Рішення № 108684642, 30.01.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.01.2023Справа № 910/10629/22

Суддя Господарського суду міста Києва Босий В.П., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Комунального підприємства «Комплекс з вивозу побутових відходів»

до Приватного підприємства «Єврохім Одеса»

про стягнення 191 304,80 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Комплекс з вивозу побутових відходів» (надалі - КП «Комплекс з вивозу побутових відходів») звернувся до Приватного підприємства «Єврохім Одеса» (надалі - ПП «Єврохім Одеса») про стягнення 191 304,80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання за договором про надання послуг з поводження з побутовими відходами №2515 від 15.05.2020, у зв`язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості у розмірі 132 188,27 грн., а також заявляє про стягнення з відповідача пені у розмірі 11 500,38 грн. та інфляційних у розмірі 47 616,15 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін, у зв`язку з малозначністю справи.

Зазначена ухвала вручена ПП «Єврохім Одеса» 04.11.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105493051926, проте відзив на позовну заяву відповідачем не подано.

19.12.2022 до Господарського суду міста Києва від ПП «Єврохім Одеса» надійшло повідомлення про відсутність матеріалів у електронній справі, в якому відповідач стверджує про те, що екземпляр позову з додатками не отримував, в електронній справі текст позову також відсутній, у зв`язку з чим просив строк для подання відзиву на позов рахувати з дня надсилання тексту позову або з дня додавання позову до електронної справи.

Суд відзначає, що відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів, неподання таких доказів є підставою для залишення позовної заяви без руху.

В даному випадку, до позовної зави позивачем додано накладну та опис вкладення у цінний лист №6114004461409, з яких вбачається направлення копії позовної заяви з доданими до неї документами на адресу місцезнаходження ПП «Єврохім Одеса».

При цьому, вказане відправлення було направлено за офіційною адресою місцезнаходження відповідача, яка міститься у ЄДР, та надавалась у ЄДР самим відповідачем, а відтак, неотримання відповідачем поштового відправлення за вказаною ним самим адресою є свідомим діянням (бездіяльністю) самого відповідача, тому всі несприятливі наслідки такого неотримання покладаються на нього самого.

Також, дана позовна заява була подана позивачем в паперовому вигляді, а враховуючи відсутність у суду технічної можливості переводу її в електронну, то відповідно і розгляд здійснюється саме в паперовому вигляді.

Разом з тим, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень, проте відповідач до суду із заявами про ознайомлення з матеріалами справи не звертався, своїм правом не скористався.

10.01.2023 до Господарського суду міста Києва від ПП «Єврохім Одеса» надійшли додаткові пояснення у справі, відповідно до яких відповідач звертає увагу на відсутність первинних бухгалтерських документів господарських операцій стосовно наданих на підставі Договору послуг, що є підставою для відображення їх в бухгалтерському обліку та відповідно може бути підставою для оплати таких послуг.

Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

15.05.2020 між КП «Комплекс з вивозу побутових відходів» (виконавець) та ПП «Єврохім Одеса» (споживач) укладено договір про надання послуг з поводження з побутовими відходами №2515 (далі - «Договір»), відповідно до п. 1 якого виконавець зобов`язується згідно з графіком понеділок, вівторок, середа, четвер, п`ятниця, субота, неділя, при відмін графіка за заявкою або кожного ____ та____ числа місяця надавати послуги з поводження з побутовими відходами (вивезення, перевезення, захоронення) на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради №940 від 28.12.2011 «Про визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів в місті Харкові» та відповідно до Правил благоустрою території м. Харкова, затверджених рішенням 11 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 16.11.2011 №504/11 зі змінами та доповненнями, розроблених з урахуванням Схеми санітарної очистки м. Харкова, затвердженої рішенням 18 сесії Харківської міської ради 24 скликання від 24.12.2003 №284/03 зі змінами та доповненнями, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором.

Пунктом 4 Договору передбачено, що для вивезення твердих відходів за контейнерною схемою використовуються технічно справні 9 контейнерів місткістю 0,75 куб. метрів, що належать споживачу у тому числі для роздільного збирання. Виконавець вивозить тверді відходи за контейнерною схемою з 7-00 до 23-00 години. Передача небезпечних відходів у складі побутових відходів відповідно до вимог санітарного законодавства спеціалізованим підприємствам, що одержали ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами.

Згідно з рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 12.12.2018 №918 тариф на вивезення 1 м3 твердих побутових відходів становить: 168,50 грн., у тому числі ПДВ - 28,08 грн. (п. 13 Договору).

Згідно з п. 20 Договору споживач зобов`язаний на умовах попередньої оплати сплачувати послуги виконавця. Платежі вносяться за один місяць у розмірі 20 725,50 грн. з урахуванням ПДВ. Виконана послуга щомісячно оформлюється актом здачі-приймання робіт (надання послуг).

Відповідно до п. 28 Договору договір діє з 15.05.2020 до 15.05.2021. І набирає чинності з дня його укладення.

Пунктом 29 Договору визначено, що договір вважається таким, що продовжений на черговий однорічний строк, якщо за місяць до закінчення строку його дії одна із сторін не заявила про відмову від договору або про його перегляд.

За твердженням позивача, на виконання умов Договору, за період з травня 2020 року по квітень 2021 року, КП «Комплекс з вивозу побутових відходів» було надано ПП «Єврохім Одеса» послуги з вивезення побутових відходів на загальну суму 160 369,90 грн., проте сплачено лише 28 181,63 грн.

Спір у справі виник у зв`язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов`язання з оплати наданих на підставі Договору послуг, у зв`язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості у розмірі 132 188,27 грн.

Укладені між сторонами Договір є договором надання послуг, а тому права та обов`язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За твердженням позивача, на виконання умов Договору, за період з травня 2020 року по квітень 2021 року, КП «Комплекс з вивозу побутових відходів» було надано ПП «Єврохім Одеса» послуги з вивезення побутових відходів на загальну суму 160 369,90 грн., проте сплачено лише 28 181,63 грн.

На підтвердження надання вказаних послуг позивачем надано акти наданих послуг за травень 2020 року від 31.05.2020, червень 2020 року від 30.06.2020, липень 2020 року від 31.07.2020, серпень 2020 року від 31.08.2020, вересень 2020 року від 30.09.2020, жовтень 2020 року від 31.10.2020, листопад 2020 року від 30.05.2020, грудень 2020 року від 31.12.2020, січень 2021 року від 31.01.2021, лютий 2021 року від 28.02.2021, березень 2021 року від 31.03.2021 та квітень 2021 від 30.04.2021, проте такі акти не підписані з боку відповідача.

В той же час, положення підпункту 13 пункту 9 Договору передбачають, що після закінчення звітного періоду впродовж 5-ти робочих днів споживач повинен отримати у виконавця акт здачі-прийняття робіт (виконаних робіт) та оформити його належним чином відповідно до діючого законодавства України, і впродовж 3-х робочих днів з моменту отримання акту зобов`язаний повернути в адрес виконавця підписаний акт, або мотивовану відмову.

Отже, саме відповідач взяв на себе зобов`язання отримати у позивача акти наданих послуг, проте в матеріалах справи відсутні будь-які докази в підтвердження звернення відповідача до позивача із вимогою отримання актів наданих послуг, як і відсутні мотивовані відмови від їх підписання.

Більш того, в матеріалах справи не міститься звернень відповідача до позивача із претензіями щодо якості наданих на підставі Договору послуг.

Таким чином, твердження відповідача про відсутність підстав для оплати з огляду на відсутність первинних бухгалтерських документів не приймається судом до уваги, відповідачем не спростовано факту надання позивачем послуг на підставі Договору та не надано доказів виконання ПП «Єврохім Одеса» зобов`язання що пов`язані, зокрема, із порядком оформлення первинних бухгалтерських документів.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 20 Договору, у відповідача наявна заборгованість з оплати наданих послуг у загальному розмірі 132 188,27 грн., а строк виконання такого грошового зобов`язання на момент подачі позову до суду настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Як унормовано приписами частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Згідно з приписами частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання по сплаті на користь позивача 132 188,27 грн. за отримані на підставі Договору послуги. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, не наведено.

Таким чином, позовні вимоги КП «Комплекс з вивозу побутових відходів» про стягнення з ПП «Єврохім Одеса» заборгованості у розмірі 132 188,27 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 11 500,38 грн. та інфляційних у розмірі 47 616,15 грн. за прострочення виконання грошового зобов`язання за загальний період з 15.05.2020 до 31.08.2022.

Судом встановлено, що відповідач у встановлені Договором строки свого обов`язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойка - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 23 Договору за несвоєчасне внесення плати за послуги споживач сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,01 відсотка суми простроченого платежу, яка нараховується за кожен день прострочення. При цьому загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Перевіривши наданий розрахунок, судом встановлено що позивачем здійснено розрахунок на суму заборгованості у періоди в які її ще не існувало, зокрема, нарахування пені здійснюється за період прострочення з 15.05.2020 до 01.10.2020 на суму заборгованості у розмірі 132 188,27 грн., проте навіть станом на 01.10.2020, за розрахунком самого позивача, заборгованість становила лише 61 291,89 грн., що безумовно призвело до необґрунтованого збільшення розміру пені.

Здійснивши власний розрахунок, з урахуванням заявленого позивачем періоду прострочення, суд вважає правомірним та обґрунтованим стягнення з відповідача пені у розмірі 528,12 грн.

Згідно із ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявляє про стягнення з відповідача інфляційних у розмірі 47 619,15 грн., нарахованих за період з травня 2020 року по серпень 2022 року на суму заборгованості у розмірі 132 188,27 грн., що не є правомірним та обґрунтованим оскільки зазначена сума заборгованості, за розрахунком самого позивача, виникла лише у квітні 2021 року.

Здійснивши власний розрахунок, суд вважає за можливе стягнути з відповідача інфляційні у розмірі 43 243,92 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з ПП «Єврохім Одеса» на користь КП «Комплекс з вивозу побутових відходів» заборгованості у розмірі 132 188,27 грн., пені у розмірі 528,12 грн. та інфляційних у розмірі 43 243,92 грн. В іншій частині позовних вимог (пеня у розмірі 10 972,26 грн. та інфляційні у розмірі 4 375,23 грн.) необхідно відмовити з викладених обставин.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального підприємства «Комплекс з вивозу побутових відходів» задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Єврохім Одеса» (01133, м. Київ, вул. Коновальця Євгена, будинок 31; ідентифікаційний код 41947764) на користь Комунального підприємства «Комплекс з вивозу побутових відходів» (61140, м. Харків, провулок Золотий, будинок 4 ідентифікаційний код 33290649) заборгованість у розмірі 132 188 (сто тридцять дві тисячі сто вісімдесят вісім) грн. 27 коп., пеню у розмірі 528 (п`ятсот двадцять вісім) грн. 12 коп., інфляційні у розмірі 43 243 (сорок три тисячі двісті сорок три) грн. 92 коп. та судовий збір у розмірі 2 639 (дві тисячі шістсот тридцять дев`ять) грн. 40 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.П. Босий