Рішення № 108744453, 02.02.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2023 року Справа № 160/18947/22 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (далі відповідач, ГУ ДС України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області), в якій позивач просить:

1. Визнати протиправною відмову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області від 10 листопада 2022 року №4805-7039/4909 в оформленні і направленні до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області оновленої Довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , станом на 01 січня 2022 року.

2. Зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області оформити Довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії на ОСОБА_1 станом на 01 січня 2022 року згідно примітки до додатку № 1 та № 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»: стосовно посадового окладу «начальника чергової зміни», визначеного виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2022 року, встановленого згідно Закону України «Про державний бюджет на 2022 рік», помноженої на відповідний тарифний коефіцієнт 2,88, встановлений для 24 тарифного розряду, згідно додатку № 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та окладу за спеціальне звання «підполковник служби ЦЗ», визначений виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого згідно Закону України «Про державний бюджет на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року, помноженої на тарифний коефіцієнт 0,8 згідно додатку № 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та направити зазначену Довідку до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області для перерахунку йому пенсії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він з 01.07.2018 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (пенсійна справа № 0404022187 МНС) та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ. 30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Відповідно до пункту 2 Постанови № 704 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Відповідачем відповідно Додатка 6 до пункту 21.1. Положення про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту була оформлена та направлена до територіального пенсійного органу. Грошовий атестат від 10 липня 2018 року за №21 на позивача з визначенням посадового окладу та окладу за спеціальним званням та додатковими видами грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії станом в 2018 році: посадовий оклад (24 тарифний розряд) - 5070,00 грн. оклад за спеціальним званням - 1410,00 грн. ( підполковник служби ЦЗ ) Відповідач при розрахунку посадового окладу та окладу за спеціальне звання керувався пунктом 4 Постанови № 704, якій на час здійснення правовідносин з позивачем мав наступну редакцію: «4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13 та 14 ». За нормами чинними в період здійснення правовідносин, посадовий оклад розрахований відповідно до Схеми тарифних розрядів за посадами осіб начальницького складу головних управлінь (управлінь) ДСНС в Автономній Республіці Крим, областях, у місті Києві та у м. Севастополі затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 березня 2018 року № 179 « Про затвердження схем тарифних розрядів за посадами осіб рядового і начальницького складу Державної служби України з надзвичайних ситуацій» відповідно до займаної ним на час звільнення посади «начальника чергової зміни ОКЦ» у Головному управлінні ДСНС України у Дніпропетровській області, за обліковою групою «поза групою», за 24 тарифним розрядом та відповідно до цього розряду тарифного коефіцієнту - 2,88. Відповідно до пункту 4 Постанови № 704 розмір посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням визначався відповідачем шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14. Законом України від 07 грудня 2017 року № 2246-VІІІ «Про Державний бюджет України на 2018 рік» були встановлені такі розміри основних соціальних стандартів на 01 січня 2018 року: мінімальна зарплата - 3723 грн., прожитковий мінімум для працездатних осіб - 1762 грн. Посадовий оклад станом на 01 січня 2018 року був розрахований відповідачем з урахуванням зазначених нормативно - правових актів наступним чином: розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб множений на відповідний тарифний коефіцієнт: 1762 грн. х 2,88 = 5074,56 грн., та із застосуванням правила заокруглення до цілого - 5070 грн. Оклад за спеціальним званням «підполковник служби цивільного захисту» відповідно до додатку № 14 Постанови № 704 визначений відповідачем шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року на відповідний тарифний коефіцієнт - 0,8: 1762 грн. х 0,8 = 1410 грн. Таким чином, при оформленні відповідачем Грошового атестату від 10 липня 2018 року за №21, основним критерієм визначення складових грошового забезпечення відповідач застосував розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1762 грн. (тобто соціальний стандарт визначений на 01 січня 2018 року). Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року по справі № 826/3858/18 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року залишено без змін. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року по справі № 826/6453/18 визнаний протиправним та скасований пункт 6 Постанови № 103. Скасований рішенням апеляційного суду вищезазначений пункт 6 Постанови № 103, вносив зміни до низки постанов Кабінету Міністрів України. Підпунктом 1 пункту 3 зазначених Змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України (Постанови № 103) були внесені зміни до пункту 4 Постанови № 704, шляхом викладання цього пункту у такій редакції: «4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13 та 14». У зв`язку із визнанням протиправним та скасуванням пункту 6 Постанови № 103, пункт 4 Постанови № 704 в вищенаведеної позивачем редакції також визнаний судом протиправним та скасований. Зміни внесені Постановою № 103, зокрема до пункту 4 Постанови № 704, були визнані судом протиправними та скасовані, відтак 29 січня 2020 року - дня набрання законної сили рішення у справі № 826/6453/18 по теперішній час діє редакція пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до зазначених змін: «4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13 та 14». Такого ж правового висновку, про дію редакції додатка № 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін дійшов Верховний суд України у складі суддів Касаційного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року по справі № 160/8324/19, залишеного без змін постановою Великої Палати Верховного суду України від 24 червня 2020 року. У зазначеній постанові (пункт 25) «поверталася» редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка буда викладена в іншій редакції пунктом 2 Змін, що вносилися до постанов Кабінету Міністрів України Постановою № 103. Редакція пункту 4 Постанови № 704 до зазначених змін, тобто первісному його виді мала наступне: «4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,2,13,14». З таких підстав, виникли законні підстави на перерахунок пенсії у зв`язку із збільшенням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених законом, з 01 січня 2022 року (з урахуванням дати постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року по справі № 826/6453/18) з взаємозв`язку із Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» в якому збільшився розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме: з 01 січня 2022 року - 2481 грн., що значно більше по зрівнянню з розміром прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2018 року - 1762 грн. 01 січня 2022 року (з урахуванням дати постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року по справі № 826/6453/18) з взаємозв`язку із Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» в якому збільшився розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме: з 01 січня 2022 року - 2481 грн., що значно більше по зрівнянню з розміром прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2018 року - 1762 грн. Відповідач не надавав на заяву позивача оновлену Довідку станом на 01 січня 2022 року, у зв`язку з збільшенням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (в зрівнянні розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2018 року та 01 січня 2022 року (29 січня 2020 року - дати набрання чинності по справі № 826/6453/18). Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», встановлений розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481 грн. Позивач вважає, що з 29 січня 2020 року у зв`язку із чинною (попередньою) редакцією пункту 4 Постанови № 704 (тобто її первісної редакції) з 01 січня 2022 року, та збільшенням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1762 грн. станом на 01 січня 2018 року, до 2481 грн. станом на 01 січня 2022 року, має законне право на перерахунок пенсії з 01 січня 2022 року у зв`язку із збільшенням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року. Таким чином, враховуючи що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлений на 01 січня 2022 року складає 2481 грн., що значно більше ніж розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який складає 1762 грн. станом на 01 січня 2018 року, до розрахунку посадового окладу та окладу за спеціальним званням з 01 січня 2022 року повинно застосувати саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481 грн. Позивач вважає, що з 01 січня 2022 року, відповідно до частини 3 статті 63 Закону № 2262, пенсія підлягає перерахунку у зв`язку із підвищенням грошового забезпечення як особи, яка має право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку, та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Такий висновок ґрунтується на чинній (попередній) редакції пункту 4 Постанови № 704, яка передбачає щорічний перерахунок пенсії у зв`язку із збільшенням соціального стандарту на 1 січня календарного року, а саме розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що приводить до збільшення розміру посадового окладу та окладу за спеціальне звання яке встановлено саме Кабінетом Міністрів України і по суті своєї відповідає законодавчим нормам статті 63 Закону № 2262. 28 жовтня 2022 року у порядку досудового вирішення спору, він звернувся до відповідача з вимогою про складання та направлення до Головного управління ПФУ у Дніпропетровській області оновленої Довідки станом 01 січня 2022 року у зв`язку із збільшенням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб в зрівнянні з розміром цього ж соціального стандарту станом на 01 січня 2018 року, надав обґрунтування своїх вимог, з урахуванням змін редакції пункту 4 Постанови № 704. 10 листопада 2022 року відповідач надав відповідь на заяву позивача за № 4805- 7039/4909. Відповідач зазначив що законодавчі акти стосуються інших осіб, а стосовно позивача відсутні підстави для видачі нової довідки для перерахунку пенсії. Позивач вважає відмову в оформленні та направленні довідки станом на 01 січня 2022 року протиправною та такою, що не ґрунтується на законі, в зв`язку із чим звернувся до суду.

Ухвалою суду від 02.12.2022 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

13.12.2022 року від Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач не погоджується з позовними вимогами, вважає позовні вимоги такими, що суперечать чинному законодавству України з огляду на наступне. Законодавець пов`язує право особи на перерахунок пенсії, призначеної за Законом № 2262-ХІІ, із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців. Позовні вимоги стосуються саме оформлення нової довідки для перерахунку пенсії колишнім військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, в порядку ч. 4 ст. 63 Закону № 2262, а не перерахунку грошового забезпечення діючим військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу згідно постанови КМУ № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб". Предметом спору у даній справі є питання правомірності не видачі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2022 для перерахунку основного розміру його пенсії з 01.01.2022, а тому детальне значення ставок тарифного коефіцієнту для посадового окладу та для окладу за військовим званням не з`ясовуються, тому що не є спірними. Матеріали справи не містять доказів порушення прав позивача в цій частині позову. Тому, позовні вимоги в цій частині не підлягали задоволенню. Разом з тим, позовна заява не містить відомості на підтвердження зміни (підвищення) з 1 січня 2022 року розміру грошового забезпечення діючих військовослужбовців як обов`язкової передумови для виникнення у відповідача обов`язку зі складення довідки про розмір грошового забезпечення військовослужбовця для перерахунку пенсії і позивачем наявності таких змін у грошовому забезпеченні не зазначено. Пунктом 4 Постанови № 704 було установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14. Постановою КМУ від 27.12.2017р. №1052 до п.10 Постанови №704 були внесені зміни в частині календарної дати набуття чинності і строк початку дії цього нормативного акту було перенесено з 01.01.2018р. на 01.01.2019р. Постановою № 103 внесено зміни до Постанови № 704 та пункт 4 викладено в новій редакції, а саме: виключено вимогу щодо обрахування посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями, виходячи із розрахункової величини "розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року)", вказавши цю розрахункову величину як "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року". Постановою № 103 до п.10 Постанови №704 були внесені чергові зміни в частині календарної дати набуття чинності і строк початку дії цього нормативного акту було перенесено на 01.03.2018р. Так, станом до 01.03.2018р. Постанова № 704 не діяла, а питання розмірів грошового забезпечення військовослужбовців було регламентовано постановою КМУ від 07.11.2007р. №1294. Так, згідно з пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.12.2016 №1774 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон №1774), який набрав чинності 01.01.2017, після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. Згідно з Постановою №704 (в редакції Постанови №103) розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується. Зазначене також є наслідком застосування статті 8 Конституції України, що закріплює ієрархію нормативно-правових актів, відповідно до якої закони мають вищу юридичну силу серед інших нормативно- правових актів. Відповідач вважає, що Кабінет Міністрів України при внесенні 21.02.2018 року Постановою № 103 змін до п.4 Постанови № 704 виконав вимоги абз. 4 п. 10 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1774, яким Кабінет Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом, зобов`язаний був привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом. Отже, з 01.03.2018р. Урядом України було запроваджено одну розрахункову величину обчислення окладу за посадою та окладу за військовим званням, а саме - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018р. Так, згідно п.7 Постанови №103 Міністерству оборони, Міністерству внутрішніх справ, Міністерству інфраструктури, Міністерству юстиції, Державній службі з надзвичайних ситуацій, Службі безпеки, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Державної прикордонної служби, Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державній фіскальній службі, Національній гвардії, Управлінню державної охорони після набрання чинності цією постановою забезпечити оформлення та подання до органів Пенсійного фонду України довідок про розміри грошового забезпечення, визначені в пункті 1 цієї постанови, відповідно до Порядку перерахунку пенсій № 45. Порядком перерахунку пенсій № 45 деталізовано дії відповідних органів щодо проведення заходів з перерахунку пенсії. Відтак, виключення з правил та вчинення дії не визначених актами імперативної дії не допускається. Тобто, на відповідача покладено функції по складанню довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством після надходження від територіального пенсійного органу списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку за формою згідно із додатком 1 до Порядку № 45. Таким чином, відповідач може діяти лише в суворій відповідності до вимог зазначених нормативно-правових актів та подавати до органів пенсійного фонду України довідки, у формі, визначеній Порядком перерахунку пенсій № 45. Слід звернути увагу, що єдиною, передбаченою законодавством України підставою для видання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії є список осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, отриманий із Головного управління Пенсійного фонду України. Відповідач зазначає, що скасування пункту 6 Постанови №103 не впливає на порядок та процедуру проведення перерахунку пенсії позивача встановленої Порядком №45 та не може слугувати підставою для надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2022 року, оскільки постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 не створює підстав для здійснення перерахунку пенсії позивача. Відповідач звертає увагу суду, що постановою КМУ від 24 грудня 2019 р. № 1088 «Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян» (набула чинності з 1 січня 2020 року) пункти 1-3 Постанови № 103, якими Уряд постановляв перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом №2262 до 1 березня 2018 року, виключено (тобто у пенсіонерів відсутнє право на перерахунок пенсії). Відповідач вважає, що відповідно до Постанови № 103 час перерахунку пенсії тривав з 1 березня 2018 року по 31.12.2019 року. Таким чином, у позивача відсутнє право з 1 січня 2020 року на отримання оновленої довідки для перерахунку пенсії, а у відповідача відсутній обов`язок щодо оформлення та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії. Нових нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів за якими має проводитися перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом №2262, після дати набрання законної сили рішенням суду по справі №826/6453/18, Урядом не приймалося. Під час розгляду справи має застосовуватися той нормативно-правовий акт, який набув чинності та залишається чинним на момент виникнення відповідних спірних правовідносин. Відповідач у своїй діяльності повинен керуватись, зокрема, обов`язковими до виконання постановами Кабінету Міністрів України, який за своїм конституційним статусом є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Так, пункт 6 Постанови №103 втратив чинність у зв`язку із прийняттям постанови Шостим апеляційним адміністративним судом від 29.01.2020 по справі №826/6453/18, але, на даний час Постанова №704, викладена в редакції Постанови №103, продовжує містити у пункті 4 наступну норму: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14". Крім того, позивачем не надано доказів того, що станом на 01.01.2022 відбулись зміни розміру грошового забезпечення, як обов`язкової передумови для виникнення у відповідача обов`язку зі складення довідки про розмір грошового забезпечення військовослужбовця для перерахунку пенсії. Також у вказаний період Кабінет Міністрів України не приймав змін до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ. Таким чином, згідно з Постановою №704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018.

27.12.2022 року від Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до суду надійшло клопотання, в якому відповідач зазначив, що звертаючи увагу на вимоги про визнання протиправною бездіяльності щодо не видачі довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2022 р. та зобов`язання видати таку, то дана вимога задоволенню не підлягає виходячи з наступного. Саме з 29.01.2020 - дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18 - діє редакція пункту 4 постанови №704, яка існувала до зазначених змін. З вищевикладеного слідує, що починаючи з 30.01.2020 у позивача виникло право на обчислення розміру посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом застосування пункту 4 постанови №704 в первинній редакції, а саме множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року. Разом з тим, Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", у 2020 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2020 року - 2 102 гривні. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами - з 1 січня - 2102 гривні. Так, Головне управління зазначає, що статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» було установлено, що у 2022 році для працездатних осіб, який застосовується для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів: з 1 січня - 2102 гривні. В свою чергу, положеннями статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено, що в 2021 році для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами: з 1 січня - 2102 гривні. З наведеного видно, що протягом 2020-2022 років розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб був незмінним. Внаслідок цього підвищення грошового забезпечення військовослужбовців у 2020- 2022 роках не відбулося. Отже, розмір прожиткового мінімуму для визначення посадових окладів військовослужбовців в 2020, в 2021 та в 2022 році був однаковим, а тому підлягає застосуванню саме розмір прожиткового мінімуму 2 102 грн. станом на 30.01.2020 року. Ураховуючи вищевикладене, а також беручи до уваги те, що у 2020, 2021 та 2022 роках не відбулося підвищення грошового забезпечення військовослужбовців через незмінність розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за вказаний період Головне управління звертає увагу суду на відсутність правових підстав для виготовлення оновлених довідок про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2022 року для проведення перерахунку основного розміру її пенсії з 01 лютого 2022 року. Тобто в 2022 році прожитковий мінімум для розрахунку посадових окладів, зокрема й осіб рядового та начальницького складу служби цивільного захисту не змінився (не збільшився), відтак відсутні підстави для здійснення перерахунку пенсії, як наслідок і для видачі довідки. Відповідно до ст. 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. А отже, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності щодо не видачі довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2022р. та зобов`язання видати таку довідку не підлягають задоволенню.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 було визнано протиправним та нечинним п. 6 Постанови № 103, яким п. 4 Постанови № 704 викладений у новій редакції.

У зв`язку з набранням законної сили рішення у справі № 826/6453/18 позивач звернувся до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області із заявою, в якій просив оформити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , станом на 01.01.2022 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ, статті 9 Закону України від 20.12.1991 року № 2011-XII «Про соціальний захист військовослужбовців та деяких інших осіб», з розрахунком посадового окладу і окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 року, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками № 1, 6, 14 до Постанови № 704 із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри всіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення), премії (з урахуванням рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 року у справі № 826/3858/18 та постанови Великої Палати Верховного суду України від 17.12.2019 року у зразковій справі № 160/8324/19), для проведення з 01.01.2022 року перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 .

На звернення позивача, відповідач, листом від 10.11.2022 року №4905-7039/4909 направив останньому лист, в якому повідомив, що позивач є пенсіонером ДСНС, та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Отримує пенсію за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ. Порядок проведення перерахунку пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ, та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 199р. №393. Кабінетом Міністрів України 21 лютого 2018 року прийнято постанову «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяких іншим категоріям осіб» № 103 (далі - Постанова № 103) якою визначено особливий порядок , процедуру та етапи здійснення перерахунку пенсії особам, відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ. Тобто, Постанова № 103 стосується осіб, які звільнені зі служби цивільного захисту до 01 березня 2018 року. Таким чином, підстави для видачі нової довідки для проведення перерахунку пенсії, у Головного управління відсутні.

Вважаючи протиправною відмову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області від 10 листопада 2022 року №4805-7039/4909 в оформленні і направленні до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області оновленої Довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , станом на 01 січня 2022 року, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з нормами статті 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію визначені Законом України від 09.04.1992 №2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.

Статтею 9 Закону України №2011-XII Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (Закон №2011-XII) гарантовано військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Відповідно до ч. 2 вказаної статті до складу грошового забезпечення входять:

- посадовий оклад, оклад за військовим званням;

- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

- одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності (ч. 3, ч. 4 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ).

Частиною 18 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Положеннями ст. 63 Закону №2262-ХІІ визначений перерахунок раніше призначених пенсій, відповідно до частин 1-4 якого, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Відповідач безпідставно посилається на перерахунок розміру грошового забезпечення та його складових шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнту на 50% мінімальної заробітної плати, оскільки позовні вимоги стосуються перерахунку цих складових грошового забезпечення шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнту на прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня відповідного календарного року.

Кабінетом Міністрів України 30.08.2017 прийнято постанову №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (Постанова №704), якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років.

За п. 2 Постанови №704 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Тобто, розміри грошового забезпечення прив`язані до зростаючої величини прожиткового мінімуму, що створює умови до автоматичного збільшення розмірів грошового забезпечення військових.

Пунктом 4 Постанови №704 в редакції, чинній до 24 лютого 2018 року встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Додатки 1 та 14 до Постанови №704, в яких у вигляді таблиці зазначені відповідні тарифні коефіцієнти, мають примітки пояснюючого характеру. Зокрема, у цих примітках наведена інформація щодо арифметичної дії (множення), яка застосовується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, в залежності від відповідних тарифних коефіцієнтів, та наведені правила округлення розрахунків.

Згідно із приміткою 1 Додатку 1 до Постанови №704, посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

З 24.02.2018 набула чинності Постанова №103 від 21.02.2018 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб , якою п. 4 Постанови № 704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

При цьому, зміст приміток до Додатків 1 та 14 до Постанови №704 не був приведений у відповідність з нормою пункту 4 цієї постанови.

Отже, з 24.02.2018 було змінено розрахункову величину, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, а саме - замість розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року) передбачено використання розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 було визнано протиправним та нечинним п. 6 Постанови № 103, яким п. 4 Постанови № 704 викладений у новій редакції.

Згідно ч. 2 ст. 265 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, з 29.01.2020 (дати набрання законної сили постановою суду апеляційної інстанції від 29.01.2020) пункт 4 Постанови № 704, у редакції Постанови № 103, втратив чинність.

Отже, з дати набрання чинності судовим рішенням у справі №826/6453/18 виникли підстави для застосування п.4 Постанови №704 в редакції, чинній до 24 лютого 2018.

При цьому, порядок дій, який повинні вчинити, зокрема, відповідач, у зв`язку із втратою чинності положеннями п. 6 Постанови №103 та змін до п. 4 Постанови №704, не змінився.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду у постанові від 17.12.2019 року у зразковій справі №160/8324/19.

Разом з цим, слід зазначити, що з дати набрання чинності судовим рішенням у справі №826/6453/18знов почало діяти правило двох розрахункових величин обчислення окладу за посадою та окладу за військовим званням, а саме: 1) розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року; 2) 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Проте, згідно з пунктом 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 №1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.

Аналогічні правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 по справі №240/4946/18, постанові Верховного Суду від 18.02.2021 у справі №200/3775/20-а, постанові Верховного Суду від 11.02.2021 у справі №200/3757/20-а.

Відповідно до ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2018 рік станом на 01.01.2018 прожитковий мінімум на одну працездатну особу складає - 1762,00 грн.

Відповідно до ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2022 рік встановлено, що станом на 01.01.2022 прожитковий мінімум на одну працездатну особу складає 2481,00 грн.

З урахуванням наведеного, суд дійшов таких висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах:

- з 01.01.2020 положення пункту 4 Постанови № 704 у частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;

- через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законами №294-ІХ, № 1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік);

- встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ, обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.

Таким чином, враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що з 01.01.2022 року грошове забезпечення позивача має обчислюватися з використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на з використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022 року за Законом України Про Державний бюджет України на 2022 рік.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 12 вересня 2022 року по справі №500/1813/21, у постановах Третього апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2022 року (справа № 280/7702/21), від 23 червня 2022 року (справа № 160/4790/22), від 19 квітня 2022 року (справа № 280/7401/21).

Суд зазначає, що виходячи із принципу належного урядування, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

На відповідача покладено функції зі складання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій у разі зміни у бік збільшення розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для військовослужбовців або введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій.

Не направлення органом пенсійного Фонду відповідачу відповідного списку, за умови підвищення складових грошового забезпечення та наявності права позивача на перерахунок пенсії, гарантованого статтями 51, 63 Закону № 2262-ХІІ, не може слугувати підставою для відмови у позові, який є способом судового захисту порушених прав.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45 встановлений порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб .

Згідно з пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб , перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством. Про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії.

В даному випадку, системний аналіз вищевикладених нормативно-правових актів дозволяє дійти висновку, що підставою для перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб є факт отримання пенсійним органом відповідної довідки про грошове забезпечення пенсіонера.

Суд наголошує також, що ст.22 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною 5 статті 19 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вперше у рішенні від 16 грудня 1974 року у справі «Міллер проти Австрії», де Суд встановив принцип, згідно з яким обов`язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні «Гайгузус проти Австрії» від 16 вересня 1996 року, в якому зазначено, що якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» (рішення від 08 листопада 2005 року) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.

Європейський Суд з прав людини в своєму рішенні «Великода проти України» від 03 червня 2014 року зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява №33202/96, п. 120, ECHR 2000, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява №48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява №21151/04, п. 72, від 08 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява №10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява №55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Звуження та обмеження змісту й обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до статті 22 Конституції України не допускається.

У рішенні Конституційного Суду України від 22 травня 2018 року №5-р/2018 зазначено, що положення частини 1 статті 22 Конституції України необхідно розуміти так, що при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини, якщо таке звуження призводить до порушення їх сутності. Зміст права громадян на соціальний захист, гарантований статтею 46 Конституції України, узгоджується із її приписами, за якими, зокрема, людина її життя і здоров`я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (частина 1 статті 3); кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло (стаття 48). Держава не може вдаватися до обмежень, що порушують сутність конституційних соціальних прав осіб.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відмову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області від 10 листопада 2022 року №4805-7039/4909 в оформленні і направленні до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , станом на 01 січня 2022 року визнати протиправною.

Основним завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (частини 1, 2 статті 2 КАС України).

При цьому необхідно зазначити, що у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини застосовує підхід згідно з яким, дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення від 26 жовтня 2000 року у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria» заява №.30985/96).

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Суд вважає, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, у спірних правовідносинах порушено принцип захисту обґрунтованих сподівань (reasonable expectations), який тісно пов`язаний із принципом юридичної визначеності (legal certainty) і є невід`ємним елементом принципу правової держави та верховенства права. Як зазначено у справі Black Clawson Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638, сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Як зазначив Європейський суд у справі Yvone van Duyn v. Home Office, принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, якій загалом не має автоматичної прямої дії.

Така дія названого принципу пов`язана із іншим принципом відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатись на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності.

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок («Лелас проти Хорватії», заява №55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії», заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах («Онер`їлдіз проти Туреччини», п. 128, та «Беєлер проти Італії», п. 119).

Крім того, згідно з висновками Європейського суду з прав людини перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення пункту 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а пункт 2 визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів» (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та проти Греції» та «Малама проти Греції». «Майном» може бути як «існуюче майно», так і активи, включаючи вимоги, стосовно яких особа може стверджувати, що вона має принаймні «легітимні сподівання» на реалізацію майнового права (пункт 83 рішення від 12 липня 2001 року у справі «Ганс-Адам 11 проти Німеччини»). «Легітимні сподівання» за характером повинні бути більш конкретними, ніж просто надія й повинні ґрунтуватися на законодавчому положенні або юридичному акті, такому як судовий вердикт (рішення у справі «Копецький проти Словачини»).

Відповідно до вимог пунктів 3, 4 частини 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пунктів 3, 4 і 10 частини 2 статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; а може обрати інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів. Між тим, суд зазначає, що у постанові Верховного Суду від 24 листопада 2015 року у справі № 816/1229/14, поміж іншого, вказано, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово звертав увагу на те, що "ефективний засіб правового захисту" у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації не відповідає зазначеній нормі Конвенції (Постанова Великої палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі №826/14016/16, від 11 лютого 2019 у справі № 2а-204/12, у справі №802/1827/17-а від 18 червня 2020 року).

Відтак, суд при перевірці правомірності вчинених дій відповідача у спірних відносинах, згідно приписів КАС України, не перебираючи на себе повноважень відповідного органу, вправі покласти на суб`єкта владних повноважень зобов`язання вчинити певні дії з метою захисту порушених прав та інтересів позивача.

Таким чином, з метою повного захисту прав позивача суд вважає достатніми підстави зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області оформити Довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії на ОСОБА_1 станом на 01 січня 2022 року згідно примітки до додатку № 1 та № 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»: стосовно посадового окладу «начальника чергової зміни», визначеного виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2022 року, встановленого згідно Закону України «Про державний бюджет на 2022 рік», помноженої на відповідний тарифний коефіцієнт 2,88, встановлений для 24 тарифного розряду, згідно додатку № 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та окладу за спеціальне звання «підполковник служби ЦЗ», визначений виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого згідно Закону України «Про державний бюджет на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року, помноженої на тарифний коефіцієнт 0,8 згідно додатку № 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та направити зазначену Довідку до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області для перерахунку йому пенсії.

Відповідно до частини 2статті 2 КАС Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності передзаконом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1статті 6 КАС Українипередбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з частиною 1статті 9 КАС Українирозгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1статті 73 КАС Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з частиною 2статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1статті 77 КАС Українивизначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Відповідно до приписів частини 2статті 77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 242-246, 255, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 38598371, 49600, м. Дніпро, вул. Короленко, 4) про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити.

Визнати протиправною відмову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області від 10 листопада 2022 року №4805-7039/4909 в оформленні і направленні до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області оновленої Довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , станом на 01 січня 2022 року.

Зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області оформити Довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії на ОСОБА_1 станом на 01 січня 2022 року згідно примітки до додатку № 1 та № 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»: стосовно посадового окладу «начальника чергової зміни», визначеного виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2022 року, встановленого згідно Закону України «Про державний бюджет на 2022 рік», помноженої на відповідний тарифний коефіцієнт 2,88, встановлений для 24 тарифного розряду, згідно додатку № 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та окладу за спеціальне звання «підполковник служби ЦЗ», визначений виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого згідно Закону України «Про державний бюджет на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року, помноженої на тарифний коефіцієнт 0,8 згідно додатку № 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та направити зазначену Довідку до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області для перерахунку йому пенсії.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 38598371) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено та підписано 02.02.2023 року.

Суддя О.М. Неклеса