Постанова № 1087040, 08.10.2007, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59

Постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2007 р. Справа № 3/51

Господарський суд Рівненської області в складі: головуючий - суддя Мамченко Ю.А.; секретар судового засідання - помічник судді Горплюк А.М..

За участю представників сторін:

від позивача: Трофимчук Г.В. (довіреність №10 від 02.06.2003 року);

від відповідача: Костюк-Москалюк Г.М. (довіреність б/н від 09.01.2007 року).

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі

до відповідача Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Костопільському районі

про стягнення в сумі 7134 грн. 49 коп.

Статті 27, 29, 49, 51, 127 Кодексу адміністративного судочинства України роз’яснені.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач –Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Костопільському районі про стягнення виплачених за кошти Пенсійного фонду України сум пенсій та витрат на виплату і доставку гр. Варжелю П.Я., Суботу С.С., Мартинчуку М.І. за період з 01.03.2006 року по 30.06.2007 року та допомоги на поховання Сторожука В.А. за лютий 2007 року на загальну суму 7134 грн.49 коп..

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та надав пояснення, що збігаються з поясненнями, викладеними в позовній заяві.

Відповідач надав заперечення на позовну заяву. Позовні вимоги не визнає в повному обсязі, свої заперечення обґрунтовує наступним:

Щодо відшкодування допомоги на поховання Сторожука Віталія Андрійовича зазначає, що відповідно до ст.34 п.8 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (надалі спеціальний Закон) у разі смерті потерпілого від нещасного випадку витрати на його поховання несе Фонд соціального страхування від нещасних випадків згідно з порядком визначеним Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.01 р. №826 затверджено Порядок проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, яким передбачено випадки при яких відшкодування проводиться Фондом соціального страхування від нещасних випадків. Зокрема в п.3 пп. «д»вказано, що витрати на поховання проводяться Фондом у разі смерті, що сталася з працівником у лікарні або вдома, якщо її причини пов’язані з отриманням ним травми на виробництві.

Необхідність встановлення причинного зв’язку смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, яке підтверджується висновками відповідних медичних закладів передбачено і п.9 ст.34 вищевказаного Закону та п.6.1.6 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду ССНВ України 27.04.07 р. № 24 , яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 22.06.07 р. № 715/13982.

Відповідач вважає, що посилання позивача на роз'яснення Мінпраці та соціальної політики України від 27.05.02 р. №02-55-10 та Пенсійного фонду України від 20.04.07 р. №6737/02-40 не є підставою для відшкодування. так як дані роз'яснення не є нормативно-правовими актами. Крім того, в листі ПФ України від 20.04.07 р. № 6737/02-40 вказано лише, що відсутність висновку спеціальних медичних закладів про причинний зв’язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом не є підставою для відмови у виплаті допомоги на поховання органами Пенсійного фонду України, тобто містить вказівки робочим органам Пенсійного Фонду України, а не соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. Щодо вищевказаного листа Мінпраці та соціальної політики України, то він базується на нормах постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.01 р. № 1753, яка втратила чинність згідно постанови Кабміну України від 31.01.07 р. № 99.

Стосовно відшкодування Пенсійному фонду України виплачених пенсій громадянам Варжелю П.Я., Суботу С.С., Мартинчуку М.І., які отримали травми на території країн СНД, то відповідно до статей 21, 28 спеціального Закону Фонд здійснює страхові виплати та надає соціальні послуги в разі настання страхового випадку, в тому числі і виплату пенсій. При цьому статтею 35 спеціального Закону та Інструкцією про порядок передачі документів, що підтверджують право застрахованого або членів його сім"ї на страхову виплату, затвердженою постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві від 24.04.01 р. № 10, передбачено перелік документів, що подаються до робочих органів Фонду для призначення страхових виплат.

У відділенні виконавчої дирекції Фонду ССНВ у Костопільському районі відсутні особові справи Варжеля П.Я., Субота С.С., Мартинчука М.І., тому відповідач вважає, що у нього відсутні правові підстави для відшкодування Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві.

Відповідно до статті 3 Угоди країн - учасниць СНД про гарантії прав громадян держав співдружності у галузі пенсійного забезпечення (підписана 13.03.1992 р.) призначення та виплата пенсій громадянам інших країн - учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення та членам їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають. Всі витрати, пов’язані із здійсненням пенсійного забезпечення, несе держава, яка надає забезпечення.

Крім того відповідач стверджує, що проведення взаєморозрахунків між Фондами не передбачено.

Згідно з ст.46 спеціального Закону кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються виключно за їх прямим призначенням, тобто для здійснення виплат застрахованим особам.

Потерпілі, які отримали каліцтво за межами України і переїхали в Україну на постійне місце проживання, не є застрахованими в Україні і за них не сплачувалися до Фонду страхові внески, тому здійснення їм страхових виплат за рахунок страхових коштів Фонду є нецільовим використанням.

Відповідно до ст.7 Закону України „Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 01.04.2001 року, з того часу коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або таке право встановлено в судовому порядку. Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, визначено Порядком відшкодування витрат, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків від 04.03.2003 р. №5/4/4. В основу цього механізму покладено щомісячне проведення органами Пенсійного фонду України з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків в районах та містах обласного значення звірок витрат на відповідні виплати. Акти цих звірок подаються Головним управлінням Пенсійного фонду України та управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування відповідних витрат та подають її Пенсійному фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. Тобто передбачено проведення розрахунків на централізованому рівні між Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та Пенсійним фондом України.

Відповідач також зазначив, що в своїй постанові від 20.03.07 р. по справі №21-897 во 06 Верховний суд України чітко визначив, що у разі незгоди на підписання актів з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків вимоги Пенсійного фонду України повинні вирішуватися в судовому порядку.

При цьому в постанові чітко вказується на той факт, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.

В судовому засіданні заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, повно і всебічно з’ясувавши всі обставини у адміністративній справі ВСТАНОВИВ:

Управлінням Пенсійного фонду в Костопільському районі з коштів Пенсійного фонду виплачено громадянам Варжелю П.Я., Суботу С.С., Мартинчуку М.І., що підтверджується наявними в матеріалах справи Довідкою Управління Пенсійного фонду в Костопільському районі (а.с.4) та списками осіб, яким виплачені пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій в зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за березень 2006 - червень 2007 року, складненими Костопільським УПФ для подачі відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на на виробництві та професійних захворювань в Костопільському районі (а.с.5-39).

Згідно з вищевказаними документами УПФ в Костопільському районі були зроблені наступні виплати:

- громадянину Варжелю Петру Яковичу виплачено пенсію по 2 групі інвалідності внаслідок трудового каліцтва за період з 01.03.2006 р. по 30.06.2007 р. на суму 2116,48 грн., сума витрат на виплату і доставку пенсії становить 32,96 грн.;

- громадянину Суботу Степану Сергійовичу виплачено пенсію по 3 групі інвалідності внаслідок трудового каліцтва за період з 01.03.2006 р. по 30.06.2007 р. на суму 2400 грн.;

- громадянину Мартинчуку Миколі Іларіоновичу виплачено пенсію по 3 групі інвалідності внаслідок трудового каліцтва за період з 01.03.2006 р. по 30.06.2007р. на суму 2400 грн.;

Також з коштів Пенсійного фонду виплачено допомогу на поховання громадянина Сторожука Віталія Андрійовича (довідка про смерть (а.с.66)), який отримував пенсію по 3 групі інвалідності внаслідок трудового каліцтва, в сумі 183,60 грн. Сума витрат на виплату і доставку допомоги на поховання становить 1,45 грн.

Загальна сума виплачених УПФ в Костопільському районі пенсій, допомоги на поховання та витрат на виплату і доставку пенсій вищевказаним громадянам становить 7134,49 грн.

Заявлені до Відділення ВД ФССНВ України в Костопільському районі вимоги про відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за березень 2006 р.- червень 2007 р. та допомоги на поховання за лютий 2007 року, згідно Актів щомісячної звірки витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві (а.с.40-55) та списків цих осіб залишені без задоволення відповідачем на суму 7134,49 грн.

Відповідно до матеріалів наявних у справі з гр.Варжелем П.Я. нещасний випадок стався в Казахстані, з Суботом С.С. та Мартинчуком М.І. - в Росії, із Сторожуком В.А. - в Україні, що підтверджується Актами про нещасний випадок форми №Н-1 (а.с.56-61).

Внаслідок нещасних випадків громадяни стали інвалідами: Варжель П.Я. - 2 групи, Субот С.С. - 3 групи, Мартинчук М.І.- 3 групи та Сторожук В.А. - 3 групи, що підтверджується витягами з акту огляду МСЕК (а.с.62-65).

Ст.1 Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Основи) встановлено, що загальнообов’язкове державне соціальне страхування – це система прав, обов’язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Згідно зі ст.4 Основ в Україні залежно від страхового випадку пенсійне страхування, страхування в зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності є видами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ст.12 Основ спори, що виникають із правовідносин за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, вирішуються в судовому порядку, якщо законом не встановлений досудовий порядок їх розгляду.

Відповідно до п.4 ст.25 Основ за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні за ходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров’я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним своїх трудових обов’язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

У частині 4 ст.26 Основ встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулась застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутись до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Зважаючи на те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до ст.25 Основ є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

П.2 ст.7 (Прикінцеві положення) Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату непрацездатності», який набрав чинності з 1 квітня 2001 року, встановлено, що Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали у встановленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.

Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Частиною 2 ст.34 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату непрацездатності»закріплене аналогічне правило –якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований має право звернутись до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

З огляду на вищевказане, судом не беруться до уваги доводи відповідача про неможливість здійснення відшкодування Пенсійному фонду виплат в зв’язку з тим, що у нього відсутні особові справи застрахованих осіб, оскільки, як вказано вище, відшкодування оспорюваних виплат Пенсійному фонду передбачене чинним законодавством та не залежить від того чи передані Фонду особові справи потерпілих осіб.

За змістом ч.2 ст.2 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату непрацездатності»особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов’язаних з виконанням ними трудових обов’язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього закону.

При цьому таке право забезпечення, яке встановлене в Україні, не залежить від того, у якій з колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві з застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов’язане з виконанням нею трудових обов’язків.

Підпунктом «а» ст.27 Закону України «Про пенсійне забезпечення»встановлено, що громадянам України –переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, персії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.

Відповідно до п.3 розділу XI (Прикінцеві положення) Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату непрацездатності»від шкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у ст.8 цього закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені виплати та соціальні послуги.

Відповідно до ст.1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, пенсійне забезпечення громадянам держав-учасниць даної угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Ст.3 Угоди встановлено, що всі витрати, пов’язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за даною Угодою несе держава, яка надає забезпечення.

Таким чином, проаналізувавши вищевказане можна зробити висновок, що страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами Пенсійного фонду України –відшкодувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Крім того, 16.05.2003 р. Міністерством юстиції України зареєстрована постанова правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003р. № 5-4/4, якою затверджений Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (далі - Порядок). Даний Порядок визначає механізм відшкодування виплачених сум пенсій по трудовому каліцтву на централізованому рівні.

Згідно пункту 4 Порядку відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", а саме:

- сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

- щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалась пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;

- допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;

- сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищевказаних пенсій.

Пунктом 5 Порядку визначено, що органи Пенсійного фонду України щомісяця проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду звірку витрат по особових справах потерпілих, складають акт щомісячної звірки, в якому визначають загальну суму витрат, що підлягають відшкодуванню. До 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду та управлінням виконавчої дирекції Фонду на місцях.

Оскільки, відповідач відмовився включати в акти щомісячної звірки до відшкодування УПФ в Костопільському районі витрати, пов’язані з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, то УПФ в Костопільському районі має право звернутись до суду з позовом про стягнення відповідних сум з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Костопільському районі.

Стосовно відшкодування допомоги на поховання гр.Сторожука В.А. необхідно зазначити, що відповідно до ч.8 ст.34 Закону у разі смерті потерпілого від нещасного випадку або професійного захворювання витрати на його поховання несе Фонд соціального страхування від нещасних випадків, згідно з порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України.

Порядок проведення втрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №826 від 11.07.2001 року, регулює питання проведення Фондом соціального страхування від нещасних випадків виплат страхувальнику або сім’ї застрахованого, чи іншій особі, яка здійснювала поховання потерпілого у разі його смерті від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Відповідно до п.1 Порядку проведення втрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання факт наявності нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання засвідчується документами, передбаченими Положенням про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1993 р. №623.

Факт наявності нещасного випадку підтверджений Акту про нещасний випадок форми Н-1 (а.с.60,61), що передбачений Положенням про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях, позивач здійснив виплату на підставі наявних у нього.

При цьому, п.3 Постанови, яким передбачено, що витрати на поховання проводяться Фондом у разі смерті, що сталась з працівником у лікарні або вдома, якщо її причини пов’язані з отриманням ним травм на виробництві, тобто встановлюють причинний зв’язок між смертю та отриманим каліцтвом, виключений на підставі Постанови Кабінету Міністрів №1112 від 25.08.2004 року.

За наведених обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.94, ч.1 ст.158, ст.ст.160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задоволити.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Костопільському районі (35000, м.Костопіль, вул.Б.Хмельницького, буд.15, код ЄДРПОУ 25930496, р/р 25930496 в УДК, МФО 833017) на користь Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі (35000, м.Костопіль, вул.Грушевського, 34а, код ЄДРПОУ 22553805, р/р256043104317 в Костопільському відділенні Ощадбанку, МФО 333368) виплачені за кошти Пенсійного фонду України суми пенсій та витрат на виплату і доставку гр. Варжелю П.Я., Суботу С.С., Мартинчуку М.І. за період з 01.03.2006 року по 30.06.2007 року та допомоги на поховання Сторожука В.А. за лютий 2007 року на загальну суму 7134 грн.49 коп..

Видати виконавчий лист після набрання постановою законної сили.

Сторона, яка не погоджується з постановою має право на апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу – згідно складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Мамченко Ю. А.

Повний текст постанови підписано "12" жовтня 2007 року.