Постанова № 108712520, 31.01.2023, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/2510/22

Провадження № 3/626/9/2023

ПОСТАНОВА

Іменем України

31.01.2023 року м. Красноград

Суддя Красноградського районного суду Харківської області Гусар П.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Красноградського РВ ГУНП в Харківській області, щодо притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

16 грудня 2022 року о 23годин 50 хвилин ОСОБА_1 в м. Краснограді Харківської області по вул. Полтавській керував автомобілем ВАЗ 21013 р.н. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, що зафіксовано на відеозапис. Від керування транспортного засобу відсторонений.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. Згідно письмового пояснення провину у скоєному адміністративному правопорушенні не визнав, вказав, що матеріали справи не містять жодних доказів факту порушень ПДРУ, які б надавали право працівникам поліції його зупиняти. Натомість працівники поліції приїхали до його автомобіля, який уже не рухався тривалий час. Його зупинили військовослужбовці, що начебто він порушив правила комендантської годи, хоча до її початку було ще 15 хвилин. Він їхав в с. Наталине встигав ще додому. Він був абсолютно тверезий, з адекватною поведінкою, нормальною мовою, без жодних видимих ознак сп`яніння. Відтак вимога поліцейських пройти огляд на стан сп`яніння є незаконною.

Крім того, він не доставлявся в заклад охорони здоров`я і там від проходження огляду не відмовлявся.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Згідно ч.3 ст. 266 КУпАП, у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Частина 2 ст. 251 КУпАП встановлює, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до вимог п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Так, п. 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена ст. 130 КУпАП.

Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з п. 4 розділу І Інструкції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння: звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Пункти 1-6 розділу Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (далі за змістом - Інструкція 2) передбачають:

1. Водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

2. Обов`язковому огляду підлягають водії транспортних засобів - учасники ДТП, унаслідок якої є особи, які отримали тілесні ушкодження.

3. Направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп`яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно доПорядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами).

4. Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Результати огляду зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів.

Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів складається у двох примірниках, один з яких вручається особі, щодо якої проводився цей огляд. У разі виявлення стану алкогольного сп`яніння в результаті проведення огляду з використанням спеціальних технічних засобів складається протокол про адміністративне правопорушення, до якого долучаються акт огляду на стан сп`яніння та роздруківка із результатом огляду з використанням спеціального технічного засобу (у разі наявності).

5. У разі проведення огляду на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я висновок про його результати долучається до протоколу про адміністративне правопорушення (у разі підтвердження стану сп`яніння).

6. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Крім того, пунктами 6-8 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою визначення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103, передбачено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Поліцейським протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ№ 319811 від 17.12.2022 року, складений саме за відмову водія ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку.

Відмова водія ОСОБА_1 від проходження огляду, як на місці зупинки, так і в лікувальному закладі, крім протоколу, також підтверджується доказами, які досліджені в судовому засіданні:

- поясненнями військовослужбовців ЗСУ ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , з яких слідує, що вони в ніч з 16 на 17 грудня 2022 року патрулювали у м. Краснограді і в період дії комендантської години в 23 годин 50 хвилин на вул. Полтавській зупинили автомобіль ВАЗ р.н. НОМЕР_1 . Після спілкування з водієм було встановлено, що він перебуває з ознаками алкогольного сп`яніння, тому викликали поліцейських по телефону 102. Однак після прибуття працівників поліції водій відмовився проходити тест на технічному приладі, в також відмовився проїхати у заклад охорони здоров`я;

- поясненнями поліцейських ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що 17.12.2002 року в 00:05 годин від оператора служби 102 було отримане повідомлення на службовий планшетний пристрій, що під час дії комендантської години по вул. Полтавській м. Краснограда військовослужбовці ВСУ зупинили авто марки ВАЗ 2101, водій якого знаходиться з ознаками алкогольного військовослужбовців. При прибутті на місце зупинки було встановлено, що водій ОСОБА_1 має ознаки алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю із порожнини рота та порушення координації рухів, про що складено відповідний акт огляду з використанням спеціальних технічних засобів та запропоновано під відеозапис водієві пройти освідування із застосуванням спеціального технічного приладу. Однак останній відмовився, тоді йому також під відеозапис було запропоновано пройти такий огляд у медичному закладі, водій також відмовився. Тоді на місці було складено адміністративний протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння від 17.12.2022 року з використанням технічних засобів водія ОСОБА_1 ;

- направленням на огляд водія ОСОБА_1 від 17.12.2022 року о 00:25 годин на освідування до медичного закладу, згідно якого водій відмовився;

-рапортом чергового працівника поліції, що17.12.2022 року на лінію 102 в 00:02 надійшло повідомлення від військовослужбовця ВСУ Головіна, про те , що був зупинений на вул. Полтавській м. Краснограда автомобіль ВАЗ 2101, водій якого перебуває в стані алкогольного сп`яніння;

- відеозаписом з нагрудного відеореєстратора поліцейського, на якому ОСОБА_1 заявляє про відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою технічних засобів та про відмову проходження такого огляду у медичному закладі.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Так, у п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Інструкції 2, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.

ОСОБА_1 таким правом не скористався, протокол не підписав, письмові пояснення на працівникам поліції не надав.

Поліцейським протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ№ 319811 від 17.12.2022 року складений в установленому законом порядку, відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, розділам ІІ, ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівника поліції або свідків було необ`єктивне ставлення. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) ОСОБА_1 суду не надав.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Дослідженими доказами, які містяться в матеріалах справи встановлено, що ОСОБА_1 керуючи автомобілем, розуміючи суспільну небезпеку та протиправність свого діяння, відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку з метою уникнення адміністративної відповідальності.

В рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди.

Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.

Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним.

За таких обставин, оцінивши наведені докази, суддя визнає вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведеною, в його діях є склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України.

Посилання порушника про обов`язкове його фізичне перебування у приміщенні закладу охорони здоров`я для складання адміністративного протоколу ніякими вищевказаними нормативними актами не передбачено.

Також не передбачено Законом, що в разі відмови водія пройти освідування на місці зупинки транспортного засобу і водій відмовився прослідувати в медичний заклад, то працівники поліції повинні примусово його доставити у лікарню, що б саме в приміщення лікарні скласти адміністративний протокол.

Вирішуючи питання щодо розміру адміністративного стягнення слід врахувати особу правопорушника, ставлення до правопорушення, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

За таких обставин суд вважає необхідним накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Згідно із Законом України "Про судовий збір" з ОСОБА_1 належить стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України та накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 17 0000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп. на Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106.

Попередити правопорушника, що згідно ст.308 КУпАП у разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова буде направлена для примусового виконання для стягнення штрафу у подвійному розмірі- 34000 гривень.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний суд протягом десяти діб з дня винесення постанови через Красноградський районний суд Харківської області

Суддя