчинив легалізацію (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, на загальну суму 1 178 230 400, 09 грн., що є особливо великим розміром.

У зв`язку з неможливістю вручення ОСОБА_5 письмового повідомлення про підозру від 12.01.2023 в день його складення через відсутність останнього за місцем проживання та місцем роботи, даний процесуальний документ вручено 12.01.2023 в порядку ст. 135 КПК України дружині останнього - ОСОБА_10 .

Крім того 16.01.2023 письмове повідомлення про підозру вручено ОСОБА_5 у присутності захисника ОСОБА_4 .

26.01.2023 ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри у присутності захисника ОСОБА_4 .

Отже, відповідно до положень ч. 1 ст. 42 КПК України, ОСОБА_5 набув статусу підозрюваного в цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити, зокрема, такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення.

На підтвердження можливої причетності ОСОБА_5 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень до клопотання додано матеріали кримінального провадження, які досліджені у судовому засіданні, а саме копії: висновку фахівця ОСОБА_11 від 02.12.2022 щодо відповідності формування показників декларації з податку на прибуток ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА», згідно з яким, дії службових осіб ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА» свідчать про заниження вказаним товариством у 2020 році податку на прибуток підприємств у сумі 212 058 204 грн. та акцизного податку у сумі 58 905 056, 65 грн.; висновку експертів Полтавського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України № 3931/3932 від 03.01.2023 за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи, згідно з яким, висновки фахівця ОСОБА_11 від 02.12.2022 щодо заниження ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА» податку на прибуток підприємств та акцизного податку підтверджуються в загальній сумі 270 946 569, 91 грн.; висновку аналітичного дослідження Департаменту запобігання фінансовим операціям, пов`язаним з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом, ДПС про результати дослідження фінансово-господарської діяльності від 26.01.2023 № 22/99-00-08-02-03-20/30622532; висновку аналітичного продукту Бюро економічної безпеки України від 25.01.2023 № 9.3/3.2.2./423-23, складеного за результатами проведення аналітичного дослідження щодо оцінювання ризиків та/або правопорушень у фінансово-господарській діяльності ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА»; протоколу допиту свідка ОСОБА_12 - директора та засновника ТОВ «ЛОНВЕНС», згідно з яким, цей свідок вказане підприємство зареєстрував за грошову винагороду без мети ведення фінансово-господарської діяльності. Жодних документів, пов`язаних з фінансово-господарською діяльністю ТОВ «ЛОНВЕНС» свідок не складав, не підписував, товарів, робіт, послуг не отримував та не постачав, розрахунків не здійснював; протоколу допиту свідка ОСОБА_13 - директора ТОВ «РОЗІДОР», згідно з яким цей свідок не має відношення до фінансово-господарської діяльності вказаного підприємства, жодних документів, пов`язаних з фінансово-господарською діяльністю ТОВ «РОЗІДОР» свідок не складала, не підписувала, товарів, робіт, послуг не отримувала та не постачала, розрахунків не здійснювала; протоколу допиту свідка ОСОБА_14 - директора та засновника ТОВ «МЕГАТОРГ ЛТД», згідно з яким, цей свідок вказане підприємство зареєстрував за грошову винагороду без мети ведення фінансово-господарської діяльності. Жодних документів, пов`язаних з фінансово-господарською діяльністю ТОВ «МЕГАТОРГ ЛТД» свідок не складав, не підписував, товарів, робіт, послуг не отримував та не постачав, розрахунків не здійснював; договорів поставки тютюнових виробів, нікотиновмісних порцій та товарів не тютюнового призначення, укладеними між ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА» та ТОВ «МЕГАТОРГ ЛТД», ТОВ «ЛОНВЕНС», ТОВ «РОЗІДОР»; видаткових накладних, виписаних ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА» на адресу ТОВ «МЕГАТОРГ ЛТД», ТОВ «ЛОНВЕНС», ТОВ «РОЗІДОР»; річної уточнюючої податкової декларації ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА» з податку на прибуток за 2020 рік та податкової декларації ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА» з податку на прибуток за І півріччя 2021 року.

Досліджені у судовому засіданні матеріали кримінального провадження у своїй сукупності слідчий суддя вважає достатніми для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри та можливу причетність підозрюваного до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України. Надані прокурором докази доводять обставини, які свідчать про ймовірне вчинення ОСОБА_5 , як Генеральним директором ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА», легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, в особливо великому розмірі, а саме, у набутті, володінні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі у вчиненні дій, спрямованих на приховування походження такого майна, вчиненими особою, яка повинна була знати, що таке майно одержано злочинним шляхом, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України; умисного ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства незалежно від форми власності, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточну кваліфікацію дій ОСОБА_5 , слідчий суддя дійшов висновку про доведеність обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Разом з тим, обставини здійснення підозрюваним конкретних діянь та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Слідчий суддя не приймає до уваги доводи сторони захисту про те, що матеріалами клопотання не підтверджено наявність у діях ОСОБА_5 складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України, у вчиненні яких йому повідомлено про підозру, оскільки на цьому етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті, зокрема, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину. На підставі розумної оцінки сукупності отриманих фактів та обставин слідчий суддя лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Також слідчий суддя вважає необґрунтованими доводи сторони захисту про недопустимість доданих до клопотання доказів на обґрунтування повідомленої ОСОБА_8 підозри.

Так, визнання недопустимими доказів слідчим суддею на стадії досудового розслідування, враховуючи норми ч. 4 ст. 87, ч. 2 ст. 89, ст. 94 КПК України, можливе лише у випадках, коли: такі докази отримані внаслідок істотного та очевидного порушення прав та свобод людини та їх недопустимість обумовлена такими обставинами, які у будь-якому випадку не можуть бути усунуті в ході подальшого розслідування чи судового розгляду або шляхом надання додаткових матеріалів, які вже є у розпорядженні сторони кримінального провадження, тобто висновок про недопустимість відповідного доказу має бути категоричним навіть із врахуванням стадії досудового розслідування.

Разом з цим, під час дослідження матеріалів, доданих до клопотання, слідчим суддею не встановлено їх отримання з істотними та очевидними порушеннями.

На підтвердження дотримання податкового законодавства ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА» стороною захисту надано акт «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА»» від 30.12.2022 №401/34-00-07-01/30622532. У той же час, дані згаданого акта перевірки не є достатніми для спростування доводів прокурора, а потребують додаткової перевірки на узгодженість з іншими матеріалами кримінального провадження.

Всі інші доводи сторони захисту про необґрунтованість пред`явленої ОСОБА_5 підозри зводяться до оцінки наданих до клопотання доказів щодо їх належності та допустимості.

Таким чином, доводи сторони захисту про необґрунтованість пред`явленої ОСОБА_5 підозри слідчий суддя відхиляє.

Щодо наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, на які вказує детектив у клопотанні.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому, Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Обґрунтовуючи клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 , прокурор послався на існування ризиків того, що він може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-які документи, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Ризик переховування від правосуддя слідчий суддя оцінює в світлі обставин цього кримінального провадження та особистої ситуації підозрюваного ОСОБА_5 , а саме, фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання, засоби до існування.

Згаданий ризик обумовлюється, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, тяжкістю покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, які класифікується у відповідності до ст. 12 КК України, як тяжкий та особливо тяжкий злочини, за які передбачено покарання відповідно у виді штрафу від п`ятнадцяти тисяч до двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна та у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого засудження у найближчій перспективі, до основного покарання у виді позбавлення волі та штрафу, розмір якого в силу положень ч. 2 ст. 53 КК України не може бути меншим за розмір майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, або отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення доходу, незалежно від граничного розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу, доводять, що цей ризик є достатньо високим на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Водночас, окрім врахування ступеня тяжкості кримінальних правопорушень, які інкриміновані ОСОБА_5 , слідчий суддя враховує недостатньо належну процесуальну поведінку підозрюваного у даному кримінальному провадженні при проведенні за його участю процесуальних дій.

Кожна окремо з вищезазначених обставин не є вирішальною при оцінці наявності ризику переховування ОСОБА_5 , однак у сукупності між собою та з іншими обставинами цього кримінального провадження дають підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду на даному етапі кримінального провадження.

Враховуючи встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про існування ризику переховування ОСОБА_5 від органу досудового розслідування та/або суду.

Тобто, прокурором доведено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-які документи, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Обґрунтовуючи існування цього ризику, прокурор послався на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершено, процес збору доказів триває, зокрема, є необхідність вилучення документів, що перебувають у володінні ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА» по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «МЕГАТОРГ ЛТД», ТОВ «ЛОНВЕНС», ТОВ «РОЗІДОР», які підозрюваний, як генеральний директор ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА», маючи доступ до оригіналів згаданих документів, що до теперішнього часу в повному обсязі не вилучено, може знищити, сховати або спотворити, намагаючись уникнути кримінальної відповідальності.

Слідчий суддя погоджується з твердженням органу досудового розслідування щодо існування цього ризику, адже опосередковано на його підтвердження свідчать дані досліджених матеріалів кримінального провадження, якими обґрунтовано повідомлену ОСОБА_5 підозру.

З огляду на це, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_5 може сховати, знищити або спотворити важливі для кримінального провадження документи.

Тобто, прокурором доведено наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків

Перевіряючи наявність ризику впливу підозрюваного на свідків, суд ураховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст.23, ст. 224 КПК). Водночас, суд зможе обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.

Відповідний незаконний виплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв`язку із його особою.

Разом з тим, слідчий суддя вважає, що прокурор не навів достатніх доводів для обґрунтування того, що підозрюваний ОСОБА_5 в силу займаної посади може спробувати незаконно впливати на свідків. Будь-яких переконливих підстав так вважати, слідчий суддя не вбачає.

Таким чином, прокурором не наведено об`єктивних обставин, які б вказували на реальну можливість підозрюваного вчинити незаконний вплив на свідків.

Посилання прокурора на те, що встановлено обставини незаконного впливу на свідка ОСОБА_14 у даному кримінальному провадженні з метою схилити останнього до зміни раніше наданих показань після 12.01.2023, тобто після повідомлення ОСОБА_5 про підозру, є голослівними, оскільки не підтверджені жодними даними доданих до клопотання доказів, а тому слідчий суддя не може покласти їх в обґрунтування наявності ризику впливу на свідків.

Щодо не достатності застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з заставою, є особиста порука та особисте зобов`язання.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Під час розгляду даного клопотання, слідчим суддею встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, слідчим суддею серед іншого, приймається до уваги особиста ситуація підозрюваного, зокрема, має постійне місце проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, має матір та батька, які є пенсіонерами, при цьому мати пенсіонер по інвалідності, працює, тобто має постійне джерело доходу, за місцем роботи характеризується виключно позитивно, має ряд нагород у сфері професійної діяльності, що свідчить про міцність соціальних зв`язків підозрюваного. Проте, такі обставини, в світлі наведених вище фактичних даних, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені слідчим суддею ризики до малоймовірності чи до їх виключення.

Таким чином, зважаючи на обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , встановлені слідчим суддею ризики, застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж застава не здатне забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігти ризикам, передбаченим п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, встановленим слідчим суддею.

Обґрунтованість розміру застави.

За змістом ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні: тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; особливо тяжкого злочину - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

Прокурор у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді застави просить визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу у розмірі 100 963 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 270 985 184, 07 грн., посилаючись на вагомість доказів причетності ОСОБА_5 до вчинення ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України, тяжкість покарання, вік та стан здоров`я підозрюваного, розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється ОСОБА_5 , що складає 270 985 184, 07 грн., розмір легалізованого майна, одержаного злочинним шляхом, що складає 1 178 230 400, 09 грн., недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів. На думку прокурора саме такий розмір застави забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

З аналізу ч. 4 ст. 182 КПК України вбачається, що при визначені розміру застави слідчий суддя повинен врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий та сімейний стан підозрюваного; інші дані про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання.

Беручи до уваги обставини кримінальних правопорушень, наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, майновий стан підозрюваного, вбачається, що розмір застави, який належить визначити підозрюваному ОСОБА_5 має бути більшим за розмір, встановлений п. 3 ч. 4 ст. 182 КПК України.

При цьому, слідчий суддя враховує рішення Європейського суду з прав людини «Істоміна проти України» від 13.01.2022, згідно з п. 32 якого «…Суд вважає, що, зосереджуючись на розмірі шкоди, як стверджувалося, завданої заявницею, не здійснивши ретельної оцінки всіх відповідних факторів, у тому числі її спроможність сплатити визначений розмір застави, і відсутність задовільного пояснення, чому застава була визначена у такому надзвичайно великому розмірі, національні суди не дотрималися зобов`язання навести відповідне та достатнє обґрунтування для своїх рішень про визначення розміру застави, як вимагає пункт 3 статті 5 Конвенції».

Слідчий суддя вважає, що розмір застави, визначений підозрюваному ОСОБА_5 повинен у повній мірі гарантувати виконання покладених на нього обов`язків. Цей розмір повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від порушення встановлених процесуальними нормами та\або покладених судом на нього обов`язків, забезпечувала його належну процесуальну поведінку, та не була надмірною. Водночас, слідчий суддя також враховує, що застава може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною та/або юридичною особою (заставодавцем), що передбачено ч. 2 ст. 182 КПК України.

На переконання слідчого судді, застава в розмірі 100 963 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яку просить визначити сторона обвинувачення, є завідомо непомірною для підозрюваного, тим більше такий розмір обґрунтовано прокурором, виходячи із суми завданих збитків та легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, без урахування положень однієї із загальних засад кримінального провадження презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, регламентованої ст. 17 КПК України, та практики Європейського суду з прав людини.

З огляду на наведене, слідчий суддя дійшов висновку, що застава в розмірі 1800 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що з урахуванням ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» становить 4 831 200 грн. (2684х1800=4831200 грн.), не є завідомо непомірною для підозрюваного ОСОБА_5 та разом з покладеними на нього обов`язками, про що йтиметься далі, забезпечуватиме належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігатиме існуючим ризикам.

Щодо покладення обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Згідно з ч. 2 ст. 196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.

Так, у разі внесення застави, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), для запобігання встановленим слідчим суддею ризикам, на підозрюваного ОСОБА_5 слід покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність застосування яких стороною обвинувачення доведено, а саме: 1) прибувати за першою вимогою до органу досудового розслідування, прокурора слідчого судді та суду; 2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; 3) здати уповноваженому органу у сфері паспортного контролю на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд з України.

За ч. 7 ст. 194 КПК України, обов`зки, передбачені частинами п`ятою та шостою статті 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

З огляду на зазначені положення закону, строк дії ухвали в частині покладання на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язків слід встановити два місяці, тобто, до 27 березня 2023 року включно, що відповідає вимогам ч. 7 ст. 194 КПК України.

При цьому, виходячи з положень ч. 7 ст. 194 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених, зокрема, ч. 5 ст. 194 КПК України, припиняє свою дію після закінчення строку, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, і обов`язки скасовуються.

Крім того, відповідно до змісту ст. 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завершення чи закінчення досудового розслідування в інших формах, крім закриття кримінального провадження, не є підставою для припинення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу, в тому числі і в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Таким чином, клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу підлягає частковому задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.131, 132, 176-178, 183, 193, 194, 196, 199, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами БЕБ України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді застави - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, з вищою освітою, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , працює генеральним директором ТОВ «ТЕДІС Україна», раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, який є підозрюваним у кримінальному провадженні, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 32020100110000064 від 16.11.2020р. за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.212, ч.3 ст.209 КК України, запобіжний захід у вигляді застави - 1800 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі - 4831200 (чотири мільйона вісімсот тридцять одна тисяча двісті) гривень 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави (код ЄДРПОУ - 26268059, МФО 820172, банк-одержувач - Державна казначейська служба України м. Київ, розрахунковий рахунок UA128201720355259002001012089. Призначення платежу: застава за (П.І.П.) згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від (дата) по справі №.., внесені (П.І.П. особи, що вносить заставу).

Визначений розмір застави підозрюваний який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати оригінал документу, що це підтверджує, з відміткою банку прокурору Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 . Зазначені дії можуть бути здійсненні пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Покласти на строк дії ухвали на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати за першою вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді та суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- здати уповноваженому органу у сфері паспортного контролю на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд з України.

Попередити підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 .

Строк дії ухвали в частині покладання на підозрюваного обов`язків - до 27 березня 2023 року включно.

На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: