Ухвала суду № 108682212, 30.01.2023, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/1153/23

Провадження № 1-кс/592/580/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2023 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:

головуючого слідчого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми клопотання слідчого Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Окружної прокуратури м. Суми ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12022200480002077, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.10.2022 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Суми , українця, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, працездатного, який не працює та не навчається, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , раніше судимого,

підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора Окружної прокуратури м. Суми ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_6 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

встановив:

Слідчий своє клопотання погоджене з прокурором мотивує тим, що у період дії воєнного стану на території України, який введено терміном на 30 діб до 26.03.2022 Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ «Про введення воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану терміном на 30 діб до 25.04.2022 Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ «Про продовження строку дії воєнного стану», продовжено строк дії воєнного стану терміном на 30 діб до 25.05.2022 Законом України від 21.04.2022 № 2212-ІХ «Про продовження строку дії воєнного стану», продовжено строку дії воєнного стану терміном на 90 діб до 25.08.2022 Законом України від 22.05.2022 №2263-ІХ «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану терміном на 90 діб до 25.11.2022 Законом України від 15.08.2022 №2500-ІХ «Про продовження строку дії воєнного стану», продовжено строк дії воєнного стану терміном на 90 діб до 19.02.2023 Законом України від 18.11.2022 №2738-ІХ «Про продовження строку дії воєнного стану», а саме 13.09.2022 року близько 13.40 год., ОСОБА_7 перебував в магазині «Тростянецькі ковбаси» розташованого за адресою м. Суми, вул. Засумська, 5 та у нього виник умисел на таємне викрадення мобільного телефону, що знаходився у вказаному магазині.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи їх настання, діючи таємно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів та мети, ОСОБА_7 , перебуваючи в магазині «Тростянецькі ковбаси» розташованого за адресою м. Суми, вул. Засумська, 5, впевнившись у тому, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає та не завадить у вчиненні крадіжки, взяв з прилавку мобільний телефон Xiaomi Redmi Note 8 з ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_8 , вартістю, відповідно висновку товарознавчої експертизи від 17.10.2022 № СЕ-19/119-22/12206-ТВ становить 3500грн.

Після чого залишив приміщення магазину непоміченим. З викраденим чужим майном ОСОБА_7 із місця скоєння правопорушення зник та розпорядилася ним за власним розсудом.

На підставі викладеного ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється в тому, що своїми умисними протиправними діями, які виразилися у таємному, під час дії воєнного стану, з корисливих мотивів викраденні чужого майна, належного ОСОБА_8 , вартістю, відповідно висновку товарознавчої експертизи від 17.10.2022 № СЕ-19/119-22/12206-ТВ становить 3500грн., вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжку), кваліфікуючими ознаками якої є «вчинена в умовах воєнного стану», «вчинена повторно».

Крім того, 11.09.2022 року близько 11.00 год., ОСОБА_7 перебував в магазині «Микс» розташованого за адресою м. Суми, вул. Інтернаціоналістів,18 та у нього виник умисел на таємне викрадення мобільного телефону, що знаходився у вказаному магазині.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи їх настання, діючи таємно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів та мети, ОСОБА_7 , перебуваючи в магазині «Микс» розташованого за адресою м. Суми, вул. Інтернаціоналістів,18, впевнившись у тому, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає та не завадить у вчиненні крадіжки, взяв з прилавку мобільний телефон Huawei Y6 з ІМЕІ1: НОМЕР_3 , ІМЕІ2: НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_9 , вартістю, відповідно висновку товарознавчої експертизи від 22.11.2022 № СЕ-19/119-22/13749-ТВ становить 2000грн.

Після чого залишив приміщення магазину непоміченим. З викраденим чужим майном ОСОБА_7 із місця скоєння правопорушення зник та розпорядилася ним за власним розсудом.

На підставі викладеного ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється в тому, що своїми умисними протиправними діями, які виразилися у таємному, під час дії воєнного стану, з корисливих мотивів викраденні чужого майна, належного ОСОБА_9 , вартістю, відповідно висновку товарознавчої експертизи від 22.11.2022 № СЕ-19/119-22/13749-ТВ становить 2000грн., вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжку), кваліфікуючими ознаками якої є «вчинена в умовах воєнного стану», «вчинена повторно».

Крім того, 22.09.2022 року близько 18.00 год., ОСОБА_7 перебував поблизу магазину «АТБ» розташованого за адресою м. Суми, вул. Петропавлівська,70 та у нього виник умисел на таємне викрадення мобільного телефону, що знаходився в кармані потерпілого.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи їх настання, діючи таємно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів та мети, ОСОБА_7 , поблизу магазину «АТБ» розташованого за адресою м. Суми, вул. Петропавлівська,70 впевнившись у тому, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає та не завадить у вчиненні крадіжки, витягнув з карману куртки мобільний телефон Motorolla XT2097-13 E7i з ІМЕІ1: НОМЕР_5 , ІМЕІ2: НОМЕР_6 , що належить ОСОБА_10 , вартістю, відповідно висновку товарознавчої експертизи від 09.01.2023 № СЕ-19/119-23/180-ТВ становить 4316грн.

З викраденим чужим майном ОСОБА_7 із місця скоєння правопорушення зник та розпорядилася ним за власним розсудом.

На підставі викладеного ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється в тому, що своїми умисними протиправними діями, які виразилися у таємному, під час дії воєнного стану, з корисливих мотивів викраденні чужого майна, належного ОСОБА_10 , вартістю, відповідно висновку товарознавчої експертизи від 09.01.2023 № СЕ-19/119-23/180-ТВ становить 4316 грн., вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжку), кваліфікуючими ознаками якої є «вчинена в умовах воєнного стану», «вчинена повторно».

Крім того, 07.10.2022, ОСОБА_7 перебував в магазині «Trofey» розташованого за адресою м. Суми, пр. М.Лушпи,5 та у нього виник умисел на таємне викрадення рибальського спорядження, що знаходилось у вказаному магазині.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи їх настання, діючи таємно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів та мети, ОСОБА_7 , перебуваючи в магазині «Trofey.ua» розташованого за адресою м. Суми, пр. М.Лушпи,5, впевнившись у тому, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає та не завадить у вчиненні крадіжки, взяв з прилавку котушку для риболовлі «13 Fishing Source K 3000 4+1bb» та котушку для риболовлі «13 Fishing Source Х 3000 4+1bb», що належать ОСОБА_11 , вартістю, відповідно висновку товарознавчої експертизи від 23.12.2022 № СЕ-19/119-22/14797-ТВ становить 2929грн.

Після чого залишив приміщення магазину, не сплативши за товар. З викраденим чужим майном ОСОБА_7 із місця скоєння правопорушення зник та розпорядилася ним за власним розсудом.

На підставі викладеного ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється в тому, що своїми умисними протиправними діями, які виразилися у таємному, під час дії воєнного стану, з корисливих мотивів викраденні чужого майна, належного ОСОБА_11 , вартістю, відповідно висновку товарознавчої експертизи від 23.12.2022 № СЕ-19/119-22/14797-ТВ становить 2929грн., вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжку), кваліфікуючими ознаками якої є «вчинена в умовах воєнного стану», «вчинена повторно».

Крім того, 18.10.2022, ОСОБА_7 перебував біля кіоску з продажу хлібобулочних виробів розташованого поблизу будинку АДРЕСА_3 та у нього виник умисел на таємне викрадення мобільного телефону, що знаходилось у вказаному магазині.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи їх настання, діючи таємно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів та мети, ОСОБА_7 , перебуваючи біля кіоску з продажу хлібобулочних виробів розташованого поблизу будинку АДРЕСА_3 , впевнившись у тому, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає та не завадить у вчиненні крадіжки, взяв з прилавку мобільний телефон Vivo Y19 з ІМЕІ1: НОМЕР_7 , ІМЕІ2: НОМЕР_8 , що належать ОСОБА_12 , вартістю, відповідно висновку товарознавчої експертизи від 09.01.2023 № СЕ-19/119-23/175-ТВ становить 2667грн.

З викраденим чужим майном ОСОБА_7 із місця скоєння правопорушення зник та розпорядилася ним за власним розсудом.

На підставі викладеного ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється в тому, що своїми умисними протиправними діями, які виразилися у таємному, під час дії воєнного стану, з корисливих мотивів викраденні чужого майна, належного ОСОБА_12 , вартістю, відповідно висновку товарознавчої експертизи від 09.01.2023 № СЕ-19/119-23/175-ТВ становить 2667грн., вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжку), кваліфікуючими ознаками якої є «вчинена в умовах воєнного стану», «вчинена повторно».

Крім того, в період часу з 04.01.2023 по 06.01.2023, ОСОБА_7 перебував в магазині «Техносток» розташованого за адресою м. Суми, вул. Соборна, 43 та у нього виник умисел на таємне викрадення перфаратору, що знаходилось у вказаному магазині.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи їх настання, діючи таємно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів та мети, ОСОБА_7 , перебуваючи в магазині «Техносток» розташованого за адресою м. Суми, вул. Соборна, 43, впевнившись у тому, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає та не завадить у вчиненні крадіжки, взяв з прилавку перфаратор «Дніпро-М» RH 120MB , що належить ОСОБА_13 , вартістю, відповідно висновку товарознавчої експертизи від 16.01.2023 № СЕ-19/119-23/379-ТВ становить 2795грн.

Після чого залишив приміщення магазину, не сплативши за товар. З викраденим чужим майном ОСОБА_7 із місця скоєння правопорушення зник та розпорядилася ним за власним розсудом.

На підставі викладеного ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється в тому, що своїми умисними протиправними діями, які виразилися у таємному, під час дії воєнного стану, з корисливих мотивів викраденні чужого майна, належного ОСОБА_13 , вартістю, відповідно висновку товарознавчої експертизи від 16.01.2023 № СЕ-19/119-23/379-ТВ становить 2795 грн., вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжку), кваліфікуючими ознаками якої є «вчинена в умовах воєнного стану», «вчинена повторно».

30.01.2023 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженецю м. Суми , українцю, громадянину України, із середньою освітою, не одруженому, працездатному, який не працює та не навчається, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , фактично проживає за адресою АДРЕСА_5 ,раніше судимому, повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.

Посилається на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, вважає що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти наявним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 клопотання підтримав з наведених у ньому підстав і просив задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_7 проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував, зазначивши, що він не заперечує свою причетність до вчинення інкримінованих злочинів. Просив застосувати до нього запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Адвокат ОСОБА_6 заперечувала проти задоволення клопотання, просила застосувати більш м`який запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Заслухавши сторони кримінального провадження, та перевіривши надані докази, приходжу до наступних висновків. Слідчим суддею встановлені такі обставини.

Сумським РУП ГУНП в Сумській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022200480002077, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.10.2022 за ч.4 ст. 185 КК України.

30.01.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. В порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_7 затриманий не був.

У відповідності з вимогами ч.ч.1 і 2 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно ч.1 ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зав`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри слідчий суддя зазначає наступне.

Так, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Чеботарь проти Молдови» зазначив: п.48. Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності зі ст.5 §1 (с), поліція не зобов`язана мати у своєму розпоряджені докази, достатніми для пред`явлення обвинувачення, не в момент арешту, не під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були в кінцевому рахунку пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа предстала перед судом. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозри, які були підставою для затримання. Слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів або інформації, які могли б впевнити об`єктивного спостерігача, що особа можливо, вчинила злочин.

Питання кваліфікації дій особи вирішується безпосередньо при розгляді матеріалів кримінального провадження по суті, тобто після спрямування обвинувального акту до суду, а не на стадії досудового розслідування.

Слідчим суддею встановлено, що надані стороною кримінального провадження з боку обвинувачення докази вказують на наявність фактів, які у своїй сукупності свідчать про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення у якому останньому повідомлено про підозру, зокрема підтверджуються:

1)протоколами допиту потерпілих;

2)протоколами допиту свідків;

3)протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками.

4)іншими матеріалами досудового розслідування в їх сукупності.

Аналіз наданих стороною обвинувачення доказів свідчить про те, що вони об`єктивно зв`язують підозрюваного з злочинами, а тому слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що пред`явлена ОСОБА_5 підозра на даному етапі досудового слідства є обґрунтованою, що також узгоджується з вимогами Європейського суду з прав людини, зокрема позицією висловленою у пункті 175 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява N 42310/04) від 21.04.2011 р.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам визначеним у п. п. 1 - 5 ч. 1 вказаної норми права.

Злочин, у якому підозрюється ОСОБА_7 , передбачений ч. 4 ст. 185 КК України відноситься до тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років.

Оцінюючи сукупність обставини, які визначені ст. 178 КПК України, судом враховується: тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 , дані про особу підозрюваного та його репутацію, який офіційно не працює, є раніше судимою особою за корисливі злочини, має діагностоване захворювання з яким перебуває на обліку, після звільнення з місць позбавлення волі перебуває під адміністративним наглядом.

Наявність вищевикладених обставин, тяжкість можливого покарання за вчинене, в даному випадку, не є безумовною підставою для застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу.

Доведені прокурором обставини свідчать про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_7 може вчинити інше кримінальне правопорушення, на думку слідчого судді, даний ризик є цілком виправданим, оскільки ОСОБА_7 не має постійного джерела прибутку, після звільнення з місць позбавлення волі знову потрапив в поле зору правоохоронних органів та обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжких злочинів.

Суд вважає необґрунтованими та не доведеними доводи сторони обвинувачення про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

При обгрунтуванні ризику втечі є неприпустимим посилання лише на тяжкість злочину та суворість можливого покарання. ЄСПЛ наголошує на тому, що цеи? ризик потрібно визначати з урахуванням низки інших релевантних факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити і?і? настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою. При цьому треба враховувати характер підозрюваного (обвинуваченого), и?ого моральні якості, професію, місце проживання, маи?новии? стан, сімеи?ні зв`язки, зв`язки з державою, у якіи? він зазнає кримінального переслідування, и?ого міжнародні контакти (рішення у справах «Летелье проти Франціі?» від 26 червня 1991 р., «Томазі проти Франціі?» від 27 серпня 1992 р., «В. проти Швеи?царіі?» від 26 січня 1993 р., «Мансур проти Туреччини» від 8 червня 1995 р.,«Іліи?ков проти Болгаріі?» 26 липня 2001 р., «Шишков проти Болгаріі?» від 9 січня 2003 р., «Долгова проти Росіі?» від 2 березня 2006 р., «Мамедова проти Росіі?» від 1 липня 2006 р., «Єлоєв проти Украі?ни» від 6 листопада 2008 р., «Свершов проти Украі?ни» від 27 листопада 2008 р., «Москаленко проти Украі?ни» від 20 травня 2010 р., «Хаи?редінов проти Украі?ни» від 14 жовтня 2010 р., «Прокопенко проти Украі?ни» від 20 січня 2011 р., «Ідалов проти Росіі?» від 22 травня 2012 р., «Таран проти Украі?ни» від 17 жовтня 2013 р.).

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеного ризику.

Оцінюючи сукупність встановлених обставин, які визначені ст. 178 КПК України, останні свідчать, що прокурором не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти наявному ризику, передбаченому статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 ч. 1 цієї статті (тобто, наявність обґрунтованої підозри, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України), але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 ч. 1 цієї статті (тобто, недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні), слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений в клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені ч. 5 цієї статті, необхідність покладання яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Слідчий суддя вважає за необхідне в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 відмовити, у зв`язку з відсутністю в клопотанні належного обґрунтування стороною обвинувачення обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, який є найбільш суворим видом із п`яти видів запобіжних заходів, визначених в ст. 176 КПК України.

Надані стороною обвинувачення кримінального провадження дані не свідчать про те, що застосування більш м`яких запобіжних заходів є недостатнім для запобігання ризику, доведеного в судовому засіданні.

Виходячи з доведеності обґрунтованості підозри та наявності встановленого ризику передбаченому у п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, вважаю за необхідне застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням обов`язків, передбачених частиною п`ятою ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких встановлена з наведеного обґрунтування клопотання: повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, заборонити спілкування з потерпілими у вказаному кримінальному провадженні, оскільки прокурор не довів недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання вказаного ризику, за відсутності даних про негативний влив підозрюваного з його сторони на процес кримінального провадження.

Згідно ч. 6 ст. 194 КПК обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, зокрема на строк не більше двох місяців.

Частиною 6 ст.181 КПК передбачено, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 181, 193, 194, 196, 206, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,

постановив:

Клопотання слідчого Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Окружної прокуратури м. Суми ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12022200480002077, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.10.2022 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишити без задоволення.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з забороною залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , цілодобово, в межах строку досудового розслідування до 20 березня 2023 року включно.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язок прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду та у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України наступні обов`язки: повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, заборонити спілкування з потерпілими у вказаному кримінальному провадженні.

Визначити строк дії ухвали слідчого судді в частині застосування запобіжного заходу та покладення обов`язків на підозрюваного до 20 березня 2023 року включно.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань.

Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання Сумському РУП ГУНП в Сумській області для негайної постановки на облік підозрюваного, про що необхідно повідомити слідчого Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_3 .

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Виконання ухвали покласти на слідчого Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_3 .

Копію ухвали негайно після проголошення вручити слідчому, підозрюваному, прокурору.

На підставі ст. 535 ч. 4 КПК України слідчому повідомити слідчого суддю, який постановив ухвалу, про її виконання.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1