Рішення № 108655175, 25.01.2023, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа 206/239/23

Провадження 2-о/206/50/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2023 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Кушнірчука Р.О.,

при секретарі Приступко С.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Дніпро в порядку окремого провадження відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа Самарський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України,

ВСТАНОВИВ:

23 січня 2023 року представник заявників ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України, яку обґрунтував тим, що 06 лютого 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи у шлюбі ОСОБА_2 у пологовому будинку м. Севастополь народила дитину - сина ОСОБА_4 . При народженні дитини було видано медичне свідоцтво про народження. У зв`язку із тим, що медичні документи про народження, отримані на окупованій території є недійсними, а довідка про народження дитини видано компетентною установою України відсутня, ОСОБА_2 позбавлена можливості отримати свідоцтво про народження на території України в позасудовому порядку. Через це, ОСОБА_2 не має можливості вивезти дитину на не окуповану територію України, де оформити закордонний паспорт щоб мати можливість реалізувати законні права дитини. Заявники просять встановити факт народження дитини ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Севастополь, Україна від батьків: матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України та батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України.

Заявники та представник заявників в судове засідання не з`явились, просили розглянути справу за їх відсутності та відсутності представника заявників.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, 25 січня 2023 року виконувач обов`язки начальника відділу Самарського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) Жилка Т. надала клопотання про розгляд заяви без участі їх представника у зв`язку із неможливістю явки в судове засідання, а також зазначила, що не заперечує проти вимог заяви.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 06 лютого 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб, про що складено відповідний актовий запис № 233, Печерським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві видано свідоцтво серії НОМЕР_1 (а. с. 20).

З медичного свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 30 березня 2022 року ГБУЗС «Городская больница №5 - «ЦОЗМИР» вбачається, що 29 березня 2022 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в місті Севастополь народила хлопчика (а. с. 21-22).

Отделом записи актов гражданского состояния Ленинского района города Севастополя Управления ЗАГС города Севастополя 19 квітня 2022 року видано свідоцтво про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками зазначені ОСОБА_6 та ОСОБА_2 (а. с. 23).

Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Статтею 315 ЦПК України визначено перелік справ про встановлення юридичних фактів, які розглядаються судом в порядку окремого провадження, зокрема, суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника. Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду. У рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків. Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» № 1207-VII від 15 квітня 2014 року, Автономна Республіка Крим та місто Севастополь є тимчасово окупованими Російською Федерацією з 20 лютого 2014 року.

Відповідно до ч. 2-4 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрації актів цивільного стану» № 2398-VI від 01 липня 2010 року, державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків. Державна реєстрація народження дитини проводиться не пізніше одного місяця з дня її народження, а у разі народження дитини мертвою - не пізніше трьох днів. Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я документи, що підтверджують факт народження. За відсутності документа закладу охорони здоров`я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.

Відповідно до ч. 1 ст. 144 СК України, батьки зобов`язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про громадянство України» № 2235-ІІІ від 18 січня 2001 року, особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України.

Суд, під час вирішення справ про встановлення фактів народження або смерті має враховувати також висновки Європейського суду з прав людини у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic of Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), Європейський суд з прав людини наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної сторони.

Такий висновок Європейського суду з прав людини слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», Європейський суд з прав людини, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Таким чином, суд може застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, у контексті як мінімум «реєстрація народжень, смертей і шлюбів», виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, у сукупності з іншими доказами, як встановлення можливих фактів, оскільки встановлення цих фактів має істотне значення для реалізації низки прав людини (громадянина України).

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 жовтня 2018 року у справі № 235/2357/17, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 листопада 2022 року у справі № 759/1443/22.

Враховуючи наведену практику Європейського суду з прав людини, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження або смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, рішення суду у такій категорії справ має повно і всебічно з`ясувати обставини справи на підставі всіх поданих особами, які беруть участь у справі, доказів у їх сукупності, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на такій території.

Судом також встановлено, що заявники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 є громадянами України, що підтверджується копіями паспортів серії НОМЕР_3 , НОМЕР_4 відповідно. З паспорту ОСОБА_1 вбачається, що він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . З паспорту ОСОБА_2 вбачається, що вона зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 10-13, 15-18).

Враховуючи викладене, суд погоджується із доводами про те, що для проведення державної реєстрації народження дитини є реальні перешкоди. З метою захисту прав і свобод громадян України, якими є заявники та їх дитина, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви про встановлення факту народження, бо законом не передбаченого іншого порядку встановлення цього факту, що надає можливість отримати громадянці України ОСОБА_2 свідоцтво про народження дитини в державних органах України.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 10, 259, 263-265, 268, 293, 315, 317, 319 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - задовольнити.

Встановити факт народження дитини ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Севастополь, Україна від батьків: матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України та батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Головуючий суддя: Р.О. Кушнірчук