Ухвала суду № 108705909, 01.02.2023, Шишацький районний суд Полтавської області

Справа № 551/1121/22

У Х В А Л А

ІМНЕНМ УКРАЇНИ

01 лютого 2023 року Шишацький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Вергун Н.В.,

за участю: секретаря судових засідань Курінної Я.М.,

представника відповідача адвоката Кудіна О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Шишаки Полтавської області у порядку спрощеного провадження з повідомленням осіб цивільну справу за позовом Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних від суми заборгованості,

в с т а н о в и в :

14 липня 2022 року Національна академія внутрішніх справ звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних від суми заборгованості.

В обґрунтування поданого позову, позивач послався на те, що 27 липня 2018 року між Національною академією внутрішніх справ та відповідачем ОСОБА_1 на виконання вимог п. 6 Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого постановою КМ України № 261 від 12 квітня 2017 року, та наказу МВС України № 593 від 17 липня 2017 року « Про затвердження Примірної форми договору про відшкодування витрат з розстроченням платежу на строк одного року » укладено Договір про розстрочення суми відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у Національній академії внутрішніх справ.

Відповідно до пунктів 1.1, 3.3 цього договору, відповідач зобов`язувався протягом одного року з дня його підписання, тобто до 27 липня 2019 року сплатити 64 727 грн. 13 коп. витрат, пов`язаних з його утриманням у навчальному закладі.

Оскільки від відповідача не надходили кошти на відшкодування зазначених витрат, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Національної академії внутрішніх справ вартість витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі у розмірі 64 727 грн. 13 коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 12990 грн. 40 коп. та трьох відсотків річних від простроченої суми, що складає 5 006 грн. 16 коп., а всього 82 723 грн. 69 коп.

При поданні позову, представник позивача за довіреністю ОСОБА_2 звернувся до суду заявою про розгляд справи у його відсутність / а. с. 7 /.

Ухвалою суду від 12 липня 2022 року позовну заяву Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_3 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін / а. с. 11 /.

22 серпня 2022 року від представника відповідача адвоката Кудіна О.М. на адресу суду надійшов відзив, відповідно до якого у задоволенні позову Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 просив відмовити з огляду на те, що останній дійсно у липні 2018 року за власним бажанням був звільнений з академії та 31 серпня 2019 року поновлений на навчання, яке закінчив 30 квітня 2021 року.

Оскільки відповідно до п. 9 Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних з утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженому постановою КМ України № 261 від 12 квітня 2017 року, стягнення суми припиняється в разі поновлення на навчанні особи, що була відрахована з вищого навчального закладу, тому підстави для задоволення позову відсутні / а. с. 15 30 /.

02 вересня 2022 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої останній наполягав на задоволенні позову / а. с. 33 - 39 /.

20 вересня 2022 року від представника відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив / а. с. 40 42 /.

У судовому засіданні представник відповідача - адвокат Кудін О.М. з підстав, викладених у відзиві, просив у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши думку представника відповідача, перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 26 липня 2018 року курсант другого курсу ННІ № 3 НАВС, рядовий поліції ОСОБА_1 звернувся до т.в.о. ректора Національної академії внутрішніх справ з рапортом про відрахування з числа курсантів та звільнення з служби в Національній поліції за власним бажанням.

При цьому, кошти, витрачені на навчання, зобов`язувався виплатити у повному обсязі. Від проходження військово лікарської комісії відмовився / а. с. 37 /.

27 липня 2018 року на підстави заяви ОСОБА_1 між ним та Національною академією внутрішніх справ укладено договір про розстрочку сплати суми відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі на суму 64 727 грн. 13 коп., яку ОСОБА_1 зобов`язується сплатити протягом одного року з дня підписання цього договору / а. с. 7, зворот, 8 /.

Відповідно до наказу Національної академії внутрішніх справ № 123 від 30 липня 2018 року, рядового поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції / за власним бажанням / відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України « Про національну поліцію » та відраховано з числа курсантів 2 го курсу навчально - наукового інститут № 3 за спеціальністю « Право » 31 липня 2018 року.

Затверджено розрахунок витрат, пов`язаних з утриманням ОСОБА_1 у НАВС у сумі 64 727 грн. 13 коп. / а. с. 36, зворот /.

Згідно наказу Національної академії внутрішніх справ № 114 від 31 серпня 2018 року ОСОБА_1 поновлено на 5 й семестр 3 КА курсу у складі студентів навчальної групи № 2 навчально - наукового інституту заочного та дистанційного навчання з підготовки здобувачів ступеню вищої освіти бакалавра за спеціальністю « Право » з 01 вересня 2018 року / а. с. 37, зворот /.

Наказом Національної академії внутрішніх справ № 477 від 30 квітня 2021 року ОСОБА_1 присуджено ступінь вищої освіти бакалавра за спеціальністю « Право та видано документи про вищу освіту здобувачам з додатками та відраховано з числа студентів навчально - наукового інститут заочного та дистанційного навчання з 30 квітня 2021 року з завершенням навчання за освітньо професійними програмами / а. с. 36 /.

Ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що адміністративна справа це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Тобто, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Згідно з ч. 4 ст. 5 КАС України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Відповідно п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про Національному поліцію» встановлено, що національна поліція України (поліція) це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 74 ЗУ «Про Національну поліцію» особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Аналізуючи наявні у матеріалах справи докази, суть спору та правові норми, що регулюють спірні правовідносини, практику розгляду даної категорії справ, суд приходить до висновку про закриття провадження у справі у зв`язку з тим, що розгляд даної категорії справ віднесено до юрисдикції адміністративного суду.

Спори, пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат, відбувається після її звільнення з державної служби, підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 804/285/16 (провадження № 11-669апп18), а також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 вересня 2021 року в справі №520/11540/19 у подібних правовідносинах.

Таким чином, правовідносини, які виникли між сторонами у справі, є адміністративно-правовими, а справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, у межах цивільного судочинства суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному судочинстві, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.

При цьому, критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК Українисуд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Норма ст. 255 ЦПК Україниє імперативною. Тобто, за наявності підстав, визначених пунктами 1-8статті 255 ЦПК України, незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов`язаний закрити провадження у справі.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про закриття провадження у цивільній справі за позовом Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення боргу із урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних від суми заборгованості, оскільки позовні вимоги підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

При цьому, позивач не позбавлений права звернутися до відповідного адміністративного суду за вирішенням спору в порядку адміністративного судочинства

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст.255, ст.260,261,353 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Провадження у цивільній справі за позовом Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних від суми заборгованості - закрити.

Роз`яснити позивачу право на звернення з такими вимогами до суду за правилами адміністративного судочинства.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно до ст.354 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.261 ЦПК України.

Головуючий суддя: