Рішення № 108711582, 27.01.2023, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/989/22

провадження №2/216/654/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2023 року

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської

області в складі:

головуючого судді - Бутенко М. В.

за участю

секретаря - Кравець А.С.

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітісервіс-КР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «СІТІСЕРВІСКР» (Позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (Відповідач) про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Просять суд винести рішення, яким стягнути звідповідача ОСОБА_1 на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІСЕРВІС-КР» заборгованість за житлово-комунальні послуги (утримання будинку та прибудинкової території) в розмірі 6790,52 грн., суму інфляційних збитків в розмірі 1918,65 грн. та 3% річних в розмірі 320,80 грн., та суму судових витрат у вигляді судового збору у розмірі 2481,00 грн.

Представник позивача, відповідно до ч. 1 ст. 276 ЦПК України, подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, жодних заперечень що до розгляду справи в заочному порядку, суду не надавала.

Відповідачка ОСОБА_1 в жодне призначене судове засідання (03.06.2022, 01.11.2022, 27.01.2023 року) не з`явилася, судові повістки направлені їй за адресою зазначеною в позовній заяві не отримує, інформації щодо іншої адреси для листування в порушення вимог ст. 131 ЦПК України суду не надано. За правилами ст.128-130 ЦПК України, відповідач про причини своєї неявки суд не повідомила, не надала суду жодної заяви або клопотання. На думку суду, така поведінка відповідача свідчить про недобросовісне користування правами сторони у цивільному процесі, у зв`язку з чим суд визнає неповажною неявку відповідача та вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. ст. 280-282 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (відповідач в судове засідання не з`явився, позивака надала заяву про слухання справи без застосування технічних засобів).

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному дослідженні обставин справи, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

За приписами ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що з 01.02.2014 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «СІТІСЕРВІС-КР» розпочало виконання функцій управителя багатоквартирними будинками Центрально-Міського району в м. Кривому Розі, на підставі Договору з Управлінням благоустрою та житлової політики виконавчого комітету Криворізької міської ради.

Послуги з утримання позивач надав відповідачу в порядку ЗУ «Про житлово - комунальні послуги», Наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 150 від 10.08.2004 р. «Про затвердження Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд»; Наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17.05.2005 р. «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій».

За період з 01.02.2019 по 01.02.2022 р., позивач надав відповідачу послуги на суму 6790,52 грн.

Відповідно до норм Цивільного кодексу України, а саме ст. 11 ЦК України, визначено, що «Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.»; ст. 14 ЦК України, передбачає, що «Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.»; ст.. 322 ЦК України, передбачає, що «Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить...».

Стаття 379 ЦК України «Житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них.»; ст.. 382 ЦК України «Квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання. Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування(у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та х розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.».

Закон України «Про житлово-комунальні послуги»(ст.. 20), передбачає, «Споживач зобов`язаний: ... оплачувати житлово-комунальні послуги...».

Згідно ч. 1 ст.12 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» Надання житлово - комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. На підставі ч.1 ст.6, учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні, колективні), управитель, виконавці комунальних послуг.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.7 Закону споживач зобов`язаний укласти договір на наданню житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом.

Згідно п.2 ч.2 ст.8 Закону виконавець комунальної послуги зобов`язаний підготувати та укласти із споживачем договір про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

У відповідності до Постанови Верховного суду України від 30.10.2013 р. по справі 6-59цс13 законодавством передбачений двосторонній обов`язок, щодо укладання договору про надання житлово-комунальних послуг, у зв`язку з чим у разі відмови на оплату таких послуг споживачем з посиланням на відсутність укладеного договору не беруться до уваги, оскільки споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Таким чином, сама по собі відсутність письмового договору між сторонами не може бути підставою для відмови в задоволенні вимог про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги.

В порушення вищезазначених норм, відповідачка не виконала своїх обов`язків, щодо сплати вартості житлово-комунальних послуг та допустив заборгованість перед позивачем у розмірі 6790,52 грн.

Стаття 625 ЦК України, визначає, що «Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.»

Станом на 01.02.2022 інфляційних збитки становлять 1918,65 грн.; 3% річних 320,80 грн.

ТОВ «СІТІСЕРВІС-КР» звертався до відповідача через Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу, із заявою про видачу судового наказу, але суддя Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу, виніс ухвалу про відмову у видачі судового наказу від 25.11.2021 р. по справі № 216/5909/21, тому позивач з метою захисту, свого права та інтересу, змушений був звернутися із заявою в позовному провадженні.

Відповідно до ст.ст.151,156 Житлового кодексу України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, споживач зобов`язаний вчасно та у повному обсязі сплачувати вартість наданих житлово-комунальних послуг, а також приймати участь у загальних витратах на обслуговування будинку.

Відповідно до норм Цивільного кодексу України. а саме ст. 11 ЦК України, визначено, що «Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування», ст. 14 ЦК України, передбачає, що «Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства», ст. 322 ЦК України передбачає, що «Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить…».

Згідно ст. 379 ЦК України «Житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них»; ст.. 382 ЦК України «Квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання.Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.».

Закон України «Про житлово-комунальні послуги» (ст.20), передбачає, «Споживач зобов`язаний: … оплачувати житлово-комунальні послуги…».

В порушення вищезазначених норм, відповідач не виконали своїх обов`язків, щодо сплати вартості житлово-комунальних послуг та допустили заборгованість перед позивачем.

Стаття 625 ЦК України, визначає, що «Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.»

За таких обставин суд вважає можливим стягнути з відповідачів на користь позивача суму заборгованості за житлово-комунальні послуги за вказаний в позовній заяві період та у вказаній сумі, інфляційні втрати, 3% річних.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За приписами частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Стаття 99 ЦПК України, передбачає, що «У разі відмови в прийнятті заяви про видачу судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу зараховується до суми судового збору, встановленої за позовну заяву.»

За приписами ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Отже, з урахуванням задоволення позову в повному обсязі, з відповідачів на користь позивача підлягає відшкодуванню судовий збір в розмірі 2481,00 грн.

На підставі викладеного, керуючисьст. ст.ст.5-8,12-19,23,89,128,131,141, 258-259,263-265,268,276,279,280-283ЦПК України, ст. ст.. 11, 14, 322,379,382, 625 ЦК України, ст.ст. 151,156 ЖК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІСЕРВІС-КР» до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості зажитлово-комунальніпослуги задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована та є співвласником квартири за адресою: АДРЕСА_1 ), заборгованість за житлово-комунальні послуги (утримання будинку та прибудинкової території) в розмірі - 6790,52 грн., на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІСЕРВІС-КР».

Стягнути зі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована та є співвласником квартири за адресою: АДРЕСА_1 ) суму інфляційних збитків в розмірі - 1918,65 грн. та 3% річних в розмірі - 320,80 грн. на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІСЕРВІС-КР».

Стягнути зі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована та є співвласником квартири за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІСЕРВІС-КР»; суму сплаченого судового збору у розмірі 2481,00 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленомуЦивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: М. В. БУТЕНКО