Рішення № 108675353, 23.01.2023, Личаківський районний суд м.Львова

Справа № 463/8028/22

Провадження № 2/463/571/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2023 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі:

головуючого судді Рудакова Д. І.

за участю секретаря с/з Метеллі Б.Б.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради "Львівський обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих ім.Ю.Липи" про скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності у формі звільнення, наказу про звільнення за прогул та поновлення на роботі, суд,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 звернувся в суд із позовною заявою до Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради "Львівський обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих ім.Ю.Липи" про скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності у формі звільнення, наказу про звільнення за прогул та поновлення на роботі. Позовні вимоги аргументовані тим, що він працював лікарем-ортопедом-травматологом відділення артрології та вертебрології обласного ортопедичного центру в Комунальному некомерційному підприємстві Львівської обласної ради «Львівський обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих ім. Ю.Липи» на 0,5 ставки. Має двох малолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Одружений. У зв`язку із сімейними обставинами він з 26.07.2021 року по 26.07.2022 рік перебував у відпустці по догляду за дитиною. У зв`язку із сімейними обставинами та ситуацією в країні ( воєнний стан, загрози ракетного обстрілу) він з 26.07.2022 року до 26.08.2022 року перебував у відпустці без збереження заробітної плати. 26.08.2022р. він знову подав заяву про надання мені відпустки без збереження заробітної плати, надання відпустки було погоджено моїм керівником. У відділі кадрів його попросили переписати заяву, щоб не було виправлень і закреслень, а також чітко зазначено строк відпустки. Повідомили, що б він займався своїми справами та не переживав за оформлення відпустки без збереження заробітної плати. Під час відпустки він захворів на ковід. В подальшому він отримав листа від роботодавця з проханням надати пояснення ,щодо відсутності на роботі. Він надав детальні пояснення, до відповіді додав підтвердження свого захворювання. 17.10.2022р. він отримав наказ від 05.10.2022 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладено стягнення у формі звільнення. Роботодавець вважав, що він порушив трудову дисципліну, а саме був відсутній без поважної причини на робочому місці з 29.08.2022 року по 14.09.2022 року. 02.11.2022р. року він отримав поштовим зв`язком наказ №350 від 24.10.2022 року «Про звільнення за прогул ОСОБА_3 , лікаря-ортопеда-травматолога, 0,5 ставки відділення артрології та вертебрології обласного ортопедичного центру». Вважає рішення відповідача про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення із займаної посади є незаконними та такими, що прийняті з порушенням норм трудового законодавства. Просив вимоги задовольнити.

Ухвалою судді від 11.11.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник відповідача подав відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позову посилаючись на наступне. 26.08.2022 року позивач звернувся до відділу кадрів госпіталю (відповідача) з заявою для оформлення наказу про надання йому відпустки без збереження заробітної плати терміном на 30 календарних днів. Завідувач відділу кадрів Кахняк О.М. звернула увагу, що заява не відповідає вимогам кадрового діловодства, оскільки у заяві потрібно вказати тривалість відпустки в календарних днях, а також дату початку й прогнозованого кінця відпустки. Також ОСОБА_6 категорично наголосила, що для оформлення наказу про відпустку без збереження заробітної плати на заяві повинна бути погоджувальна віза не лише безпосереднього керівника (завідувача відділення), але й керівника закладу охорони здоров`я - оскільки саме він є особою, яка приймає остаточне відповідальне рішення про можливість надання відпусток працівникам у воєнний час - час, коли інші працівники через навантаження змушені працювати навіть без щорічних відпусток. Позивач, звернувшись до генерального директора з усним проханням про надання йому відпуски - отримав усну відмову. Як наслідок, до відділу кадрів не надійшла належним чином оформлена заява, з визначеними датами та візами завідувача відділення та остаточною згодою генерального директора - роботодавця про надання відпустки без збереження заробітної плати. Як вбачається з копій заяв, поданих позивачем, на заяві складеній з порушенням вимог кадрового діловодства, є лише погодження завідувача відділення без візи «до наказу» генерального директора, а друга заява, на підставі якої позивач вважає себе таким, що перебуває у відпустці взагалі без погоджень та розпоряджень. Госпіталь як в 2020-2021рр.(інфекційно-терапевтичний напрямок) так і в 2022 році (хірургічно-реабілітаційний напрямок) виконує роль опорного закладу обласного рівня по наданні медичної допомоги населенню. На підставі доповідної записки завідувача відділення (безпосереднього керівника позивача) від 12.09.2022 року (копія додається), генеральному директору Госпіталю стає відомо про відсутність на робочому місці працівника ОСОБА_3 . Того ж дня генеральним директором ініційовано проведення службової перевірки цього факту та з`ясування причин відсутності лікаря. Роботодавець вжив усіх заходів для з`ясування поважності причин відсутності працівника на робочому місці протягом тривалого часу та запропонував позивачу надати документи, що підтверджують таку поважність. У своїй відповіді, позивач обмежився лаконічним поясненням - «перебуває у відпустці». Про жодні істотні обставини, навіть ті, які маніпулятивно позивач наводить у своїй позовній заяві, ОСОБА_3 у поясненнях не зазначив, доказів не надав. В подальшому роботодавець ухвалив обґрунтоване і правомірне рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності в порядку, передбаченому трудовим законодавством.

Представник позивача подав відповідь на відзив в якому вказав, що позивач з 26.07.2021 року по 26.07.2022 рік перебував у відпустці по догляду за дитиною. У зв`язку із сімейними обставинами та ситуацією в країні (воєнний стан, загрози ракетного обстрілу) позивач з 26.07.2022 року до 26.08.2022 року перебував у відпустці без збереження заробітної плати. 26.08.2022 року ОСОБА_3 знову подав заяву про надання йому відпустки без збереження заробітної плати. Надання відпустки було погоджено з керівником. У відділі кадрів ОСОБА_3 попросили переписати заяву, щоб не було виправлень і закреслень, а також чітко зазначено строк відпустки. Повідомили, щоб він спокійно займався своїми справами та не переживав за оформлення відпустки без збереження заробітної плати. Іншого порядку погодження відпусток в даній установі не було. Представник відповідача у відзиві зазначає, що ОСОБА_3 не було дотримано порядку погодження відпусток, хоча не надає документів, які б підтверджували таку процедуру. Окрім того у відзиві представником відповідача зазначено, що роботодавець під час воєнного стану може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток, а відпустка без збереження заробітної плати надається дише за згодою сторін. Роботодавець під час воєнного стану може відмовити працівнику у наданні будь- якого виду відпусток, однак така відмова не може бути абсолютною та має узгоджуватися з документами, які визначають відповідний порядок надання відпусток, в тому числі відмови в наданні працівникам відпусток. Такі документи приймаються роботодавцем та доводяться до відома працівників. У випадку, якщо такі документи на підприємстві відсутні, то працівник має законне право очікувати застосування тих правил, які склалися у звичайній практиці між ним та роботодавцем. Протилежне б свідчило про грубе порушення прав працівника, оскільки саме на роботодавцю лежить обов`язок належним чином унормовувати внутрішній порядок взаємодії працівників з адміністрацією установи.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав. Вважає, що звільнення відбулось не законно з порушенням законодавства про працю.

Представник відповідача позовні вимоги заперечила, вважає, що звільнення позивачки відбулось у відповідності до вимог КЗпП України.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила, що заява позивача не відповідала вимогам кадрового діловодства, оскільки в заяві потрібно було вказати тривалість відпустки в календарних днях, а також дату початку й прогнозованого кінця відпустки. Для оформлення наказу про відпустку без збереження заробітної плати на заяві повинна бути погоджувальна віза не лише безпосереднього керівника (завідувача відділення), але й керівника закладу охорони здоров`я - оскільки саме він є особою, яка приймає остаточне відповідальне рішення про можливість надання відпусток працівникам у воєнний час. У своїх поясненнях підсумувала, що від позивача заяву про відпустку не прийняла.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснив, що позивач ввів його в оману з приводу надання дозволу на відпустку керівником закладу охорони здоров`я, тому він й поставив свою візу на першій заяві. В подальшому згоди на відпустку не надавав.

Заслухавши пояснення представників сторін, покази свідків, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 26.08.2022 року позивач звернувся до відділу кадрів відповідача з заявою для оформлення наказу про надання йому відпустки без збереження заробітної плати терміном на 30 календарних днів.

Завідувач відділу кадрів Кахняк О.М. звернула увагу, що заява не відповідає вимогам діловодства та не погоджена з керівником закладу охорони здоров`я, відмовила у її прийняті. Тобто не провела її реєстрацію у належний спосіб.

Як вбачається з копій заяв, поданих позивачем, на заяві є лише погодження завідувача відділення без візи «до наказу» генерального директора, а друга заява, на підставі якої позивач вважає себе таким, що перебуває у відпустці взагалі без погоджень та розпоряджень.

Дані обставини також підтвердили свідки.

У ст. 25 ЗУ «Про відпустки» передбачено вичерпний перелік підстав, за наявності яких відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов`язковому порядку. Роботодавцеві не відомо про наявність будь-якої з них. Таким чином до застосування підлягає норма ст.26 цього ж Закону, яка визначає, що з будь-яких причин, не передбачених ст.25 відпустка без збереження заробітної плати надається лише за взаємною згодою сторін.

Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України "Про відпустки". Однак, у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв`язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об`єктах критичної інфраструктури.

Стаття 1 ЗУ «Про критичну інфраструктуру» визначає, що об`єкти критичної інфраструктури - це об`єкти інфраструктури, системи, їх частини та їх сукупність, які є важливими для економіки, національної безпеки та оборони, порушення функціонування яких може завдати шкоди життєво важливим національним інтересам. Ст. 9 цього ж Закону до життєво важливих функцій та/або послуг, порушення яких призводить до негативних наслідків для національної безпеки України, відносить, зокрема, охорону здоров`я. Також доцільно врахувати ПЕРЕЛІК секторів (підсекторів), основних послуг критичної інфраструктури держави, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2020 р. № 1109, до якого відносяться усі заклади охорони здоров`я, що надають послуги стаціонарного та амбулаторного лікування та інших медичних послуг.

Позивач не навів аргументів безумовного права на відпустку, а також не надав суду доказів, які б свідчили про подачу заяви та про погодження відпустки зі сторони роботодавця - генерального директора.

Твердження позивача про належне оформлення ним заяви та правомірності перебування у відпустці без збереження заробітної плати є необгрунтованим і безпідставним. На думку суду, позивач самовільно залишив своє робоче місце.

У зв`язку з відсутністю позивача на роботі, генеральним директором ініційовано проведення службової перевірки цього факту та з`ясування причин відсутності лікаря.

Роботодавець пропонував позивачу надати документи, що підтверджують поважність відсутності на робочому місці.

У своїй відповіді позивач вказав, шо перебуває у відпустці.

В подальшому роботодавець ухвалив обґрунтоване і правомірне рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності в порядку, передбаченому трудовим законодавством.

Дисциплінарний проступок - це протиправна дія чи бездіяльність працівника, що порушує встановлений на підприємстві, в установі, організації внутрішній трудовий розпорядок. Притягнення до дисциплінарної відповідальності можливе лише за наявності в діях працівника вини. Вина проявляється у двох формах: умислу (прямого і непрямого) та з необережності (недбалість та самовпевненість).

Пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантій, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення, якою позивач скористався. Разом з тим правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, в тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника.

Вичерпного переліку поважних причин відсутності на роботі у трудовому законодавстві України не визначено, тому в кожному окремому випадку оцінка поважності причин відсутності на роботі дається, виходячи з конкретних обставин.

Відповідач врахував при прийняті рішення про звільнення позивача, що в державі триває війна, а очолюваний ним заклад охорони здоров`я є об`єктом критичної інфраструктури; завантаженість пацієнтами, особливо тими, що потребують хірургічної допомоги невпинно зростає; а також те, що відсутність на роботі лікаря-ортопеда-травматолога вкрай негативно відображається на фізичному та моральному стані медичних працівників, які змушені працювати за себе та за відсутніх колег.

Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, якими він обґрунтовує позовні вимоги, зокрема доказів, які б підтверджували факту відсутності його на робочому місці в період з 29.08.2022 року по 14.09.2022 року з поважних причин. Позивач не підтвердив доказами перебування на лікуванні. Також не підтвердив доказами саме подання заяви на відпустку.

Таким чином, враховуючи наведене суд приходить до висновку, що відсутні підстави для задоволення позову.

Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 76-80, 259, 263, 264, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

В задоволенніпозову ОСОБА_3 до Комунальногонекомерційного підприємстваЛьвівської обласноїради "Львівськийобласний госпітальветеранів війнта репресованихім.Ю.Липи"про скасуваннянаказу пропритягнення додисциплінарної відповідальностіу формізвільнення,наказу прозвільнення запрогул тапоновлення нароботі - відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано 30 січня 2023 року о 11.00.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду в порядок та строки, передбачені ст.ст.354, 355 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_3 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради "Львівський обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих ім.Ю.Липи", місцезнахоження: 79495, м.Львів, м.Винники, вул.Івасюка,31, ЄДРПОУ 01998161.

Суддя Д.І. Рудаков