Рішення № 108717763, 16.01.2023, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/55992/21-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2023 року Печерський районний суд м. Києва

суддя Матійчук Г.О.

секретар судового засідання Музика В. П.

справа №757/55992/21-ц

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Печерська районна в місті Києві державна адміністрація,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Печерської районної в місті Києві державної адміністрації про збереження права перебування на квартирному обліку, -

С Т А Н О В И В :

У жовтні 2021 року позивач звернулась до суду із вказаним позовом до відповідача, в якому просить зобов`язати Печерську районну в місті Києві державну адміністрацію зберегти за ОСОБА_1 право подальшого перебування на квартирному обліку, як члена сім`ї померлої ОСОБА_2 в окремому списку "Сім`ї загиблих (померлих) ветеранів війни", які мають право на позачергове отримання житла, з 06.02.2003 року шляхом відповідного переоформлення облікової справи НОМЕР_2.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач є донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла у м. Києві ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 97 років. Із 06.02.2003 року ОСОБА_2 (інвалід ВВВ 1-ої групи) перебувала на квартирному обліку у Печерському районі м. Києва після смерті її чоловіка (батька позивача), інваліда ВВВ 1-ої групи ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (облікова справа НОМЕР_2).

17.06.2021 року позивач звернулась до Печерської районної в місті Києві державної адміністрації із запитом, у якому просила повідомити про стан виконання чинного законодавства щодо збереження за ОСОБА_1 , як члена сім`ї ОСОБА_2 , права подальшого перебування на квартирному обліку (облікова справа НОМЕР_2), причин незабезпечення житлом інвалідів війни протягом року, термінів забезпечення житлом, та надати про це відповідну довідку.

Листом першого заступника голови до Печерської районної в місті Києві державної адміністрації Коржа А. від 30.06.2021 року №105-105/К-397-1116 повідомлено про зняття ОСОБА_2 із квартирного обліку та зазначено, що ОСОБА_1 , на квартирому обліку не перебувала.

Вважає, що позивач, як член сім`ї ОСОБА_2 , має право подальшого перебування на квартирному обліку (облікова справа НОМЕР_2), а отже відповідач безпідставно не зберіг за ОСОБА_1 право подальшого перебування на квартирному обліку, як члена сім`ї померлої ОСОБА_2 в окремому списку «Сім`ї загиблих (померлих) ветеранів війни", які мають право на позачергове отримання житла, чим порушив права позивача, що стало підставою для звернення до суду із вказаним позовом.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 21.10.2021 року відкрито провадження у справі та вирішено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Запропоновано відповідачу не пізніше п`ятиденного строку подати заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, роз`яснено відповідачу, що він має право не пізніше п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви та додатків до неї, до початку розгляду справи по суті надіслати відзив на позовну заяву (а.с. 21).

Копію ухвали від 21.10.2021 року було направлено на адреси сторін, крім того відповідачу було направлено копію позовної заяви з додатками. Також вказану ухвалу було направлено на зазначені адреси електронної пошти сторін (а.с. 22).

Відповідно до рекомендованого повідомлення, направленого на адресу позивача, остання отримала копію ухвали 13.12.2021 року (а.с. 37).

Відповідно до розписки представник відповідача отримала копію ухвали та копію позовної заяви з додатками 17.11.2021 року (а.с. 24).

Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.

Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи (ч. 6 ст. 128 ЦПК України).

За ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Таким чином, сторони вважаються належно повідомленими про розгляд даної справи.

20.12.2021 року надійшов відзив відповідача, у якому просить відмовити у задоволенні позову з підстав, зазначених у ньому. Зокрема, у відзиві зазначено, що громадянка ОСОБА_2 перебувала на квартирному обліку в позачерговому списку з 27.11.2008 року за категорією «Сім`ї загиблих (померлих) ветеранів війни» одна, позивач не перебувала разом з нею на квартирному обліку (у списку позачерговиків). Отже, питання про збереження права перебування на квартирному обліку є безпідставним, оскільки таке право у позивача не виникало. При цьому, право на збереження подальшого перебування на обліку мають лише ті члени сім`ї, які знаходилися на квартирному обліку разом із заявником на день його зняття з обліку (а.с. 26-32).

04.01.2022 року надійшла відповідь на відзив, у якій зазначено, що позиція відповідача про те, що позивач не перебувала на квартирному обліку із заявником на день його зняття з обліку, а отже не має права на перебування на квартирному обліку, не відповідає чинному законодавству, та ґрунтується на власному трактування відповідачем законодавства (а.с. 33-36).

25.01.2022 року надійшли пояснення позивача, у яких зазначено, що підстава на якій було знято із квартирного обліку ОСОБА_2 , а саме смерть заявника, не передбачена ст. 40 ЖК України та Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР (а.с. 38-40).

14.02.2022 року від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких зазначено, що ОСОБА_2 перебувала на квартирному обліку в позачерговому списку з 27.11.2008 року за категорією «Сім`ї загиблих (померлих) ветеранів війни» одна, позивач не перебувала разом з нею на квартирному обліку (у списку позачерговиків). При цьому, ОСОБА_1 , яка проживає в комунальній квартирі, має право звернутись до Печерської районної в м. Києві державної адміністрації з пакетом документів для зарахування на квартирний облік в загальному порядку, при наявності пільг - в пільговому (а.с. 41-48).

Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. Як встановлено, ч. 8 ст. 178 Кодексу, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла у м. Києві ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 97 років (а.с. 9-10).

Із 06.02.2003 року ОСОБА_2 (інвалід ВВВ 1-ої групи) перебувала на квартирному обліку у Печерському районі м. Києва після смерті її чоловіка (батька позивача), інваліда ВВВ 1-ої групи ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , облікова справа НОМЕР_2.

17.06.2021 року ОСОБА_1 звернулась до Печерської районної в місті Києві державної адміністрації із заявою, у якій просила повідомити про стан виконання чинного законодавства щодо збереження за ОСОБА_1 , як члена сім`ї ОСОБА_2 , права подальшого перебування на квартирному обліку (облікова справа НОМЕР_2), причин незабезпечення житлом інвалідів війни протягом року, термінів забезпечення житлом, та надати про це відповідну довідку (а.с. 13).

Листом першого заступника голови до Печерської районної в місті Києві державної адміністрації Коржа А. від 30.06.2021 року №105-105/К-397-1116 повідомлено про зняття ОСОБА_2 із квартирного обліку та зазначено, що ОСОБА_1 , на квартирому обліку не перебувала (а.с. 14).

За статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відновлення становища, яке існувало до порушення. Цей спосіб пов`язаний з застосуванням певних заходів, спрямованих на відновлення порушеного суб`єктивного права особи у тому стані, в якому воно існувало до його порушення.

Конституцією України передбачено як захист права власності, так і захист права на житло. Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

За статтею 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Статтею 31 ЖК України передбачено, що громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання у користування жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими актами законодавства України. Жилі приміщення надаються зазначеним громадянам, які постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено законодавством України), як правило, у вигляді окремої квартири на сім`ю.

Норми статті 31 визначають не тільки місце надання житла, але і місце обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов - населений пункт, у якому громадяни приймаються на облік. За загальним правилом, сформульованим у ст. 31 ЖК України поліпшення житлових умов полягає в наданні житлового приміщення, як правило, у вигляді окремої квартири на сім`ю. В основі даної норми - принцип забезпечення жилими приміщеннями кожної сім`ї.

У статті 34 ЖК України визначено підстави для визнання громадян потребуючими поліпшення житлових умов. Так, потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни: 1) забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається в порядку, встановлюваному цим Кодексом та іншими актами законодавства України; 2) які проживають у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам; 3) які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв`язку з чим не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім`ї. Перелік зазначених захворювань затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я; 4) які проживають за договором піднайму жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму жилого приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів; 5) які проживають тривалий час за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності; 6) які проживають у гуртожитках. Громадяни визнаються потребуючими поліпшення житлових умов і з інших підстав, передбачених цим Кодексом та іншими актами законодавства України. Громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, беруться на облік для одержання жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду та вносяться до єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов, порядок ведення якого визначає Кабінет Міністрів України.

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам (стаття 7) надаються такі пільги позачергове забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій. Особи, зазначені в цій статті, забезпечуються жилою площею протягом двох років з дня взяття на квартирний облік, а особи з інвалідністю I групи з числа учасників бойових дій на території інших країн - протягом року.

Відповідно до ст. 46 ЖК України поза чергою жиле приміщення надається особам з інвалідністю внаслідок Другої світової війни і прирівняним до них у встановленому порядку особам протягом двох років з дати прийняття рішення про включення їх до списку на позачергове одержання жилого приміщення, а з них особам з інвалідністю першої групи з числа учасників бойових дій на території інших держав - протягом року з визначенням переважного права осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни і прирівняних до них у встановленому порядку осіб на одержання жилих приміщень перед всіма іншими категоріями поза черговиків.

Згідно із ч. 1 ст. 40 ЖК України громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадках: 1) поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення; 1-1) одноразового одержання за їх бажанням від органів державної влади або органів місцевого самоврядування грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення у встановленому порядку; 3) припинення трудових відносин з підприємством, установою, організацією особи, яка перебуває на обліку за місцем роботи, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими актами законодавства України; 4) засудження до позбавлення волі на строк понад шість місяців; 5) подання відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на облік, або неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік.

Частиною 2 ст. 40 ЖК України визначено, що у разі смерті громадянина, який перебував на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, за членами його сім`ї зберігається право подальшого перебування на обліку. Таке ж право зберігається за членами сім`ї громадянина, який перебував на обліку у виконавчому комітеті місцевої ради і був знятий з обліку з підстав, зазначених у пунктах 2 і 4 цієї статті.

Відповідно до абз. 2 п. 29 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР від 11 грудня 1984 року №470 у разі смерті громадянина, який перебував на квартирному обліку, за членами його сім`ї зберігається право дальшого перебування на обліку. Таке ж право зберігається за членами сім`ї громадянина, який перебував на обліку у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів і був знятий з обліку з підстав, зазначених у підпунктах 2 і 4 пункту 26 цих Правил.

Згідно абз. 5 п. 8 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР від 11 грудня 1984 року №470 до членів сім`ї осіб з інвалідністю належать: дружина (чоловік), їх малолітні (до 14 років) та неповнолітні (до 18 років) діти; неодружені повнолітні діти, визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи; особа, яка проживає разом з особою з інвалідністю внаслідок війни I групи та доглядає за ним, за умови, що особа з інвалідністю внаслідок війни не перебуває у шлюбі; непрацездатні батьки; особа, яка перебуває під опікою або піклуванням громадянина, який має право на пільги, та проживає разом з ним.

Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, як встановлено ч. 2 ст. 77 ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Таким чином, доказуванням є процесуальна і розумова діяльність суб`єктів доказування, яка здійснюється в урегульованому цивільному процесуальному порядку і спрямована на з`ясування дійсних обставин справи, прав і обов`язків сторін, встановлення певних обставин шляхом ствердження юридичних фактів, зазначення доказів, а також подання, прийняття, збирання, витребування, дослідження і оцінки доказів; докази і доказування виступають процесуальними засобами пізнання в цивільному судочинстві.

Процес доказування (на достовірність знань про предмет) відбувається у межах передбачених процесуальних форм і структурно складається з декількох елементів або стадій, які взаємопов`язані й взаємообумовлені. Виділяються такі елементи: твердження про факти; визначення заінтересованих осіб щодо доказів; подання доказів; витребування доказів судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі; дослідження доказів; оцінка доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Суд наголошує, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує.

Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Верховний Суд звертається до власних висновків у Постанові від 02.10.2018 року у справі № 910/18036/17.

Так, судом встановлено, що згідно облікової справи НОМЕР_2 на квартирному обліку перебували заявник - ОСОБА_4 та його дружина - ОСОБА_2 (а. с. 28). Після смерті ОСОБА_4 він був виключений з квартирного обліку, облікова справа переоформлена на його дружину ОСОБА_2 , а категорія обліку змінена на «сім`ї загиблих (померлих) ветеранів війни" (а.с. 29). 16.09.2020 року ОСОБА_2 знято із квартирного обліку, підстава - смерть заявника (а.с. 30).

Як підтверджується матеріалами справи, громадянка ОСОБА_2 перебувала на квартирному обліку в позачерговому списку з 27.11.2008 року за категорією «Сім`ї загиблих (померлих) ветеранів війти» одна.

При цьому, ОСОБА_1 не перебувала разом з нею на квартирному обліку (у списку позачерговиків). Отже, суд приходить до висновку, що оскільки право на збереження подальшого перебування на обліку мають лише ті члени сім`ї, які знаходилися на квартирному обліку разом із заявником на день його зняття з обліку, то таке право у позивача не виникло, а отже позов про збереження права перебування на квартирному обліку є безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонами, регулюється ст. 141 ЦПК України. Зокрема: судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 41, 47 Конституції України, ст. 16 ЦК України, ст. ст. 31, 34, 40, 46 ЖК України, ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту», Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР від 11 грудня 1984 року №470, ст. ст. 2, 4, 12, 13, 15, 76-82, 89, 95, 141, 174, 258-259, 263-265, 267, 274-279, 352-355, 15.5) Перехідних положень ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Печерської районної в місті Києві державної адміністрації про збереження права перебування на квартирному обліку - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному вебпорталі судової влади України за вебадресою: http://court.gov.ua/fair/sud2606.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Печерська районна в місті Києві державна адміністрація, адреса: вул. Омеляновича-Павленка, 15, м. Київ, 01010, код ЄДРПОУ 37401206.

Суддя Г.О.Матійчук