Рішення № 108698036, 30.01.2023, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/7732/22

Провадження № 2/727/118/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2023 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді: Гавалешка П.С.,

при секретарі судового засідання: Рудій І.В.,

за участю представника позивача: Стороженка Ю.В.,

представника відповідачів: Шевченка М.М.,

розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Проспект», ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Макєєва Надія Василівна, про визнання недійсним договору купівлі-продажу,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла вищезазначена позовна заява, в обґрунтування якої зазначено, що між Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Проспект» та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого кооператив (продавець) передав за плату, а ОСОБА_1 (покупець) прийняла у власність нежитлове приміщення (торгове приміщення) № 168, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

На думку позивача, даний договір порушує його права та підлягає визнанню недійсним, так як ТОВ «Гіпербуд» на підставі договору оренди землі № 7800 від 04 травня 2012 року є орендарем земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .

29 серпня 2012 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області товариству видано дозвіл на виконання будівельних робіт № ЧВ11412152339 на будівництво на вказаній земельній ділянці будинку з вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями та паркінгом (І - черга будівництво торгового центру).

ТОВ «Гіпербуд» здійснило будівництво торгового центру та згідно звіту Приватної аудиторської фірми «Експрес-Аудит» сума витрат на нього позивача станом на 30 вересня 2016 року склала 47 663 752,69 грн.

По завершенню будівництва позивач звернувся до Інспекції державного архітектурно- будівельного контролю Чернівецької міської ради із заявою про прийняття закінченого будівництвом об`єкта в експлуатацію. Однак Інспекція у прийнятті в експлуатацію об`єкта відмовила з мотивуванням, що позивач надав недостовірні дані щодо земельної ділянки.

Рішенням Чернівецької міської ради від 28 липня 2016 року № 317 було припинено в односторонньому порядку договір оренди землі № 7800 від 04 травня 2012 року, укладений міською радою із ТОВ «Гіпербуд». Також між Чернівецькою міською радою та Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Проспект», було укладено договір оренди землі № 10303 від 24 жовтня 2016 року, за умовами якого міська рада передала кооперативу земельну ділянку за адресою: м. Чернівці, проспект Незалежності, 131.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 06 лютого 2017 року в справі № 926/4124/16, яке набрало законної сили, вищевказане рішення міської ради визнано недійсним та скасовано, а договір оренди землі № 10303 від 24 жовтня 2016 року, укладений між міською радою та Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Проспект», визнано недійсним.

Разом з тим, використовуючи договір оренди землі № 10303 від 24 жовтня 2016 року Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Проспект», в незаконний спосіб отримав сертифікат готовності на закінчений будівництвом об`єкт - «будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями та паркінгом за адресою: м. Чернівці, проспект Незалежності, 131 (І черга - будівництво торгового центру). Також, використовуючи договір оренди землі та сертифікат, Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Проспект», продав нежитлові приміщення в торговому центрі ряду юридичних та фізичних осіб, в тому числі й ОСОБА_1 .

Вищевказаний сертифікат скасований постановою Західного апеляційного господарського суду від 26 січня 2021 року у справі № 926/1574/18.

З наведеного вище, на думку позивача, вбачається, що замовником будівництва торгового центру по проспекту Незалежності, 131 є ТОВ «Гіпербуд», а не відповідач Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Проспект». Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Проспект», неправомірно набув статусу замовника будівництва та оформив право власності на торговий центр, в тому числі і на приміщення, яке є предметом оскаржуваного договору купівлі-продажу.

Оскільки, на думку позивача, Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Проспект», не був власником торгового центру та не мав права продажу нежитлових приміщень у ньому, оспорюваний договір не відповідає ст. 658 ЦК України і на підставі ст. 215 ЦК України підлягає визнанню недійсним.

На підставі вищезазначеного, позивач просить визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення (торгового приміщення) № 168, загальною площею 12,1 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , від 12 травня 2017 року, укладений між ОСОБА_2 та Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Проспект», посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Макеєвою Надією Василівною та зареєстрований в реєстрі за № 6825.

Представник позивача у судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримав із викладених в ній підстав. Просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі та визнати оспорюваний договір недійсним.

Представник відповідачів позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні. Надав до суду відзив, в якому вказує на те, що ТОВ «Гіпербуд» не є стороною оспорюваного договору, при цьому права та інтереси останнього нічим не порушені. Саме Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Проспект» станом на момент вчинення угоди був замовником будівництва та в подальшому мав право на відчуження майна, а тому доводи позивача є необґрунтованими та нічим не підтвердженими.

Суд, вислухавши учасників судового засідання, вивчивши матеріали цивільної справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що згідно договору оренди землі № 7800 від 04 травня 2012 року ТОВ «Гіпербуд» набуло право оренди на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 .

29 серпня 2012 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області ТОВ «Гіпербуд» було видано дозвіл на виконання будівельних робіт № ЧВ11412152339 на будівництво будинку з вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями та паркінгом (І - черга будівництво торгового центру).

Рішенням Чернівецької міської ради від 28 липня 2016 року № 317 даний договір оренди землі № 7800 від 04 травня 2012 року було припинено.

24 жовтня 2016 року між Чернівецькою міською радою та Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Проспект» було укладено договір оренди землі № 10303, за умовами якого міська рада передала кооперативу земельну ділянку за адресою: м. Чернівці, проспект Незалежності, 131.

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Проспект» 20 квітня 2017 року було набуто у власність нежитлове приміщення (торгове приміщення) № 168, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

12 травня 2017 року між Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Проспект» та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого кооператив (продавець) передав за плату, а ОСОБА_1 (покупець) прийняла у власність нежитлове приміщення (торгове приміщення) № НОМЕР_1 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому, ТОВ «Гіпербуд», не є стороною вищезазначеного договору купівлі-продажу нерухомого майна, однак оспорює його, вважаючи, що таким договором порушується право позивача, проте питання про віндикацію чи визнання права на такий об`єкт угоди перед судом, не ставить.

У відповідності до норм Цивільного кодексу України оспорюваними є правочини: що вчинені неповнолітньою особою за межами своєї цивільної дієздатності (стаття 222 ЦК України); що вчинені фізичною особою, що обмежена у дієздатності, без згоди піклувальник (стаття 223 ЦК України); що вчинені під впливом помилок (стаття 229 ЦК України); що вчинені під впливом тяжкої обставини (стаття 233 ЦК України); фіктивні (стаття 234 ЦК України); удавані (стаття 235 ЦК України).

Такі правочини не є недійсними за правилом, але допускається можливість визнання їх такими в судовому порядку на вимогу однієї зі сторін або заінтересованих осіб.

Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці.

Із доводів представника позивача не вбачається вищезазначених підстав для визнання недійсності правочину, що передбачена в Цивільному кодексі України.

ТОВ «Гіпербуд» не зазначає жодної з передбачених законом категорій підстав для оспорювання договору, передбаченого статтями 203, 215 ЦК України.

ТОВ «Гіпербуд» вказує на порушення його права на введення об`єкта будівництва в експлуатацію, проте не зазначає, в чому саме є труднощі у введенні об`єкта в експлуатацію, так як з наданої відповіді відмови Чернівецької міської ради, вбачається на недотриманням ТОВ «Гіпербуд» ряду вимог щодо оформлення здачі в експлуатацію.

Таким чином, залежності та причинного зв`язку недотримання вимог здачі в експлуатацію об`єкта не є причиною визнання недійсності договору купівлі продажу нерухомого майна в даній справі.

Насамперед, з`ясуванню підлягає, чи дійсно таким договором порушено право чи інтерес особи, яка збирається звертатись з позовом і чи буде такий спосіб захисту ефективним. Якщо особа звертається з позовом задля інших цілей, ніж захист порушеного права чи інтересу, зокрема для встановлення преюдиційних обставин або з метою ухилення від виконання зобов`язань, тощо, то у задоволенні позову може бути відмовлено.

До таких висновків прийшов у своїй постанові від 27 січня 2020 року у справі № 761/26815/17 Верховний Суд, зазначивши, що недійсність договору, як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.

Приватно-правовий інструментарій (зокрема, ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів) не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для невиконання публічних обов`язків, звільнення майна з під арешту в публічних відносинах або створення преюдиційного рішення суду для публічних відносин.

При цьому, спір про питання видачі сертифікату на право експлуатації об`єкта нерухомості чи питання дозвільної документації на забудову, якими позивач обґрунтовує позов, є виключно публічно-правовими, підтвердженням чого є юрисдикція, за якою такі спори були віднесені до публічно-правових, про що неодноразово зазначав Верховний Суд у своїй практиці.

У відповідності до висновків суддів у Постанові ОП КЦС ВС від 27 січня 2020 року у справі № 761/26815/17 (провадження № 61-16353сво18), недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.

Судом не вбачається, яке саме право намагається захистити позивач даним позовом, а мета, яку намагається позивач досягти, пред`являючи позов, це отримання в подальшому права на введення в експлуатацію об`єкта нерухомості, право власності в якому оскаржує, що по суті не може вважатись належним способом захисту права, у відповідності до практики Верховного Суду.

З урахуванням принципів цивільного права, зокрема, добросовісності, справедливості та розумності, сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності (Постанова КЦС ВС від 10 березня 2021 року у справі № 607/11746/17).

При цьому, судом встановлено, що в дозвільну документацію на будівництво спірного об`єкта було внесено зміни Чернівецькою міською радою та видано дозвіл на будівництво відповідного торгового центру, де знаходиться оспорюване приміщення, на Обслуговуючий кооператив Житлово -будівельний кооператив «Проспект», а тому доводи позову в цій частині неспроможні, як неспроможні і в частині підстав для недійсності правочину, адже питання що порушує позивач у позові стосуються прав корисутвання земельною ділянкою, питання дозвільної документації та питання введення об`єкта в експлуатацію, яке сторона позивача вважає порушенням їхніх прав.

Проте, у відповідності до наданих позивачем документів, вбачається, що договір оренди земельної ділянки ТОВ «Гіпербуд з Чернівецькою міською радою, закінчив свою дію в силу спливу строків оренди, та міською радою не продовжений.

ТОВ «Гіпербуд» вказує на неможливість ввести об`єкт в експлуатацію, проте не наводить доводів про усунення недоліків ним в акті введення об`єкта в експлуатацію.

Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив «Проспект» являлось власником спірного приміщення на момент продажу, мало право здійснювати реалізацію, що передбачалось відповідними записами в реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності.

Цивільним кодексом передбачено виникнення права власності на нерухоме майно з моменту його державної реєстрації. Такі вимоги було дотримано, а в подальшому надавалась оцінка таким діям (реєстраційним діям) судом адміністративної юрисдикції у справі щодо оспорювання скасування реєстраційних дій (в тому числі стосовно щодо приміщення, що є об`єктом купівлі-продажу та предметом спору в даній справі), справа №824/407/17-а.

Підсумовуючи вищезазначене, суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні всіх обставин справи та наданих в їх обґрунтування доказів, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у справі, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку вважає, що позов не підлягає задоволенню, так як позивачем за змістом заявлених вимог позову не доведено та в силу принципу змагальності сторін не спростовано обґрунтованості та законності позиції відповідачів.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно вимог ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Оскільки, в задоволенні позовних вимог слід відмовити, то судові витрати у даному випадку покладаються на позивача.

Керуючись ст. 16, 203, 215, 222, 223, 229, 234, 235 ЦК України, ст. 3, 12, 19, 42, 81, 89, 133, 141, 263, 265, 280-282 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Проспект», ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Макєєва Надія Василівна, про визнання недійсним договору купівлі-продажу - відмовити.

Ухвалу суду від 16.09.2022 року про забезпечення позову скасувати.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його складення та підписання до Чернівецького апеляційного суду. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 30 січня 2023 року.

Суддя П.С. Гавалешко