Ухвала суду № 108672987, 30.01.2023, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/551/22

ЄУН 226/551/22

Провадження № 1-кп/226/114/2022

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про продовження строку запобіжного заходу

30 січня 2023 року колегія суддів Димитровського міського суду Донецької області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі ОСОБА_4 ,

за участю прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши ввідкритому судовомузасіданні взалі судув м.МирноградДонецької областіобвинувальний актвідносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м.КрасноармійськДонецької області,з середньоюзагальною освітою,одруженого,має неповнолітнюдоньку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судимого 20.06.2013 Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за ст.185 ч.2 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі із застосуванням ст.ст.75,76 КК України та звільненням від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік, 20.08.2013 Димитровським міським судом Донецької області за ст.187 ч.2 КК України до 7 років позбавлення волі, звільненого з місць позбавлення волі 13.11.2019 умовно-достроково на 1 рік 1 місяць 13 днів, не працюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , за ст.115 ч.2 п.1, п. 6, ст.187 ч.4, ст.194 ч.2, 289 ч.2 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

На розгляді суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 за ст.115 ч.2 п.1, п. 6, ст.187 ч.4, ст.194 ч.2, 289 ч.2 КК України. Запобіжний захід обвинуваченому обрано у виді тримання під вартою в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» по 03 люте 2023 року.

У зв`язку зі спливом строку тримання під вартою та неможливістю до цього часу постановити у справі остаточне рішення прокурором заявлено клопотання про продовження ОСОБА_7 раніше обраного запобіжного заходу. Доводами необхідності застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою прокурор зазначає існування ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які зі сплином часу своєї актуальності не втратили і продовжують існувати та є достатні підстави вважати, що обвинувачений, якому інкримінується ряд тяжких та особливо тяжких злочинів, за які в разі доведеності вини йому загрожує позбавлення волі від десяти до п`ятнадцяти років або довічне позбавлення волі, може переховуватися від суду з метою уникнення покарання, незаконно впливати на свідків, що може призвести до зміни ними показань на його користь, а також вчинити інші кримінальні правопорушення, так як обвинувачений є особою, раніше неодноразово судимою та має не зняті і не погашені в установленому порядку судимості. Вважаючи, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого, прокурор просить суд продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів.

Обвинувачений і захисник, вважаючи названі прокурором ризики недоведеними, проти клопотання заперечували і просили суд застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у виді домашнього арешту. На користь своєї позиції обвинувачений ОСОБА_7 стверджував, що наміру ухилятися від участі в судовому розгляді справи він не має і згоден з`являтися до суду за кожним викликом. Крім цього, просив врахувати наявність у нього постійного місця проживання, батьків та неповнолітньої дитини.

Надавши оцінку доводам клопотання прокурора та дослідивши обставини, з якими закон пов`язує можливість продовження строку тримання під вартою, суд дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора, виходячи з такого.

Частиною 1 ст. 331 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. Вирішення зазначеного питання відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

Згідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою зазначеної статті.

При обранні запобіжного заходу суд має врахувати обставини, визначені статтею 178 цього Кодексу, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення особою кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що їй загрожує в разі визнання винуватості, вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків в місці проживання, репутацію особи та її майновий стан, наявність постійного місця роботи, судимості, розмір майнової шкоди, ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.

Як слідує з обвинувального акту, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, які віднесені законом до категорії тяжких та особливо тяжких, пов`язаних з умисним заподіянням смерті двом особам, за які в разі доведення вини йому загрожує строк позбавлення волі до п`ятнадцяти років або довічне ув`язнення. Усвідомлення обвинуваченим тяжкості та невідворотності можливого покарання, його негативна репутація та схильність до вчинення злочинів не виключають ризиків його переховування від суду, незаконного впливу на ще не допитаних судом свідків та вчинення інших кримінальних правопорушень. Тобто, ризики, які існували на час застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не відпали, є актуальними, що вказує на доцільність продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою та неможливість забезпечення його належної процесуальної поведінки більш м`яким запобіжним заходом.

Приймаючи рішення щодо доцільності продовженння обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд, крім звище зазначених зазначених ризиків, враховує також характер та наслідки кримінальних правопорушень, існування справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи і вимагає від суду забезпечення не тільки прав обвинуваченого, а й високих стандартів охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілих.

Доводи сторони захисту щодо недоведеності прокурором існування ризиків є неспроможними. До того ж, норми Кримінального процесуального Кодексу не вимагають доказів того, що обвинувачений обов`язково здійснюватиме відповідні дії, однак вимагають доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні, оскільки під поняттям «ризик» розуміється обґрунтована ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК. Тобто, запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження.

Аргументи обвинуваченого про наявність у нього постійного місця проживання, батьків, неповнолітньої дитини не є достатніми та такими, що можуть гарантувати запобігання встановленим ризикам без застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Беручи до уваги, що злочини, які інкримінуються обвинуваченому ОСОБА_7 , пов`язані з застосуванням насильства та спричиненням загибелі людей, підстав для визначення йому розміру застави при застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд не вбачає.

Керуючись ст. 177, 178, 183, 194, 331, 372 КПК України, колегія суддів-

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання прокурора Покровської окружної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 задовольнити.

Продовжити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому за ст.115 ч.2 п.1, п. 6, ст.187 ч.4, ст.194 ч.2, 289 ч.2 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням його в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» по 30 березня 2023 року включно.

В задоволенні клопотання сторони захисту щодо зміни обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу з утримання під вартою на домашній арешт відмовити.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення і може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту проголошення, а особою, яка тримається під вартою, з моменту отримання копії ухвали.

Копію ухвали вручити учасникам судового провадження та направити начальнику ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» для виконання.

Вступна і резолютивна частини ухвали проголошені 30.01.2023. Повний текст ухвали оголошено 31.01.2023 о 09.00 год.

Головуючий суддя ОСОБА_1

судді ОСОБА_2

ОСОБА_3