Ухвала суду № 108689967, 27.01.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/3022/23

Провадження № 1-кс/761/2192/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2023 року місто Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_4

захисників: ОСОБА_5 , ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №72022000400000012, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.10.2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Німецької Демократичної Республіки, громадянина України, не працюючого, не одруженого, маючого на утримані неповнолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України,

ВСТАНОВИВ

У провадження слідчого судді 26.01.2023 надійшло клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України ОСОБА_3 в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72022000400000012 від 21.10.2022 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Клопотання мотивоване тим, що Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені №72022000400000012 від 21.10.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212 КК України.

25.01.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Підозра ОСОБА_4 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у справі доказами, а саме даними: декларацією акцизного податку ПАТ «УКРТАТНАФТА» за січень 2022 року; витягом з особової картки платника податку (КОР) ПАТ «УКРТАТНАФТА»; даними по залишкам на рахунках ПАТ «УКРТАТНАФТА»; інформаційною довідкою за результатами аналізу нарахування та сплати акцизного податку за декларацією з акцизного податку за 2022 рік ПАТ «УКРТАТНАФТА»; висновком судової економічної експертизи від 16.01.2023 № 19; наказом ПАТ «УКРТАТНАФТА» від 27.09.2019 № 4/2121 відповідно до якого на заступника Голови Правління з персоналу та соціальної сфери ОСОБА_4 покладено обов`язки Першого заступника Голови Правління ПАТ «УКРТАТНАФТА»; положенням про Першого заступника Голови Правління ПАТ «УКРТАТНАФТА»; статутом ПАТ «УКРТАТНАФТА»; наказом щодо права підпису розрахунково-грошових документів; картками з банківських установ із зразками підписів;та іншими матеріалами.

Метою застосування запобіжного заходу відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати документи, речі, які істотно мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, перешкоджати провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

На думку прокурора викладене свідчить про те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, встановленим органом досудового розслідування.

Так, підставою застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити зазначені вище дії.

Прокурор в судовому засіданні, підтримав клопотання, з мотивів у ньому наведених та просив задовольнити його. При визначені розміру застави просив врахувати розмір завданих збитків та тяжкі наслідки, які настали внаслідок дій підозрюваного.

Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні, заперечував щодо задоволення клопотання, зазначивши на необґрунтованість підозри в даному кримінальному провадженні,також в клопотанні про обрання міри запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою відсутня аргументація наявності ризиків передбачених ст. 177 КПК України. Крім того, підозрюваний ОСОБА_4 має незадовільний стан здоров`я, що підтверджує медична довідка від 23.12.2022 року.

Захисник ОСОБА_7 в судовому засіданні, заперечував щодо задоволення клопотання, зазначивши про те, наведені ризики прокурором, нічим не підтвердженні, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 застосувати не можливо оскільки КПК не передбачає застосування вказаного запобіжного заходу при пред`явлені підозри за ст. 212 КК України.

Підозрюваний ОСОБА_4 , в судовому засіданні, заперечував щодо задоволення клопотання, надавши суду пояснення про те, що наміру порушувати права та обов`язки як підозрюваної особи він не має, крім того його підприємство завжди сплачувало податки у визначений термін, однак у зв`язку військовою агресією росії проти України з`явилися ускладнення, які не залежали від його волі. Крім того, протягом двох перших місяців війни в Україні було тільки томливо «УКРТАТНАФТА». Між тим, на рахунках підприємства завжди знаходились кошти, а тому податкова могла списати їх самостійно, оскільки заборгованість дійсно існувала.

Вивчивши клопотання, додатки до нього, заслухавши прокурорів, захисника та підозрюваного, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Згідно положень, ч. 4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст.177 КПК, і на які вказує прокурор, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 ч.1 ст.194 КПК, слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 цієї статті.

Згідно із ч. 1 ст. 177 КПК України, метою для застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 2 статті 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів, про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини та утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього кодексу.

Як убачається із матеріалів клопотання у провадженні Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені №72022000400000012 від 21.10.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212 КК України, в межах якого 25.01.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.. 3 ст. 212 КК України про що свідчать дані, які містяться у протоколах слідчих дій копії яких долучені до клопотання.

Аналізуючи надані слідчому судді для вивчення копії матеріалів кримінального провадження на обґрунтування підозри повідомленої ОСОБА_4 в обсязі долученому до клопотання, а саме дані, які містяться в процесуальних документах та протоколах слідчих дій, слідчий суддя вважає, що у даному випадку можна дійти висновку про причетність, останнього до вчинення протиправних дій, відповідальність за які, передбачена законом про кримінальну відповідальність, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, а тому слідчий суддя не бачить у висновках прокурора про обґрунтованість підозри, чогось очевидно довільного чи необґрунтованого, що виправдовує продовження досудового розслідування та застосування заходів забезпечення.

Виходячи з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти й інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Разом із цим, слід зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

А тому, беручи до уваги наведе вище, слідчий суддя вважає, що характер інкримінованих діянь їх тяжкість, а також завдані збитки виправдовує необхідність здійснення подальшого розслідування даного кримінального провадження та застосування заходів забезпечення.

Слідчий суддя, звертає увагу що надана стороною захисту рецензія на висновок експерта від 06.01.2023 року яка була здійснена в межах кримінального провадження №72022000400000012 не спростовують наявність встановлених, на даному етапі досудового розслідування фактів.

При цьому доводи захисту про необґрунтованість та необ`єктивність висновку не заслуговують на увагу, з огляду, на те, що слідчий суддя на цій стадії не оцінює докази, як це має робити суд під час розгляду кримінального провадження по суті.

Між тим, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений не виконав обов`язки, покладені на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує. Так, санкція ч. 3 ст. 212 КК України передбачає собою покарання у вигляді штрафу від п`ятнадцяти тисяч до двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, крім того, у наданих суду матеріалах клопотання, в межах кримінального провадження № 72022000400000012, відсутні відомості про застосування іншого запобіжного заходу та невиконання обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 при його застосуванні, а тому підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відсутні.

Між тим, відповідно до ст. 178 КПК України слідчим суддею враховується вагомість наявних доказів про причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, в якому він підозрюється, його вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, а саме, наявність на утриманні малолітньої дитини, матеріальний стан, а також наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Суд, враховуючи можливість настання ризиків, зазначених у клопотанні, а саме: можливість підозрюваного уникнути від слідства та суду; перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні; сховати або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Разом із тим, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, наслідки що настали, ступінь очевидності причетності ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, вважаю, що у даному випадку підлягає застосуванню останнього, запобіжний захід у вигляді застави із визначенням її розміру, який перевищує 80 розмірів прожиткового мінімуму працездатних осіб, що передбачено для тяжких кримінальних правопорушень.

Застосовуючи такий вид міри запобіжного заходу, виходжу з необхідності уникнення ризиків, визначених ст.177 КПК України на які послався слідчий у клопотанні, а прокурор під час судового засідання

З`ясовуючи питання щодо наявності ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 на які послався прокурор під час судового засідання, слідчий суддя враховує, те, що ризиком є подія або дія, яка може настати або вчинитися з високим ступенем ймовірності, вірогідність, яких має оцінюватись у сукупністю з обґрунтованістю підозри та вагомістю доказів на її підтвердження, мірою покарання, яка загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у вчиненні інкримінованого діяння.

Слідчий суддя вважає, що матеріалами клопотання доведено ризик можливої неналежної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 пов`язаної з ухиленням від явок до органу досудового розслідування для участі у слідчих та процесуальних діях, незаконного впливу свідків у цьому кримінальному провадженні; знищення документів, які можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється.

Ризик передбачений п.2 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що суд сприймає всі докази безпосередньо та може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання та не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. А тому при застосуванні до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу не можна буде запобігти ризику його впливу на потерпілих та свідків, тощо, з метою зміни ними своїх показань наданих слідчому під час досудового розслідування.

Цілком ймовірним на переконання слідчого судді є ризик - знищення документів та вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки на даний час досудове розслідування триває, не встановлені всі обставини вчинення кримінального правопорушення, що не виключає можливості вчинення аналогічних дій.

Разом із тим, слідчий суддя вважає, не доведеним існування ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки такий ризик не конкретизовано у клопотанні.

Отже, беручи до уваги обставини кримінального провадження, сімейний та майновий стан підозрюваного,який має високий рівень доходу, наявність нерухомості у власності, інші дані про його особу, а також те, що внаслідок вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 ККУкраїни було завдано матеріальних збитків на загальну суму 605 923 270, 18 гривень, та на даний час невстановлені всі обставини вчинення кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що у сукупності слідчим суддею визнається, як виключні випадки, які викликають необхідність визначення розміру застави підозрюваному ОСОБА_4 , який зможе забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КК України у випадку внесення застави, що значно перевищує 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи вище викладене, на думку слідчого судді, в даному конкретному випадку необхідно визначити заставу в розмірі 74 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 199 958 000 (сто дев`яносто дев`ять мільйонів дев`ятсот п`ятдесят вісім тисяч), з метою гарантування виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків, передбачених кримінальним процесуальним законом та запобігання існуючим ризикам.

Також, у разі внесення застави, для запобігання встановлених судом ризикам, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України слід покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 206, 309 КПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити прокурору першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №72022000400000012, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.10.2022 у клопотанні про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - запобіжний захід у вигляді застави.

Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу в розмірі 74 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 199 958 000 (сто дев`яносто дев`ять мільйонів дев`ятсот п`ятдесят вісім тисяч) гривень у національній грошовій одиниці, яка можу бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ р/р UA 128201720355259002001012089;Призначення платежу: застава за ОСОБА_4 згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 27.01.2023 року по справі 761/3022/23, провадження 1-кс/761/2192/2023, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу), згідно квитанції від ... (дата та № квитанції).

Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_4 не пізніше п`яти днів з дня застосування запобіжного заходу забезпечити внесення ним або іншою фізичною чи юридичною особою коштів у розмірі визначеному судом на депозитний рахунок суду та надати слідчому та/або прокурору оригінал документу з відміткою банку, що це підтверджує. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.

На підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, до прокурора, слідчого судді та в суд, а в разі неможливості з`явитися з поважних причин заздалегідь про це повідомляти посадовій особі чи органу, який здійснив виклик;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та засобів зв`язку;

- не відлучатися за межі місця проживання без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- утриматись від позапроцесуального спілкування з особами, що перебувають у статусі підозрюваних, свідків в межах даного кримінального провадження;

- здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, або інші документи, що дають право на виїзд з України або на в`їзд в Україну;

Визначити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , ухвалою слідчого судді обов`язків по 25 березня 2023 року включно, роз`яснивши наслідки невиконання запобіжного заходу та покладених на нього обов`язків.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець, зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, та у разі невиконання обов`язків, а також у випадку коли підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або порушив інші покладені на нього обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Контроль за виконанням ухвали покладається на слідчого та прокурора.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1