Рішення № 108662909, 30.01.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2023 року № 320/9296/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві

про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

I. Зміст позовних вимог

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якому просить суд :

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №103650007844 від 04.07.2022 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати ОСОБА_1 при розрахунку пенсії за віком до загального стажу: періоди навчання в ТУ №11 м. Одеси з 01.09.1977 по 20.07.1978; навчання в Богуславському професійно-технічному училищі Київського облпобуправління; періоду догляду за дитиною віком до 3-х років, ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 02.04.1987 по 21.04.1987; зарахувати до трудового стажу періоди роботи позивачки в Одеському поштамті з 16.01.1979 по 26.07.1979; в Броварському РВ зв`язку з 14.08.1979 по 11.08.1980; в Броварському заводі пластмас з 24.11.1980 по 27.08.1982; в Яготинському побуткомбінаті з 05.08.1983 по 01.04.1987; у Заготконторі Згурівського району з 22.04.1987 по 12.04.1988; у Красноармійському сахкомбінаті з 13.09.1988 по 01.12.1988; в Згуровському побуткомбінаті з 27.04.1989 по 18.02.1992; у Згуровському сахзаводі з 16.09.1992 по 28.11.1992; у підприємстві «Аліна» з 12.04.1994 по 15.12.1997; у підприємстві «Україна-Агро» с. Гоголів Броварського району з 26.03.2022 по 01.06.2022; період отримання допомоги по безробіттю-час перебування на обліку у Згуровському районному центрі зайнятості з 24.01.2003 по 31.12.2003. Всього додатково зарахувати при розрахунку пенсії до трудового/страхового стажу 17 років 07 місяців 05 днів;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з дати звернення за її призначенням, а саме з 28.06.2022.

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач безпідставно не зарахував до загального стажу зазначені періоди, оскільки даний стаж підтверджується трудовою книжкою, а тому вважає такі дії протиправними.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити у зв`язку з тим, що позивачці необхідно подати відповідачу уточнюючі довідки

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 14.10.2022 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

ОСОБА_1 виповнилось 60 років.

28.06.2022 ОСОБА_1 звернулась до органу Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві №103650007844 від 04.07.2022 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії.

У рішення про відмову у призначенні пенсії зазначено, що пенсійний вік визначений статтею 26 Закону України «Про загальнообов??язкове державне пенсійне страхування» становить 60 років.

Вік заявника 60 років.

Необхідний страховий стаж визначений статтею 26 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» становить 29 років.

Страховий стаж позивачки становить 15 років 4 місяці 6 днів.

Відповідачем не зараховано до страхового стажу періоди роботи згідно записів трудової книжки, період навчання згідно довідки від 10.06.2022 №74, догляд за дитиною до 3-х річного віку ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки в свідоцтвах про шлюб невідповідність по батькові паспортним даним, в тому числі період з 12.04.1997 по 15.121997 (запис про звільнення не завірено печаткою).

ОСОБА_1 вважає рішення про відмову у призначенні пенсії протиправним та таким, що підлягає скасуванню, тому звернулась до суду з цим позовом.

V. Норми права, які застосував суд

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «;Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «;Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина перша статті 24 Закону №1058).

Частиною четвертою статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Законом, що відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій, є Закон України від 05 листопада 1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII).

Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

VI. Оцінка суду

Аналіз норм чинного законодавства дозволяє зробити висновок, що необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі також - Порядок №637).

Відповідно до п.3 зазначеного Порядку, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Наказом Міністерства праці України №58 від 29.07.1993 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників.

Згідно пункту 1.1. цієї Інструкції трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. До трудової книжки вносяться відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди (п.п.2.2 Інструкції).

Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону (пункт 2.3 Інструкції).

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення (пункт 2.4. Інструкції).

Так, щодо спірних періодів робіт судом встановлено, що до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки до 01.01.2004.

01.01.2004 набув чинності Закон України «Про загальнообов?язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 №1105-XIV, яким введено поняття «страховий стаж» (до 01.01.2004 застосовувалося поняття «трудовий стаж»), згідно з яким, стаж зараховується на підставі записів у трудовій книжці.

У разі відсутності трудової книжки, а також якщо в ній немає необхідних записів, записи неправильні або вказані неточні дані про періоди роботи для підтвердження трудового стажу, приймаються інші документи, видані за місцем роботи або архівними установами.

При цьому до страхового стажу прирівнюється весь трудовий стаж, набутий до 01.01.2004, тобто періоди трудової діяльності до 01.01.2004 згідно з вимогами Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII та законодавства СРСР.

Періоди трудової діяльності до 01 січня 2004 року, які зараховуються до страхового стажу, визначені ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», яким, зокрема, є час догляду непрацюючої матері за дитиною до досягнення нею трирічного віку, військова служба, навчання (за денною формою) у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, професійно-технічних навчальних закладах тощо.

Страховий стаж, набутий до 01 січня 2004 року, підтверджується трудовою книжкою позивачки : 01.09.1977 - 13.07.1978 навчання в ТУ-11 м. Одеса, 16.01.1979 - 26.07.1979 телефоністка Одеський поштамт, 14.08.1979 - 11.08.1980 телеграфіст Бровари РВ зв?язку, 24.11.1980 - 27.08.1982 броварський завод пластмасс, 01.09.1982 - 19.07.1983 навчання Богуславське ПТУ, 05.08.1983 - 01.04.1987 Яготинський побут комбінат, 02.04.1987 - 21.04.1987 догляд за дитиною, ІНФОРМАЦІЯ_1 , 22.04.1987 - 12.04.1988 Заготконтора Згурівського району, 13.09.1988 - 01.12.1988 Красноармійський сахкомбінат, 27.04.1989 - 18.02.1992 Згуровський побут комбінат, 16.09.1992 - 28.11.1992 Згуровський сахзавод, 12.04.1994 - 15.12.1997 перукар підприємства «АЛІНА», 26.03.2002 - 01.06.2002 «Україна-Агро» с. Гоголів, 24.01.2003 - 31.12.2003 Згурівський райцентр зайнятості.

Всього не зараховано рішенням трудовий стаж до 01.01.2004 17 років 07 місяців 05 днів.

Щодо не зарахованого періоду догляду за дитиною до 3-річного віку ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки в свідоцтві про одруження невідповідність по батькові паспортним даним - ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ).

Позивачка надала експертний висновок Українського бюро лінгвістичних експертиз за номером 056/714-п від 09.08.2022 про ідентичність імені по батькові « ОСОБА_3 » й « ОСОБА_2 » у документах, наданих для експертизи. У висновку зазначено так: « 3 урахуванням зазначеного українські записи імені по батькові ОСОБА_4 (свідоцтво про одруження, запис ОСОБА_1 ) й ОСОБА_5 (паспорт громадянина України, запис ОСОБА_1 ; свідоцтво про народження, записи ОСОБА_6 , мати ОСОБА_1 ) у документах, наданих для експертизи, є ідентичними.

Таким чином суд погоджується з доводами позивачки та вважає, що до страхового стажу має бути зарахований період догляду за дитиною до 3-річного віку ІНФОРМАЦІЯ_1 : з 02.04.1987 по 21.04.1987.

Щодо не врахованого до стажу періоду роботи з 12.04.1994 по 15.12.1997 (запис про звільнення не завірено печаткою).

Позивачкою була надана суду відповідь від КП «Трудовий архів Броварського району» №02-350 від 30.08.2022, з якої слідує, що документи підприємства «Аліна» на зберігання до трудового архіву не надходили.

Позивачка не може нести відповідальність за неналежне виконання цим ПП обов?язків щодо передання до архіву на зберігання документів з особового складу.

Крм того, записи трудової книжки позивачки виконані чітко, зрозуміло, містять інформацію про періоди роботи та займану посаду, реквізити відповідних наказів, на підставі яких вони внесені.

Слід зазначити, що не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 6 березня 2018 року під час розгляду справи в аналогічних правовідносинах №754/14898/15-а, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).

Окрім того, суд зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 «Про трудові книжки працівників», відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, якій ця трудова книжка належить, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Таким чином, власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, щодо якої такі порушення було вчинено, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 у справі №677/277/17, під час розгляду справи в аналогічних правовідносинах, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).

Щодо не врахованого до стажу періоду навчання згідно довідки від 10.06.2022 №74, суд зазначає таке.

До 01.01.2004 до стажу зараховується лише період навчання за денною формою, що підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, які видані на підставі архівних даних і містять відомості про період навчання

Після 01.01.2004 до страхового стажу не зараховуються періоди навчання в училищах, вищих, середніх та інших навчальних закладах.

Відповідно до пункту «д» частини третьої статті 56 Закону «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Позивачка надала уточнюючі довідки з місця навчання, які підтверджують періоди її навчання: довідку про навчання у ТУ-11 м. Одеса в період з 01.09.1977 по 13.07.1978, яку видав Державний навчальний заклад «Одеський професійний ліцей морського транспорту»; довідку про навчання в Богуславському професійно-технічному училищі Київського облпобутуправління з 01.09.1982 по 19.07.1983, яку поновив Державний професійно-технічний навчальний заклад «Богуславське вище професійне училище сфери послуг».

Отже, позивачкою надані всі необхідні доідки для підтвердження стажу у спірний період.

Відповідачем не зазначено, а судом не виявлено доказів тому, що спірні записи в трудовій книжці позивачки можна визнати такими, які не відповідають дійсності чи зроблені з порушенням визначеної процедури.

Також, оцінюючи спірні правовідносини суд приймає до уваги і практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV, має застосовуватися при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до приписів ст.ст. 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

А відповідно до ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що бездіяльність відповідача щодо відмови позивачці зарахувати стаж не відповідає вимогам щодо всебічного, повного та об`єктивного розгляду всіх поданих документів, є протиправною, а тому суд вважає позовні вимоги про зарахування стажу є обґрунтованими.

Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У постанові від 05.05.2018 у справі №826/9727/16 Верховний Суд зробив висновок, що суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, за сукупності наступних умов: 1) судом встановлено порушення прав, свобод чи інтересів позивача; 2) на час вирішення спору прийняття рішення належить до повноважень відповідача; 3) виконано усі умови, визначені законом для прийняття такого рішення, зокрема подано усі належні документи, сплачено необхідні платежі і між сторонами немає спору щодо форми, змісту, повноти та достовірності наданих документів; 4) прийняття рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Відтак, виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

У цей же час суд зазначає, що судовий захист повинен сприяти відновленню порушеного права особи, яка звернулася за таким захистом.

Оскільки суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції відповідача, у межах даного провадження судом не досліджувалось питання щодо наявності у позивачки страхового стажу, вікового цензу та інших складових на підставі яких провадиться призначення пенсії суд вважає, що для належного захисту порушеного права позивачки в цій частині слід зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивачки у порядок та спосіб, що передбачений чинним законодавством, прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.

VII. Висновок суду

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову частково.

VIII. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Під час звернення до суду із позовом позивачкою сплачено судовий збір на суму 1982,80 грн.

Оскільки адміністративний позов підлягає задоволенню частково, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві витрати по сплаті судового збору у розмірі 992,40 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №103650007844 від 04.07.2022 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ: 22933548, місцезнаходження: 08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) при розрахунку пенсії за віком до загального стажу: періоди навчання в ТУ №11 м. Одеси з 01.09.1977 по 20.07.1978; навчання в Богуславському професійно-технічному училищі Київського облпобуправління; періоду догляду за дитиною віком до 3-х років, ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 02.04.1987 по 21.04.1987; зарахувати до трудового стажу періоди роботи позивачки в Одеському поштамті з 16.01.1979 по 26.07.1979; в Броварському РВ зв`язку з 14.08.1979 по 11.08.1980; в Броварському заводі пластмас з 24.11.1980 по 27.08.1982; в Яготинському побуткомбінаті з 05.08.1983 по 01.04.1987; у Заготконторі Згурівського району з 22.04.1987 по 12.04.1988; у Красноармійському сахкомбінаті з 13.09.1988 по 01.12.1988; в Згуровському побуткомбінаті з 27.04.1989 по 18.02.1992; у Згуровському сахзаводі з 16.09.1992 по 28.11.1992; у підприємстві «Аліна» з 12.04.1994 по 15.12.1997; у підприємстві «Україна-Агро» с. Гоголів Броварського району з 26.03.2022 по 01.06.2022; період отримання допомоги по безробіттю-час перебування на обліку у Згуровському районному центрі зайнятості з 24.01.2003 по 31.12.2003 та повторно розглянути заяву позивачки, прийнявши відповідне рішення з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти адміністративного позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві (код ЄДРПОУ: 042098368, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 992,40 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві грн. 40 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Леонтович А.М.

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 30.01.2023