Рішення № 108719712, 30.01.2023, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/16191/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2023 року

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Грень Н.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Львівської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України), з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати наказ Львівської митниці від 12.10.2022 №1265-о Про звільнення ОСОБА_1 ;

- поновити ОСОБА_1 на державній службі на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста Мостиська Львівської митниці з 26.10.2022 року;

- стягнути з Львівської митниці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 26.10.2022 року по день поновлення на роботі.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що звільнення з посади ОСОБА_1 -головного державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці є незаконним, таким, що не відповідає умовам Контракту про проходження державної служби від 29.06.2021 №233, Закону України «Про державну службу» та інших актів законодавства, у зв`язку з чим є підстави для визнання протиправним та скасування наказу Львівської митниці від 12.10.2022 №1265-0 «Про звільнення ОСОБА_1 », поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Зазначив, що зі змісту наказу № 1265-0 слідує, що позивача звільнено із займаної посади у зв`язку із неналежним виконанням умов Контракту про проходження державної служби, відповідно пункту 9 частини 1 статті 83, статті 88-1 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII, зі змінами.

Основною підставою для звільнення у наказі №1265-о зазначено Доповідну записку, у якій вказується про неподання позивачем станом на 06.10.2022 звіту про виконання завдань та ключових показників, визначених контрактом про проходження державної служби №233 від 29.06.2021 та недосягнення ключових показників виконання 3 та 5 завдання, визначеного Контрактом.

Разом з тим, позивач зазначає, що відповідачем не доведено фактів порушення умов Контракту №233 від 29.06.2021.

Умовами Контракту передбачено за результатами виконання завдань у конкретному звітному періоді формування кількісного та/або якісного вираження кінцевого результату виконання визначеного завдання, що включає також визначення кількості допустимих відхилень та умов, що свідчать про якість виконання завдань.

Натомість, у доповідній записці не міститься відомостей, які свідчили б про те, що особа яка проводила аналіз виконання завдань та досягнення ключових показників їх виконання ОСОБА_1 за 3 квартал 2022 року, провела оцінку рівня виконання завдань, 3 та 5, передбачених пунктом 5 Контракту, а також визначила у цифровому виразі відсоток досягнення ОСОБА_1 ключових показників виконання такого завдання, з урахуванням допустимих відхилень.

Ба більше, позивач стверджує, що протягом третього кварталу 2022 року ним відповідно до розподілу функціональних обов`язків здійснювалося виконання завдання щодо підготовки та опрацювання службової документації, в тому числі надання інформації на запити структурних підрозділів митниці, Держмитслужби, правоохоронних органів тощо, розгляду звернень громадян та суб`єктів ЗЕД, підготовка довідкових матеріалів щодо результатів роботи підрозділу.

Зазначив, що фактично виконував завдання та функції діловода у відділі митного оформлення №3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці, позивачу не видавалося особисте митне забезпечення, у зв`язку з чим позивач не міг здійснювати функції щодо стягнення сум митних платежів за митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення та заходи щодо запобігання та протидії контрабанді, боротьби з порушенням митних правил.

Разом з цим, зі змісту доповідної записки слідує, що інших зауважень до виконання поставлених позивачу згідно умов Контракту завдань відповідачем не наведено.

З огляду на наведене, посилання у доповідній записці на неналежне виконання умов Контракту та недосягнення ключових показників 3 та 5 завдання є безпідставними, а зазначені в Доповідній записці порушення зводяться до формальних підстав для звільнення позивача із займаної посади.

Крім того, зазначив, що строк виконання поставлених завдань та строк подання звіту про стан виконання завдання та ключових показників за третій квартал 2022 року мав би бути продовжений на 44 дні, протягом яких позивач фактично не виконував свої посадові обов`язки. Більше того, виконання умов Контракту, в тому числі щодо подання в передбаченому порядку звітів про стан виконання визначених Контрактом завдань, суперечило б вимогам наказу Львівської митниці від 07.09.2022 №138-дс «Про порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 » яким позивача було відсторонено від виконання посадових обов`язків на період здійснення дисциплінарного провадження.

Зазначив, що у доповідній записці, яка зазначена підставою для звільнення ОСОБА_1 з посади головного державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці, та у наказі №1265-о не визначено підстав припинення державної служби, передбачених Контрактом.

Позивач вважає, що його звільнення із займаної посади головного державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці та припинення дії Контракту про проходження державної служби від 29.06.2021 №233 на підставі наказу від 12.10.2022 року №1265-о «Про звільнення ОСОБА_1 » відбулося із порушенням вимог законодавства щодо порядку такого звільнення, за відсутності встановлення фактів неналежного виконання умов Контракту та без зазначення конкретних умов Контракту, які виконано ним неналежним чином, з огляду на що таке звільнення є незаконним. Просив позов задовольнити.

Ухвалою суду від 15.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 30.01.2023 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив, просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Обґрунтовуючи відзив відповідач зазначив, що на виконання підпункту 3.2 п.2. пункту 3 наказу Державної митної служби України від 18.02.2021 №105 «Про проходження державної служби з укладанням контракту», зі змінами, ОСОБА_2 , в.о заступника начальника відділу митного оформлення №3 митного поста «Мостиська», здійснено контроль стану виконання ним завдань і ключових показників, встановлених Контрактом. Згідно інформації наданої ОСОБА_2 доповідною запискою від 06.10.2022 №7.4- 28-03/36-2387 (повідомлено, що станом на 06.10.2022 ОСОБА_1 , головним державним інспектором відділу митного оформлення №3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці не було подано звіту про виконання завдань та ключових показників визначених контрактом про проходження державної служби № 233 від 29.06.2021, чим порушено вимоги підпункту 3.1 пункту 3 наказу Державної митної служби України від 18.02.2021 №105 «Про проходження державної служби з укладенням контракту», зі змінами, пункту 10 розділу «Права та обов`язки сторін» та пункту 17.7. пункту 17 розділу «Додаткові умови» Контракту про проходження державної служби № 233 від 29.06.2021.

Також ОСОБА_1 не забезпечено виконання 3-го завдання, визначеного Контрактом, а саме не досягнуто ключового показника: відсутня інформація щодо стягнення сум митних платежів за митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення та 5-го завдання, а саме не досягнуто ключового показника: відсутні показники в напрямку запобігання, виявлення та припинення незаконного переміщення через митний кордон України товарів, транспортних засобів.

Доповідною запискою в.о. заступника начальника митного поста начальника відділу митного оформлення №5 митного поста «Мостиська» Львівської митниці Юрія Лаганяка від 06.10.2022 №7.4.-28-03/36-1587 запропоновано в зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 умов Контракту, а саме: недосягнення ключових показників завдання та невиконання додаткових умов цього Контракту прийняти управлінське рішення щодо подальшого перебування на державній службі ОСОБА_1 .

У зв`язку із наведеним, наказом Львівської митниці від 12.10.2022 №1265-о звільнено ОСОБА_1 із посади головного державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста Мостиська Львівської митниці у зв`язку із неналежним виконанням умов контракту про проходження державної служби, а саме недосягненням ключових показників завдань та невиконання додаткових умов цього контракту (відповідно до п. 9 ч.1 ст. 83, ст. 88-1 Закону України Про державну службу від 10 грудня 2015 року).

Крім того, відповідач вказав, що оскаржуваний наказ виданий відповідно до Типової інструкції з діловодства, яка і встановлює вимоги щодо документування управлінської інформації та організації роботи з документами, створеними у паперовій формі.

Також, вказав, що відсутність працівника у зв`язку із перебуванням у відпустці та у стані тимчасової непрацездатності є об`єктивною причиною невиконання завдання згідно Контракту, але не є підставою для невиконання умов контракту та подання звітності за фактично відпрацьований час та виконані ним завдання. Враховуючи наведене, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову.

Представниця позивача подала до суду відповідь на відзив у якій наводить спростування доводів відповідача викладених у відзиві на позовну заяву. Зокрема зазначила, що у відзиві відповідач посилається на пункти 4 та 5 Контракту про проходження державної служби від 29.06.2021 №233, у яких визначено спеціальні вимоги до особи, яка проходить державну службу, та завдання, які держслужбовець зобов`язаний виконувати відповідно до Контракту, однак ні у доповідній записці в.о. заступника начальника митного поста - начальника відділу митного оформлення №5 митного поста «Мостиська» Львівської митниці Юрія Лаганяка від 06.10.2022 №7.4-28-03/36-1587, ні у наказі Львівської митниці від 12.10.2022 року №1265-о «Про звільнення ОСОБА_1 », не зазначено про порушення ОСОБА_1 вказаних пунктів Контракту.

Натомість, відповідач посилається на загальні умови Контракту, які регулюють широке коло обов`язків особи, з якою укладено Контракт, не підтверджуючи порушення таких умов Контракту жодними доказами.

Крім того, зазначила, що у відповідь на адвокатський запит від 10.11.2022 №1011/2 разом із листом Держмитслужби від 17.11.2022 №25/25-01/8.19/106 отримано копію наказу №105, зі змісту якого вбачається, що він не містить підпункту 3.1, про порушення ОСОБА_1 якого стверджується у Доповідній записці, в той час як окремі положення щодо виконання завдань, визначених Контрактом, контроль за їх виконанням тощо, містяться у пункті 4 наказу №105.

Також, зазначила, що виконання умов Контракту, в тому числі підпункту 17.7 пункту 17 щодо подання звіту про виконання завдань, у період відсторонення ОСОБА_1 від виконання його посадових обов`язків (з 08.09.2022 до дня звільнення), суперечило б вимогам наказу Львівської митниці від 07.09.2022 №138-дс «Про порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 » (зі змінами, внесеними наказом Львівської митниці від 13.10.2022 №225-дс «Про продовження терміну здійснення дисциплінарного провадження»).

Крім того, Львівською митницею у відповідь на адвокатський запит №1011/1 від 10.11.2022 надано також копії Журналу виходу на роботу та розподілу обов`язків працівників відділів №№1-4 митного поста «Мостиська», Журналів виходу на роботу та розподілу обов`язків працівників відділів №№1-5 митного поста «Мостиська» за період липень-жовтень 2022 року. Вказаними доказами підтверджуються доводи позивача про те, що у період з 02.07.2022 до 12.10.2022 відповідно до розподілу функціональних обов`язків між працівниками відділу митного оформлення №3 митного поста «Мостиська», ОСОБА_1 виконував функції діловода, з огляду на що він не міг здійснювати функції щодо стягнення сум митних платежів за митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення та заходи щодо запобігання та протидії контрабанді, боротьби з порушенням митних правил. З урахуванням наведеного, просила позов задовольнити.

Суд всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив наступне.

Наказом Львівської митниці від 29.06.2021 року №22-о «По особовому складу» ОСОБА_1 , з 01 липня 2021 року призначено на посаду головного державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці шляхом укладання контракту про проходження державної служби, в порядку переведення з Галицької митниці Держмитслужби.

29 червня 2021 року між Львівською митницею як відокремленим підрозділом Державної митної служби України та ОСОБА_1 , який призначається на посаду державної служби головного державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці було укладено Контракт про проходження державної служби за №233. Строк дії Контракту встановлено з 01.07.2021 по 30.06.2024 року (пункт 26 Контракту).

01 липня 2021 року ОСОБА_1 ознайомлено з посадовою інструкцією за посадою головного державного інспектора відділу митногооформлення №3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці, про що свідчить його особистий підпис.

Наказом Львівської митниці від 07.09.2022 №138-дс «Про порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 », зі змінами внесеними наказом Львівської митниці від 13.10.2022 №225-дс «Про продовження терміну здійснення дисциплінарного провадження» позивача відсторонено від виконання обов`язків за посадою головного державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці з 08.09.2022 на час здійснення дисциплінарного провадження, тобто до 04.11.2022.

Пунктом 6 даного наказу встановлено ОСОБА_1 робоче місце та режим роботи, а саме: робоче місце - управління технічних засобів митного контролю Львівської митниці (м. Львів, вул. Городоцька, 369), робочий час: з понеділка по четвер з 08.00 год. по 17.00 год.; п`ятниця з 08.00 год. по 15.45 год.; обідня перерва з 12.00 по 12.45 год. Посадові обов`язки відсутні.

Листом від 11.10.2022 року №7.4-1/12/10/ НОМЕР_1 скерованим Львівською митницею на електронну адресу позивача, ОСОБА_1 повідомлено про те, що відповідно до пункту 21 Контракту про проходження державної служби від 29.06.2021 №233, у зв`язку з неналежним виконанням ним умов Контракту, ОСОБА_1 буде припинено державну службу та звільнено із займаної посади на підставі пункту 9 частини 1 статті 83, статті 88-1 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015року №889-VIII, із змінами.

Надалі, наказом Львівської митниці від 12.10.2022 року №1265-0 «Про звільнення ОСОБА_1 » вирішено:

« 1. Припинити державну службу та звільнити 25 жовтня 2022 року ОСОБА_1 з посади головного державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці у зв язку із неналежним виконанням умов Контракту про проходження державної служби, відповідно пункту 9 частини 1 статті 83, статті 88-1 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889- VIII, зі змінами.

2. Припинити дію Контракту про проходження державної служби від 29.06.2021 №233 відповідно до пункту 21 цього Контракту у зв язку із неналежним виконанням ОСОБА_1 умов Контракту про проходження державної служби від 29.06.2021 №233.»

Підставою для прийняття Наказу №1265-о зазначено:

1. резолюцію в.о. начальника Львівської митниці Шахрая О.Є. на доповідній записці в.о. заступника начальника митного поста - начальника відділу митного оформлення №5 митного поста «Мостиська» Львівської митниці Юрія Лаганяка від 06.10.2022 №7.4-28- 03/36-1587;

2. Контракт про проходження державної служби від 29.06.2021 №233;

3. Статті 31-1, 88-1 Закону України «Про державну службу».

Так, у доповідній записці в.о. заступника начальника митного поста - начальником відділу митного оформлення №5 митного поста «Мостиська» Львівської митниці Юрієм Лаганяком, серед іншого зазначається: «Згідно інформації наданої ОСОБА_2 доповідною запискою від 06.10.2022 №7.4-28- 03/36-2387 повідомлено, що станом на 06.10.2022 ОСОБА_1 , головним державним інспектором відділу митного оформлення № 3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці не подано звіт про виконання завдань та ключових показників, визначених контрактом про проходження державної служби №233 від 29.06.2021, чим порушено вимоги підпункту 3.1 пункту 3 наказу Державної митної служби України від 18.02.2021 №105 «Про проходження державної служби з укладанням контракту», зі змінами, пункту 10 розділу «Права та обов`язки сторін» та підпункту 17.7 пункту 17 розділу «Додаткові умови» Контракту про проходження державної служби №233 від 29.06.2021. Також ОСОБА_1 не забезпечено виконання 3-го завдання, визначеного Контрактом, а саме не досягнуто ключового показника: відсутня інформація щодо стягнення сум митних платежів за митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення та 5-го завдання, а саме не досягнуто ключового показника: відсутні показники в напрямку запобігання, виявлення та припинення незаконного переміщення через митний кордон України товарів, транспортних засобів.»

З урахуванням наведеного у Доповідній записці надано пропозиції: у зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 умов Контракту, а саме: недосягнення ключових показників завдання та невиконання додаткових умов цього Контракту пропоную прийняти управлінське рішення щодо подальшого перебування на державній службі ОСОБА_1 .

На доповідній записці наявна резолюція в.о. начальника Львівської митниці Олега Шахрая «про підготовку проекту наказу щодо звільнення».

Наказом Львівської митниці від 04.11.2022 №252-дс «Про закриття дисциплінарного провадження» закрито дисциплінарне провадження стосовно головного державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці ОСОБА_1 у зв`язку із відсутністю підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Позивач вважаючи наказ Львівської митниці №1265-о від 12.10.2022 «Про звільнення ОСОБА_1 » протиправним та таким, що підлягає скасуванню звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби (п. 2 ч. 1).

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Спірні правовідносини, які склались у цій справі, врегульовано Конституцією України, Митним кодексом України, Законом України «Про державну службу», а також Кодексом законів про працю України у випадках якщо нормами Закону України «Про державну службу» не врегульовано спірні правовідносини або коли про це не йдеться у законі.

Статтею 8 Конституції України установлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до статті 38 Конституції України громадяни користуються рівним правом доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування.

Згідно з статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 569 Митного кодексу України від 13.03.2012 року №4495-VI, працівники митних органів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи митних органів є державними службовцями. Правове становище посадових осіб митних органів визначається цим Кодексом, а в частині, не врегульованій ним, - законодавством про державну службу та іншими актами законодавства України.

Згідно ч. 5 ст. 570 Митного кодексу України з особами, які призначаються на службу до митних органів на посади державної служби, можуть укладатися контракти про проходження державної служби відповідно до законодавства про державну службу з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Рішення про віднесення посади державної служби до посад, призначення на які здійснюється з укладанням контракту про проходження державної служби, приймається до проведення конкурсу керівником центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або керівником митниці у разі делегування йому відповідних повноважень.

Контракт про проходження державної служби укладається з особами у разі необхідності забезпечення організації та виконання завдань, що мають як тимчасовий, так і постійний характер.

Чисельність посад державної служби в митному органі, на які здійснюється призначення з укладанням контракту про проходження державної служби, не обмежується.

Контракт про проходження державної служби укладається на строк до трьох років.

Дія контракту про проходження державної служби за умови належного його виконання державним службовцем може бути продовжена за угодою сторін на той самий або більший строк, але не більше ніж на три роки шляхом підписання сторонами відповідних змін до контракту.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, визначено Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII).

Згідно ст.1 Закону № 889 державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: 1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів;

2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів;

3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг;

4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства;

5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням;

6) управління персоналом державних органів;

7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.

Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону №889-VIII цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.

Згідно ст.4 Закону №889 державна служба здійснюється з дотриманням таких принципів: 1) верховенства права - забезпечення пріоритету прав і свобод людини і громадянина відповідно до Конституції України, що визначають зміст та спрямованість діяльності державного службовця під час виконання завдань і функцій держави;

2) законності - обов`язок державного службовця діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

3) професіоналізму - компетентне, об`єктивне і неупереджене виконання посадових обов`язків, постійне підвищення державним службовцем рівня своєї професійної компетентності, вільне володіння державною мовою і, за потреби, регіональною мовою або мовою національних меншин, визначеною відповідно до закону;

4) патріотизму - відданість та вірне служіння Українському народові;

5) доброчесності - спрямованість дій державного службовця на захист публічних інтересів та відмова державного службовця від превалювання приватного інтересу під час здійснення наданих йому повноважень;

6) ефективності - раціональне і результативне використання ресурсів для досягнення цілей державної політики;

7) забезпечення рівного доступу до державної служби - заборона всіх форм та проявів дискримінації, відсутність необґрунтованих обмежень або надання необґрунтованих переваг певним категоріям громадян під час вступу на державну службу та її проходження;

8) політичної неупередженості - недопущення впливу політичних поглядів на дії та рішення державного службовця, а також утримання від демонстрації свого ставлення до політичних партій, демонстрації власних політичних поглядів під час виконання посадових обов`язків;

9) прозорості - відкритість інформації про діяльність державного службовця, крім випадків, визначених Конституцією та законами України;

10) стабільності - призначення державних службовців безстроково, крім випадків, визначених законом, незалежність персонального складу державної служби від змін політичного керівництва держави та державних органів.

Відповідно до статті 5 Закону №889-VIII, правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Частинами 1, 9, 10 та 12 статті 31-1 Закону №889-VIII встановлено, що

1. З особою, яка призначається на посаду державної служби, може бути укладено контракт про проходження державної служби відповідно до пункту 3 частини другої статті 34 цього Закону в порядку, що затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

9. Контракт про проходження державної служби підписується державним службовцем та суб єктом призначення або керівником державної служби і є невід ємною частиною акта про призначення на посаду.

10. Контракт про проходження державної служби набирає чинності з дати, визначеної в акті про призначення на посаду як дата початку виконання посадових обов язків.

12. Дія контракту про проходження державної служби припиняється:

1)у разі закінчення строку, на який укладено контракт;

2)за ініціативою державного службовця або за угодою сторін;

3)за ініціативою суб`єкта призначення або керівника державної служби - у разі невиконання або неналежного виконання державним службовцем умов контракту;

4)у разі припинення державної служби з підстав, визначених частиною першою статті 83 цього Закону.»

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 83 Закону №889-VIII встановлено, що державна служба припиняється з підстав, передбачених контрактом про проходження державної служби (у разі укладення) (стаття 88-1 цього Закону).

Статтею 88-1 Закону №889-VIII визначено, що контрактом про проходження державної служби можуть бути встановлені додаткові, крім передбачених цим Законом, підстави припинення державної служби.

Зі змісту наказу № 1265-0 слідує, що ОСОБА_1 звільнено із займаної посади у зв`язку із неналежним виконанням умов Контракту про проходження державної служби, відповідно пункту 9 частини 1 статті 83, статті 88-1 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII, зі змінами.

Підставою для звільнення у наказі №1265-о зазначено доповідну записку, у якій вказується про неподання позивачем станом на 06.10.2022 звіту про виконання завдань та ключових показників, визначених контрактом про проходження державної служби №233 від 29.06.2021 та недосягнення ключових показників виконання 3-го та 5-го завдання, визначеного Контрактом.

Разом з тим, зміст наказу та документи, які зазначено у такому наказі як підстави його прийняття, не містять детальної інформації та не описують суть і обставини недосягнення ключових показників завдань та невиконання додаткових умов контракту, відсутня обґрунтована оцінка формулювань таких показників, не отримано від особи пояснень і не проаналізовано фактичний стан обставин того чи іншого показника чи умови контракту, їх вплив у період перебування на державній службі.

Так, відповідно до пункту 1 Контракту на відносини сторін за цим контрактом поширюється дія Митного кодексу України, а в частині, не врегульованій ним, Закону України «Про державну службу», інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини щодо проходження державної служби, Кодексу законів про працю України.

Пунктом 2 Контракту встановлено, що цей контракт є особливою формою строкового трудового договору.

Відповідно до пункту 5 Контракту, особа, відповідно до цього контракту зобов`язується виконати такі завдання та досягти визначених показників результативності, ефективності та якості їх виконання. У пункті 5 Контракту визначено:

(1)перелік завдань, які підлягають виконанню під час проходження державної служби;

(2)ключові показники, які згідно приміток, зазначених у контракті, визначаються як кінцевий результат виконання визначеного завдання, на досягнення якого спрямовано діяльність особи. Він повинен вимірюватися в кількісному та/або якісному вираженні (строк, кількість, відсоток, кількість допустимих відхилень, умови, що свідчать про якість, тощо);

(3)строк виконання завдання.

Серед завдань, визначених у пункті 5 Контракту, є завдання 3 - Повне та своєчасне справляння податків, зборів (інших обов`язкових платежів), ключовими показниками до якого є забезпечення стовідсоткового стягнення сум митних платежів, митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення; та завдання 5 - Здійснення заходів в напрямку запобігання, виявлення та припинення незаконного переміщення через митний кордон України товарів, транспортних засобів, ключовими показниками якого є 1) забезпечення стовідсоткового проведення заходів із запобігання та протидії контрабанді, боротьба з порушенням митних правил; 2) забезпечення стовідсоткового документування порушення митних правил.

Також до Контракту укладено додаток - Графік виконання завдань, у якому, серед іншого, зазначаються етапи завдання та строки їх завершення, спосіб передачі результатів виконання відповідного етапу, уповноважена особа, якій передаються результати.

Разом з цим, пунктом 17.7 Контракту визначено, що особа зобов`язується виконувати та звітувати про стан виконання завдання та ключових показників щоквартально безпосередньому керівнику (за його відсутності - керівнику вищого рівня).

Таким чином, умовами Контракту передбачено за результатами виконання завдань у конкретному звітному періоді формування кількісного та/або якісного вираження кінцевого результату виконання визначеного завдання, що включає також визначення кількості допустимих відхилень та умов, що свідчать про якість виконання завдань.

Водночас, у доповідній записці не міститься відомостей, які свідчили б про те, що особа яка проводила аналіз виконання завдань та досягнення ключових показників їх виконання ОСОБА_1 за 3 квартал 2022 року, провела оцінку рівня виконання завдань 3 та 5, передбачених пунктом 5 Контракту, а також визначила у цифровому виразі відсоток досягнення позивачем ключових показників виконання такого завдання, з урахуванням допустимих відхилень.

Постановою Кабінету Міністрів України №494 від 17.06.2020 затверджено Порядок укладення контрактів про проходження державної служби (далі - Порядок №494).

Згідно п. 1 Порядок №494 визначає зміст, процедуру укладення, зміни та розірвання контракту про проходження державної служби (далі - Контракт) як строкового трудового договору, укладеного між державним органом та особою, яка призначається (переводиться) на посаду державної служби категорії Б або В (далі - особа).

Відповідно до п. 4 Порядку № 494 контракт може бути укладено з особою, яка призначається (переводиться) на посаду державної служби та основні посадові обов`язки за посадою якої передбачають виконання конкретного завдання (завдань), яке є заздалегідь визначеним, досяжним, з встановленими датами початку і завершення виконання (не виконується постійно). Робота на посаді державної служби, яка передбачає укладення контракту, не може бути типовою та повторюваною.

Відповідно абзаців другого та третього пункту 9 Порядку №494 завдання, передбачені у контракті, визначаються в межах повноважень, встановлених посадовою інструкцією.

Завдання містять ключові показники результативності, ефективності та якості їх виконання (далі - ключові показники), які повинні відображати кінцевий результат, на досягнення якого спрямовано діяльність особи. Ключові показники повинні вимірюватися в кількісному та/або якісному вираженні і мати чіткі строки виконання.»

Як слідує зі змісту доповідної записки, у ній не міститься жодних відомостей щодо кількісного та/або якісного вираження фактичного стану виконання (чи невиконання) завдань 3 та 5 визначеного у пункті 5 Контракту, а лише зазначається про те, що позивачем не забезпечено виконання 3 завдання, визначеного Контрактом, а саме не досягнуто ключового показника: відсутня інформація щодо стягнення сум митних платежів за митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення та 5 завдання, а саме не досягнуто ключового показника: відсутні показники в напрямку запобігання, виявлення та припинення незаконного переміщення через митний кордон України товарів, транспортних засобів.

Наведене свідчить про те, що всупереч умовам укладеного з ОСОБА_1 . Контракту та пункту 9 Порядку №494 в.о. заступника начальника митного поста - начальником відділу митного оформлення №5 митного поста «Мостиська» Львівської митниці Юрієм Лаганяком фактично не проведено аналізу та оцінки стану виконання умов Контракту про проходження державної служби від 29.06.2021 №233 головним державним інспектором відділу митного оформлення №3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці ОСОБА_1 , в тому числі рівня досягнення ключових показників виконання завдань та виконання інших умов контракту, а факти, наведені у доповідній записці не підтверджуються жодними іншими документами.

Крім того, зі змісту доповідної записки від 06.10.2022 №7.4-28-03/36/1587 заступника начальника митного поста - начальника ВМО №5 митного поста «Мостиська» Львівської митниці Ю. Лаганяка слідує, що станом на 06.10.2022 ОСОБА_3 .В головним державним інспектором відділу митного оформлення №3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці не подано звіт про виконання завдань та ключових показників.

Вказані твердження суд вважає безпідставними оскільки, дисциплінарне провадження щодо ОСОБА_1 порушено відповідно до наказу Львівської митниці від 07.09.2022 №138-дс, термін дисциплінарного провадження встановлено з 08.09.2022 по 12.10.2022. Підставою порушення дисциплінарного провадження вказано наказ Державної митної служби України від 07.09.2022 №397 «Про проведення перевірки».

Наказом Львівської митниці від 13.10.2022 №225-дс «Про продовження терміну здійснення дисциплінарного провадження» у зв`язку зі службовою необхідністю було продовжено термін дисциплінарного провадження до 04.11.2022.

Судом встановлено, що на час дисциплінарного провадження ОСОБА_1 був відсторонений від виконання обов`язків за посадою головного державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці з 08.09.2022, жодних додаткових завдань на період відсторонення для ОСОБА_1 не визначено, посадові обов`язки були відсутні.

Відтак, враховуючи встановлений Львівською митницею строк дисциплінарного провадження щодо ОСОБА_1 , на дату звільнення (25.10.2022) позивач був відсторонений від виконання посадових обов`язків. Отже, виконання умов Контракту, в тому числі підпункту 17.7 пункту 17 щодо подання звіту про виконання завдань, у період відсторонення ОСОБА_1 від виконання його посадових обов`язків (з 08.09.2022 до дня звільнення), суперечило б вимогам наказу Львівської митниці від 07.09.2022 №138-дс «Про порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 » (зі змінами, внесеними наказом Львівської митниці від 13.10.2022 №225-дс «Про продовження терміну здійснення дисциплінарного провадження»).

З огляду на наведене, твердження відповідача про порушення позивачем підпункту 17.7 пункту 17 розділу «Додаткові умови» Контракту є абсолютно безпідставними та не обґрунтованим.

Наказом Львівської митниці від 04.11.2022 №252-дс «Про закриття дисциплінарного провадження» закрито дисциплінарне провадження стосовно головного державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці ОСОБА_1 у зв`язку із відсутністю підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Отже, враховуючи строки проведення дисциплінарного провадження щодо ОСОБА_1 , у нього була відсутня можливість виконувати будь-які посадові обов`язки, починаючи з 08.09.2022 до дня звільнення у зв`язку із відстороненням, оскільки фактично дисциплінарне провадження було завершено 04.11.2022, тобто вже після звільнення позивача, яке мало місце 25.10.2022.

Крім того, судом з долучених до матеріалів справи копій Журналу виходу на роботу та розподілу обов`язків працівників відділів №№1-4 митного поста «Мостиська», Журналів виходу на роботу та розподілу обов`язків працівників відділів №№1-5 митного поста «Мостиська» за період липень-жовтень 2022 року встановлено, що позивач у період з 02.07.2022 до 12.10.2022 відповідно до розподілу функціональних обов`язків між працівниками відділу митного оформлення №3 митного поста «Мостиська» виконував функції діловода.

З огляду на наведене, позивач не міг здійснювати функції щодо стягнення сум митних платежів за митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення та заходи щодо запобігання та протидії контрабанді, боротьби з порушенням митних правил.

Таким чином, зазначення у доповідній записці про невиконання ОСОБА_1 пунктів 3 та 5 завдання, визначених Контрактом, та надалі звільнення його із займаної посади у зв`язку із недосягненням ключових показників цих завдань, є безпідставним.

Крім того, з долучених до матеріалів справи копії завдання і ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», на 2022 рік, які встановлені для ОСОБА_1 встановлено, що у такому відсутнє кількісне чи якісне вираження ключових показників результативності, ефективності та якості, яких мав би досягти державний службовець щодо визначених у цьому документі завдань, натомість такі ключові показники визначені дуже нечітко, у зв`язку з чим встановити їх стан виконання практично неможливо.

Крім цього, ні зазначене завдання, ні індивідуальна програма професійного розвитку державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», на 2022 рік, не є додатками до Контракту, укладеного з ОСОБА_1 , та про їх невиконання не зазначається у документах, які зазначені підставою звільнення позивача із займаної посади.

Також, у доповідній записці зазначається про порушення ОСОБА_1 вимог підпункту 3.1 пункту 3 наказу Державної митної служби України від 18.02.2021 №105 «Про проходження державної служби з укладанням Контракту», зі змінами.

Однак, зі змісту вказаного наказу слідує, що він не містить підпункту 3.1, про порушення ОСОБА_1 якого стверджується у Доповідній записці, в той час як окремі положення щодо виконання завдань, визначених Контрактом, контроль за їх виконанням тощо, містяться у пункті 4 Наказу №105.

Також, надаючи оцінку спірному наказу Львівської митниці від 12.10.2022 №1265-о «Про звільнення ОСОБА_1 », суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, ст. 6 КАС України та ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

При цьому, судом має враховуватися принцип співмірності наслідків заходу тим порушенням, які виявлені та ризиків, які вони утворюють, а також дотримання справедливого балансу між інтересами працівника/роботодавця і публічними інтересами.

Конституційний Суд України у Рішенні від 25 січня 2012 року №3-рп/2012 (справа №1-11/2012) зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який серед іншого означає, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею. Додержання принципу пропорційності означає необхідність дотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване відповідне рішення (ст. 2 КАС України).

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Предметом регулювання ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (серед багатьох інших, наприклад, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23.09.1982, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986, «Щокін проти України» від 14.10.2010, «Сєрков проти України» від 07.07.2011, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23.11.2000, напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття «суспільний інтерес» має широке значення (рішення від 23.11.2000 в справі «Колишній король Греції та інші проти Греції»). Крім того, ЄСПЛ також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить «суспільний інтерес» (рішення ЄСПЛ від 02.11.2004 у справі «Трегубенко проти України»).

Критерій «пропорційності» передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». При цьому з питань оцінки «пропорційності» ЄСПЛ, як і з питань наявності «суспільного», «публічного» інтересу, визнає за державою досить широку «сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах.

Отже, з огляду на практику ЄСПЛ оскаржуваний наказ Львівської митниці не відповідає критерію «пропорційності» та «співмірності».

Судом встановлено, що у доповідній записці, яка зазначена підставою для звільнення ОСОБА_1 з посади головного державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці, та у Наказі №1265-о не визначено підстав припинення державної служби, передбачених Контрактом.

Статтею 88-1 Закону №889-VIII передбачено припинення державної служби з підстав, передбачених контрактом про проходження державної служби.

Аналогічна підстава припинення трудових відносин міститься у пункті 8 частини 1 етапі 36 Кодексу Законів про працю України.

У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» судам роз`яснено, що вирішуючи позови про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 8 статті 36 КЗпП України, суди повинні мати на увазі, що на підставі цієї норми припиняється трудовий договір за наявності умов, визначених сторонами в контракті для його розірвання.

Так, у доповідній записці зазначається про порушення ОСОБА_1 вимог пункту 10 розділу «Права та обов`язки сторін» Контракту про проходження державної служби.

Відповідно до пункту 10 Контракту особа зобов`язана:

- особисто виконувати завдання, визначені цим контрактом, та щоквартально звітувати про їх виконання безпосередньому керівнику протягом трьох робочих днів після завершення звітного періоду;

- виконувати обов`язки, визначені у Законі України «Про держану службу», відповідних положень про структурні підрозділи державного органу, посадовій інструкції та умови цього контракту;

- не розголошувати інформацію з обмеженим доступом, яка стала їй відома у зв`язку з виконанням посадових обов`язків та завдань;

- дотримуватися службової дисципліни, обмежень та заборон, пов`язаних з проходженням державної служби, інформувати безпосереднього керівника (у разі відсутності - керівника вищого рівня) про обставини, що унеможливлюють подальше проходження служби, перебування на займаній посаді або виконання умов цього контракту.

Як слідує зі змісту пункту 10 Контракту, ним визначається широке коло обов`язків особи, з якою укладено такий Контракт, однак жодним із документів, які слугували підставою для звільнення ОСОБА_1 , не підтверджено невиконання або неналежне виконання ним умов, передбачених пунктом 10 Контракту.

Разом з тим, ні у Доповідній записці, ні у Наказі №1265-о не вказано про порушення позивачем пункту 5 Контракту, яким визначається перелік завдань, які покладено на ОСОБА_1 згідно умов Контракту.

Так, Верховний Суд у постанові від 03 квітня 2019 року у справі №757/18790/18-ц1 звернув увагу на неприпустимість посилання відповідачем як на підставу для звільнення працівника з підстав, передбачених контрактом, на невиконання загальних пунктів контракту, які регулюють широке коло повноважень такої особи, при цьому не надавши суду належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у діях позивача порушень вищевказаних пунктів контракту.

У пункті 2 Наказу №1265-о зазначено про припинення дії Контракту про проходження державної служби від 29.06.2021 №233 відповідно до пункту 21 цього Контракту, у зв`язку із неналежним виконанням ОСОБА_1 умов Контракту про проходження державної служби від 29.06.2021 №233.

Зміст неналежного виконання або невиконання особою умов контракту як підстава для його розірвання зазначений у пункті 22 Контракту.

Згідно пункту 22 Контракту визначено, що неналежним виконанням або невиконанням особою цього контракту вважається: невиконання посадовою особою завдання (завдань) у строки, визначені Графіком виконання завдань; недосягнення особою ключових показників завдання (завдань); невиконання додаткових умов цього контракту.

Разом з тим, відповідач, обґрунтовуючи прийняття оскаржуваного Наказу №1265-0, не посилався на вказаний пункт Контракту, ні у тексті наказу №1265-о, ні у доповідній записці. Також у доповідній записці відсутні посилання на пункт 21 Контракту, як на підставу його розірвання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 травня 2019 року у справі №452/970/172 дійшла висновку, що звільнення працівника на підставі пункту 8 статті 36 КЗпП України з формулюванням причини - невиконання чи неналежне виконання обов`язків, передбачених контрактом, - не може вважатися законним без визначення конкретних умов контракту, які не виконував чи неналежним чином виконував працівник, і без встановлення на підставі належних і допустимих доказів допущених ним конкретних порушень.»

Отож, формальне зазначення про неналежне виконання умов контракту про проходження державної служби, а саме недосягнення ключових показників завдань та невиконання додаткових умов контракту не сприяє чіткому правовому визначенню та диференціації, оскільки відсутність чіткої та однозначної причини звільнення позивача призводить до порушення принципу «правової визначеності», а загальні формулювання унеможливлюють чітке розуміння підстав звільнення.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну службу» державна служба здійснюється з дотриманням таких принципів, зокрема, верховенства права - забезпечення пріоритету прав і свобод людини і громадянина відповідно до Конституції України, що визначають зміст та спрямованість діяльності державного службовця під час виконання завдань і функцій держави; законності - обов`язок державного службовця діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; забезпечення рівного доступу до державної служби - заборона всіх форм та проявів дискримінації, відсутність необґрунтованих обмежень або надання необґрунтованих переваг певним категоріям громадян під час вступу на державну службу та її проходження; прозорості - відкритість інформації про діяльність державного службовця, крім випадків, визначених Конституцією та законами України; стабільності - призначення державних службовців безстроково, крім випадків, визначених законом, незалежність персонального складу державної служби від змін політичного керівництва держави та державних органів.

Згідно п. «а» ч.2 ст.9 Міжнародної організації праці №158 Про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця 1982 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України №3933-ХІІ від 04.02.1994, тягар доведення наявності законної підстави для звільнення, як це визначено в статті 4 цієї Конвенції, лежить на роботодавці.

Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 №475/97-ВР, який набрав чинності з 11.09.1997, Україна як член Ради Європи ратифікувала Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), взявши на себе зобов`язання поважати права людини. Цим законом Україна повністю визнала на своїй території дію статті 46 Конвенції щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Таким чином, прийнятий Львівською митницею наказ №1265-о від 12.10.2022 про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 з посади головного державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Мостиська» Львіської митниці є протиправним, не ґрунтується на вимогах законодавства, прийнятий без урахування усіх обставин, що мали значення для його прийняття, тому підлягає скасуванню, а ОСОБА_1 поновленню на посаді.

Частиною першою статті 235 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При цьому закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, ніж зазначені в частині першій статті 235 КЗпП України, а тому встановивши, що звільнення відбулось із порушенням установленого законом порядку, суд зобов`язаний поновити працівника на попередній роботі.

Вказане узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 22 травня 2018 року у справі №П/9901/101/18, та у постановах Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі №816/584/17, від 15 квітня 2020 року у справі №826/5596/17, від 19 травня 2020 року у справі №9901/226/19.

Таким чином, ОСОБА_1 має бути поновлений на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста Мостиська Львівської митниці.

Вирішуючи питання щодо визначення дати, з якої позивача має бути поновлено на посаді, суд виходить з такого.

Згідно з частинами першою та п`ятою статті 241-1 КЗпП України строки виникнення і припинення трудових прав та обов`язків обчислюються роками, місяцями, тижнями і днями. Коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк.

Відповідно до пункту 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за №110), днем звільнення вважається останній день роботи.

Отже, оскільки наказом Львівської митниці від 12.10.2022 №1265-о позивача звільнено з посади 25.10.2022, то цей день є останнім робочим днем, тому поновлювати позивача на посаді слід з наступного дня після звільнення - з 26.10.2022 року.

Частиною третьою статті 235 КЗпП України визначено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Середній заробіток працівника відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року №108/95-ВР визначається за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (далі - Порядок №100).

Згідно з підпунктом «з» пункту 1 розділу І Порядку №100 він підлягає застосуванню для розрахунку середньої заробітної плати і у випадку вимушеного прогулу.

Відповідно до абзаців першого, третього, четвертого пункту 2 розділу ІІ Порядку №100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або для виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

За правилами пункту 5 розділу IV Порядку №100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Відповідно до пункту 8 розділу IV Порядку №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні 2 календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, установленим із дотриманням вимог законодавства.

Пунктом 3 розділу ІІІ Порядку №100 визначено, що при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку.

За правилами підпункту «б» абзацу першого пункту 4 розділу ІІІ Порядку №100 при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством не враховуються: одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо).

Згідно довідки Львівської митниці №306/7.4-22/37 від 01.12.2022 наданої на виконання вимог ухвали суду від 15.11.2022, середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 станом на день звільнення становить 843,50 гривень, середньомісячна заробітна плата становить 19400,59 грн.

Час вимушеного прогулу за період з 26.10.2022 (наступний день після звільнення) по 30.01.2023 (день ухвалення рішення у справі) становить 69 робочих дні.

Отже, середній заробіток за час вимушеного прогулу становить 58201,50 гривень (843,50 грн. х 69 днів).

Суд також звертає увагу, що виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу. Законом не передбачено будь-яких підстав для зменшення його розміру за певних обставин.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 25.05.2016 у справі №6-511цс16 та Великої Палати Верховного Суду у постанові від 20.06.2018 у справі №826/808/16 не знайшла підстав для відступлення від цього правового висновку. У постанові Верховного Суду 18.03.2021 у справі №825/3399/14 також підтримано цей висновок.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15 лютого 2019 року у справі №826/6583/14, суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів.

Отже, на користь позивача належить стягнути 58201,50 гривень, з яких відповідач відрахує загальнообов`язкові податки та збори.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

З урахуванням цих положень рішення підлягає негайному виконанню в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць, що становить 19400,59 гривень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, на підставі ст. 8 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу Львівської митниці Державної митної служби України, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Оскільки позивач згідно з ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, враховуючи приписи ст. 139 КАС України, судові витрати у вигляді сплати судового збору розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 72, 73, 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -

вирішив:

позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Львівської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати наказ Львівської митниці від 12.10.2022 №1265-о Про звільнення ОСОБА_1 ;

Поновити ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста Мостиська Львівської митниці з 26.10.2022 року.

Стягнути з Львівської митниці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 26.10.2022 року по 30.01.2023 року в сумі 58201,50 гривень (п`ятдесят вісім тисяч двісті одна гривня п`ятдесят копійок) з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства.

Рішення суду в частині поновлення на посаді ОСОБА_1 та стягнення середнього заробітку за один місяць в сумі 19400,59 гривень (дев`ятнадцять тисяч чотириста гривень п`ятдесят дев`ять копійок) з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства допустити до негайного виконання.

Судові витрати у вигляді судового збору розподілу не підлягають.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 30.01.2023.

Суддя Грень Н.М.