Рішення № 108719135, 01.02.2023, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2023 р. справа № 300/4910/22

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Гомельчука С.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 8323,34 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідачка) про стягнення податкового боргу в сумі 8323,34 гривень.

Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідачки заборгованості щодо несплати податкових зобов`язань, які виникли на підставі нарахувань єдиного податку відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 14.06.2017 на суму 4290,08 грн та штрафних санкцій, які виникли на підставі податкового повідомлення-рішення № 0002110415 від 30.10.2020 на суму 4033,26 грн.

Враховуючи те, що у встановлений законом строк та ігноруючи податкову вимогу та податкове повідомлення-рішення надіслані відповідачці, сума податкового боргу добровільно не сплачена, позивач просить стягнути таку заборгованість з відповідачки.

Ухвалою від 05.12.2022 Івано-Франківським окружним адміністративним судом відкрито провадження в справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).

Ухвала про відкриття провадження направлена відповідачці за її податковою адресою: АДРЕСА_1 . Однак, кореспонденція повернулась на адресу суду з відміткою установи поштового зв`язку: за закінченням терміну зберігання.

Частиною 10 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що ухвала про відкриття провадження у справі постановляється з додержанням вимог статті 126 цього Кодексу, частиною 11 якої визначено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Отже, ухвала про відкриття провадження у справі вважається врученою відповідачці, однак правом на подання відзиву у встановлений судом строквона не скористалася.

Згідно з частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, керуючись частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, справа належить до вирішення за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 КАС України, дослідивши в сукупності письмові докази, судом встановлено таке.

ОСОБА_2 перебуває на обліку в ГУ ДПС в Івано-Франківській області як платник податку за якою згідно довідки про борг станом на 31.10.2022 рахується податковий борг у сумі 8323,34 грн.

14.06.2017 відповідачкою було подано заяву про застосування спрощеної системи оподаткування .

На виконання вимог абзацу 1 пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України, Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області надсилалась відповідачці податкова вимога форми "Ф" від 25.03.2019 за № 13367-55, однак вказана вимога повернута на адресу позивача з відміткою установи поштового зв`язку: за закінченням терміну зберігання.

Суд приходить до висновку, що направлена відповідачці податкова вимога форми "Ф" від 25.03.2019 за № 13367-55 є врученою фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 на підставі статті 42 та абзацу 3 пункту 58.3. статті 58 Податкового кодексу України. На час розгляду справи податкова вимога є неоскаржена та невідкликана.

Позивачем складено акт камеральної перевірки від 30.10.2020 за № 133/09-19-04-15-33/ НОМЕР_1 щодо своєчасності сплати єдиного податку та встановлено, що відповідачкою допущено факт несплати сум єдиного податку у строки визначені п. 295.1. ст. 295 Податкового кодексу України.

На підставі вищезазначеного акту, позивачем винесено податкове повідомлення-рішення від 30.10.2020 №0002110415. Вказане рішення направлялось відповідачці та було їй вручене 03.11.2020, підтвердження цього міститься в матеріалах справи.

У встановлений законом строк відповідачка не сплатила узгоджену суму грошових зобов`язань в повному розмірі, таким чином наявна заборгованість у сумі 8323,34 гривень.

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області просить винести рішення суду про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкового боргу в сумі 8323,34 гривень.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України, який зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пунктів 37.1, 37.2 статті 37 Податкового кодексу України, підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов`язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов`язує сплату ним податку.

Статтею 36 Податкового кодексу України встановлено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з статтею 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.5 даної статті Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як вже зазначено, судом встановлено, що позивачем на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України надіслано відповідачці податкову вимогу.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно пункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом утворюють податковий борг.

Податковий борг відповідачи підтверджується податковим повідомленням-рішенням за №0002110415 від 30.10.2020, актом камеральної перевірки від 30.10.2020 за № 133/09-19-04-15-33/2188220722, корінцем податкової вимоги форми "Ф" від 25.03.2019 за № 13367-55, інтегрованою карткою платника податків та довідкою про борг від 31.10.2022.

Наявність заборгованості відповідачка не спростувала та не надала доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення суду, а саме на суму 8323,34 гривень.

Таким чином, сума 8323,34 гривень є узгодженим податковим боргом відповідачки.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем не надано.

На переконання суду відповідачка зобов`язана погасити вказану суму податкового боргу. Наявність такого обов`язку у відповідачки є визначальною для вирішення цього спору.

Оскільки на час розгляду справи податковий борг відповідачкою в добровільному порядку не сплачено, відповідних доказів, які б підтверджували погашення такого боргу чи спростовували доводи позивача, ОСОБА_4 не надано, тому суд вважає, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про стягнення податкового боргу в сумі 8323,34 гривень є обґрунтованими, а позов таким, який слід задовольнити.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по сплаті судового збору не належать до відшкодування позивачу. Доказів понесення інших витрат суду не подано.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг в сумі 8323,34 грн (вісім тисяч триста двадцять три гривні тридцять чотири копійки).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ ВП 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018);

відповідач: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Суддя Гомельчук С.В.