Рішення № 108662942, 30.01.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2023 року № 320/9916/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження) у м. Києві адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В :

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області: № 864298-2404-1128 від 24.06.2021 року на суму 380,94 грн; № 865242-2404-1128 від 24.06.2021 року на суму 380,94 грн; № 863512-2404-1128 від 24.06.2021 року на суму 380,94 грн; № 863515-2404-1128 від 24.06.2021 року на суму 380,94 грн; № 864297-2404-1128 від 24.06.2021 року на суму 5193,90 грн; № 865241-2404-1128 від 24.06.2021 року на суму 5193,90 грн; № 863514-2404-1128 від 24.06.2021 року на суму 5193,90 грн; № 863513-2404-1128 від 24.06.2021 року на суму 5193,90 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує, що податковим органом протиправно сформовано та скеровано оскаржувані податкові повідомлення-рішення, оскільки позивачу невідомо з якого виду плати за землю, за який об`єкт оподаткування та за який податковий період прийняті оскаржувані рішення, до того ж, договори оренди земельної ділянки підлягають обов`язковій державній реєстрації, а оскільки докази проведення державної реєстрації будь-якого договору не надані, відсутня будь-яка чинна угода про оренду позивачем землі, тому, у податкового органу не було підстав для їх врахуванні при визначенні позивачу плати за землю.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.08.2021 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.09.2021 продовжено ОСОБА_1 на п`ять днів строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії цієї ухвали.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.11.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

11.01.2022 до суду від Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області надійшов відзив на позовну заяву, у якому, представник відповідача просить у задоволенні адміністративного позову відмовити, з урахуванням того, що посилання позивача на те, що ним не укладалися договори оренди земельних ділянок, спростовуються наявністю відповідних договорів оренди землі № б/н від 19 березня 2012 року, які на момент їх укладення, згідно чинного на той законодавства, не підлягали внесенню до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Отже, податковий орган вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Виконавчим комітетом Знам`янської міської ради Кіровоградської області листом від 22.01.2021 за № 01-33/42/2 надано перелік орендарів, з якими укладено договори оренди землі станом на 01.01.2021 (вх. № 8114/АП від 23.03.2021 року).

Згідно наданого переліку, на території Знам`янської ТГ (Петрівського старостинського округу), зокрема, укладено договори оренди землі з фізичною особою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ): Договір оренди землі № б/н від 19 березня 2012 року, зареєстрований у відділі Держкомзему у Знам`янському районі від 19 червня 2012 року № 352228544001920 (на 10 років), загальна площа 2,7556 г., розмір орендної плати складає 6% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 380,94 грн. у рік. Договір укладено на 10 років; договір оренди землі № б/н від 19 березня 2012 року, зареєстрований у відділі Держкомзему у Знам`янському районі від 19 червня 2012 року № 352228544001920 (на 10 років), загальна площа 2,7556 га., розмір орендної плати складає 6% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 5193,90 грн. у рік. Договір укладено на 10 років.

Враховуючи те, що Петрівською сільською радою інформація та договори оренди у 2012-2020роках по громадянину ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до Знам`янської ДПІ не надавалися, відповідно до п. 288.1 та 288.7 ст. 288 Податкового кодексу України, орендарю нараховано орендну плату з фізичних осіб за 2021 рік та за попередні роки, в межах строків згідно п. 287.10 ст. 287 та п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України.

За результатами проведених розрахунків, ГУ ДПС у Кіровоградській області прийнято податкові повідомлення-рішення про визначення податкових зобов`язань з орендної плати з фізичних осіб : за 2020 рік - № 864298-2404-1128 від 24.06.2021 року на суму 380,94 грн.; за 2021 рік - № 865242-2404-1128 від 24.06.2021 року на суму 380,94 грн.; за 2018 рік - № 863512-2404-1128 від 24.06.2021 року на суму 380,94 грн.; за 2019 рік - № 863515-2404-1128 від 24.06.2021 року на суму 380,94 грн.; за 2020 рік - № 864297-2404-1128 від 24.06.2021 року на суму 5193,90 грн.; за 2021 рік - № 865241-2404-1128 від 24.06.2021 року на суму 5193,90 грн.; за 2019 рік - № 863514-2404-1128 від 24.06.2021 року на суму 5193,90 грн.; за 2018 рік - № 863513-2404-1128 від 24.06.2021 року на суму 5193,90 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

За змістом пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Положеннями пунктів 288.2, 288.3, 288.4 статті 288 ПК України, визначено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Так, згідно підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки.

За приписами пункту 288.7 статті 288 Податкового кодексу України, податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Згідно вимог пунктів 285.1, 285.2 статті 285 ПК України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Статтею 286 Податкового кодексу України, визначено порядок обчислення плати за землю, в саме: підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (пункт 286.1 вказаної статті ПК України).

Згідно вимог пункту 286.5 статті 286 ПК України, нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу. У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника - юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності. У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника - фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності. Якщо такий перехід відбувається після 1 липня поточного року, то контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

За змістом пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг (абзац другий пункту 58.3 статті 58 КАС України).

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

У підпункті 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата).

Відповідно до положень статті 269 Податкового кодексу України, платниками плати за землю є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Згідно з приписами пунктів 288.1 - 288.4 статті 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Так, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає про те, що у розумінні ПК України, позивачем не було укладено договору оренди - обов`язок здійснювати внесення до місцевого бюджету орендної плати за земельну ділянку у позивача не виник, адже договір оренди земельної ділянки підлягає обов`язковій державній реєстрації, а оскільки докази проведення державної реєстрації будь-якого договору оренди землі не встановлені, відповідно, відсутня будь-яка чинна угода про оренду позивачем землі, а тому у податкового органу не було підстав для її врахування при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень.

До відзиву на позовну заяву додано копії розрахунків орендної плати, лист Знам`янської міської ради від 22.01.2021, витяг реєстру орендарів, договір оренди від 19.03.2012, розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки № 1, договір оренди від 19.03.2012, розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки № 2. Також, відповідач наголошує на тому, що посилання позивача на те, що ним не укладалися договори оренди земельних ділянок, спростовуються наявністю відповідних договорів оренди землі № б/н від 19 березня 2012 року, які на момент їх укладення, згідно чинного на той законодавства, не підлягали внесенню до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

З даного приводу суд зазначає наступне.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Із набранням законної сили змін до ПК України, внесених Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII, плату за землю було віднесено до місцевих податків у складі податку на майно, та підпункт 14.1.147 викладено у наступній редакції: плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Підпунктом 288.1.1 пункту 288.1 статті 288 ПК України, встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Частиною 1 статті 210 ЦК України встановлено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до норм частини другої статті 792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Так, спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон № 161-XIV.

Відповідно до положень статті 14 Закону № 161-XIV, договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України. Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (стаття 18 Закону № 161-XIV).

Згідно зі статтею 20 Закону № 161-XIV, укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації (частина друга статті 125 ЗК України).

Частиною 3 статті 640 ЦК України (у редакції, чинній на дату укладення договору, наданого відповідачем 19.03.2012), договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Відповідно до частини 3 статті 653 ЦК України, у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (стаття 654 ЦК України).

За приписами частини 3 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Суд зауважує, що набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов`язки по договору, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) стає правовідносинами, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

Такий зміст правового регулювання вищевказаних норм відповідає позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 18 грудня 2013 року у справі № 6-127цс13, від 18 січня 2017 року у справі № 532/129/16-ц.

Суд вважає, що договори оренди земельної ділянки від 19.03.2012, надані відповідачем до відзиву, підлягали державній реєстрації. За встановлення у судовому процесі обставин відсутності факту державної реєстрації договору оренди земельної ділянки у сторін цієї угоди не виникли права та обов`язки, які нею визначені. Отже, нарахування позивачу податкового зобов`язання із орендної плати за землю, виходячи із умов, визначених угодою, яка не набрала чинності, є неправомірним.

Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 13 грудня 2018 року (справа № 812/465/17), від 23 квітня 2019 року (справа № 812/371/18), від 13 червня 2019 року (справа № 812/466/17), від 18 червня 2019 року (справа № 812/778/17), від 25 жовтня 2019 року (справа № 812/777/17).

З урахуванням того, що договір оренди земельної ділянки підлягає обов`язковій державній реєстрації, а докази проведення державної реєстрації будь-якого договору оренди землі між позивачем та орендодавцем не встановлені, відповідно, відсутня будь-яка чинна угода про оренду позивачем землі, суд вважає, що у податкового органу були відсутні підстави для її врахування при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень.

Крім того, підлягає врахуванню й те, що розпорядженням голови Знам`янської районної державної адміністрації Кіровоградської області № 97-р від 04.04.2014, відповідно до ст. 17, п. «а» ст. 141 ЗК України, ст. 31 Закону України «Про оренду землі», на підставі п. 38 умов договорів оренди та заяви фізичної особи ОСОБА_1 від 10.02.2014, припинено ОСОБА_1 право оренди земельних ділянок, які були надані на території Петрівської сільської ради, а саме:

1) земельної ділянки загальною площею 2,7556 га пасовищ згідно з договором оренди землі від 19 березня 2012 року, зареєстрованого відділом Держкомзему у Знам`янському районі від 19 червня 2012 № 352228544001920, шляхом його розірвання; 2) земельної ділянки загальною площею 17,7397 га пасовищ згідно з договором оренди землі від 19 березня 2012 року, зареєстрованого відділом Держкомзему у Знам`янському районі від 19.06.2012 № 352228544001921, шляхом його розірвання.

Зобов`язано відповідно до умов договорів оренди землі здійснити повний розрахунок за користування земельними ділянками; укласти угоди про розірвання договорів оренди землі та здійснити їх державну реєстрацію згідно з вимогами діючого законодавства України; відповідно до статті 25 Закону України Про оренду землі" у п`ятиденний строк, після державної реєстрації угод про розірвання договорів оренди землі, надати їх копії Знам`янській об`єднаній державній податковій інспекції. (а.с. 35)

Також, з наданих позивачем даних, а саме, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, відсутні будь-які відомості про те, що позивач орендує земельну ділянку/ділянки у Кіровоградській області. (а.с. 37-40)

Тож, визначаючи грошове зобов`язання у вигляді плати за землю оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями за 2018-2021 роки, податковий орган не врахував наявності/відсутності чинних договорів оренди позивачем земельних ділянок, їх реєстрацію у встановленому законодавством порядку, не перевірив та не встановив всіх необхідних для визначення позивачу вказаного грошового зобов`язання елементів, що не дає суду підстав для визнання прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень законними та такими, що прийняті згідно критеріїв, визначених ст. 2 КАС України.

При цьому суд звертає увагу, що тягар доказування правомірності прийняття суб`єктом владних повноважень рішень, покладається на відповідача, який при прийнятті рішень, що породжують для особи певні наслідки, має діяти у якнайпослідовніший спосіб.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 по справі № 802/2236/17-а.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність прийнятих рішень. Водночас докази, подані позивачем, підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, та не були спростовані відповідачем.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові виграти, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За наведених обставин , судовий збір у розмірі 908 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.Доказів понесення позивачем інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, матеріали справи не містять.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 241-247, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 24.06.2021 № 864298-2404-1128, № 865242-2404-1128, № 863512-2404-1128, № 863515-2404-1128, № 864297-2404-1128, № 865241-2404-1128, № 863514-2404-1128, № 863513-2404-1128.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень).

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Головне управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, ЄДРПОУ 43142606),

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

рішення виготовлене у повному обсязі та підписане 30.01.2023

Суддя Панченко Н.Д.