Ухвала суду № 108719370, 31.01.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

31 січня 2023 року Київ № 320/1645/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву адвоката Покотило Марини Борисівни в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Вальтер Хемі" до Київської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень,

у с т а н о в и в:

адвокат Покотило М.Б. в інтресах ТОВ "Вальтер Хемі" звернулась до суду з вимогами до Київської митниці ДМС України про визнання протиправними та скасування рішень митного органу про коригування митної вартості товарів №UA100180/2022/000024/2 від 29.11.2022 та №UA100180/2022/000028/2 від 06.12.2022; визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100180/2022/000408 від 29.11.2022 та №UA100180/2022/000424 від 06.12.2022.

Дослідивши позовну заяву в межах ч.1 ст.171 КАСУ на предмет дотримання ст.ст.160, 161, 123 КАСУ, суд приходить до висновку про необхідність залишення її без руху та надання заявнику десятиденного строку для усунення недоліків шляхом подання оновленої позовної заяви із заначенням у ній:

відомостей про позивача як юридичну особу, в тому числі, коли позивач був зареєстрований як юридична особа, поставлений на облік у податковому органі з посиланням та наданням відповідних доказів; які види підприємницької діяльності здійснює заявник з представленняи суду установчих документів; надання суду документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару, зокрема, але не виключно, каталогів, специфікації, прейскуранту (прайс-листу) виробника товару; висновків про якісні та вартісні характеристики ровінгів E-Glass fiber direct roving E6DR24-2400-386H та E-Glass fiber direct roving E6DR24-4800-386H як стокового товару або відомості біржових організацій про вартість сировини; копії митної декларації країни відправлення; умови та підстави оформлення документів на оплату товару за контрактом з наданням суду банківських документів про оплату імпортованого товару; інших документів, якими встановлена вартість імпортованого товару; документи, які підтверджують факт реєстрації продавця товару у країні його перебування (КНР); здійснення перекладу документів, викладених на іноземній мові із нотаріальним засвідченням перекладу оригіналів письмових доказів, копії яких долучено до позовної заяви; розрахунок суми митних платежів та документ, що свідчить про розмір мита, який необхідно буде доплатити позивачу для випуску товару у вільний обіг; зазначення підстав для прийняття оспорюваного рішення, а саме подання суду пояснень стосовно наявності розбіжностей щодо вартості товару за умовами додатку №3 від 13.09.2022 до контракту від 10.12.2021 №WAL-CNBM/1, яким передбачена попередня оплата товару у розмірі 35200,00 USD, та платіжних доручень №128 від 14.09.2022 та №133 від 21.09.2022, згідно яких позивачем (покупцем) сплачено 34173,04 USD; відсутності реквізитів додатку №3 від 13.09.2022 в платіжних дорученнях №128 від 14.09.2022 та №133 від 21.09.2022; не подання інвойсу від 13.09.2022 №SAAH20422094 до митного оформлення контролюючому органу; розбіжностей фактурної вартості ідентичних товарів позивача за раніше оформленими митними деклараціями від 23.04.2022 №UA209140/2022/032051 та від 28.04.2022 №UA209140/2022/033306 у розмірі 0,935 USD/кг (з рівнем митної вартості 1,5761 USD/кг та 1,5547 USD/кг) та фактурною вартістю товарів за деклараціями №UA100180/2022/000024/2 від 29.11.2022 та №UA100180/2022/000028/2 від 06.12.2022 у розмірі 0,880 USD/кг; оригіналів платіжних інструкцій №566, №567 та №568 від 22.12.2022 про сплату судового збору.

Ухвалюючи рішення про залишення позову без руху, суд урахував наступне:

при зверненні до суду заявником було сплачено судовий збір у розмірі 7443,00 грн (за дві позовні вимоги немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру).

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч.2 ст.132 КАС).

Положеннями абз. 1 ч.1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною 1 ст.4 Закону №3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У контексті вказаної норми ціною позову є грошовий вираз майнових вимог позивача. Суд звертає увагу позивача на те, що майновими вимогами є будь-які вимоги суб`єктів права, що пов`язані з володінням, користуванням, розпорядженням, обміном, розподілом майна, у тому числі нерухомими та рухомими речами, грошовими коштами тощо. Рішення суб`єкта владних повноважень, яким визначено грошове зобов`язання, а саме, суму адміністративно-господарських, штрафних санкцій, коригування митної вартості, тощо, та на підставі якого може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, породжує підстави для зміни майнового стану фізичної чи юридичної особи, а відтак, вимога про визнання протиправним та/або скасування такого рішення носить майновий характер.

Частинами 1,2 ст. 9 Закону №3674-VI встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Із змісту позовної заяви випливає, що позивач просить суд скасувати рішення про коригування митної вартості товару відповідно до яких, митна вартість товару була збільшена відповідачем. Тобто, предметом спору є різниця між митною вартістю, визначеною позивачем, та митною вартістю, встановленою митницею внаслідок коригування, та згідно з приписами ст. 279 МК України становить базу оподаткування митом товарів, що переміщуються через митний кордон України, а отже є загальною сумою майнових вимог позивача.

Із рішення про коригування митної вартості товарів суд не може встановити розмір мита, який необхідно буде доплатити позивачу для випуску товару у вільний обіг, а така сума є загальною сумою майнових вимог позивача, тобто ціною позову, з якої необхідно сплатити судовий збір.

З метою виконання вимог ст. 161 КАСУ, позивачу необхідно надати суду документ, що свідчить про розмір мита, який необхідно буде йому доплатити для випуску товару у вільний обіг.

Крім того, у відповідності до ч. 3 ст. 161 КАСУ до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

При цьому платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Зазначений правовий висновок викладений в ухвалах Верховного Суду від 05.12.2019 по справі №915/945/19, від 21.12.2018 по справі №904/2376/18 та від 15.07.2021 по справі №758/4552/17.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що засвідчені адвокатом копії платіжних інструкцій №566, №567 та №568 від 22.12.2022 не може бути належним доказом сплати судового збору.

Частиною 1 ст. 169 КАСУпередбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. При цьому, залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного КАСУ.

З огляду на те, що матеріали позовної заяви оформлені не належним чином, чого вимагає Кодекс адміністративного судочинства України, суддя визнав за необхідне залишити позовну заяву без руху.

Керуючись ст.ст. 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд

у х в а л и в:

позовну заяву адвоката Покотило Марини Борисівни в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Вальтер Хемі" до Київської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення,- залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Брагіна О.Є.