Ухвала суду № 108705169, 31.01.2023, Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 165/1610/20

Провадження № 1-кп/156/16/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2023 року Іваничівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з секретарем судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі:

прокурора ОСОБА_3 ;

особи, щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного

характеру, ОСОБА_4 ;

законного представника особи, щодо якої вирішується питання про застосування примусових

заходів медичного характеру, ОСОБА_5 ;

захисника адвоката ОСОБА_6 ;

розглянувши впідготовчому засіданнів залісуду всмт.Іваничі Волинськоїобласті (ізвикористанням засобіввідеоконференції) клопотанняпро застосуванняпримусових заходівмедичного характерув кримінальномупровадженні,відомості прояке внесенідо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань (ЄРДР)01.09.2019за №12019030050000990, щодо ОСОБА_4 у зв`язку з вчиненням суспільно небезпечних діянь, кваліфікованих за ознаками ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 187, ч. 2 ст. 189 Кримінального кодексу (КК) України,

ВСТАНОВИВ:

Іваничівським районним судом Волинської області здійснюється розгляд

клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру в кримінальному провадженні № за ЄРДР 12019030050000990 від 01.09.2019 щодо ОСОБА_4 у зв`язку з вчиненням суспільно небезпечних діянь, кваліфікованих за ознаками ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 187, ч. 2 ст. 189 КК України.

Згідно зухвалою Волинськогоапеляційного судувід 08.09.2022у справі№ 165/1610/20(провадження№11-п/802/232/22) матеріали кримінального провадження (№ за ЄРДР 12019030050000990 від 01.09.2019) з клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_4 передані на розгляд до Іваничівського районного суду Волинської області.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено головуючою суддею у цій справі ОСОБА_7 (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.09.2022, справа № 165/1610/20, провадження № 1-кп/156/53/22).

У зв`язку з перебуванням судді ОСОБА_7 в соціальній відпустці на підставі розпорядження керівника апарату Іваничівського районного суду Волинської області ОСОБА_8 від 14.12.2022 № 18 здійснено повторний автоматизований розподіл справи між суддями, головуючим у справі суддею визначено ОСОБА_1 (протокол від 14.12.2022, справа № 165/1610/20, провадження № 1-кп/156/53/22).

Відповідно до ст. 319 Кримінального процесуального кодексу (КПК) України судовий розгляд у кримінальному провадженні повинен бути проведений в одному складі суддів; у разі якщо суддя позбавлений можливості брати участь у судовому засіданні, він має бути замінений іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому ч. 3 ст.35 цього Кодексу. Після заміни судді судовий розгляд розпочинається спочатку.

Участь в підготовчому судовому засіданні, призначеному на 31.01.2023 на 08 год. 30 хв., взяли прокурор, захисник та законний представник особи, щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру. Судом забезпечена участь ОСОБА_4 в підготовчому засіданні в режимі відеоконференції з приміщенням КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька» Волинської обласної ради.

Для участів підготовчомузасіданні потерпілі ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 не прибули.У матеріалахсправи містятьсязаяви відпотерпілих ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_15 про ознайомлення їх із правом на подання цивільного позову, де висловлені прохання щодо здійснення підготовчого провадження та судового розгляду справи без їхньої участі, задоволення клопотання і застосування до ОСОБА_4 примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із посиленим наглядом (т.4, а. с. 8-12, 21-25).

Також в матеріалах кримінального провадження міститься заява ОСОБА_9 про здійснення підготовчого засідання та судового розгляду справи без її участі; при вирішенні питання про призначення примусових заходів медичного характеру потерпіла покладається на розсуд суду (т.1, а.с.45).

Всі присутні учасники справи не заперечували проти здійснення підготовчого судового засідання без участі потерпілих осіб.

З урахуванням одностайної згоди всіх присутніх учасників кримінального провадження та положень ст. 325 КПК України суд здійснює підготовче засідання без участі потерпілих, визначені законом підстави для відкладення засідання в справі відсутні.

В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 зазначив, що 15.02.2020 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 187, ч. 2 ст. 189 КК України.

Під час розслідування кримінального провадження відносно ОСОБА_4 було проведено судово-психіатричну експертизу. Згідно з висновком експертизи від 27.05.2020 № 65 ОСОБА_4 виявляє ознаки тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності в формі дисоціативного розгляду, псевдодементний синдром, не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, до виходу з хворобливого стану потребує застосування примусових заходів медичного характеру в виді госпіталізації до психіатричного закладу з посиленим наглядом.

У зв`язку з викладеним прокурором запропоновано призначити судовий розгляд на підставі клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні № за ЄРДР 12019030050000990 від 01.09.2019 відносно ОСОБА_4 , в судове засідання викликати учасників кримінального провадження. Також прокурор пояснив, що відповідне рішення про визнання ОСОБА_4 недієздатною чи обмежено дієздатною особою на час судового розгляду справи не було ухвалене, однак на досудовому розслідуванні залучено для участі в кримінальному провадженні як законного представника особи, щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, ОСОБА_5 (матір ОСОБА_4 ).

Законний представник ОСОБА_5 вважала за можливе призначити провадження до судового розгляду, здійснювати судовий розгляд у відкритому судовому засіданні за участі прокурора, ОСОБА_4 , його законного представника та захисника; клопотань щодо виклику свідків, витребування певних речей чи документів, про вчинення інших дій, необхідних для підготовки до судового розгляду, нею заявлено не було. Законний представник додатково пояснила, що дійсно ОСОБА_4 є її рідним сином, мешкав разом з нею, на теперішній час він перебуває у спеціалізованому психіатричному закладі, страждає на розлад психічної діяльності, з причини якого не здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Захисник ОСОБА_6 не заперечував проти призначення судового розгляду на підставі клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні.

Вислухавши думку присутніх учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні № за ЄРДР 12019030050000990 від 01.09.2019 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (з додатками), суд дійшов таких висновків.

Клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру до суду надійшло відповідно до вимог ст. 314 КПК України та відповідає вимогам ст. 292 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 293 КПК України до клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру додані розписки ОСОБА_4 , його законного представника ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 про отримання копії клопотання та реєстру матеріалів досудового розслідування.

Кримінальне провадження на підставі ухвали Волинського апеляційного суду від 08.09.2022 у справі № 165/1610/20 (провадження №11-п/802/232/22) підсудне Іваничівському районному суду Волинської області.

Підстав для ухвалення процесуальних рішень, передбачених п. 2-4 ч.3 ст. 314 КПК України, суд не вбачає.

З метою всебічності та повноти розгляду питання про застосування примусових заходів медичного характеру в кримінальному провадженні № за ЄРДР 12019030050000990 від 01.09.2019 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заявлене прокурором клопотання про призначення судового розгляду підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 КПК України судовий розгляд клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється одноособово суддею в судовому засіданні за участі прокурора, обов`язковою участю фізичної особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, її законного представника та захисника згідно із загальними правилами цього Кодексу.

До того ж, відповідно до ч.2 ст. 27 КПК України, за загальним правилом, кримінальне провадження в судах усіх інстанцій здійснюється відкрито. Суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у випадках: якщо обвинуваченим є неповнолітній; розгляду справи про злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості особи; необхідності запобігти розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя чи обставин, які принижують гідність особи; якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом; необхідності забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Нарівні міжнароднихстандартів визначено,що убудь-якомурішенні провідкритий чизакритий судовийрозгляд повиннібути найбільшповно врахованівласні побажанняпацієнта,необхідність поважатиособисту сферупацієнта таінших осіб,необхідність запобігтиспричиненню серйозноїшкоди здоров`юпацієнта абоуникнути загрозидля безпекиінших (п.7принципу 18Резолюції 46/119«Захист осібз психічнимизахворюваннями таполіпшення психіатричноїдопомоги»,ухваленої 18.02.1992Генеральною АсамблеєюООН).

Ст. 6 Закону України «Про психіатричну допомогу» від 22.02.2000 № 1489-III (зі змінами) визначає конфіденційність відомостей про стан психічного здоров`я особи та надання психіатричної допомоги. В наведеній правовій нормі йдеться про лікарську таємницю, яка охороняється законом, що дозволяє віднести її до категорії випадків, передбачених п. 4 ч. 2 ст. 27 КПК України.

Оскільки кримінальне провадження здійснюється стосовно особи, котра згідно з висновками експертизи страждає на тимчасовий хворобливий розлад психічної діяльності, отримує психіатричну допомогу в спеціалізованій установі, справа за своїм характером не викликає значного суспільного інтересу, суд вважає за необхідне судовий розгляд справи здійснювати в закритому судовому засіданні. Адже закритий судовий розгляд справи щодо особи, яка страждає психічними розладами, захистить психіку такої особи від негативного впливу з боку присутніх у залі осіб, виключить випадки негативної чи неконтрольованої поведінки, спричиненої наявністю комплексу емоційних та інтелектуальних особливостей такої особи, буде гарантією збереження і дотримання визначених Конституцією України та міжнародними нормативно-правовими актами цінностей (честі та гідності людини, конфіденційності відомостей про стан її здоров`я), а у випадку видужання особи - сприятиме її подальшій соціальній адаптації до проживання у суспільстві.

Крім того, ОСОБА_4 на підставі ухвали Іваничівського районного суду Волинської області від 06.12.2022 у справі № 165/1610/20 перебуває в КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька» Волинської обласної ради, до нього застосовано запобіжний захід у виді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, строк застосування запобіжного заходу визначено до 03.02.2023.

Прокурор ОСОБА_3 подав до суду клопотання про продовження відносно ОСОБА_4 раніше застосованого запобіжного заходу ще на 60 днів (т.4, а. с. 100-101). На думку прокурора, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України ризики вчинення ОСОБА_4 іншого суспільно небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки злочину, не зменшились та продовжують існувати на теперішній час.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав, наведених у ньому, просив таке задовольнити. Захисник ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , його законний представник ОСОБА_5 не заперечували щодо задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу.

Вислухавши думку присутніх учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов висновку про те, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з таких підстав.

За змістом ч.1 ст. 92 КПК України, за загальним правилом, обов`язок доказування у кримінальному провадженні покладається на слідчого, прокурора.

Згідно зі ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому гл. 18 КПК.

Як зазначено у ч.4 ст. 176 (гл. 18 розд. ІІ) КПК України, під час судового провадження запобіжні заходи застосовуються судом за клопотанням прокурора.

Згідно зі ст. 177 (гл. 18 розд. ІІ) КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При цьому підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії.

Оцінюючинаведені підставидля продовженняу данійконкретній справівідносно ОСОБА_4 раніше обраногозапобіжного заходуу виді поміщення особи до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають її небезпечну поведінку, суд звертає увагу на таке.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Органи державної влади, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Основного Закону). Ст. 29 Конституції України гарантується право кожної людини на свободу та особисту недоторканність.

Згідно зі ст. 9 Основного Закону чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Україною 17.07.1997 ратифікована Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 1950), яка набрала чинності для України 11.09.1997. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов`язаний враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини. Саме така правова позиція висловлена у п.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України».

Вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри, поняття якої не міститься в національному законодавстві, слід виходити з його визначення, наведеного у п.175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04) від 21.04.2011, де зазначено, що обґрунтована підозра - це існування фактів і інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти і інформація, якими прокурор обґрунтовує причетність ОСОБА_4 до вчинення кількох діянь, котрі містять ознаки злочинів проти власності, в клопотанні та реєстрі матеріалів досудового розслідування відображені з достатньою мірою для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 28.10.1994 у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. the United Kingdom), заява № 14310/88, зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.

Як вбачається із додатків до обвинувального акта, стороною обвинувачення зібрані певні докази у кримінальному провадженні, а саме: протоколи допитів потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ; протоколи огляду місця події від 01.09.2019, 01.10.2019, 07.02.2020, 11.02.2020, 15.02.2020; протокол огляду приміщення від 15.12.2019; висновок товарознавчої експертизи від 06.03.2020 № 124; висновок трасологічної експертизи від 20.03.2020 № 218; протоколи допитів свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ; протоколи пред`явлення особи для впізнання від 15.02.2020, 20.02.2020, 22.02.2020; протокол слідчого експерименту за участі ОСОБА_4 ; протоколи слідчих експериментів за участі потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ; протокол слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_18 .. Однак ці докази мають бути досліджені на більш пізніх етапах судового розгляду справи.

Згідно з висновком комісійної стаціонарної судово-психіатричної експертизи від 27.05.2020 № 65 у ОСОБА_4 було виявлено ознаки тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності у формі дисоціативного розладу, псевдодементний синдром, що позбавляє його можливості усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, який маніфестував після поміщення останнього під варту. Разом з тим, комісія експертів-психіатрів встановила, що жодних ознак психічних порушень, виявлених при даному обстеженні, до ув`язнення у ОСОБА_4 ніколи не були описано. Враховуючи важкий психічний стан ОСОБА_4 на час проведення експертизи, який потребує інтенсивного психофармакотерапевтичного лікування в стаціонарних умовах, до виходу із хворобливого стану ОСОБА_4 рекомендовано застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із посиленим наглядом. При цьому, комісія експертів-психіатрів не виключила можливості наявності хронічного психічного захворювання у ОСОБА_4 , однак, питання чи міг він усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними в періоди часу, що відносяться до інкримінованих йому діянь, може бути вирішене лише після проведення лікування під час проведення додаткової судово-психіатричної експертизи.

Згідно з висновком судово-психіатричного експерта від 13.12.2022 № 56 (т.4, а. с. 102-105) ОСОБА_4 на час вчинення інкримінованих йому протиправних діянь виявляв ознаки синдрому залежності від вживання кількох психоактивних речовин (полінаркоманії), однак за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними; цей психічний розлад не належить до категорій хронічного психічного захворювання, недоумства чи тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності; на теперішній час ОСОБА_4 страждає на тимчасовий хворобливий розлад психічної діяльності у формі затяжного реактивного галюцинаторно- параноїдного психозу на резидуально органічному тлі, котрий виник у нього після притягнення до кримінальної відповідальності і позбавляє його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними; ОСОБА_4 потребує застосування примусових заходів медичного характеру в виді поміщення до спеціалізованого лікувального закладу до виходу з хворобливого стану; за своїм психічним станом на час вчинення інкримінованих йому протиправних дій ОСОБА_4 міг правильно сприймати обставини, що мають значення в справі, однак на даний час не може надавати по них правильні покази; позитивної динаміки до одужання у ОСОБА_4 на теперішній час не виявлено.

Відповідно до ст. 503 КПК України кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що: особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності; особа вчинила кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіла на психічну хворобу до постановлення вироку.

Згідно зі ст. 508 КПК України до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, можуть бути застосовані судом такі запобіжні заходи: передання на піклування опікунам, близьким родичам чи членам сім`ї з обов`язковим лікарським наглядом; поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають її небезпечну поведінку.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність соціальних зв`язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан; наявність судимостей; дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Встановлено, що ухвалою слідчого судді Нововолинського міського суду Волинської області від 18.06.2020 на підставі висновку судово-психіатричної експертизи від 27.05.2020 №65 змінено раніше застосований до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку. Строк застосування до ОСОБА_4 вказаного запобіжного заходу неодноразово був продовжений на підставі відповідних судових рішень.

У зв`язку із закінченням строку дії попередніх ухвал щодо застосування запобіжного заходу до ОСОБА_4 ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05.09.2022 відповідно до ст. 508 КПК України відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги (до КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька» Волинської обласної ради), в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, строком на 60 днів.

20.09.2022 до Іваничівського районного суду Волинської області для нового судового розгляду в першій інстанції надійшло вказане кримінальне провадження.

Ухвалою Іваничівського районного суду Волинської області від 06.12.2022 строк дії раніше застосованого до ОСОБА_4 запобіжного заходу в виді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги, в умовах, що виключають небезпечну поведінку, продовжено до 03.02.2023.

На теперішній час судовий розгляд кримінальної справи № 165/1610/20 не завершено.

ОСОБА_4 не є працевлаштованим, не має міцних соціальних зв`язків, під впливом суворості можливих медичних заходів та внаслідок тимчасового розладу психічної діяльності він може намагатись уникнути суду, наслідки та ризик втечі для ОСОБА_4 у цьому випадку можуть бути визнані менш небезпечними, ніж примусові заходи медичного характеру та процедура їх застосування. Суд враховує на фоні складної суспільно-політичної обстановки в Україні, запровадження в державі воєнного стану та збройної агресії російської федерації проти України високу імовірність виїзду особи на територію, котра є тимчасово непідконтрольною державній владі України, або за межі України, що тягнутиме за собою неминуче ускладнення процедури подальшого судового розгляду кримінальної справи.

Відтак, прокурором доведено існування щодо ОСОБА_4 ризику переховуватись від правосуддя.

Як убачається зі змісту документів, доданих прокурором до клопотання, ОСОБА_4 причетний до скоєння кількох суспільно небезпечних діянь, котрі містять ознаки злочинів проти власності, внаслідок тимчасового розладу психічної діяльності він не може усвідомлювати власні дії та керувати ними, його дії можуть бути непередбачуваними для оточуючих, за станом здоров`я він потребує постійного медичного контролю та допомоги. Згідно з останнім за часом висновком судово-психіатричного експерта позитивної динаміки до одужання у ОСОБА_4 на теперішній час не виявлено.

Відтак, при обранні щодо ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу існує високий ризик вчинення ним нових суспільно небезпечних діянь, поєднаних з застосуванням насильства до інших людей.

Водночас прокурором не надано до суду жодних доказів, котрі дозволяли б поза розумним сумнівом припускати можливість впливу ОСОБА_4 на інших учасників кримінального провадження (заяв потерпілих чи свідків про наявність протиправного тиску на них з боку ОСОБА_4 , звернень з цього приводу до правоохоронних органів тощо).

Оцінюючи в сукупності особу ОСОБА_4 , обставини вчинення ним діянь, що містять ознаки злочинів проти власності, необхідність забезпечення виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також доведеність прокурором наявності обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК України, існування відносно ОСОБА_4 двох з числа ризиків, визначених ст. 177 КПК України, суд вважає за необхідне продовжити застосування відносно ОСОБА_4 раніше обраного запобіжного заходу у виді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають небезпечну поведінку особи, до 50 днів.

Відповідно до ст. 336 КПК України судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі:

1) неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин;

2) необхідності забезпечення безпеки осіб;

3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого;

4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження;

5) наявності інших підстав, визначених судом достатніми.

Суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження. У разі якщо сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного судового провадження, суд може ухвалити рішення про його здійснення лише вмотивованою ухвалою, обґрунтувавши в ній прийняте рішення. Суд не має права прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо він проти цього заперечує, крім випадків здійснення дистанційного судового провадження в умовах воєнного стану.

Отже, для забезпечення участі утримуваного в спеціалізованому психіатричному закладі ОСОБА_4 в розгляді кримінальної справи № 165/1610/20, з метою забезпечення оперативності судового провадження в умовах оголошеного в Україні воєнного стану, суд ухвалює рішення про здійснення подальших судових засідань щодо розгляду справи в режимі відеоконференції з приміщенням КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька» Волинської обласної ради.

Керуючись ст. ст. 314-316, 506, 507,508,512 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Призначити судовий розгляд клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру в кримінальному провадженні № за ЄРДР 12019030050000990 від 01.09.2019 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в закритому судовому засіданні в приміщенні Іваничівського районного суду Волинської області (за адресою: вул. Незалежності, 16, смт. Іваничі, Володимирський район, Волинська область) на 09.02.2023 на 10 год. 00 хв..

На судовому розгляді в закритому судовому засіданні можуть бути присутні лише сторони та інші учасники кримінального провадження.

Про дату, час та місце здійснення судового розгляду повідомити прокурора, потерпілих, захисника, законного представника особи, щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру.

Продовжитидію ранішеобраного відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжного заходуу видіпоміщення дозакладу знадання психіатричноїдопомоги (до КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька» Волинської обласної ради) в умовах, що виключають небезпечну поведінку особи, на строк п`ятдесят днів, тобто з 31.01.2023 по 21.03.2023.

Забезпечитиподальшу участьособи,щодо якоївирішується прозастосування примусовихзаходів медичногохарактеру- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в судовому розгляді справи № 165/1610/20 в режимі відеоконференції з приміщенням КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька» Волинської обласної ради.

Копію цієї ухвали направити до КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька» Волинської обласної ради (для виконання в частині обраного щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу та організації відеоконференції).

Строк дії цієї ухвали (в частині запобіжного заходу для ОСОБА_4 ) встановити до 21.03.2023 включно.

Ця ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Суддя ОСОБА_1