Рішення № 108709961, 23.01.2023, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.2023 Справа № 914/2047/22

Господарський суд Львівської області у складі головуючої судді Горецької З.В., при секретарі Пришляк М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства «Електротехніка XXI», місто Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Буський консервний завод»,

про стягнення заборгованості в розмірі 1 261 287,92 грн.

з участю представників:

від позивача: Венглевський Б.Б.;

від відповідача: Мандій В.І.;

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна Приватного підприємства «Електротехніка XXI» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Буський консервний завод» про стягнення заборгованості в розмірі 1 261 287,92 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.09.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Рух справи відображено у відповідних ухвалах та протоколах судових засідань.

Ухвалою від 23.12.2023 прийнято заяву про зміну предмета позову та закрито підготовче провадження по справі.

В судове засідання 23.01.2023 сторони явку уповноважених представників забезпечили.

Враховуючи, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи та прийняття рішення, в судовому засіданні 23.01.2022 проголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН

Позиція позивача

Порзивач обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням умов договору підряду №130720/1 від 13.07.2020 у зв`язку з чим виникла заборгованість в розмірі 870 621,37 грн. На основну суму заборгованості нараховано інфляційні втрати, три відсотки річних та пеню.

Позивач за вх. №4270/22 від 23.12.2022 подав клопотання про зміну предмету позову.

За вх. №66/23 від 05.01.2023 надійшло клопотання позивача про повернення судового збору.

Позиція відповідача

Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Зокрема заперечив проти стягнення пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат в повному обсязі.

Відповідач подав клопотання про призначення процедури врегулювання спору за участю судді, однак в подальшому просив залишити таке без розгляду.

За вх. №24412/22 від 28.11.2022 надійшло клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду при його ухваленні.

Відповідач подав доповнення до відзиву вх. №1456/23 від 20.01.2023 в якому просив зменшити інфляційні втрати, пеню та три відсотки річних в разі, якщо суд дійде висновку про достатність підстав для задоволення позовних вимог.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

13 липня 2020 року між приватним підприємством «Електротехніка XXI» (Підрядниик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БУСЬКИЙ КОНСЕРВНИЙ ЗАВОД» (Змовник) укладено Договір підряду № 130720/1 (далі - Договір), за умовами якого Підрядник зобов`язується: виконати роботи по зовнішньому електропостачанні (збільшення потужності) ТзОВ «БУСЬКИЙ КОНСЕРВНИЙ ЗАВОД» за адресою: вул. Петрушевича, 28, м. Буськ, Буський район, 80500 (надалі - «Об`єкт»), а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Пунктами 8.1, 8.3. зазначеного Договору передбачено, що останній набирає чинності з дня його підписання Сторонами та діє до повного та належного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань за його умовами. Після закінчення строку дії договору, останній автоматично продовжується на наступний календарний рік, якщо будь-яка із сторін не повідомила іншу сторону про бажання розірвати цей Договір не пізніше, ніж за 21 календарний день до дати закінчення строку його дії.

Пунктами 3.1., 3.3. Договору Підрядник виконує роботи за цим Договором на свій ризик та особисто. Одночасно, Підрядник має право залучати до виконання робіт, інших осіб (субпідрядників). З метою підтвердження факту виконання робіт Підрядником в цілому, або виконання конкретного етапу на певну дату, Сторони складають відповідний Акт виконаних робіт, що є достатньою підставою для здійснення розрахунків з Виконавцем за надані ним послуги.

Згідно п. 3.6. Договору - Роботи за цим Договором вважаються виконаними(передані Підрядником та прийняті Замовником) в момент, що є датою відповідного Акту виконаних робіт.

На виконання умов укладеного Договору, Підрядником - приватним підприємством «Електротехніка XXI» були виконані роботи на загальну суму 2 890 621,37 грн, на підтвердження чого Сторонами Договору складені та двостронньо підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені відтисками їх печаток:

1) Довідка про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати за листопад 2020 року (форма КБ-3) від 02 листопада 2020 року та Акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2020 року (форма КБ-2в) від 02 листопада 2020 року на суму 1 273 162,25 грн.

2) Довідка про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати за грудень 2020 року (форма КБ-3) від 16 грудня 2020 року та Акт приймання виконаних будівельних робіт за грудня 2020 року (форма КБ-2в) від 16 грудня 2020 року на суму 1 617 459,12 грн (належним чином завірені копії надаються).

Дані Акти приймання виконаних будівельних робіт та Довідки про вартість виконаних робіт містять відомості про номер та дату Договору підряду № 130720/1 від 13 липня 2020 року на виконання якого здійснювалися дані роботи, дату складання, інформацію про сторони господарських операцій, найменування об`єкта на якому підрядником виконувалися роботи, найменування робіт та витрат, загальну вартість робіт та витрат без ПДВ та загальну вартість робіт з ПДВ.

Виконані приватним підприємством «Електротехніка XXI» роботи згідно Актів приймання будівельних робіт, які підписані та містять печатки сторін, в силу Договору, свідчать про прийняття сторонами домовленостей щодо основних умов підряду, а саме щодо об`єму, якості та вартості виконаних будівельних робіт.

Жодних зауважень зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю «БУСЬКИЙ КОНСЕРВНИЙ ЗАВОД» в сторону Підрядника - приватного підприємства «Електротехніка XXI» з приводу виконаних будівельних робіт за умовами Договору підряду № 130720/1 від 13 липня 2020 року - не надходило.

У відповідності до підпункту 5.1.7. п. 5.1. Договору, Замовник зобов`язаний своєчасно та належним чином здійснювати оплату вартості виконаних робіт за цим Договором, у порядку т а у розмірах, визначених цим Договором та додатками до нього.

Відповідно до пунктів 4.1 - 4.4. Договору, Загальна вартість робіт за умовами цього Договору є динамічною та залежить від об 'ємів виконаних робіт.

Замовник здійснює оплату Підряднику протягом 3 робочих днів після підписання Актів виконаних робіт.

Всі розрахунки з Підрядником за умовами цього Договору здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий номер Підрядника у відповідності до умов цього Договору.

Остаточний розрахунок Товариством з обмеженою відповідальністю «БУСЬКИЙ КОНСЕРВНИЙ ЗАВОД» за виконані роботи, що здійснені приватним підприємством «Електротехніка XXI», мав бути проведений протягом 3-ох робочих днів, що відраховуються від дати складення Сторонами Договору Актів приймання виконаних будівельних робіт.

Товариством з обмеженою відповідальністю «БУСЬКИЙ КОНСЕРВНИЙ ЗАВОД» свій обов`язок по оплаті за виконані будівельні роботи, згідно наведених Актів приймання виконаних будівельних робіт, виконало частково, а саме проведено оплату на загальну суму 2 020 000,00 грн, що підтверджується відповідними актами по рахунку приватного підприємства «Електротехніка XXI» від 23 липня 2020 року, 28 серпня 2020 року, 01 вересня 2020 року, 22 вересня 2020 року, 11 грудня 2020 року із листом щодо зміни призначення платежу №10/03-1 від 10 березня 2020 року, 19 січня 2021 року, 30 квітня 2021 року, 21 травня 2021 року, 02 вересня 2021 року, 29 грудня 2021 року, 23 лютого 2022 року, 29 березня 2022 року, 24 червня 2022 року та 27 липня 2022 року .

Враховуючи умови Договору щодо порядку розрахунків за виконані роботи згідно Акту приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2020 року (форма КБ-2в) від 02 листопада 2020 року та Акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 року (форма КБ-2в) від 16 грудня 2020 року та зазначення відповідачем у призначені платежу при таких оплатах - «Оплата згідно Договору підряду № 130720/1 від 13.07.2020 та згідно рахунків», приватним підприємством «Електротехніка XXI» суми коштів, що надходили від відповідача як оплата за виконані роботи за Договором зараховувалися на погашення заборгованості, у порядку черговості складення Сторонами наведених актів виконаних робіт.

Приватне підприємство «Електротехніка XXI» зверталося до Відповідача із письмовим листом №240622/01 від 24 червня 2022 року та електронним листом від 26 липня 2022 року, що був надісланий на електронну адресу відповідача з приводу оплатити вартості виконаних робіт за умовами Договору підряду № 130720/1 від 13 липня 2020 року. Такі звернення залишені без задоволення.

В ході розгляду справи частково погашено заборгованість, що підтверджується платіжним дорученням №8666 від 29.09.2022, платіжним дорученням №8611 від 16.09.2022, платіжне доручення №9232 від 22.12.2022 на загальну суму 385 000,00 грн.

ОЦІНКА СУДУ

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повиннівиконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частина перша статті 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частиною першою статті 843 Цивільного кодексу України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Згідно зі статтею 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Приватним підприємством «Електротехніка XXI» (підрядником) виконано роботи за листопад та грудень 2020 року на загальну суму 2 890 621,37 грн, на підтвердження чого в матеріалах справи містяться двостронньо підписані:

-Довідка про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати за листопад 2020 року (форма КБ-3) від 02 листопада 2020 року та Акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2020 року (форма КБ-2в) від 02 листопада 2020 року на суму 1 273 162,25 грн.

-Довідка про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати за грудень 2020 року (форма КБ-3) від 16 грудня 2020 року та Акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 року (форма КБ-2в) від 16 грудня 2020 року на суму 1 617 459,12 грн.

Відповідно до частини третьої статті 509 ЦК України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Аналогічний принцип закладено і в пункті 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України.

Наведене дає підстави для висновку, що учасник цивільних правовідносин, реалізуючи свої права та здійснюючі повноваження, має діяти добросовісно та розумно, з повагою ставитися до прав та інтересів іншої сторони.

Отже, у відповідності до положень Договору, яким сторони передбачили, що після виконання робіт за цим договором підрядник зобов`язаний передати їх результати замовнику за актом приймання-передачі виконаних робіт, відповідні акти, що підтверджують виконання позивачем та прийняття відповідачем підрядних робіт, підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено відтисками їх печаток, а отже підтверджують виникнення у відповідача обов`язку з оплати виконаних робіт.

Не здійснивши повністю оплату за виконані роботи за умовами Договору згідно складеного Сторонами Акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 року (форма КБ-2в) від 16 грудня 2020 року, Відповідачем порушено взяті на себе зобов`язання з оплати приватному підприємству «Електротехніка XXI» вартості викопаних робіт і як наслідок допустив прострочення грошового зобов`язання.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Отже, має місце прострочення виконання зобов`язання боржником (відповідачем), що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Отже, враховуючи вищенаведене, право вимоги приватного підприємства «Електротехніка XXI» до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУСЬКИЙ КОНСЕРВНИЙ ЗАВОД» на загальну вартість виконаних проте не оплачених робіт згідно Акту приймання виконаних будівельних робіт за грудня 2020 року (форма КБ- 2в) від 16 грудня 2020 року за умовами Договору підряду № 130720/1 від 13 липня 2020 року у розмірі 870 621,37 грн (із врахуванням суми часткових оплат) виникло - 22 грудня 2021 року, тобто після спливу 3 (трьох) робочих днів після підписання даного акту. З врахуванням зміни предмету позову, стягненню підлягає заборгованість в розмірі 485 621,37 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Ст. 611 ЦК України регламентує правові наслідки порушення зобов`язання. Одним із таких наслідків згідно цієї норми є сплата неустойки.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до п. 6.3 Договору підряду № 130720/1 від 13 липня 2020 року, за прострочення в оплаті за умовами цього Договору, Замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення з урахуванням її розміру, за весь час прострочення.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено розрахунок інфляційних втрат, трьох відсотків річних та пені і встановлено, що такі проведено вірно, однак з огляду на подання відповідачем клопотання про їх зменшення, суд зазначає наступне.

Невиконання або неналежне виконання боржником свого грошового зобов`язання не може бути залишене без реагування та застосування до нього міри відповідальності, оскільки б це суперечило загальним засадам цивільного законодавства, якими є справедливість, добросовісність та розумність (ст. 3 ЦК України).

Тому, оскільки застосування індексу інфляції до суми боргу фактично має на меті одержання кредитором того, на що він розраховував одержати у разі належного виконання боржником грошового зобов`язання, то стягнення 3% річних є тою мірою відповідальності, яку боржник зобов`язаний понести за неналежне виконання свого грошового зобов`язання.

У постанові Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18 наголошено на тому, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, відповідач, просячи зменшити заявлений до стягнення позивачем розмір інфляційних втрат, помилково посилається на положення ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України, які передбачають право суду на зменшення розміру штрафних санкцій.

Що стосується 3% річних, то згідно із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

З огляду на те, що заявлений до стягнення розмір 3% річних не є очевидно неспівмірним стосовно розміру основної заборгованості, суд вважає справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення, стягнути із відповідача суму 3% річних, визначені в позивачем.

Що стосується суми пені, яка підлягає стягненню із відповідача, то суд, виходячи із обставин даної справи, вважає за необхідне скористатись своїм правом на зменшення її розміру.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), майновий стан сторін.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 04.02.2020 у справі № 918/116/19.

Обставинами, на які сторони справи можуть посилатися при розгляді питання про зменшення неустойки, є: критичний фінансово господарський стан суб`єкта господарювання; наявність заборгованості із заробітної плати; наявність податкового боргу; зменшення прибутку підприємства;відсутність коштів на банківських рахунках;потреба в грошових коштах для підтримання технологічного процесу виробництва;монопольне становище контрагента;стягнення 3 відсотків річних та інфляційних нарахувань;існування дебіторської заборгованості (постанови Верховного Суду від 04.06.2018 у справі №908/1453/14, від 21.01.2021 у справі №927/704/19, від 30.03.2021 у справі №902/538/18).

В обґрунтування необхідності зменшення пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат відповідач представив виписку по рахунку з вихідним залишком мінус 3 740 589,31 грн. та докази того, що ТОВ «Буський консервиний завод» виконує замовлення на забезпечення продовольчих потреб Збройних сил України.

Проаналізувавши наявні матеріали справи, а також обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру пені.

Суд виходить із того, що позивачем не доведено розміру заподіяних йому збитків, у зв`язку із чим суд не може перевірити чи є заявлений до стягнення розмір неустойки значно завищеним перед розміром збитків.

Не менш важливим є і те, що відповідач в ході розгляду справи частково погасив заборгованість.

Крім цього, у даній справі із відповідача також стягуються інфляційні втрати та 3% річних, що не може бути залишеним поза увагою суду.

У своїй постанові від 30.03.2021 у справі №902/538/18 Верховний Суд вказав, що виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки (пені) до її розумного розміру.

У постанові від 16.03.2021 у справі №922/266/20 Верховний Суд зазначає, що загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним із принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Неустойка спрямована на забезпечення компенсації майнових втрат постраждалої сторони. Для того, щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було би передбачити.

За наведених обставин суд вважає за можливе зменшити пеню на 50 % та стягнути з відповідача 59 727,62 грн пені.

Відповідачем заявлено клопотання про розстрочення виконання рішення суду на стадії ухвалення.

Відповідно до частини 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (частини 3, 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що наведені Відповідачем та досліджені судом обставини суттєво впливають на спроможність своєчасного проведення розрахунків, обмежують безперешкодне провадження господарської діяльності.

Зважаючи на вказане, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання Відповідача та розстрочити виконання рішення суду на 5 календарних місяців (за винятком судових витрат).

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

В ході розгляду справи позивачем змінено предмет позову, отже поверненню підлягає судовий збір в розмірі 8 385,97 грн., решта судового збору відповідно до ст. 129 ГПК україни покладається на відповідача в розмірі 12 297,13 грн.

Щодо стягнення витрат на правову допомогу, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви позивача, виходячи з наступного.

У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

За змістом 4.1- 4 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою,

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом

вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивачем, з огляду на положення ч. 1 ст.124 ГПК України, разом з позовною заявою надано попередній примірний (орієнтовний) розрахунок судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 4 статті 124 ГПК України передбачено, що попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч. 8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Так, у відповідності до норм ст. 16 Господарського процесуального кодексу України, ст. 55 Конституції України та положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», 22.08.2022 Приватне підприємство «Електротехніка XXI» в особі директора Ледяєва В.Є. уклало договір про надання правової допомоги № 22/14 з адвокатським об`єднанням «Люрц».

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено гонорар адвоката, який є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в зазначених вище договорах про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Верховний Суд звертає увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 4 ст. 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 ЦК України, принципу раса sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у ст. 43 Конституції України.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу представлено наступні документи:

- договір про надання правової допомоги №22/14 від 22.08.22;

- додаткова угода № від 22.08.2022;

- акт приймання передачі наданих послуг №2 від 04.01.2022;

- ордер на надання правничої (правової) допомоги №1157721;

- свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до п. 3.1 договору про надання правової допомоги сторони погодили, що оплата наданих послуг оформляється відповідним актом (актами) приймання передачі наданих послуг.

У відповідності до ст.237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує також питання розподілу судових витрат між сторонами.

Згідно з частиною 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвала пене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача. Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Вищезазначений висновок викладений в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як встановлено судом, розмір витрат заявлених до стягнення конкретизовано в акті приймання передачі. Дослідивши вказаний акт, суд приходить до висновку, що виконані роботи вказані в акті не потребують такої кількості затраченого часу.

Пункти 1 та 2 відносяться до однієї мети, а саме підготовки позовної заяви, яка включає необхідний перелік виконаних робіт. У зв`язку з тим, що підготовка та подання позовної заяви не потребували надмінрно багато часу, оскільки позовна заява стосується стягнення заборгованості, суд приходить до переконання, що достанім часом для вказаних робіт є 6 год. Час для ознайомлення з відзивом та подання відповіді на відзив є завищеним та об`єктивно становить не більше трьох годин. Завищено час в пунктах 6 та 7, який не перевищує 0,5 год. на кожне з клопотань. На об`єктивне переконання суду, написання клопотання про зміну предмету позову потребує не більше двох годин затраченого часу. Час для підготовка клопотання про повернення судового збору становить не більше 0,5 год.

Ознайомившись з вищезазначеними документами, оцінивши наявні матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню в розмірі 24 189,75 грн. та є співмірними із складністю справи та виконаною адвокатом роботою.

Керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 76, 79, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 252 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БУСЬКИЙ КОНСЕРВНИЙ ЗАВОД» (80500, Львівська обл., Золочівський р-н, м. Буськ, вул. Петрушевича, буд. 28, ЄДРПОУ 00376403) на користь Приватного підприємства «Електротехніка XXI» (79049, м. Львів, проспект Червоної Калини, 107/47, ЄДРПОУ 36248208) кошти в сумі 760 081,07 грн., з них: основний борг 485 621,37 грн., інфляційні втрати 187 402,84 грн., 3% річних 27 329,24 грн., пені 59 727,62 грн. Розстрочити виконання рішення на 5 місяців рівними частинами.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БУСЬКИЙ КОНСЕРВНИЙ ЗАВОД» (80500, Львівська обл., Золочівський р-н, м. Буськ, вул. Петрушевича, буд. 28, ЄДРПОУ 00376403) на користь Приватного підприємства «Електротехніка XXI» (79049, м. Львів, проспект Червоної Калини, 107/47, ЄДРПОУ 36248208) 12 297,13 грн. судового збору та 24 189,75 грн. витрат на правову допомогу.

4.Повернути Приватному підприємству «Електротехніка XXI» (79049, м. Львів, проспект Червоної Калини, 107/47, ЄДРПОУ 36248208) з Державного бюджету України суму судового збору в розмірі 8 385,97 грн.

5.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Горецька З.В.