Рішення № 108736510, 20.01.2023, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/20379/21

Провадження № 2-адр/521/1/23

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2023 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого суддіРоїк Д.Я.

при секретаріПримакіній С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Малиновського районного суду м.Одеси адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Малиновського районного суду м.Одеси перебувала справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України.

Рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 07.11.2022 року адміністративний позов було задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Державної служби України з безпеки на транспорті (Код ЄДРПОУ 39816845) по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті серії ВМ №00001235 від 17.11.2021 року. Визнано протиправною та скасовано постанову Державної служби України з безпеки на транспорті (Код ЄДРПОУ 39816845) по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті серії ВМ №00001258 від 17.11.2021 року. Закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Стягнуто зарахунок бюджетнихасигнувань Державноїслужби Україниз безпекина транспорті(пр.Перемоги,14,м.Київ,01135,ідентифікаційний код39816845) на користь ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

03.01.2023 року представником ОСОБА_1 адвокатом Рябко С.О. на офіційну електронну пошту суду із застосування електронно-цифрового підпису було надіслано заяву про розрахунок розміру витрат на професійну правничу (правову) допомогу позивача, у якій просить суд стягнути з Державної службиУкраїни збезпеки натранспорті за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивачки судові витрати у розмірі 6000,00 грн., також просив поновити пропущений строк для подачі клопотання, посилаючись на те, що повний текст представник позивача отримав лише 26.12.22 в особистому електронному кабінеті. Крім того, зазначав, що неможливість подання клопотання у визначені строки зумовлена численними складнощами при його підготовці та відправленні, через тривалі відключення електроенергії на території України внаслідок ракетних обстрілів України країною агресором російською федерацією. Тому представник позивача був позбавлений можливості вчасно підготувати та подати клопотання, а позивач не мав можливості вчасно здійснити оплату послуг адвоката. В обґрунтування заяви посилається на те, що 30.11.2021 року між ОСОБА_1 та адвокатом Рябко С.О. було укладено договір про надання адвокатських послуг № 30/11/21.

Відповідно до п. 1.1 договору, виконавець зобов`язується надати комплексні юридичні послуги з питань, що стосуються підготовки і подачі позовних заяв та представництва інтересів Замовника в судах, що зокрема пов`язані із визнанням протиправними та скасування постанов Державної служби України з безпеки на транспорті та з будь-яких інших питань діяльності замовника.

Відповідно до акту № 1 прийому-передачі наданих послуг від 09.11.2022 року, виконавцем було надано наступні послуги Зустріч з замовником, з`ясування підстав та мети звернення вивчення документів наданих Замовником, закрема, постанов серії ВМ № 00001235 від 17.11.2021 р та ВМ № 00001258 від 17.11.2021 року витрачено 1 година, вартість послуг складає 1000,00 грн. Підготовка ,написання та відправка позовної заяви до суду, підготовка додатків до позовної заяви витрачено 5 годин, вартість послуг 5000,00 грн. Всього загальна вартість наданих послуг становить 6000,00 грн.

ОСОБА_1 сплатила вартість юридичних послуг за Договором № 23/11/21 від 23.11.2021 р, що підтверджується квитанцією № 0.0.2362162705.1 на суму 1000,00 грн., квитанцією № 0.0.2362168279.1 на суму 1000,00, та квитанцією № ХВ19-75С2-3863-2Н5Р від 30.12.2022року. Таким чином, у зв`язку з розглядом цієї справи ОСОБА_1 понесла судові витрати за Договором № 23/11/21 від 23.11.2021 про надання адвокатських послуг на загальну суму 6000,00 грн. який також підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно із частини другої вказаної статті, заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (частина третя статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України).

В судове засідання представник позивача не з`явився, надіслав до суду заяву, у якій заяву про розподіл судових витрат підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про місце, дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином, надав до суду письмові пояснення щодо клопотання про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу, просив відмовити у задоволення у повному обсязі.

У зв`язку з тим, що розгляд справи відбувається за відсутності учасників справи, на підставі ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося.

Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. У разі неподання особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Водночас для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Суд зазначає, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

Так, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженимЗаконом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першоїстатті 106 Конституції України,Закону України «Про правовий режим воєнного стану»введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.У подальшому дія воєнного стану неодноразово продовжувалась.ОстаннімУказом Президента України від 07.11.2022 №757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженимЗаконом України №2738-ІХ від 16.11.2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Суд зазначає, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, у зв`язку із запровадження такого, не може безумовно вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.

Поряд з цим, при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зістаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.Такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 29.09.2022 у справі №500/1912/22.

Позивач в обґрунтування заяви про поновлення строку звернення до суду посилається на постійні ракетні обстріли, тривалі вимкнення електроенергії.

Водночас суд приймає до уваги той факт, що через масові ракетні удари з боку російської федерації по об`єктам інфраструктури України, їх пошкодженням, в нашій країні існує проблема з енергопостачанням. У зв`язку із дефіцитом потужності енергоносіїв запроваджені аварійні, планові та непланові відключення електроенергії у багатьох містах і селах України. При цьому, у зв`язку з ракетною атакою по енергетичній інфраструктурі України, відключення енергопостачання відбувається і у приміщеннях Малиновського районного суду м. Одеси. Вказані обставини зумовили те, що представник позивача, адвокат Рябко С.О., пропустив строк, для подачі вказаного клопотання. Згідно із положеннями ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Ознайомившись із клопотанням позивача, суд приходить до висновку про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду та наявність підстав для його поновлення.

Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно вимог ч. 1ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На виконання вимог ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат стороною позивача до суду надано договір № 30/11/21 про надання правової допомоги укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Рябко С.О., копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серія КС №№ 8926/10, копії квитанції від 12.01.2021, та 30.12.2022 року на загальну суму 6000,00грн., акт № 1 прийому передачі наданих послуг від 09.11.2022 року, ордер на надання правничої правової допомоги.

Відповідно до частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі №826/1216/16 висловила правову позицію, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Також слід зазначити, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Запровадження законодавцем граничного розміру (верхньої межі) компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх законних представників, що пов`язані з явкою до суду, покликане насамперед запобігти завищенню розміру цих витрат та попередженню зловживання таким правом.

Верховний Суд у постанові від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказав, що вирішуючи питання про відшкодування витрат стороні, пов`язаних із прибуттям до суду, необхідно виходити з конкретних обставин справи, зважаючи на вид транспорту, яким скористалась особа, а також документи, подані нею на підтвердження здійснення цих витрат.

Враховуючи наявність клопотання відповідача про зменшення розміру правничої допомоги, беручи до уваги характер спірних правовідносин у цій справі, проаналізувавши опис наданих послуг, який міститься у договорі, а також з огляду на принцип пропорційної та розумності, вважає, що витрати позивача на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню частково на суму 3000,00грн.,

Отже, за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь позивача необхідно стягнути судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3000,00 грн.

Отже, за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь позивача необхідно стягнути судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3000,00 грн.

У зв`язку з запровадженням відключення електроенергії та відсутності чіткого графіку планових відключень на території м. Одеси, та в Малиновському районному суді м. Одеси, повний текст складено та підписано суддею 31.01.2023 року

Керуючись ст. ст. 121-123, 134, 139, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити такий строк.

Заяву представника позивача Будкевич Анни Дмитрівни- адвоката Рябко С.О. про ухвалення додаткового рішення у справі - задовольнити частково.

Стягнути за рахунокбюджетних асигнуваньДержавної службиУкраїни збезпеки натранспорті (пр.Перемоги,14,м.Київ,01135,ідентифікаційний код39816845) на користь ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 )суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 ( три тисячі гривень) 00 копійок.

У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складання.

Повний текст рішення складено 31.01.2023 року.

Суддя: Д.Я. Роїк