Рішення № 108744498, 31.01.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2023 року Справа № 160/18453/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до 7-го прикордонного Карпатського загону (військова частина № НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

16.11.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина № НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ 14321653), в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-ти річного віку, прийняте 20.10.2022 інспектором прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип А) майстер - сержантом ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 Державної прикордонної служби України) як уповноваженою службовою особою підрозділу охорони державного кордону щодо громадянина України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач є здобувачем вищої освіти, який навчається закордоном, є студентом 3-го курсу денної форми навчання бакалаврату, факультету виробничих технологій Технічного університету в Кошице, з юридичним офісом у Пряшеві (Словацька Руспубліка). 20.10.2022 при спробі виїхати за межі території України на навчання через міжнародний автомобільний пункт пропуску «Шегині» надав необхідний та достатній перелік документів, які підтверджують його статус як студента закордонного ВНЗ, а також облікові документи військовозобов`язаного і довідку районного ТЦК та СП за місцем реєстрації, в яких є записи про те, що має право на відстрочку від призову на період мобілізації, а також те, що Соборний РТЦК та СП (м.Дніпро) не заперечує щодо виїзду ОСОБА_1 з України для продовження навчання закордоном. Проте інспектор прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип А) майстер - сержантом ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України) не врахував надані заявником документи та прийняв протиправне, на думку позивача, рішення про відмову у перетині державного кордону громадянину України ОСОБА_1 , у зв`язку з відсутністю підстав для перетинання державного кордону під час воєнного стану, оскільки він не зміг надати на паспортний контроль документи, що підтверджують підставу для виїзду закордон. Позивач не погоджується з оскаржуваним рішенням та зазначає, що надав відповідачу документи, які в повній мірі підтверджують мету поїздки на навчання, що відбувається іноземною мовою, та не можуть бути підставою для відмови у визнанні заявленої ним мети поїздки, що підтверджується розпорядженням Адміністрації Державної прикордонної служби України, щодо порядку організації виїзду за кордон на період дії правового режиму воєнного стану від 17.03.2022 №23-6855/0/6-22-Вих. Позивач вказує, що дані документи є належними та достатніми доказами підтвердження того факту, що ОСОБА_1 станом на дату прийняття оскарженого рішення, є студентом, що прийнятий на стаціонарне навчання до Технічного університету у Кошицях та прямує в Словацьку Республіку до місця навчання. На думку позивача, оскаржуване рішення, з огляду на наведені в ньому мотиви, є необґрунтованим, що свідчить про його протиправність. Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.11.2022 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

21.12.2022 судом отримано відзив 7 прикордонного Карпатського загону Державної прикордонної служби України (військова частина № НОМЕР_1 ) на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому відповідач позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначено, що 20.10.2022 для перетину державного кордону ОСОБА_1 було надано паспорт громадянина України для виїзду за кордон серія НОМЕР_3 , виданий 11.09.2020 органом 1212, перекладені та нотаріально завірені документи про зарахування/навчання особи в закордонному вузі, військово-обліковий документ, довідку, видану територіальним центром комплектування та соціальної підтримки для виїзду за кордон. В ході перевірки документів було встановлено відсутність документу, який би посвідчував приналежність позивача до категорії осіб, які звільненні від мобілізації та підпадають під дію Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.1995 № 57. Відповідач вказує, що у зв`язку із Законом України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», а також Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 року» позивача тимчасово обмежено у праві виїзду з України, у зв`язку з відсутністю підстав на право перетинання державного кордону, так як вищезазначений громадянин не зміг надати на паспортний контроль документи, що підтверджують підставу для виїзду за кордон. Відповідачем вказано, що громадяни чоловічої статті віком від 18 до 60 років, які є здобувачами професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти в Україні не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, але, з урахуванням приписів п. 2-6 вказаних вище Правил, дана категорія не має права виїжджати за кордон, так як ця категорія зазначена в абзаці другому частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Відповідач зазначає, що позивач у позовній заяві посилається на лист Адміністрації Державної прикордонної служби України від 17.03.2022 №23-6855/0/6-22-Вих «Щодо порядку організації виїзду за кордон на період дії правового режиму воєнного стану», який втратив чинність, у зв`язку внесенням змін до Правил відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 383 від 29.03.2022 та Постанови Кабінету Міністрів України №399 від 01.04.2022. Наведене дає підстави відповідачу для висновку про те, що станом на час виникнення спірних у цій справі відносин в Україні діяв воєнний стан та було оголошено загальну мобілізацію, а тому конституційне право громадян України на вільне залишання території України обмежувалось законодавством. Водночас законом передбачена і відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, яка надається, зокрема здобувачам професійної (професійно-технічної), фахової перед вищої та вищої освіти, асистентам-стажистам, аспірантам та докторантам, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти. Єдиними документами, що посвідчують факт належності особи до виконання військового обов`язку є військовий квиток, тимчасове посвідчення військовозобов`язаного або посвідчення про приписку до призовної дільниці з відповідною відміткою. Право на відстрочення від призову на військову службу під час мобілізації є різними за своєю правовою природою та законодавчими нормами, якими такі регулюються, органами, що їх визначають. А тому наявність у позивача права на відстрочення від призову на військову службу під час мобілізації не гарантує йому беззаперечного права на перетинання державного кордону для виїзду з України, оскільки як вже зазначено вище, в силу положень пункту 2-6 Правил таким правом позивач в умовах воєнного стану не наділений. Таким чином, як норми Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», так і норми Закону України «Про прикордонний контроль», Правил ґрунтуються на тому, що наявність прав та обов`язків в особи має бути підтверджена певними документами, які дають уповноваженій службовій особі Держприкордонслужби прийняти обґрунтоване рішення. Підсумовуючи вищевикладене, відповідачем зазначено, що надані позивачем 20.10.2022 документи не дали змогу уповноваженим посадовим особам, які здійснюють прикордонний контроль у пунктах пропуску через державний кордон України прийняти рішення про надання дозволу на перетин державного кордону України позивачу, тому рішення прийняте інспектором прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип А) майстер - сержантом ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби) від 20.10.2022 про відмову в перетині державного кордону України громадянину України, що досяг 16-річного віку є правомірним.

Справа розглядається судом в порядку спрощеного провадження за приписами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України № НОМЕР_4 та паспортом громадянина України ля виїзду за кордон серії НОМЕР_3 .

Відповідно до долученої до позовної заяви копії посвідчення про приписку до призовної дільниці №775/95Д-01/8 ОСОБА_1 прийнятий на облік Соборним РВК м. Дніпропетровська 26.01.2018.

За рішенням призовної комісії позивач за ч.9 ст. 17 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» має право на відстрочку від призову до 01.04.2023.

Право на відстрочку від призову на строкову військову службу додатково підтверджено копією довідки для виїзду за кордон здобувачів фахової передвищої та вищої освіти, асистентів-стажистів, аспірантів та докторантів, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти, виданою Соборним районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки від 05.10.2022 за №4742.

В довідці Соборним районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки зазначено, що заперечень щодо виїзду ОСОБА_1 з України у встановленому порядку для продовження навчання за кордоном не має.

З нотаріально засвідчених перекладів довідок факультету виробничих технологій Технічного університету в Кощице, судом встановлено, що ОСОБА_3 у 2021/2022 навчальному році є студентом 2 курсу денної форми навчання бакалаврату, факультету виробничих технологій Технічного університету в Кошице, з юридичним офісом у Пряшеві, за навчальною програмою: Відновлювані джерела енергії, стандартна тривалість навчання - 3 роки. Навчальний рік триває з: 01.09.2021 по 31.08.2022. Початок навчання з: 01.09.2021. Є студентом після зарахування на навчання з 01.09.2021 у 2021/2022 навчальному році.

Переклад довідок засвідчено приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер О.М. та зареєстровано в реєстрі за номерами 1386 та 1451.

20.10.2022 ОСОБА_1 з метою продовження навчання на 3-му курсі Технічного університету в Кошице (Словацька Республіка) прибув на міжнародний автомобільний пункт пропуску «Шегині» для перетину державного кордону на виїзд з України.

Для перетину державного кордону ОСОБА_1 надав паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_3 , виданий 11.09.2020 року, посвідчення про прописку до призовної дільниці №775/95Д-01/8 із записом про відстрочку ОСОБА_1 в порядку ст.17 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від призову; довідку для виїзду за кордон здобувачів фахової перед вищої та вищої освіти, асистентів - стажистів, аспірантів та докторантів, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти, видану начальником Соборного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки ОСОБА_4 ; довідку - підтвердження від 22.06.2022 Технічного університету у Кошицях про навчання ОСОБА_1 у вищевказаному вищому навчальному закладі, з офіційним перекладом на українську мову, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер О.М.; довідку - підтвердження від 10.08.2022 Технічного університету у Кошицях про навчання ОСОБА_1 у вищевказаному вищому навчальному закладі та про початок навчання з 01.09.2022, з офіційним перекладом на українську мову, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер О.М.; міжнародне посвідчення особи, що навчається формату ISIC №S2420105019; дозвіл на проживання у Словацькій Республіці № НОМЕР_5 .

Факт подання вказаного переліку документів позивачем для перетину державного кордону України відповідачем не спростовується.

20.10.2022 інспектором прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип А) майстер сержантом ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України), як уповноваженою службовою особою підрозділу охорони державного кордону прийнято рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-ти річного віку щодо громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В обґрунтування прийнятого рішення зазначено, що у зв`язку із Законом України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», а також Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 року» позивача тимчасово обмежено у праві виїзду з України, у зв`язку з відсутністю підстав на право перетинання державного кордону, так як вищезазначений громадянин не зміг надати на паспортний контроль відповідні документи.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням про відмову в перетинанні державного кордону України, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII (в редакції станом на час виникнення спірних відносин) (далі - Закон №389-VIII), воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до п. 6 ч. 1ст. 8 Закону № 389-VIII в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в`їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 2593/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 22.05.2022 № 2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», що затверджений Законом від 22.05.2022 № 2263-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Крім цього, відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» військовому командуванню (зокрема, Державні прикордонній службі України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування доручено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Пунктом 3 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30, 34, 38, 39, 41, 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Як встановлено з матеріалів справи, 20.10.2022 ОСОБА_1 з метою продовження навчання на 3-му курсі Технічного університету в Кошице (Словацька Руспубліка) намагався перетнути кордон України, тобто під час дії правового режиму воєнного стану на території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про прикордонний контроль» від 05.11.2009 року №1710-VI (в редакції на час виникнення спірних відносин) (далі - Закон №1710-VI), іноземцю або особі без громадянства, які не відповідають одній чи кільком умовам перетинання державного кордону на в`їзд в Україну або на виїзд з України, зазначеним у частинах першій, третій статті 8 цього Закону, а також громадянину України, якому відмовлено у пропуску через державний кордон при виїзді з України у зв`язку з відсутністю документів, необхідних для в`їзду до держави прямування, транзиту, в передбачених законодавством випадках або у зв`язку з наявністю однієї з підстав для тимчасового обмеження його у праві виїзду за кордон, визначених статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», відмовляється у перетинанні державного кордону лише за обґрунтованим рішенням уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону із зазначенням причин відмови. Уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону про прийняте рішення доповідає начальнику органу охорони державного кордону. Таке рішення набирає чинності невідкладно. Рішення про відмову у перетинанні державного кордону оформляється у двох примірниках. Один примірник рішення про відмову у перетинанні державного кордону видається особі, яка підтверджує своїм підписом на кожному примірнику факт отримання такого рішення. У разі відмови особи підписати рішення про це складається акт.

Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону №1710-VI особа, якій відмовлено у перетинанні державного кордону, має право оскаржити відповідне рішення згідно із Законом України «Про звернення громадян» або до суду. Оскарження зазначеного рішення не зупиняє його дії. Оскаржене рішення може бути скасовано чи змінено начальником органу охорони державного кордону або скасовано та визнано нечинним судом.

Згідно з пунктом 8 Порядку встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 №1455 (в редакції станом на час виникнення спірних відносин), перетинання державного кордону в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю на території, де введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням обмежень, встановлених законодавством.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-ХІІ (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №3543-ХІІ) визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Пунктами 2 та 12 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.1995 №57 (в редакції станом на час виникнення спірних відносин) передбачено, що у випадках, визначених законодавством, для перетинання державного кордону громадяни крім паспортних документів повинні мати також підтверджуючі документи. У ході перевірки документів під час виїзду з України з`ясовується наявність або відсутність підстав для тимчасового обмеження громадянина у праві виїзду за кордон.

Відповідно до п.2-6 зазначених Правил у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 цих Правил, також мають інші військовозобов`язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.

Згідно із статтею 23 Закону №3543-ХІІ не підлягають призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, зокрема, здобувачі фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти.

Як встановлено судом, позивач є студентом факультету виробничих технологій Технічного університету в Кощице (Словацька Республіка), денної форми навчання.

Відповідно до долученої до позовної заяви копії посвідчення про приписку до призовної дільниці №775/95Д-01/8 ОСОБА_1 прийнятий на облік Соборним РВК м. Дніпропетровська 26.01.2018.

За рішенням призовної комісії позивач за ч. 9 ст. 17 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» має право на відстрочку від призову до 01.04.2023.

Право на відстрочку від призову на строкову військову службу підтверджено копією довідки для виїзду за кордон здобувачів фахової передвищої та вищої освіти, асистентів-стажистів, аспірантів та докторантів, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти, виданою Соборним районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки від 05.10.2022 за №4742.

В довідці Соборним районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки зазначено, що заперечень щодо виїзду ОСОБА_1 з України у встановленому порядку для продовження навчання за кордоном не має.

Наведене дає підстави для висновку про те, що позивач, у відповідності до статті 23 Закону №3543-XII, станом на 20.10.2022 (під час спроби перетину державного кордону) не підлягав призову на військову службу під час мобілізації, а Соборний районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, на військовому обліку в якому знаходиться позивач, не заперечував щодо виїзду останнього за кордон для продовження навчання за кордоном.

Разом з цим, у поданому відзиві та оскаржуваному рішенні відповідач вказує, що 20.10.2022 в ході перевірки документів, поданих позивачем при перетині державного кордону України, було встановлено відсутність документу, який би посвідчував приналежність позивача до категорії осіб, які звільненні від мобілізації та підпадають під дію Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.1995 № 57.

Як встановлено з матеріалів справи, 20.10.2022 позивач при спробі перетину державного кордону надав працівнику прикордонного загону, зокрема, наступні документи: паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_3 , виданий 11.09.2020 року, посвідчення про прописку до призовної дільниці №775/95Д-01/8 із записом про відстрочку ОСОБА_1 в порядку ст.17 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від призову; довідку для виїзду за кордон здобувачів фахової перед вищої та вищої освіти, асистентів - стажистів, аспірантів та докторантів, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти, видану начальником Соборного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки ОСОБА_4 ; довідку - підтвердження від 22.06.2022 Технічного університету у Кошицях про навчання ОСОБА_1 у вищевказаному вищому навчальному закладі, з офіційним перекладом на українську мову, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер О.М.; довідку - підтвердження від 10.08.2022 Технічного університету у Кошицях про навчання ОСОБА_1 у вищевказаному вищому навчальному закладі та про початок навчання з 01.09.2022, з офіційним перекладом на українську мову, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер О.М.; міжнародне посвідчення особи, що навчається формату ISIC №S2420105019; дозвіл на проживання у Словацькій Республіці № НОМЕР_5 .

Факт подання вказаного переліку документів позивачем для перетину державного кордону України відповідачем не спростовується.

Отже, враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивач, пред`явивши під час перетину державного кордону України документи, які підтверджують, що він є студентом 3-го курсу Технічного університету в Кошице ( ОСОБА_5 ) денної форми навчання, та довідку Соборного ОРТЦК та СП м. Дніпра, про відстрочку від призову на строкову військову службу, мав право на перетин державного кордону України як здобувач фахової вищої освіти, який навчається за кордоном та не підлягає призову на військову службу під час мобілізації.

Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 14 Закону №1710-VI рішення уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону про відмову громадянину у праві перетину кордону в кожному випадку повинно бути обґрунтованим, із зазначенням конкретних причин відмови.

Головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно- правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» від 01.07.2003 вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду справи відповідачем зазначених вище принципів при прийнятті рішень дотримано не було.

Відповідачем в оскаржуваному рішенні не вказано конкретного переліку документів, які необхідно було подати позивачу для виїзду за кордон.

При цьому суд наголошує, що можливість підтвердження позивачем наявності права на перетин кордону України прямо залежить від чіткого визначення відповідачем конкретного та вичерпного переліку необхідних для цього документів, чого зроблено не було.

Наведене, в свою чергу, свідчить про безпідставність висновку відповідача, викладеного у відзиві, про те, що при перетинанні державного кордону позивачем не було надано документу, який би посвідчував приналежність позивача до категорії осіб, які звільнені від мобілізації та підпадають під дію Правил перетинання державного кордону громадянами України, оскільки у оскаржуваному рішенні від 20.10.2022 працівником прикордонної служби взагалі не вказано, які саме документи необхідно було надати позивачу для виїзду за межі території України.

Отже, позивач 20.10.2022 мав право на перетин державного кордону України як студент 3-го курсу Технічного університету в Кошице ( ОСОБА_5 ) денної форми навчання, який навчається за кордоном.

Суд не бере до уваги твердження відповідача, наведені у відзиві на позовну заяву, про те, що громадяни чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які є здобувачами професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти в Україні не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, але, з урахуванням приписів п. 2-6 Правил, дана категорія не має права виїжджати за кордон, так як ця категорія зазначена в абз. 2 ч. 3 ст. 23 Закону №3545-ХІІ, оскільки наведені відповідачем норми чинного законодавства не були вказані в оскаржуваному рішенні як підстави для відмови позивачу у перетинанні державного кордону України.

Таким чином, рішення інспектора прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип А) майстер - сержанта ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) як уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону від 20.10.2022 про відмову у перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-ти річного віку, ОСОБА_7 , прийняте не на підставі, не у межах та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в загальному розмірі 992,40 грн., що документально підтверджується квитанцією від 14.11.2022.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 992,40 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до 7-го прикордонного Карпатського загону (військова частина № НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-ти річного віку, прийняте 20.10.2022 інспектором прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип А) майстер - сержантом ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України) як уповноваженою службовою особою підрозділу охорони державного кордону щодо громадянина України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) з ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина № НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України (вул. Личаківська, буд. 74, м. Львів, Львівська область, 79010, код ЄДРПОУ 14321653) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 992,40 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві гривні сорок копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна