Вирок № 108732475, 02.02.2023, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/886/23

Провадження № 1-кп/369/1547/23

В И Р О К

іменем України

02.02.23 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12022111050003649від 30листопада2022року заобвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Біла Церква Київської області, українця, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який має середню освіту, неодружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України вважається таким, що судимості не має,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.4 ст.185 Кримінального кодексу України (далі КК України),

встановив:

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30діб, який затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, який неодноразово було продовжено, останній раз Указом Президента України № 757/2022 від 22 листопада 2022 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» частково змінене статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

30 листопада 2022 року у період часу з 13:55 год. до 14:51 год., ОСОБА_4 , перебуваючи у торговому залі гіпермаркету № 5 ТОВ «Епіцентр К» (ОКПОЗ2499244), що розташований за адресою: вул. Кришталева, 6, с. Петропавлівська Борщагівка, Бучанський район, Київська область, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне заволодіння майном зазначеного магазину, діючи з корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, в умовах воєнного стану, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, з полиць гіпермаркету таємно викрав товарно - матеріальні цінності магазину, а саме: ключ комбінований 7 мм Торех Standart 35 D702, 1 шт., вартістю 61,66 грн, (без врахування ПДВ), ключ комбінований 8 мм Торех Standart 35 D703, 1 шт., вартістю 55,83 грн (без врахування ПДВ), ключ комбінований10 мм Торех Standart 35 D705, 1шт., вартістю 61,66 грн (без врахування ПДВ), ключ комбінований 13 мм Торех Standart 35 D708, 1шт., вартістю 76,66 грн (без врахування ПДВ), ключ комбінований 12 мм Торех Standart 35 D707, 1 шт., вартістю 61,66 грн (без врахування ПДВ), ключ комбінований 14 мм Торех Standart 35 D709, 1 шт., вартістю 76,66 грн (без врахування ПДВ), ліхтар ручн.пласт. AMiO WT07, СОВ, 6500К, 200Lm, акум., 1200mA, чорний, 1 шт., вартістю 801,63 грн (без врахування ПДВ) манометр автомобільний Carlife 4 Атм, металевий з гумовим покриттям, 1 шт., вартістю 216,66 грн (без врахування ПДВ), довгогубці 160 мм Soft Touch Му Tools 353-160, 1 шт., вартістю 209,99 грн (без врахування ПДВ), всього на загальну суму 1622,41 грн (без урахування ПДВ).

Зазначені товари ОСОБА_4 поклав до кишені одягнутої куртки та пройшов касову зону, умисно не розрахувавшись за вказаний вище товар, однак був зупинений працівниками охорони гіпермакету «Епіцентр К», тобто виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, що не залежали від його волі, чим вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене в умовах воєнного стану.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненому визнав повністю та додав, що за вказаних в обвинувальному акті обставин дійсно вчинив дане кримінальне правопорушення. Обвинувачений ОСОБА_4 в судових дебатах та під час проголошення останнього слова щиро розкаявся, завіряв суд, що подібного більше не вчинятиме та просив суд суворо його не карати. При цьому, зазначив, що в нього поламався автомобіль, на той час він працював в таксі і він хотів його полагодити, але грошей не було.

Прокурор в судових дебатах просив визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років та звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки, вирішити питання про речові докази відповідно до ст.100 КПК України.

Представник потерпілого ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений у встановленому законом порядку. При цьому, надіслав до суду заяву, в якій просив проводити судовий розгляд за його відсутності, оскільки претензій матеріального характеру до обвинуваченого потерпіла сторона не має.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 та інші учасники процесу не оспорюють фактичних обставин справи, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, роз`яснивши учасникам судового провадження положення ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин, які ніким не оспорюються, та судовий розгляд було проведено із застосуванням правил ч.3 ст.349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують його особу.

Беручи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винуватим та добровільно повідомив суду обставини вчинення кримінального правопорушення, дослідивши матеріали кримінального провадження, вислухавши думку прокурора, враховуючи заяву представника потерпілого про розгляд справи за його відсутності, у зв`язку з відсутністю матеріальних претензій до обвинуваченого, вислухавши останнє слово обвинуваченого, суд дійшов такого висновку.

Показання обвинуваченого є послідовними, логічними, відповідають фактичним обставинам справи, а тому не викликають у суду сумнівів щодо правильності розуміння ним обставин вчиненого, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи викладене, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, а саме: закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану, доведена поза розумним сумнівом та кваліфікує дії останнього за ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ч. 5 ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину, дані про особу обвинуваченого, який має постійне місце реєстрації та проживання, де характеризується позитивно, у лікарів нарколога та психіатра на обліках не перебуває, в силу ст.89 КК України, вважається таким, що судимості не має, працює неофіційно різноробочим, зі слів обвинуваченого розлучений та має на утриманні дитину 12 років, має середню освіту, розмір майна, замах на викрадення якого вчинив обвинувачений, а саме на суму 1622,41грн та яке фактично було повернуто потерпілому, відношення останнього до вчиненого, яке полягає у відвертому осуді своєї протиправної поведінки та готовності нести відповідальність за вчинене.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 , згідно з ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, яке полягає у відвертому осуді обвинуваченого своєї протиправної поведінки, готовності нести відповідальність за вчинене та вчинення кримінального правопорушення вперше, оскільки з огляду на положення ст. 89 КК України, ОСОБА_4 вважається таким, що судимості не має.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, судом не встановлено.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_4 кримінального правопорушення, з урахуванням даних про особу обвинуваченого та обставин вчиненого ним кримінального правопорушення, які пом`якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч.4 ст.185 КК України, із врахуванням положень ч. 3 ст. 68 КК України, у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України, що дорівнює її мінімальному розміру.

Разом з тим, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим на підставі ст. 75 КК України звільняє останнього від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком та покладає обов`язки, передбачені ст.76 КК України.

Суд зазначає, що згідно з положеннями статей 50, 65 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Призначене обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі із подальшим звільненням від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком є необхідним й достатнім для його виправлення та запобігатиме вчиненню нових кримінальних правопорушень в майбутньому.

Запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання щодо ОСОБА_4 скасувати.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує, згідно з ч. 9 ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 100, 369, 373, 374, 376, 394, 395 КПК України,

ухвалив:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч. 4 ст.185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 (один) рік.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки, передбачені п. 1, 2 ч.1 цієї статті, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.

Запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання щодо ОСОБА_4 скасувати.

Речові докази:

-ключ комбінований7мм ТорехStandart35D702,1шт.,ключ комбінований8мм ТорехStandart35D703,1шт.,ключ комбінований10 мм Торех Standart 35 D705, 1шт., ключ комбінований 13 мм Торех Standart 35 D708, 1шт., ключ комбінований 12 мм Торех Standart 35 D707, 1 шт., ключ комбінований 14 мм Торех Standart35 D709, 1 шт., ліхтар ручн.пласт.AMiOWT07,СОВ,6500К,200Lm,акум.,1200mA,чорний,1шт.,манометр автомобільнийCarlife4Атм,металевий згумовим покриттям,1шт., довгогубці 160 мм Soft Touch Му Tools 353-160, 1 шт., які передані на відповідальне зберігання представнику потерпілого ТОВ «Епіцентр К», залишити в розпорядженні останнього;

-товарний чек № 8034 від 30 листопада 2022 року, який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_4 залишити у розпорядженні останнього;

-DVD-R диски без маркування для лазерних систем зчитування із відеозаписами з камер внутрішнього та зовнішнього відеоспостереження, білого кольору, 4 шт., які зберігаються в матеріалах кримінального провадження, залишити у матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення виключно з підстав, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України, та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити ОСОБА_4 та прокурору.

Суддя ОСОБА_1