Рішення № 108732337, 02.02.2023, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/10246/22

Провадження № 2/357/580/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2023 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого судді Бондаренко О. В., при секретарі Кононюк П.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства«ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 ,про стягненнязаборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

26.10.2022 позивач звернувся до суду з даним позовом, шляхом направлення поштою (зареєстрований судом 07.11.2022), обґрунтовуючи тим, що 19.02.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 було підписано кредитний договір №9125236783, згідно якого кредитодавець зобов?язується надати кредит у розмірі 59850,00 грн. строком на 36 місяців, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (щомісячні в розмірі 6% від суми кредиту) за користування кредитом на умовах, встановлених договором. Згідно з п. 1.3. Кредитного договору Позичальник зобов?язується сплачувати проценти за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту на умовах передбачених в Паспорті кредиту №5236783, який є невід?ємною частиною цього договору. Відповідно до п. 2.2. Кредитного договору цей Договір, паспорт кредиту №5236783 та Умови отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР» - складають єдиний кредитний договір. Позичальник повідомлений кредитодавцем у відповідності до вимог чинного законодавства, у чіткій та зрозумілій формі з інформацією, вказаною в ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 6, 9 Закону України «Про споживче кредитування», ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та іншою інформацією, необхідною для свідомого та добровільного вибору фінансової послуги. Позичальник підтвердив, що ознайомлений з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних Позичальником умов кредитування. Відповідно до п. 5.1. Умов отримання кредитів та інших послуг від ТОВ «ФК «ЦФР» позичальник зобов?язується щомісячно, у граничний термін, повертати чергову частину кредиту та сплачувати щомісячні і річні проценти.07.10.2016 права вимоги за Кредитним договором відступлені від ТОВ «ФК «ЦФР» до АТ «ТАСКОМБАНК» на підставі Договору факторингу №ТАСЦФР-10-2016, відповідно до умов якого та Витягу з Реєстру прав вимоги до договору відступлення прав вимоги №ТАСЦФР-10-2016 від 07.10.2016, позивач є новим кредитором боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №9125236783 від 19.02.2021 з усіма наступними додатками та змінами. Факт передачі права вимоги за вищезазначеним договором, а також відповідний розмір зобов`язання, що існував на момент передачі, підтверджуються Реєстром прав вимоги до Договору відступлення прав вимоги, Випискою та Розрахунком заборгованості, доданими до даної позовної заяви. Умови вищезазначеного Кредитного договору позичальником були не виконані, кредитні кошти у встановлені договором строки не повернуті. Неодноразовими телефонними повідомленнями банку позичальника було сповіщено про наявність заборгованості за кредитом та про необхідність її погашення у стислі терміни, як наслідок, станом на 19.09.2022 заборгованість позичальника за кредитним договором №9125236783 від 19.02.2021 становить124942,91 грн. 91 коп.. Позивачем, керуючись ч. 2 ст. 1050, ст. 1048 ЦК України та кредитним договором, відповідачу надіслано повідомлення - вимогу про дострокове повернення кредиту та погашення заборгованості за кредитним договором в стислі терміни, однак зазначені порушення не були усунені, а заборгованість так і не була погашена. З огляду на те, що позичальником не виконано грошове зобов`язання по поверненню грошових коштів, тому позивач просить суд просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №9125236783 від 19.02.2021, що в частині тіла кредиту, річних процентів, щомісячних процентів станом на 19.09.2022 становить 124942,91 грн. та судові витрати у справі.

01.12.2022 судом прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачу було роз`яснено право надіслати до суду відзив на позовну заяву та усі наявні докази, що підтверджують заперечення проти позову, та заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Відповідач ОСОБА_1 копію ухвали суду про відкриття провадження та позовну заяву з додатками отримав27.12.2022 (а.с. 118), однак, протягом строку, встановленого судом, відзив на позовну заяву та заяви з процесуальних питань до суду не подав.

Крім того, станом на 02.02.2023 клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а тому відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Ст. 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов`язків ( ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості ( ст. 627 ЦК України).

Судом встановлено, що 19.02.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №9125236783 (а.с. 5, 6, 7), згідно якого кредитодавець зобов?язується надати кредит у розмірі 59850,00 грн. строком на 36 місяців, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (щомісячні проценти в розмірі 6% від суми кредиту, річні проценти - 0,01 % від суми боргу за договором) за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Згідно з п. 1.3. Кредитного договору Позичальник зобов?язується сплачувати проценти за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту на умовах передбачених в Паспорті кредиту №5236783, який є невід?ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 2.1. Кредитного договору всі інші умови кредитного договору, Викладені в Паспорті кредиту та в Умовах отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР», які розміщені на сайті ТОВ «ФК «ЦФР» та з якими позичальник ознайомився до укладення цього договору та до яких позичальник приєднується підписавши цей договір.

Відповідно до п. 2.2. Кредитного договору цей Договір, паспорт кредиту №5236783 та Умови отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР» - складають єдиний кредитний договір

Згідно п. 4 Паспорта кредиту кредит надається безготівковим шляхом, протягом 3 (трьох) банківських днів від дня укладення договору.

Також, позичальник, своїм підписом підтвердив, що ознайомлений з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних Позичальником умов кредитування та повідомлений кредитодавцем у відповідності до вимог чинного законодавства, у чіткій та зрозумілій формі з інформацією, вказаною в ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 6, 9 Закону України «Про споживче кредитування», ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та іншою інформацією.

У разі прострочення виконання своїх кредитних зобов`язань, позичальник сплачує штраф у розмірі 1% від суми наданого кредиту за кожний факт невиконання прострочки відповідно до графіку платежів (п. 7 Паспорта кредиту).

Відповідно до приписів ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Передбачено ст. 628 ЦК України, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За ч 2. ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Також, ч. 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Отже, встановлено, що вказаний кредитний договір між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 підписаний сторонами, є чинним, у встановленому законом порядку недійсним не визнавався, сторони визначили всі істотні умови договору, а тому, саме з 19.02.2021 між сторонами виникли договірні відносини щодо користування кредитними коштами.

Також, встановлено, що 07.10.2016 між АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» було укладено договір про відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016 (а.с. 8-11), відповідно до якого первісний кредитор ТОВ «ФК «ЦФР» передає новому кредитору АТ «ТАСКОМБАНК», а новий кредитор АТ «ТАСКОМБАНК» набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та договорами забезпечення до них та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та в строки встановлені цим договором.

Згідно п. 2.2 Договору сторони погодили, що первісний кредитор має право щоденно передавати новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а новий кредитор зобов`язаний набувати такі права вимоги, шляхом підписання відповідних реєстрів прав вимог із зазначенням ціни договору та розміру заборгованостей позичальників. Підписані сторонами відповідні реєстри прав вимог є невід?ємною частиною цього договору. Передача кредитних справ та іншої документації за кредитом регламентується окремим договором зберігання

Пунктом 9.1 - 9.4 Договору передбачено, що договір вважається укладеним і набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів відбитками печаток сторін. Договір діє протягом 1 календарного року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором. Сторони в односторонньому порядку мають право припинити (розірвати) договір, сповістивши письмово про припинення договору іншу сторону не менше ніж за 30 календарних днів. У випадку якщо за 30 календарних днів до дати закінчення строку дії договору жодна із сторін не ініціювала його розірвання договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік.

Відповідно до Реєстру прав вимоги до договору про відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016 від 23.02.2021 (а.с. 16-17) АТ «ТАСКОМБАНК» набуло права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №9125236783 від 19.02.2021 в сумі 124942,91 грн..

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредитору. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник у зобов`язанні не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Встановлено, що відповідач ОСОБА_1 був повідомлений про відступлення прав вимог за кредитним договором №9125236783 від 19.02.2021, укладений між ним та ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень», на підставі договору про відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016 від 07.06.2016 та повідомлений про реквізити, за якими необхідно сплачувати суму заборгованості, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 15).

Таким чином, АТ «ТАСКОМБАНК» починаючи з 23.02.2021 набуло право грошової вимоги на підставі договору про відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016 від 07.06.2016 до відповідача за кредитним договором №9125236783 від 19.02.2021, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 .

Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму або не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

На підставі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Так, з розрахунку заборгованості за кредитним договором №9125236783 від 19.02.2021 (а.с. 18) вбачається, що заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 19.09.2022 становить 124942,91 грн., яка складається з: заборгованості по тілу кредиту (в т. ч. простроченої) - 58 187,58 грн., заборгованості по річним процентам (в т. ч. простроченої) 8,46 грн. та заборгованості по щомісячним процентам (в т.ч. простроченої) - 66 746,86 грн., яка також підтверджується випискою по рахунку відповідача (а.с. 19-98).

25.08.2022АТ «ТАСКОМБАНК» направив відповідачу повідомлення-вимогу №14460/70.2.2 щодо стягнення заборгованості за кредитним договором №9125236783 від 19.02.2021(а.с. 99), що підтверджується списком згрупованих відправлень Укрпошта Експрес та описом вкладень у цінний лист (а.с. 100, 101) в якій повідомив розмір боргу, попередив про необхідність його повернення, протягом 30 днів з дня отримання цієї вимоги, та попередив про подання позову до суду в разі невиконання даної вимоги.

Отже, встановлено, що відповідач з умовами договору був ознайомлений, підписав договір №9125236783 від 19.02.2021, однак умови договору порушив.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України невиконання зобов`язання є порушенням зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно із частиною першою ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватися визначених у договорі строків (термінів), а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Таким чином, позивачем доведено факт укладення кредитного договору, факт отримання відповідачем грошових коштів та порушення ним зобов`язання щодо їх повернення, тому, заборгованість за кредитним договором визначена станом на 19.09.2022 в розмірі 124942,91 грн., є доведеною та обґрунтованою.

Відповідно до змісту ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно із ч.2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 79, 80 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч.1 ч. 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Відповідач відзив з відповідними доказами із запереченнями проти позову та в спростування доводів позивача до суду не подав.

Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Згідно ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача стягуються судові витрати в розмірі сплаченого судового збору 2481,00 грн..

Керуючись ст. 11, 205, 207, 526, 598, 599, 610, 612, 625-629, 634, 638, 639, 1046, 1048, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст. 4, 12, 76 81, 141, 258, 259, 264 265, 268, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» (ЄДРПОУ: 09806443, місцезнаходження: вул. С. Петлюри, 30, м. Київ, 01032) до ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), про стягнення заборгованості, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» заборгованість за кредитним договором №9125236783 від 19.02.2021 у розмірі 124942,91 грн. (сто двадцять чотири тисячі дев`ятсот сорок дві гривні 91 копійка) та судові витрати у розмірі 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 копійок).

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складено 02.02.2023.

Суддя О. В. Бондаренко