Вирок № 108705950, 31.01.2023, Вараський міський суд Рівненської області (до 25.04.2025 - Кузнецовський міський суд Рівненської області)

Справа № 565/179/21

Провадження № 1-кп/565/11/23

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2023 року м.Вараш

Кузнецовський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого-цивільного відповідача ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,

потерпілого-цивільного позивача ОСОБА_6 ,

представника потерпілого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кузнецовського міського суду Рівненської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020180050000385 від 08 листопада 2020 року, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кузнецовськ (нині - Вараш), Рівненської області, громадянина України, не працюючого, відповідно до ст.89 КК України не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

07 листопада 2020 року, близько 16 код. 00 хв., у м.Вараш Рівненської області, обвинувачений ОСОБА_4 , рухаючись на автомобілі марки «MAZDA 626», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , по нерегульованому перехресті, а саме, виїжджаючи із другорядної дороги, що зі сторони вулиці Т.Боровця, на головну дорогу, що по вул.Соборна, всупереч вимогам п.10.1 дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу», а також вимог п.16.11 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року, перед початком руху не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеку іншим учасникам руху, не надав перевагу у русі та допустив наїзд на велосипедиста ОСОБА_6 в той час, коли останній рухався на автомобільній дорозі по вул.Соборна в напрямку перехрестя вул.Соборна та вул.Л.Українки. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого багатофрагментарного чрезвертлюгового перелому лівої стегнової кістки зі зміщенням фрагментів, часткового пошкодження кивального м`язу, які відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, спричинивших довготривалий розлад здоров`я.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю та показав, що 07 листопада 2020 року, протягом дня він, як водій таксі, здійснював перевезення громадян по місту. Близько 16 год. він отримав виклик за адресою: м.Вараш, вул.Т.Боровця, буд.№4. Їдучи по вул.Т.Боровця, він під`їхав до перехрестя автомобільних доріг, що проходить по вул.Т.Боровця та по вул.Соборна. Перед вказаним перехрестям знаходиться знак «Дати дорогу», і автомобільна дорога по вул.Соборна є головною по відношенню до автомобільної дороги, що по вул.Т.Боровця. Безпосередньо перед перехрестям він зупинив автомобіль, подивився ліворуч та праворуч, переконався, що інших учасників руху, для яких він би створював перешкоду, немає та почав рух, повертаючи ліворуч. Розпочавши рух, він помітив, як з лівого боку відносно його автомобіля рухається велосипедист. Після цього, він різко почав гальмувати, однак не зміг уникнути зіткнення із велосипедистом, який правим боком тулуба вдарився об капот автомобіля. Внаслідок удару, велосипедист перелетів через капот автомобіля та впав з правого боку від нього. Відразу після зупинки автомобіля, він вийшов із салону, підбіг до велосипедиста, який повідомив йому, що у нього сильно болить нога. В той час, поряд із ДТП зупинився якийсь автомобіль, водія якого він попросив викликати швидку допомогу, той же водій прибрав велосипед із проїжджої частини на узбіччя. При цьому, щоб не гаяти часу та побоюючись за життя велосипедиста, він посадив потерпілого до салону свого автомобіля і повіз в лікарню. В лікарні він також надав потерпілому на можливі потреби 1600,00 грн., це були всі кошти, які на той момент знаходилися у нього. Передавши потерпілого лікарям, він повернувся на місце ДТП, де чекав працівників поліції. По приїзду працівників поліції, він прийняв участь в огляді місця події та огляді місця ДТП, потім передав працівникам поліції свій автомобіль, на якому здійснив ДТП.

Обвинувачений ОСОБА_4 щиро кається у скоєному, переконує суд, що не побачив, що велосипедист продовжує рух по дорозі та просив його суворо не карати.

Також обвинувачений ОСОБА_4 ствердив, що в той день спиртних напоїв не вживав, також вказав, що йому відомо, що відносно потерпілого ОСОБА_6 працівники поліції склали протокол за ст.124 КУпАП, що свідчить про наявність вини у вказаній ДТП, окрім нього, також і потерпілого ОСОБА_6 .

При цьому, вказав, що цивільний позов прокурора визнає в повному обсязі, цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, визнає частково, вважаючи, що заявлена сума моральної шкоди значно завищена та обтяжлива для нього, з урахуванням того, що після початку військових дій в України він втратив роботу, на даний час заробітку не має, оскільки займається волонтерською діяльністю, а сума втраченого заробітку взагалі необґрунтована.

У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 суду показав, що 07 листопада 2020 року, близько 15 год. 30 хв., він на належному йому велосипеді «Аіст» повертався з дачі до місця свого проживання в м.Вараш. Їдучи по крайній правій смузі дороги по вул.Соборна в напрямку перехрестя вул.Соборна та вул.Т.Боровця, він мав намір повернути ліворуч у подвір`я будинків №№14,15, що по мкрну Перемоги. В той час, коли він наблизився до перехрестя, він помітив, що по вул.Т.Боровця до вул.Соборна рухається автомобіль марки «MAZDA 626», реєстраційний номер НОМЕР_1 . Проїхавши пішохідну доріжку, що наявна на правому узбіччі вздовж вул.Соборна, вказаний автомобіль зупинився, а він, зрозумівши, що автомобіль пропускає його, продовжив рух. В подальшому, коли він вже перебував на відстані декількох метрів від автомобіля, той почав рухатися, повертаючи ліворуч з вул.Т.Боровця по ходу свого руху на вул.Соборна. Тоді він, повернувши велосипедом ліворуч, намагався об`їхати автомобіль, однак це йому не вдалося і автомобіль переднім бампером зіткнувся із переднім колесом велосипеда, внаслідок чого він перелетів через автомобіль, впав з правого боку від нього та на деякий час втратив свідомість. Після цього, до нього підбіг ОСОБА_4 , якому він поскаржився на біль у нозі. ОСОБА_4 сказав, що він йому допоможе, при цьому посадив його на заднє сидіння до свого автомобіля і завіз в лікарню, де йому надали медичну допомогу.

Потерпілий ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримав свою позовну заяву в повному обсязі та просив її задовольнити з підстав, викладених у позові, вказавши при цьому, що дійсно в лікарні обвинувачений ОСОБА_4 на лікування надав йому 1600,00 грн., також підтвердив, що за листками непрацездатності, внаслідок ДТП, він отримав виплати в розмірі 100% середньої заробітної плати.

Усудових дебатах потерпілий ОСОБА_6 та його представник - адвокат ОСОБА_7 просили призначити обвинуваченому ОСОБА_4 максимальне покарання.

Під час судового розгляду справи, ні сторона обвинувачення, ні сторона захисту клопотань про виклик і допит у судовому засіданні свідків, не заявляли.

Суд, дослідивши та проаналізувавши у судовому засіданні докази у справі в їх сукупності, приходить до висновку про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.

Із дослідженого протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 07 листопада 2020 року (а.с.14-19 матеріалів досудового розслідування) встановлено, що місце дорожньо-транспортної пригоди знаходиться на перехресті автомобільних доріг, що проходять по вул.Соборна та вул.Т.Боровця в м.Вараш. При цьому, безпосередньо місце події знаходиться в місці прилягання автомобільної дороги, що проходить по вул.Т.Боровця до правої крайньої смуги автомобільної дороги, що проходить по вул.Соборна в м.Вараш, в напрямку перехрестя вул.Соборна та вул.Набережна.

Елементи вулиці, дороги, дорожнє покриття, стан покриття:

В ході огляду місця події, з метою зручності, вимірювання здійснювалось за допомогою декартової (прямокутної) системи координат з віссю «х» та віссю «у». При цьому, за «0» точку вважалась перша електроопора від перехрестя вул.Т.Боровця та вул.Соборна в напрямку вул.Рівненська в м.Вараш та яка знаходиться на узбіччі автомобільної дороги, що проходить по вул.Соборна з протилежного боку від мкрну Перемоги в м.Вараш. Вказана електроопора знаходиться на відстані близько 0,5 м. від правого краю автомобільної дороги, що проходить по вул.Соборна в м.Вараш, та не має маркувальних позначень.

Віссю «х», в ході огляду, приймалась умовно проведена лінія від «0» точки паралельно до дороги, що проходить по вул.Соборна в м.Вараш в напрямку вул.Набережна, віссю «у» приймалась умовно проведена лінія від «0» точки перпендикулярна до осі «х».

Так оглядом встановлено, що автомобільна дорога по вул.Соборна має двосторонній рух, при цьому, в кожному із напрямів руху наявні по дві смуги руху. Зустрічні напрямки руху розділені дорожньою розміткою 1.3 Правил, а попутні смуги руху розділені розміткою 1.5 Правил. При цьому, ширина крайньої правої смуги руху по вул.Соборна в напрямку вул.Набережна становить 4.05 м., ширина крайньої лівої смуги руху в напрямку вул.Набережна становить 4,04 м., ширина крайньої правої смуги руху в напрямку вул.Рівненська становить 4,05 м., ширина крайньої лівої смуги в напрямку вул.Рівненська становить 4,05 м. Навпроти перехрестя вул.Соборна та вул.Т.Боровця дорожня розмітка 1.3 відсутня. З правого та лівого боку межі автомобільної дороги, що проходить по вул.Соборна в м.Вараш, відмежовані від узбіччя поребриками висотою близько 0,2 м. З правого та лівого боку від автомобільної дороги знаходяться узбіччя, у вигляді газонів, далі за ними знаходяться пішохідні доріжки, що з двох боків від автомобільної дороги ідуть паралельно до неї. Окрім цього, на автомобільній дорозі, що проходить по вул.Соборна в м.Вараш, на відстані близько 49,7 м. від «0» точки, наявна дорожня розмітка 1.14.1 (зебра) шириною близько 4 м. При цьому, безпосередньо перед вказаною зеброю, на правому узбіччі автомобільної дороги, що проходить по вул.Соборна в м.Вараш, наявний дорожній знак 5.35.1 «Пішохідний перехід».

На відстані 11,5 м. по осі «х» від «0» точки розпочинається заокруглення перехрестя вул.Соборна та вул.Т.Боровця. Ширина перехрестя (тобто відстань від початку заокруглення до його кінця) становить 38,2 м. При цьому, вул.Т.Боровця прилягає до вул.Соборна в м.Вараш з правого боку за умови руху по вул.Соборна в напрямку перехрестя вул.Соборна та вул.Набережна, під кутом близько 90 градусів.

Автомобільна дорога, що проходить по вул.Т.Боровця не має горизонтальної розмітки та має загальну ширину близько 7,2 м. З правого та лівого боку межі автомобільної дороги, що проходить по вул.Т.Боровця в м.Вараш, відмежовані від узбіччя поребриками висотою близько 0,2 м. З правого та лівого боку від автомобільної дороги знаходяться узбіччя, у вигляді газонів, при цьому, з правого боку, окрім цього, знаходиться пішохідна доріжка, що іде паралельно до автомобільної дороги. Окрім цього, на правому узбіччі автомобільної дороги, що проходить по вул.Т.Боровця, безпосередньо перед пішохідною доріжкою, яка іде паралельно до вул.Соборна в м.Вараш, наявний дорожній знак 2.1 «Дати дорогу».

Автомобільна дорога, що проходить по вул.Соборна та вул.Т.Боровця, має асфальтоване покриття, що на момент проведення огляду перебуває в сухому стані. Автомобільна дорога, що проходить по вул.Т.Боровця, в місці дорожньо- транспортної пригоди рівна в повздовжньому та поперечному напрямках, а автомобільна дорога, що проходить по вул.Соборна в м.Вараш, рівна в повздовжньому напрямку та має ухил в напрямку від вул.Рівненська до вул.Набережна. Кут вказаного ухилу в ході огляду не визначався.

Регулювання руху: на цій ділянці автомобільної дороги рух регулюється вказаною вище горизонтальною дорожньою розміткою та дорожніми знаками.

Видимість: оскільки дорожньо-транспортна пригода трапилась в денну пору

доби, видимість конкретної перешкоди на місці події не визначалась.

Транспортні засоби, сліди дорожньої транспортної пригоди: на момент огляду на місці дорожньо-транспортної пригоди, а також на узбіччі вул.Соборна та Т.Боровця, транспортні засоби та велосипед відсутні.

При цьому, в ході огляду місця події, на перехресті вул.Соборна та Т.Боровця виявлено один слід зовні подібний на слід гальмування шириною близько 20 см. та довжиною близько 1,7 м. Вказаний слід має дугоподібну форму та розпочинається на відстані 0,5 м. по осі «у» та на відстані 38,2 м. по осі «х» від «0» точки та закінчується на відстані 1,9 м. по осі «у» та на відстані 37,7 м. по осі «х» від «0» точки.

На цьому огляд місця події завершений.

Відповідно до постанови про визнання та прилучення до кримінального провадження речових доказів від 13 листопада 2020 року (а.с.20-21 матеріалів досудового розслідування), до матеріалів кримінального провадження №12020180050000385 від 08 листопада 2020 року прилучено в якості речового доказу автомобіль марки «MAZDA 626», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який, після проведення необхідних слідчих та процесуальних дій, переданий на зберігання володільцю ОСОБА_4 .

Із дослідженого протоколу проведення слідчого експерименту від 17 грудня 2020 року (а.с.27-35 матеріалів досудового розслідування) встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 , у присутності понятих, детально розповів та показав, як саме він вчинив інкримінований злочин, зазначивши час, місце та спосіб вчинення злочину, свою поведінку до, під час та після вчинення злочину. Ці дані в цілому підтверджуються і співвідносяться із показами, наданими в суді, самим обвинуваченим ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_6 .

Із дослідженого протоколу проведення слідчого експерименту від 17 грудня 2020 року (а.с.36-45 матеріалів досудового розслідування) встановлено, що потерпілий ОСОБА_6 , у присутності понятих, детально розповів та показав, як саме відносно нього був вчинений інкримінований ОСОБА_4 злочин, зазначивши час, місце та спосіб вчинення злочину, свою поведінку до, під час та після вчинення злочину. Ці дані в цілому підтверджуються і співвідносяться із показами, наданими в суді, самим потерпілим ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 .

Із висновку експерта №172 від 28 грудня 2020 року (а.с.52 матеріалів досудового розслідування) слідує, що на підставі судово-медичної експертизи ОСОБА_6 , 1966 року народження, згідно наданих медичних документів, у ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритого багатофрагментарного чрезвертлюгового перелому лівої стегнової кістки зі зміщенням фрагментів, часткового пошкодження кивального м`язу. Вказані тілесні ушкодження виникли від дії тупого предмету, можливо внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, при обставинах та в термін вказаних у постанові і згідно п.2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» (Наказ МОЗ України №6 від 17.01.1995 року), відносяться до розряду середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, спричинивших довготривалий розлад здоров`я.

Із висновку експерта за №3.1-1107/20 від 24 грудня 2020 року (а.с.56-61 матеріалів досудового розслідування) слідує, що:

1.На момент проведення експертного дослідження, робоча гальмівна система автомобіля «MAZDA 626», реєстраційний номер НОМЕР_3 , знаходилася в працездатному стані.

2.На момент проведення експертного дослідження, система рульового керування автомобіля «MAZDA 626», реєстраційний номер НОМЕР_3 , знаходилася в працездатному стані.

3.На момент проведення експертного дослідження, передні фари ближнього-дальнього світла системи освітлення автомобіля «MAZDA 626», реєстраційний номер НОМЕР_3 , знаходились в працездатному стані.

Згідно висновку експерта за №СЕ-19/118-21/162-ІТ від 19 січня 2021 року (а.с.68-77 матеріалів досудового розслідування) слідує, що:

1.В дорожній обстановці, яка наведена в наданих на експертизу вихідних даних, велосипедист ОСОБА_6 , для забезпечення безпеки дорожнього руху, з технічної точки зору, повинен був рухатися по правій крайній смузі якомога правіше, бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, а у момент виникнення небезпеки для руху, повинен був негайно вжити заходів для зменшення швидкості керованого ним транспортного засобу аж до його зупинки, тобто повинен був діяти у відповідності до вимог п.11.14, п.2.3.б) та п.12.3 Правил дорожнього руху України.

2.В дорожній обстановці, яка наведена в наданих на експертизу вихідних даних, водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем «MAZDA 626», реєстраційний номер НОМЕР_3 , виїжджаючи після зупинки на нерівнозначному нерегульованому перехресті з другорядної дороги (вулиці) на головну для здійснення маневру повороту ліворуч, з технічної точки зору, повинен був переконатися в тому, що виконання такого маневру буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху та дати дорогу велосипедисту ОСОБА_6 , який, рухаючись по головній дорозі, наближався до вказаного перехрестя, тобто повинен був діяти у відповідності до вимог п.10.1, а також виконати вимоги дорожнього знаку 2.1 та п.16.11 Правил дорожнього руху України.

3.В дорожній обстановці, яка наведена в наданих на експертизу вихідних даних, у відповідності до показів ОСОБА_6 (варіант 2), у заданий слідчим момент виникнення небезпеки для руху, велосипедист ОСОБА_6 , шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування, мав технічну можливість уникнути наїзду, а встановити, чи мав велосипедист ОСОБА_6 технічну можливість уникнути наїзду, в дорожній обстановці, яка наведена в наданих на експертизу вихідних даних у відповідності до показів ОСОБА_4 (варіант 1), в ході проведення даної експертизи не представляється можливим.

4.В дорожній обстановці, яка наведена в наданих на експертизу вихідних даних, у відповідності до показів ОСОБА_6 (варіант 2), невідповідність дій водія автомобіля «MAZDA 626», реєстраційний номер НОМЕР_3 , - ОСОБА_4 , вимогам п.10.1, дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу», а також вимог п.16.11 Правил дорожнього руху України, є необхідною умовою виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди та, з технічної точки зору, знаходиться в причинному зв`язку з її виникненням. Встановити, чи знаходиться невідповідність дій водія автомобіля «MAZDA 626», реєстраційний номер НОМЕР_3 , - ОСОБА_4 зазначеним вимогам Правил в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди в дорожній обстановці, яка наведена в наданих на експертизу вихідних даних у відповідності до показів ОСОБА_4 (варіант 1), в ході проведення даної експертизи не представляється можливим.

5.В дорожній обстановці, яка наведена в наданих на експертизу вихідних даних у відповідності до показів ОСОБА_6 (варіант 2), невідповідність дій велосипедиста вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху України, з технічної точки зору, знаходиться в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди, а встановити, чи знаходиться невідповідність дій велосипедиста вимогам вказаного пункту Правил в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди, в дорожній обстановці, яка наведена в наданих на експертизу вихідних даних у відповідності до показів ОСОБА_4 (варіант 1), в ході проведення даної експертизи не представляється можливим.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 (а.с.85 матеріалів досудового розслідування), власником автомобіля марки «MAZDA 626», реєстраційний номер НОМЕР_3 , являється ОСОБА_8 .

Відповідно до посвідчення водія серії НОМЕР_5 (а.с.85 матеріалів досудового розслідування) слідує, що вказане посвідчення видане 21 квітня 2000 року ДАІ МВС України м.Кузнецовськ на ім`я ОСОБА_4 .

Згідно копії протоколу серії ДПР 18 №094267 від 25 січня 2020 року (а.с.104 матеріалів досудового розслідування) слідує, що 25 січня 2020 року інспектором СРПП Вараського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_9 відносно ОСОБА_6 був складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, за наслідками ДТП, яка мала місце 07 листопада 2020 року.

Вказаний протокол був направлений на розгляд Кузнецовського міського суду Рівненської області.

Постановою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 17 лютого 2021 року, зазначений протокол, з додатками, повернутий Вараському районному відділу поліції ГУНП в Рівненській області для правильного його складення і правильного оформлення.

Відповідно до інформації Вараського районного відділу поліції ГУНП в Рівненській області від 03.11.2022 року встановлено, що адміністративний протокол серії ДПР 18 №094267 від 25 січня 2020 року відносно ОСОБА_6 , після повернення, повторно до суду не направлявся та, внаслідок введення в Україні воєнного стану, був знищений відповідно до акту №2 від 24.02.2022 року.

На підставі вищенаведеного, суд, керуючись законом та внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні усіх обставин кримінального провадження, оцінивши досліджені докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_4 у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, а кваліфікацію діяння ОСОБА_4 за ч.1 ст.286 КК України - правильною.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує, що вчинений ОСОБА_4 злочин є, відповідно до ч.4 ст.12 КК України, нетяжким злочином із необережною формою вини, також враховує ступінь суспільної небезпечності скоєного та його наслідки, особу винуватого, його поведінку до, під час та після вчинення злочину, його матеріальний стан, обставини, що обтяжують і пом`якшують покарання.

Відповідно до ст.66 КК України, обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд визнає: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування матеріального збитку.

Обставин, що, відповідно до ст.67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , під час судового розгляду не встановлено.

Окрім цього, суд приймає до уваги, що ОСОБА_4 позитивно характеризується по місцю проживання, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, має постійне місце проживання.

Разом із тим, суд враховує те, що обвинувачений ОСОБА_4 щиро кається, частково відшкодував матеріальний збиток, завданий потерпілому ОСОБА_6 цим злочином, повністю усвідомив наслідки свого діяння, а також те, що невиконання потерпілим ОСОБА_6 п.12.3 Правил дорожнього руху України, який зобов`язує: у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди, що з технічної точки зору, знаходиться впричинному зв`язкуз виникненнямданої дорожньо-транспортноїпригоди (висновокексперта за№СЕ-19/118-21/162-ІТвід 19січня 2021року,а.с.68-77матеріалів досудовогорозслідування) є, на думку суду, додатковими умовами, які сприяли вчиненню злочину.

З досудової доповіді, наданої Володимирецьким районним відділом філії ДУ «Центр пробації» у Рівненській області встановлено, що ризик повторного вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення оцінюється як середній. Беручи до уваги інформацію, що характеризує особу обвинуваченого та його спосіб життя, історію правопорушень, а також середній рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі на певний строк, можливе та не становить високої небезпеки для суспільства, за умови здійснення нагляду, застосування соціально-виховних заходів, спрямованих на запобігання вчиненню кримінальних правопорушень. У разі, якщо суд дійде висновку про можливість звільнення від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладання на правопорушника обов`язків, відповідно до ч.ч.1,3 ст.76 КК України.

Враховуючи викладене, для досягнення визначеної у ч.2 ст.50 КК України мети покарання, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства і вважає за можливе призначити йому покарання, в межах санкції ч.1 ст.286 КК України, у виді обмеження волі і на підставі ст.75 КК України звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, з позбавленням права керувати транспортними засобами.

У результаті вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, потерпілому ОСОБА_6 завданий матеріальний збиток та моральна шкода, у зв`язку з чим останнім пред`явлений цивільний позов.

Потерпілий - цивільний позивач ОСОБА_6 просить суд стягнути із обвинуваченого ОСОБА_4 :

-матеріальні збитки у виді витрат на лікування у сумі 21482,57 грн.;

-моральну шкоду в розмірі 250000,00 грн.;

-втрачений заробіток у сумі 276727,36 грн.

Окрім того, прокурором в інтересах держави в особі КНП ВМР «ВБР» пред`явлений цивільний позов про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_6 від кримінального правопорушення.

Прокурор просить стягнути із обвинуваченого на користь держави в особі КНП ВМР «ВБР» витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_6 від кримінального правопорушення у сумі 23442,59 грн.

Вирішуючи пред`явлені потерпілим та прокурором цивільні позови, суд керується наступним.

Згідно з положеннями ч.2 ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Статтею 128 КПК України передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов, зокрема, до обвинуваченого за шкоду, завдану його діяннями. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до положень ч.1 ст.129 КПК України, ухвалюючи, зокрема, обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Щодо відшкодування ОСОБА_6 матеріальних збитків, суд приходить до наступних висновків.

Потерпілий ОСОБА_6 просить суд стягнути із обвинуваченого ОСОБА_4 в рахунок відшкодування матеріальних збитків 21482,57грн.

Обвинувачений ОСОБА_4 цивільний позов ОСОБА_6 про стягнення матеріальних збитків визнав частково.

Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За правилами, встановленими ч.ч.1,2,5 ст.1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

ОСОБА_6 зазначає, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди отримав тілесні ушкодження та в подальшому поніс матеріальні витрати на лікування і відновлення здоров`я, зокрема на придбання медикаментів.

При цьому ОСОБА_6 зазначає, що завданий йому матеріальний збиток становить 21482,57 грн.

Докази матеріального збитку, завданого ОСОБА_6 внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, досліджені у судовому засіданні та документально ним підтверджені.

При цьому, в ході судового розгляду встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 відшкодував потерпілому ОСОБА_6 на стадії досудового розслідування 1600,00 грн. матеріальних збитків.

Вказаний факт потерпілий ОСОБА_6 підтвердив у судовому засіданні.

У зв`язку з тим, що потерпілому ОСОБА_6 частково відшкодований матеріальний збиток у сумі 1600,00 грн., суд вбачає підстави для часткового задоволення вимоги цивільного позову ОСОБА_6 в частині відшкодування матеріальних збитків.

Таким чином, із ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_6 підлягає стягненню матеріальний збиток за різницею заявленої та відшкодованої суми ОСОБА_4 , що в загальній сумі становить 19882,57 грн. (21482,57 грн. - 1600,00 грн.).

Щодо відшкодування ОСОБА_6 моральної шкоди, суд приходить до наступних висновків.

Потерпілий ОСОБА_6 просить суд стягнути із обвинуваченого ОСОБА_4 в рахунок відшкодування моральної шкоди 250000,00 грн.

Обвинувачений ОСОБА_4 цивільний позов ОСОБА_6 про стягнення моральної шкоди визнав частково, вважаючи заявлену суму значно завищеною та обтяжливою для нього.

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Частинами 1-3 ст.23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 2001 року №5 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» вказано, що розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат та з урахуванням інших обставин. Зокрема враховується стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд виходить із того, що шкода завдана злочином із необережною формою вини та враховує глибину фізичних та душевних страждань потерпілого ОСОБА_6 , які зумовлені отриманими внаслідок ДТП середньої тяжкості тілесними ушкодженнями, тривалий період лікування та відновлення здоров`я, істотне порушення його нормальних, звичних життєвих зв`язків і необхідність докладання додаткових зусиль потерпілим для організації свого життя, а також матеріальне становище ОСОБА_4 , який на даний час не працює.

Керуючись засадами розумності та справедливості, посилаючись на практику розгляду у кримінальному судочинстві позовів про відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином, суд вважає за можливе стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_6 в рахунок відшкодування моральної шкоди 50000,00 грн., таким чином часткового задовольнивши цивільний позов потерпілого щодо стягнення моральної шкоди.

Щодо позовної вимоги потерпілого ОСОБА_6 про відшкодування 276727,36 грн. втраченого заробітку, суд зазначає наступне.

Потерпілий ОСОБА_6 , який на час ДТП працював і на даний час працює у ВП «РАЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» на посаді старшого оператора реакторного відділення РЦ-2, зазначає, що в період з 07 листопада 2020 року по 26 лютого 2021 року перебував на лікарняному, тому не отримував заробітну плату. Потерпілий вважає, що на підставі ст.1197 ЦК України, з обвинуваченого ОСОБА_4 на його користь підлягає стягненню втрачений заробіток, з розрахунку середньої заробітної плати за один день помноженої на кількість календарних днів непрацездатності за період з 07 листопада 2020 року по 26 лютого 2021 року, що складає 276727,36 грн.

Обвинувачений ОСОБА_4 цивільний позов ОСОБА_6 про стягнення втраченого заробітку не визнав.

При цьому, згідно довідки ВП «РАЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» від 12 травня 2021 року за вих.№2474 вбачається, що потерпілий ОСОБА_6 , за листками непрацездатності, за період з 07 листопада 2020 року по 26 лютого 2021 року, отримав матеріальне забезпечення в розмірі 100% середньої заробітної плати в загальній сумі 144710,72 грн.

Згідно ч.1 ст.1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Частиною 1 ст.1197 ЦК України визначено, що розмір втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я заробітку (доходу), що підлягає відшкодуванню, визначається у відсотках від середнього місячного заробітку (доходу), який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, з урахуванням ступеня втрати потерпілим професійної працездатності, а за її відсутності - загальної працездатності.

Ступінь втрати працездатності визначається відповідним висновком медико-соціальної комісії, або висновком експерта.

Проте потерпілим та його представником не надано суду таких висновків, що позбавляє суд можливості визначити ступінь втрати потерпілим працездатності та розмір втраченого ним заробітку, відтак, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Вирішуючи позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі КНП ВМР «ВБР» про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_6 від кримінального правопорушення, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до розрахунку вартості лікування і перебування хворого у стаціонарі травматологічного відділення КНП ВМР «ВБЛ», ОСОБА_6 в період часу з 07 листопада 2020 року по 30 листопада 2020 року знаходився на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні КНП ВМР «ВБЛ», з діагнозом: закритий багатофрагментрний черезвертлюговий перелом лівої стегнової кістки зі зміщенням кісткових фрагментів, часткове пошкодження кивального м`язу. Сума витрат лікарні на лікування хворого ОСОБА_6 становить 23442,59 грн.

Обвинувачений ОСОБА_4 цивільний позов прокурора визнав повністю.

Частинами 1,3 ст.1206 ЦК України визначено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що витрати на лікування потерпілого ОСОБА_6 від злочину в розмірі 23442,59 грн. слід стягнути із обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави в особі КНП ВМР «ВБР».

Відповідно до розписки ОСОБА_4 від 21 грудня 2020 року (а.с.22 матеріалів досудового розслідування), автомобіль марки «MAZDA 626», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , повернутий володільцю - ОСОБА_4 .

Питання про долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України, а розподіл процесуальних витрат необхідно провести у відповідності до вимог, передбачених ст.124 КПК України.

Керуючись ст.ст.100,124,174,370,371,373,374,376,392,393,395 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, і призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Згідно ст.75КК Українизвільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного за цим вироком покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном на 1 (один) рік.

Відповідно дост.76КК України,зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_4 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 ) на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів, у сумі 3922 (три тисячі дев`ятсот двадцять дві) грн. 80 коп.

Речові докази по справі: автомобіль марки «MAZDA 626», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , повернути володільцю - ОСОБА_4 .

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_6 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_7 ) матеріальні збитки у сумі 19882 (дев`ятнадцять тисяч вісімсот вісімдесят дві) грн. 57 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_6 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_7 ) моральну шкоду в розмірі 50000 (п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі КНП ВМР «ВБР» до ОСОБА_4 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_6 від кримінального правопорушення, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 ) на користь держави в особі комунального некомерційного підприємства Вараської міської ради «Вараська багатопрофільна лікарня» (адреса місцезнаходження: Рівненська область, м.Вараш, вулиця Енергетиків, буд.№23, р/р НОМЕР_8 в АТ «Приватбанк», МФО 333391, код ЄДРПОУ 33992414) витрати на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення в розмірі 23442 (двадцять три тисячі чотириста сорок дві) грн. 59 коп.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга. Апеляційна скарга подається до Рівненського апеляційного суду через Кузнецовський міський суд Рівненської області протягом тридцяти днів із дня проголошення вироку.

Копію даного вироку негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокурору.

Роз`яснити, що інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію даного вироку.

Головуючий суддя ОСОБА_1