Рішення № 108720392, 01.02.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/9037/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарухування та не виплати індексації грошового забезпечення під час служби в поліції позивача в період з 07.11.2015 року по 31.10.2017 року включно, та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення під час служби в поліції позивачу в період з 07.11.2015 року по 31.10.2017 року включно.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що він у період з 07.11.2015 року по 31.10.2017 року проходив службу в Головному управлінні Національної поліції в Одеській області. При цьому відповідачем за період з 07.11.2015 року по 31.10.2017 року протиправно не було нараховано та виплачено заборгованість по індексації грошового забезпечення, що зумовило звернення позивача до суду з адміністративним позовом.

17.08.2022 року через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та зазначає, що Законом України «Про індексацію грошових доходів населення», а саме статтею 4 передбачено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Водночас, відповідач вказує, що увесь спірний період з 07.11.2015 року по 31.10.2017 року величина індексу споживчих цін тільки у квітні 2016 року перевищувала встановлений законом поріг у 103 відсотка. Щодо квітня 2016 року скаржник указує, що позивач отримував щомісячний дохід у розмірі 5875, 00 грн., який у шість разів перевищував прожитковий мінімум для працездатних осіб, який складав 1378 грн. Тому, на думку скаржника, позивач і у цьому випадку не мав права на індексацію.

Ухвалою суду від 06.07.2022 року відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Також ухвалою суду від 06.07.2022 року зобов`язано Головне управління Національної поліції в Одеській області надати до Одеського окружного адміністративного суду довідку про виплачене ОСОБА_1 грошове забезпечення за період проходження військової служби з 07.11.2015 року по 31.10.2017 року, із зазначенням всіх складових видів грошового забезпечення, в тому числі індексації грошового забезпечення.

Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає за можливим розглянути та вирішити справу по суті у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Відповідно до ч.6 ст.120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Дослідивши адміністративний позов, відзив відповідача, інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом під час розгляду справи встановлено наступне.

ОСОБА_1 у період з 07.11.2015 року по 31.10.2017 року проходив службу в ГУНП в Одеській області.

Наказом ГУНП в Одеській області від 03.02.2022 року №197о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції на підставі п.2 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу).

Водночас позивачу при звільненні не було здійснено нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 року по 31.10.2017 року.

З огляду на зазначене, представник позивача звертався до відповідача із відповідними заявами.

29.06.2022 року ГУНП в Одеській області листом №14/85аз відмовило позивачу у задоволенні його заяви та зазначилопро відсутність підстав для здійснення таких виплат, оскільки індексація грошового забезпечення поліцейських передбачена постановою Кабінету міністрів України від 18.10.2017 року №782, яка вступила в дію з 24.10.2017 року, тому її виплата здійснюється з 01.11.2017 року.

Не погоджуючись із протиправною бездіяльністю відповідача ОСОБА_1 звернувся за захистом своїх прав та інтересів до Одеського окружного адміністративного суду.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Згідно ч.1 ст.3 Закону України №580-VIII «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року (далі - Закон №580-VIII) у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини п`ятої статті 94 Закону України "Про Національну поліцію", грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону (набула чинності 07.11.2015 року).

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі ЗУ №1282-ХІІ).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282-ХІІ) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до ст.2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно ст. 4 Закону №1282-ХІІ (в редакції від 02.12.2012 року) індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №911-VIII від 24.12.2015 року, який набув чинності 01.01.2016 року, було внесено зміни у частину першу статті 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та цифри "101" замінено цифрами "103".

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення.

До вказаної постанови внесено зміни постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року №782 та включено поліцейських до переліку категорій осіб, яким здійснюється індексація грошового забезпечення.

Згідно з п.11 вказаного Порядку підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 року - 101 відсоток).

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 року №491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Відповідно до п. 6 Порядку виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Конституційний Суд України в рішенні від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначив, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

На підставі системного аналізу наведених положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців.

Отже, індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення поліцейських, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Звільнення особи зі служби в поліції жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.

Посилання відповідача у відповіді від 29.06.2022 року на те, що індексація грошового забезпечення позивача повинна здійснюватися лише з 01 листопада 2017 року - після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року №782 «Про внесення зміни до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення», якою абз.5 п. 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, після слова «військовослужбовців» доповнено словом «поліцейських», є неприйнятними, оскільки така індексація прямо передбачена положеннями Закону України «Про Національну поліцію» та Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

При цьому Порядок №1078 лише деталізує та розвиває норми законів, якими передбачений обов`язок індексувати грошові доходи населення.

Більш того, в силу положень ч.2 ст.8 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» за наявності підстав, визначених цим Законом, право населення на реалізацію зазначених гарантій не залежить від прийняття рішень відповідними органами.

Щодо доводів відповідача про те, що у спірний період з 07.11.2015 по 01.11.2017 величина індексу споживчих цін тільки у квітні 2016 року перевищувала встановлений законом поріг у 103 відсотка., а також щодо того, що у квітні 2016 року позивач отримував щомісячний дохід у розмірі 5875, 00 грн., який у шість разів перевищував прожитковий мінімум для працездатних осіб, який складав 1378 грн., суд вважає такі доводи необґрунтованими, оскільки пов`язані з неправильним тлумаченням закону.

Так відповідача бере до уваги лише опублікований Держстатом індекс споживчих цін та відштовхується від того чи перевищував такий опублікований індекс 103 відсотка чи ні у конкретному місяці. Тобто, якщо перевищував, то позивач має право на індексацію, а якщо ні, то не має права.

Однак як Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» так і Порядок №1078 передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. А для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації (103 відсотка, а до 01.01.2016 101 відсоток).

Тобто, для нарахування індексації, необхідно множити кожного місяця опублікований Держстатом індекс споживчих цін і якщо, за результатом такого множення, він перевищує 103 відсотка (до 01.01.2016 року 101 відсоток), то позивач має право на проведення індексації.

Щодо перевищення, у шість разів, доходу позивача прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд зазначає, що це не має правового значення для виплати індексації, оскільки індексації підлягає заробітна плата у межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а частина заробітної плати, яка перевищує розмір прожиткового мінімуму не індексується.

В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з листопада 2015 року по жовтень 2017 року включно, що свідчить про допущену відповідачем протиправну бездіяльність щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення.

За таких умов суд вважає за необхідне для належного захисту прав та інтересів позивача суд вважає за необхідне зобов`язати Головного управління Національної поліції в Одеській області нарахувати індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 з 07.11.2015 року по 01.11.2017 року.

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.72 та ч.1 ст.73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд керується критеріями закріпленими у ст.2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Беручи до уваги вищезазначене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Позивачем, як особою, звільненою від сплати судового збору на підставі п.9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011року №3674-VI, судовий збір за подання адміністративного позову до Одеського окружного адміністративного суду не сплачувався. Доказів здійснення інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, сторонами до суду не надано, а тому у справі відсутні обставини для розподілу судових витрат відповідно до положень ст. 139 КАС України.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 77, 180, 192-194, 205, 241-246, 251, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення під час служби в поліції відносно ОСОБА_1 в період з 07.11.2015 по 31.10.2017 року включно.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення під час служби в поліції ОСОБА_1 в період з 07.11.2015 року по 31.10.2017 року включно.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ІПН НОМЕР_1 ).

Відповідач - Головне управління Національної поліції в Одеській області (65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 12, код ЄДРПОУ 40108740).

СуддяІванов Е.А.