Ухвала суду № 108663076, 30.01.2023, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/653/23

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

30 січня 2023 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Костецький Н.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ 14321653) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до 7 прикордонного Карпатського загону ДПС України (військова частина НОМЕР_2 ), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_3 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) щодо не невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із звільненням з військової служби в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний рік календарної вислуги;

- зобов`язати НОМЕР_3 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку із звільненням з військової служби в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 8 календарних років.

Ухвалою суду від 12.01.2023 залишено без руху позовну заяву та встановлено позивачу 10-денний строк на усунення недоліків шляхом подання до закінчення строку визначеного судом заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску до канцелярії суду, електронного кабінету чи електронної пошти суду.

25.01.2023 представником позивача подано до суду заяву на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, у якій просить суд вирішити питання щодо строку звернення до суду з урахуванням доводів цієї заяви та відкрити провадження у справі.

В обґрунтування вказаної заяви представник позивача зазначає, що у положеннях ст. 122 КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про нарахування та виплату належного їм грошового забезпечення. Представник позивача вказує, що невиплата позивачці одноразової грошової допомоги у зв`язку із звільненням з військової служби в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний рік календарної вислуги дає підставу для звернення до суду відповідно до норм ст. 233 КЗпП України. Відтак, враховуючи що позивачка звільнена з військової служби 05.10.2022, а позовна заява подана до суду представником позивачки 05.01.2023, тримісячний строк на звернення, встановлений ст. 233 КЗпП України, не пропущений. Крім цього звертає увагу, що на час звернення позивачки до суду діяв та діє карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України, внаслідок чого не підлягає застосуванню строк, визначений у ч. 2 ст. 233 КЗпП України, оскільки такий продовжено на строк дії карантину. Вказує, що відповідно до п. 1 Глави ХІХ «Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19) строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Надаючи оцінку доводам представника позивача, викладеним заяву на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною п`ятою статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду у справах щодо проходження публічної служби встановлюється місячний строк.

Частиною третьою статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022 року) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Таким чином до 19.07.2022 звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати не було обмежено строками.

Однак, 19.07.2022 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 року № 2352-IX, яким внесено ряд важливих змін до діючого законодавства про працю.

Зокрема, змін зазнали норми законодавства щодо порядку звернення громадян до суду у разі виникнення трудових спорів в частині строків таких звернень.

Частини перша та друга ст.233 Кодексу законів про працю України викладені у наступній редакції:

- працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті (ч.1);

- із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Частина 5 статті 122 КАС України, яка є спеціальною нормою, передбачає місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Варто зауважити, що про перевагу спеціальної норми ч.5 ст. 122 КАС України над загальною зазначав Верховний Суд у постановах від 23.06.2022 року справа №540/2001/21, від 28.09.2022 року справа №420/358/22, від 29.09.2022 року справа №420/3978/22.

З урахуванням наведеного правового обґрунтування та правозастосовних висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку, що після викладу у новій редакції ч.1 та ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України, уведено строки звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати. Крім того, ч.5 ст.122 КАС України встановлює спеціальний строк звернення до суду по відношенню до загальних строків, передбачених ч.1 ст.233 Кодексу законів про працю України, у спорах, які стосуються прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

Отже, строк визначений ч.5 ст.122 КАС України є процесуальним строком та повинен застосовуватись на час вчинення процесуальної дії, в той час як ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України є спеціальною нормою по відношенню до ч.5 ст.122 КАС України, оскільки стосується виплати лише тих сум, які належать при звільненні.

Саме з цих підстав суд не може взяти до уваги покликання представника позивача на п. 1 Глави ХІХ «Прикінцеві положення» КЗпП України.

Згідно наказу командира 7 прикордонного Карпатського загону ДПС України «Про особовий склад» №672-ОС від 04.10.2022, позивач до 04.10.2022 проходила військову службу у 7 прикордонному Карпатському загоні ДПС України, яка вважається публічною згідно п.17 ч.1 ст.4 КАС України.

Оскільки позивач не погоджується із протиправною бездіяльністю відповідача щодо не виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із звільненням з військової служби в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний рік календарної вислуги, яка повинна нараховуватись та виплачуватись під час звільнення із публічної служби, до спірних правовідносин слід застосовувати спеціальний процесуальний строк передбачений ч.5 ст.122 КАС України місячний строк на звернення до суду, а не загальний строк, визначений нормами Кодексу законів про працю України.

Розглядаючи питання початку перебігу строку судом враховано таке.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зміст абзацу першого ч.2 ст.122 КАС України, вказує на те, що початок перебігу строку звернення до суду пов`язується з днем коли особа дізналась, або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В контексті питання строків звернення до суду слід надати правову кваліфікацію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 року № 2352-IX.

Як вже зазначалось вище, у зв`язку із набранням чинності 19.07.2022 року таких змін, до вимог про стягнення оплати праці почали застосовуватись строки звернення за судовим захистом. Прикінцеві та перехідні положення вказаного Закону не містять жодних застережень щодо застосування цього закону, а тому він застосовується за загальними правилами дії у часі, у просторі та на коло осіб.

При цьому, внесення таких змін може вважатись поважною причиною для поновлення строку, оскільки така не залежала від волі позивача.

Однак, такі зміни набули чинності 19.07.2022 року, в той час як представник позивача в інтересах позивача звернувся до суду 10.01.2023 року, не обґрунтувавши поважності причин пропуску місячного строку у проміжку між 04.10.2022 (дата звільнення позивача з військової служби) до моменту звернення суду, а тому правові підстави для поновлення такого відсутні. Суд не може взяти до уваги покликання представника позивача щодо запровадження на території України карантинних заходів, оскільки відсутні належні докази яким чином такі заходи вплинули саме на позивача.

Даний спір стосується проходження позивачем публічної служби.

Частиною 5 статті 122 КАС України передбачений місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Враховуючи те, що ч. 5 ст. 122 КАС України є спеціальною нормою по відношенню до ч. 1 ст. 233 КЗпП України, суддя вважає, що до спірних правовідносин слід застосовувати спеціальну норму, тобто ч. 5 ст. 122 КАС України.

Водночас представником позивача не подано до суду належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Згідно із п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених ч.2 ст.123 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє його права на повторне звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» і такий фактично не сплачувався, відсутні підстави для вирішення питання про його повернення.

Керуючись ст.ст. 169, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ 14321653) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії - повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви невідкладно надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку передбаченому ст.297 Кодексу адміністративного судочинства України та у строки, визначені ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали складено 30.01.2023 року.

Суддя Костецький Н.В.