Рішення № 108667599, 18.01.2023, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/4123/22

Провадження № 2/346/263/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2023 р.м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої- судді Третьякової І.В.

за участю секретаря- Дутчак Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Отинійської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно, -

У С Т А Н О В И В:

07 жовтня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина. До складу спадкової маси ввійшло нерухоме майно, яке складається з житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 , а також двох земельних ділянок: площею 0,2500 га. з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд з кадастровим номером 2623255403:03:001:0243, та площею 0,3322 га. з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 2623255403:03:001:0243, які розташовані на території с. Грабич, Коломийського району, Івано-Франківської області. ОСОБА_2 на випадок своєї смерті склала заповіт за яким все своє майно заповіла позивачу. ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті матері та отримала свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок, а також інше майно. Однак, оформити свої спадкові права на земельні ділянки не змогла, оскільки оригінали державних актів на них були втрачені. В зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вказане нерухоме майно, постановою нотаріуса від 23.09.2022р. позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину. Таким чином, через неможливість оформити свої спадкові права в нотаріальній конторі, ОСОБА_1 звернулася до суду та просила визнати за нею право власності в порядку спадкування на вищевказані земельні ділянки.

Ухвалою суду від 10.10.2022р. відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено в ній підготовче засідання з викликом учасників справи. Витребувано з Першої Коломийської районної державної нотаріальної контори копію спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 30.11.2022р. підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання позивач та її представник не з`явилися. 18.01.2022р. до суду надійшла заява від представника позивача, в якій вона просила розглянути дану справу за їхньої відсутності. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання також не з`явився, 30.11.2022р. до суду надійшло клопотання, в якому селищний голова Отиніської селищної ради просив розглянути справу без їхньої участі.

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що позовні вимог є обґрунтованими та підлягають повному задоволенню виходячи з наступного.

З письмових доказів долучених до позовної заяви та матеріалів спадкової справи судом встановлено фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

09.11.1946 року був зареєстрований шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , актовий запис №185, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 .

Згідно свідоцтва про право власності від 12.12.2000р. вбачається, що житловий будинок по АДРЕСА_1 в рівних частинах по 1/2 належав ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Право власності зареєстровано Коломийським міжрайонним БТІ в реєстрову книгу №1 за реєстровим №79.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.03.2001р., половину будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 успадкувала дружина покійного ОСОБА_3 ОСОБА_2 .

Також, ОСОБА_2 після смерті чоловіка отримала свідоцтво про право на спадщину за законом серії АВР №651811 від 06.03.2001р. на спадкове майно, яке складається з приватизованої земельної ділянки в розмірі 0,5822 га. розташованої на території с. Грабич Коломийського району для обслуговування жилого будинку і ведення особистого підсобного господарства, яка належала померлому на підставі державного акту серії ІФ-07-02-2/000045, виданого 02.07.1994р. Отинійською селищною радою за №199.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 .

Згідно ст.. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.. 1218 ЦК України).

Отже, внаслідок смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне їй майно.

Стаття 1216 ЦК України визначає спадкування як перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частинами 1, 2 ст. 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265цього Кодексу.

Згідно довідки Отинійської селищної ради від 07.12.2021р. №1904/04-10, на день смерті ОСОБА_2 була зареєстрована в АДРЕСА_1 . Інших зареєстрованих з нею осіб не було. Від імені ОСОБА_2 у виконкомі Отинійської селищної ради 22.04.2005р. був посвідчений заповіт, реєстраційний номер 105, який не змінювався та не скасовувався.

Відповідно до ст.. 1233, 1234 ЦК України, заповітом єособисте розпорядженняфізичної особина випадоксвоєї смерті. Правона заповітмає фізичнаособа зповною цивільноюдієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто.

Частиною 1 ст. 1235, ч.1 ст. 1236 ЦК України визначено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому.

Стаття 1247 ЦК України визначає загальні вимоги до форми заповіту, зокрема вказує, що заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення ,а такожповинен бутиособисто підписанийзаповідачем та посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними устаттях 1251-1252цього Кодексу.

Згідно заповіту, ОСОБА_2 все своє майно та належні їй права заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Родинні відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , як донькою та батьками підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 та свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 .

Згідно ч.1 ст.. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1 ст. 1269, ч.1 ст. 1270 ЦК України).

Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20.02.2008р. ОСОБА_1 було визначено додатковий шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини по заповіту після смерті ОСОБА_2 .

17.03.2008р. ОСОБА_1 подала до Першої Коломийської районної ДНК заяву про прийняття спадщини після смерті матері.

Згідно ізчастиною першою статті 1296 ЦК Україниспадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Частиною першою статті 1297 ЦК Українипередбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

17.03.2009р. позивач звернулася до нотаріальної контори з заявою в якій просила видати свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок в АДРЕСА_1 , земельні ділянки, розташовані в с. Грабич та грошові вклади, розміщені у відділенні Державного ощадного банку України.

Матеріалами спадкової справи підтверджується отримання ОСОБА_1 свідоцтв про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 на наступне рухоме та нерухоме майно:

-Житловий будинок, площею 37,4 кв. м. позначеного літ «А», який знаходиться в АДРЕСА_1 з наступними господарсько-побутовими будівлями: літньою кухнею літ «Б», сараями літ «В», «Г», вбиральнею літ. «Д», навісами літ «Е», «Ж», криницею та огорожею;

-Земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в селищі Отинія, пл.. 3061 кв.м., яка належала померлій на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку ЯБ № 980526, виданого Коломийською райдержадміністрацією 16.05.2006р. та зареєстрованого за №010630500725 в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі;

-Земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в селищі Отинія, пл.. 1993 кв.м., що належала померлій на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку ЯБ № 980505, виданого Коломийською райдержадміністрацією 16.05.2006р. та зареєстрованого за №010630500724 в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі;

-Грошові вклади у ТВБВ Державного ощадного банку України №6341/051 по рахунках №7616, № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 , № НОМЕР_8 з усіма видами компенсацій та індексацій, що належали померлій на підставі довідки філії Коломийського відділення №6341 ВАТ «Державний Ощадний банк України» № б/н від 22.10.2008р.

Зі змісту постанови державного нотаріуса Мануляк І.В. від 23.09.2022р. вбачається, що ОСОБА_1 також просила видати їй свідоцтва про право на спадщину за зповітом після смерті ОСОБА_2 на земельні ділянки, площею 0,3322 га. та 0,2500 га., що знаходяться в с. Грабич, Коломийського району Івано-Франківської області. До заяви спадкоємицею було додано довідку Міськрайонного управління у Коломийському районі та м. Коломия ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області №М-29/0-0.191-30/144-21 від 04.10.2021р. та Витяги з ДЗК про земельну ділянку № НВ-3200859702022 від 17.06.2022р. та № НВ-6800596952022 від 14.07.2022р., згідно яких вбачається, що земельні ділянки належали ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ІФ №040018 від 08.06.2011 року. Однак, правовстановлюючі документи, які підтверджують право власності на земельні ділянки відсутні. За цих обставин, позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Відповідно до підпункту 4.15 пункту 4 глави 10 розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року за № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Підпунктом 4.18 пункту 4 глави 10 розділу ІІ вказаного порядку передбачено, що за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Відповідно до вимог пункту 2 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про нотаріат», який узгоджується з положеннями пункту 1 глави 13 розділу І «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Отже, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Застаттею 16 ЦК Українизазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним з можливих способів захисту цивільних та інтересів є визнання права.

Позивач звернулася до суду за захистом свого порушеного права власності на спадщину за заповітом, бо нотаріус відмовив у видачі свідоцтва на право на спадщину на земельні ділянки через відсутність правовстановлюючого документа на них.

Судом встановлено, що відповідно до витягу з ДЗК про земельну ділянку НВ-3200859702022, земельна ділянка площею 0,2500 га. з цільовим призначенням 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) кадастровий номер 2623255403:03:001:0243 належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , згідно державного акту від 08.06.2001р. серії ІІ-ІФ 040018, який було видано на підставі свідоцтва про право на спадщину серії АВР №651811 від 06.03.2001р., виданого державним нотаріусом Першої Коломийської районної державної нотаріальної контори Калиняк Н.М.

Відповідно до витягу з ДЗК про земельну ділянку НВ-6800596952022, земельна ділянка площею 0,3322 га. з цільовим призначенням 01.03 для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 2623255403:03:001:0241, належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , згідно державного акту від 08.06.2001р. серії ІІ-ІФ 040018, який було видано на підставі свідоцтва про право на спадщину серії АВР №651811 від 06.03.2001р., виданого державним нотаріусом Першої Коломийської районної державної нотаріальної контори Калиняк Н.М.

З листа начальника міжрайонного управління у Коломийському районі та м. Коломия ГУ Держгеокадастру у Івано-Франківській області від 04.10.2021р. вбачається, що за зверненням ОСОБА_1 їй було надано відповідь про те, що державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-ІФ №040018 виданий ОСОБА_2 зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за реєстраційним номером 1065 від 08.06.2011р. площею 0,5822 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та для ведення підсобного сільського господарства на території Отинійської селищної ради. Також зазначено, що в архіві других примірників державних актів на право власності на землю вищевказаний документ відсутній.

30.11.2022р. представник позивача ОСОБА_5 подала до суду додаткові письмові пояснення до позову в яких зазначила, вищевказана земельна ділянка площею 0,5822 га. фактично складалася з двох ділянок з різним цільовим призначенням, а саме: земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,2500 га. кадастровий номер 2623255403:03:001:0243 та земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 0,3322 га. кадастровий номер 2623255403:03:001:0241 та належала ОСОБА_2 на підставі державного акту серії ІФ-07-02-2/000045, який було втрачено. Отримання даного документу повторно не є можливим, оскільки Державні акти повторно не видаються, а вся інформацію про земельну ділянку на теперішній час вноситься Державний земельний кадастр окремо за цільовим призначенням. Оскільки при внесенні спірної земельної ділянки загальною площею 0,5822 га. (а не за цільовим призначенням 0,2500 га. та 0,3322 га.) в ДЗК підставою відомостей про неї внесений Державний акт ІІ-ІФ 040018, отримання якого не передбачається, то відсутні способи підтвердити належність земельних ділянок з кадастровими номерами 2623255403:03:001:0243; 2623255403:03:001:0241 ОСОБА_2 .

У статті першій Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованогоЗаконом України від 17 липня 1997 року№ 475/97?ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з частиною першоюстатті 328 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно достатті 321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Аналіз нормЦК Українивказує на те, що право власності - це сукупність правових норм, які регулюють відносини, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням власником належним йому майном на свій розсуд і в своїх інтересах, усунення третіх осіб від протиправного втручання у сферу його володіння цим майном, а також обов`язки власника не порушувати прав та законних інтересів інших осіб. Можливість виникнення права власності за рішенням суду передбачена лише у статтях335та376 ЦК України. В інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема з правочинів (частина першастатті 328 цього Кодексу).

Стаття 392 ЦК України, у якій ідеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Ураховуючи, що відповідно достатті 328 ЦК Українинабуття права власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на окремі об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту.

Відповідно до ст.. 1216 ЦК України, одним із способів набуття права власності на майно є спадкування.

Згідно ч. 1 ст.. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Позивач зазначає, що оригінал правовстановлюючого документу на спірні земельні ділянки був втрачений власницею за її життя, оскільки серед документів, які збереглися, останній відсутній.

В зв`язку з втратою документа, позивачем в засобах масової інформації газеті «ЗР Інформ» випуск №35 (1390) від 30.09.2022р. було розміщено оголошення в якому зазначено, що Державний акт на земельну ділянку 0,5822 га, розташовану на території с. Грабич, Коломийського району серії ІІ-ІФ 040218 від 08.06.2011р. на прізвище ОСОБА_2 вважати недійсним.

Отже, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини даної справи та перевіривши підтвердження вимог позивача дослідженими в судовому засіданні доказами, суд прийшов до висновку, що спірні земельні ділянки належали спадкодавиці ОСОБА_2 на праві власності на підставі Державного акту серії ІІ-ІФ 040218 від 08.06.2011р., оригінал якого було втрачено. Інший примірник даного правовстановлюючого документув архівіміжрайонного управлінняу Коломийськомурайоні там.Коломия ГУДержгеокадастру уІвано-Франківськійобласті незберігся.Позивач,у встановленийзаконом спосіб,а самев порядкуспадкування зазаповітом післясмерті матері,набула правовласності наспадкове майно,до складуякого увійшлиі спірніземельні ділянки.Проте,відсутність Державногоакту унеможливиловидачу їйнотаріусом Свідоцтвапро правона спадщинуна підтвердженняїї майновихправ,а тому спадкові права ОСОБА_1 підлягають судовому захисту, відповідно до положень ст.. 392 ЦК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.15, 16, 316, 328, 392, 1216-1218,1222,1223,1233-1236,1247,1268,1296,1297,п.23 постановиПленуму ВерховногоСуду Українивід 30травня 2008року №7«Про судовупрактику усправах проспадкування» ст..4, 12,13,81,141,263-265,354,355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 право власності на спадкове майно, а саме:

- земельну ділянку, площею 0,2500 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташована в с. Грабич Коломийського району, Івано-Франківської області, кадастровий номер 2623255403:03:001:0243.

- земельну ділянку, площею 0,3322 га. з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану в с. Грабич Коломийського району, Івано-Франківської області, кадастровий номер 2623255403:03:001:0241

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного судубезпосередньо або через Коломийський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 27 січня 2023 року

Суддя Третьякова І. В.