Рішення № 108651543, 17.01.2023, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2023м. ДніпроСправа № 904/9282/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАКСТОН", м. Дніпро

до відповідачів:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ ТЕХНОЛОДЖІ", с. Малехів, Львівська область;

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвесткредит", м. Дніпро

Третя особа -1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Абрис Дніпро", м. Дніпро

Третя особа -2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів -Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінанс Роялті", м. Дніпро

про визнання недійсною додаткової угоди

Суддя Ярошенко В.І.

Секретар судового засідання Головаха К.К.

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача - 1: Горб О.В. адвокат;

від відповідача - 2: Ткаченко К.О. адвокат;

від третьої особи - 1: не з`явився;

від третьої особи - 2: не з`явився

ПРОЦЕДУРА

Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАКСТОН" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ ТЕХНОЛОДЖІ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвесткредит" про визнання недійсною Додаткову угоду (доповнення) № 1 від 19.11.2013 до кредитного договору (без графіка погашення) №10-13/БЛ від 18.07.2013.

Ухвалою суду від 06.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 10.01.2022.

Залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Абрис Дніпро" ( м. Дніпро, вул. Янтарна, будинок 75в, 49108).

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАКСТОН" 06.12.2021 подало до суду клопотання про призначення комплексної почеркознавчої та технічної експертизи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕ ТЕХНОЛОДЖІ" 05.01.2022 подало до суду клопотання про неможливість виконання п. 5 резолютивної частини ухвали від 06.12.2021, у зв`язку з викраденням даних документів, що підтверджується повідомленням про початок досудового розслідування .

Протокольною ухвалою суду від 10.01.2022 в судовому засіданні оголошено перерву до 31.01.2022.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТКРЕДИТ" 11.01.2022 подало до суду повідомлення про неможливість надати до суду витребувані документи, оскільки витребувані судом документи були передані на підставі акту приймання - передачі до ТОВ "Фінанс Роялті".

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕ ТЕХНОЛОДЖІ" 31.01.2022 подало до суду відзив на позовну заяву разом із клопотанням про поновлення строку щодо його подачі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕ ТЕХНОЛОДЖІ" 31.01.2022 подало до суду клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвесткредит" 31.01.2022 подало до суду відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 31.01.2022 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ ТЕХНОЛОДЖІ" про поновлення строку на подання відзиву задоволено. Прийнято відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ ТЕХНОЛОДЖІ" на позовну заяву до розгляду. Відкладено підготовче засідання на 28.02.2022.

Ухвалою суду від 15.04.2022 призначено підготовче судове засідання на 18.05.2022.

Ухвалою суду від 18.05.2022 відкладено підготовче засідання на 20.06.2022.

Ухвалою суду від 16.06.2022 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінанс Роялті".

Ухвалою суду від 20.06.2022 відкладено підготовче засідання на 19.07.2022 та витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвесткредит" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінанс Роялті належним чином засвідчені документи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Абрис Дніпро" 01.07.2022 подало до суду клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, а саме висновку експерта від 17.05.2022 № 17 про результати почеркознавчої експертизи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвесткредит" 15.07.2022 подало до суду клопотання (Вх. № 22551/22 від 15.07.2022) на виконання ухвали суду про витребування документів.

Також, 15.07.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвесткредит" подало до суду клопотання про долучення доказів, зокрема, заяви свідка ОСОБА_1 .

Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвесткредит" надало до суду заперечення на клопотання про долучення висновку почеркознавчої експертизи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕ ТЕХНОЛОДЖІ" 15.07.2022 подало до суду клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, а саме заяви свідка від 13.07.2022 ОСОБА_2 .

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінанс Роялті" 18.07.2022 подало до суду повідомлення про неможливість надати витребувані судом документи.

Ухвалою суду від19.07.2022 відкладено підготовче засідання на 17.08.2022.

09.08.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Абрис Дніпро" подало клопотання про долучення до матеріалів справи копій документів

15.08.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвесткредит" подало клопотання про залучення до матеріалів справи заяви свідка ОСОБА_1 від 11.08.2022.

17.08.2022 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ ТЕХНОЛОДЖІ" надійшло заперечення на клопотання про долучення до матеріалів справи висновку експерта ТОВ «Українська експертна компанія» Коструби А.М. № 17 від 17.05.2022.

Також, 17.08.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕ ТЕХНОЛОДЖІ" подало клопотання про долучення доказів, а саме: заяви свідка ОСОБА_2 від 11.08.2022.

Ухвалою суду від 17.08.2022 оголошено перерву в судовому засіданні до 12.09.2022 та викликано в призначену дату судового засідання - 12.09.2022 о 14:00 год свідків, а саме:

- ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ),

- ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ).

08.09.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАКСТОН" подало до суду клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

12.09.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Абрис Дніпро" подало до суду клопотання про відкладення підготовчого засідання через зайнятість представника у іншому судовому засіданні.

В судовому заіданні 12.09.2022 ОСОБА_2 та ОСОБА_1. представниками сторін та судом були поставлені питання, а свідками були надані усні відповіді.

Ухвалою суду від 12.09.2022 закрито підготовче провадження. Справу призначено до розгляду в засіданні на 19.10.2022. Відмовлено в клопотанні про призначення судової почеркознавчої експертизи.

Ухвалою суду від 19.10.2022 відкладено судове засідання на15.11.2022.

Ухвалою суду від 15.11.2022 відкладено судове засідання на 13.12.2022.

Ухвалою суду від 13.12.2022 судове засідання відкладено на 17.01.2023.

16.01.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАКСТОН" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із знаходженням представника позивача поза межами Дніпропетровської області.

В судове засідання 17.01.2023 представники позивача та третіх осіб 1, 2 не з`явилися.

Розглянувши подане клопотання позивача, суд не вбачає підстав для його задоволення.

Згідно із частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відтак, відкладення розгляду справи є правом суду. Основною умовою для відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Суд вказує на те, що провадження у даній справі триває вже тривалий час і всі учасники справи скористались своїм правом на подання заяв по суті справи з посиланням на конкретні докази та нормативне обґрунтування своїх правових позицій.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до положень статті 197 ГПК України учасники мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Відповідач не скористався відповідним правом.

В судовому засіданні 15.11.2022 було розпочато розгляд справи по суті, представники позивача та відповідачів мали вступне слово, надали заперечення та поставили один одному запитання.

Отже суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача та третіх осіб 1, 2 за наявними у справі матеріалами.

В ході судових засіданнях 15.11.2022 та17.01.2023розглянуто справу по суті, встановлено обставини справи та досліджено наявні у матеріалах справи докази.

В судовому засіданні 17.01.2023у нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частин.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Узагальнена позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що укладена Додаткова угода (доповнення) № 1 від 19.11.2013до кредитного договору (без графіка погашення) №10-13/БЛ від 18.07.2013 суперечить інтересам та волі ТОВ "ЗЕ ТЕХНОЛОДЖІ" і ТОВ "ІНВЕСТКРЕДИТ".

Позивач вважає Додаткову угоду (доповнення) № 1 від 19.11.2013 до кредитного договору (без графіка погашення) №10-13/БЛ від 18.07.2013 підробленою вже у 2021 році за змовою теперішнього керівника ТОВ «ЗЕ ТЕХНОЛОДЖІ» та посадових осіб ТОВ «ІНВЕСТКРЕДИТ».

Підставами для твердження про фальсифікацію Додаткової угоди (доповнення) №1 під 19.11.2013 до кредитного договору (без графіка погашення) №10-13/ЮЛ від 18.07.2013 позивач зазначає наступне.

Протоколом загальних зборів учасників від 18.07.2013 ТОВ «ЗЕ ТЕХНОЛОДЖІ» було постановлено, що з метою поповнення обігових коштів було прийнято рішення звернутися із клопотанням до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТКРЕДИТ» щодо отримання кредиту строком на 1 рік з погашенням відсотків в кінці строку кредитування, під забезпечення нерухомого майна, що належить ТОВ «ЗЕ ТЕХНОЛОДЖІ» на підставі договору купівлі-продажу від 16.07.2013 року та розташоване за адресою : м. Дніпропетровськ , вул. Погребняка, буд 25а. Надано директору Товариства ОСОБА_2. повноваження щодо укладання кредитного договору, договору іпотеки.

На виконання рішення загальних зборів були укладеними: кредитний №10-13/ЮЛ від 18.07.2013 та іпотечний договір №10-13/ЮЛ/1.

Зобов`язання за кредитним договором боржник виконав у повному обсязі 19.11.2013.

Проведена державна реєстрація іпотеки строком до 17.07.2014. Жодних рішень загальних зборів учасників щодо подовження строку кредитного та іпотечного договорів товариство не приймало.

Позивач стверджує, що Додаткова угода (доповнення) № 1 від 19.11.2013 до кредитного договору (без графіка погашення) №10-13/ЮЛ від 18.07.2013 є нічим іншим як збільшенням основного зобов`язання у часі, тобто зміною умов обтяження нерухомого майна та є недостовірним документом (фіктивним), створеним із метою імітації подовження дії іпотечного договору за змовою відповідачів.

Крім того, попередньому керівникові ОСОБА_3 , який укладав угоди від ТОВ "ЗЕТЕХНОЛОДЖІ» з відчуження нерухомого майна, не було відомим про наявність Додаткової угоди (доповнення) № 1 від 19.11.2013 до кредитного договору (без графіка погашення) №10-13/ЮЛ від 18.07.2013 про подовження дії кредитного договору аж до 2021 року. Наведені обставини свідчать про те, що спірну Додаткову угоду виготовлено відповідачами у середині 2021 року з метою створення нових доказів, які сприятимуть поверненню майна ТОВ «ЗЕ ТЕХНОЛОДЖІ» через судові позови.

Також позивач звертає увагу, що у ТОВ «ЗЕ ТЕХНОЛОДЖІ» потреби у фінансуванні та подовженні строку дії кредитного договору не було, оскільки заборгованість була погашена.

При укладанні Додаткової угоди (доповнення) № 1 від 19.11.2013 до кредитного договору (без графіка погашення) № 10-13/ЮЛ від 18.07.2013 фактична, правова мета була відсутньою.

Узагальнена позиція відповідача-1

Відповідач-1 заперечує проти задоволення позовних вимог.

ТОВ "ЗЕ ТЕХНОЛОДЖІ" зазначає, що 18.07.2013 між відповідачами було укладено Кредитний договір № 10-13/ЮЛта іпотечний договір №10-13/ЮЛ/1. Водночас з укладанням вказаного договору іпотеки приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кулінічем АС. зроблено надпис про накладання заборони відчуження зазначеного Об`єкту до його припинення або розірвання (реєстр № 200). Вказаний договір іпотеки та заборона на відчуження майна були зареєстровані в Державному Реєстрі прав на нерухоме майно (номер запису про іпотеку 1710012, номер запису про заборону відчуження нерухомого майна 1707632 від 18.07.2013р.).

В подальшому сторони зазначеного Кредитного договору вирішили продовжити строк дії основного зобов`язання про що уклали Додаткову угоду (доповнення) №1 від 19.11.2013до Кредитного договору (без графіка погашення) №10-13/ЮЛ від 18.07.2013.

В період дії Кредитного й Іпотечного договорів (до 16.07.2023) ТОВ "ЗЕ ТЕХНОЛОДЖІ" мало право на одержання кредиту від ТОВ "ІНВЕСТКРЕДИТ" в межах обумовленого ліміту, а ТОВ "ІНВЕСТКРЕДИТ" мало право задоволення своїх вимог за рахунок переданого в іпотеку спірного нерухомого майна, у випадку неповернення кредиту ТОВ "ЗЕ ТЕХНОЛОДЖІ".

В пункті 8.5 Іпотечного договору сторони дійшли згоди, що у разі внесення змін до основного договору стосовно, але не обмежуючись змін розміру процентів по кредиту (в тому числі при їх збільшенні), збільшення або зменшення строків кредитування до цього договору зміни не вносяться і розмір процентів у випадку звернення стягнення на предмет іпотеки підтверджуватиметься відповідними угодами про внесення змін до основного договору, то у них не виникло обов`язку нотаріального посвідчення (ст.19 Закону України "Про іпотеку"), змін до іпотечного договору щодо строку кредитування (до 16.07.2023).

В зв`язку з цим, у ТОВ "ЗЕ ТЕХНОЛОДЖІ" та ТОВ "ІНВЕСТКРЕДИТ" не виникло повторного права/обов`язку (до 16.07.2023) державної реєстрації припинення іпотеки передбачених ст. 17 Закону України "Про іпотеку"

Крім того, відповідач-1 звертає увагу, що ТОВ «ПАКСТОН» не є стороною вищеназваних Кредитного та Іпотечного договорів.

Відповідач-1 зазначає, що укладена Додаткова угода (доповнення) № 1 від 19.11.2013 до кредитного договору (без графіка погашення) №10-13/ЮЛ від 18.07.2013 не впливає на права та обов`язки або законний інтерес ТОВ "ПАКСТОН", які виникли на підставі кредитного договору (без графіка погашення) №10-13/ЮЛ від 18.07.2013.

Щодо твердження позивача, що Додаткова угода (доповнення) № 1 від 19.11.2013 до кредитного договору (без графіка погашення) №10-13/ЮЛ від 18.07.2013 є неукладеною, оскільки відсутнє рішення загальних зборів відповідача-1 та необізнаність колишнього директора ОСОБА_3 про її укладення відповідач зазначає наступне.

Згідно листа від 27.01.2022 вих. № 4-2022 ПАТ «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСІФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «ІННОВАЦІЯ» (який був єдиним засновником ТОВ «ЗЕ ТЕХНОЛОДЖІ» станом на 19.11.2013), рішення засновника про укладання Додаткової угоди (доповнення) №1 від 19.11.2013 до Кредитного договору (без графіка погашення) № 10-13/ЮЛ від 18.07.2013 приймалось, про що свідчить складений протокол № б/н загальних зборів учасників ТОВ "ЗЕ ТЕХНОЛОДЖІ" від 19.11.2013.

На час укладання спірної Додаткової угоди ОСОБА_3 не був директором ТОВ «ЗЕ ТЕХНОЛОДЖІ», тому надавати будь які свідчення з приводу чи укладалась ця угода чи ні він не може. Зазначені обставини можуть підтвердити лише посадові особи єдиного на той час засновника ТОВ «ЗЕ ТЕХНОЛОДЖІ» та підписанти зазначеної угоди.

Згідно з актом звірки поставок та розрахунків між ТОВ «ЗЕ ТЕХНОЛОДЖІ» та ТОВ «ІНВЕСТКРЕДИТ» по договору № 10-13/ЮЛ від 18.07.2013 станом на 14.09.2021 у ТОВ «ЗЕ ТЕХНОЛОДЖІ» перед ТОВ «ІНВЕСТКРЕДИТ» існує заборгованість по Кредитному договору (без графіка погашення) №10-13/ЮЛ від 18.07.2013 у розмірі 12 750 000 грн.

Враховуючи зазначене, позивачем зроблені помилкові висновки про нібито відсутність волі відповідачів на продовження наведених вище кредитно-іпотечних взаємовідносин, які тривають на цей час.

Узагальнена позиція відповідача-2

Відповідач-2 не визнає позовні вимоги в повному обсязі.

ТОВ "ІНВЕСКРЕДИТ" стверджує, що кредитним договором від 18.07.2013 № 10-13/ЮЛ фактично було відкрито відновлювальну кредитну лінію ТОВ «ЗЕ: ТЕХНОЛОДЖІ», а саме, у відповідно до п.п. 1.1. якого кредитор на положеннях та на умовах цього Договору, надає Позичальнику кредит у формі відновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування 12 750 000, 00 (дванадцять мільйонів сімсот п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок) гривень, зі сплатою 26, 00 відсотків річних в розміру та в порядку визначеними Даним договором, надалі за текстом Кредит.

У преамбулі кредитного договору № 10-13/ЮЛ від 18.07.2013 зазначено, що сторони домовились про наступне трактування термінів, що вживаються у цьому договорі, зокрема, відновлювальна кредитна ліній - це кредитна лінія, при якій після отримання Позичальником повної суми кредитних коштів і досягнення ліміту кредитування, можлива подальша (повторна) видача кредитних коштів в межах погашених сум в межах одного ліміту кредитування».

У 2021 році ТОВ «ЗЕ ТЕХНОЛОДЖІ» звернулось до ТОВ «ІНВЕСТКРЕДИТ» з клопотанням про видачу кредитних коштів в рамках відкритої кредитної лінії за кредитним договором. В свою чергу, ТОВ «ІНВЕСТКРЕДИТ» було погоджено дане клопотання та видано кредит у розмірі 12 750 000 грн.

Враховуючи пункт 8.5 Іпотечного договору від 18.07.2013 № 10-13/ЮЛ/1, укладання Додаткової угоди до іпотечного договору про його продовження не було необхідним, так як зобов`язання між ТОВ «ІНВЕСТКРЕДИТ» та ТОВ «ЗЕ ТЕХНОЛОДЖІ» не були припиненні. Отже посилання позивача, що іпотека діяла до 17.07.2014 та сторонами не вчинялося жодних дій щодо продовження строку дії є безпідставними.

Також, відповідач-2 звертає увагу, що твердження позивача про відсутність потреби ТОВ "ЗЕ ТЕХНОЛОДЖІ" у додатковому фінансуванні на час укладання спірної додаткової угоди не заслуговують на увагу, оскільки ТОВ "ПАКСТОН" на той момент укладання взагалі не існувало. Зроблені позивачем висновки щодо наявності або відсутності потреби у відповідачів в укладанні додаткової угоди є лише помилковими припущеннями.

Позиція третьої особи-1

Третя особа-1 не скористалася своїм процесуальним правом на подання письмових пояснень.

Позиція третьої особи-2

Третя особа-2 не скористалася своїм процесуальним правом на подання письмових пояснень.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

18.07.2013 ТОВ "ІНВЕСТКРЕДИТ" з ТОВ "ЗЕ ТЕХНОЛОДЖІ" уклали кредитний договір (без графіку погашення) № 10-13/ЮЛ (далі - Кредитний договір № 10-13/ЮЛ).

За пунктом 1.1 кредитного договору № 10-13/ЮЛ, кредитор (ТОВ "ІНВЕСТКРЕДИТ"), на положеннях та умовах цього договору, надає позичальнику (ТОВ "ЗЕ ТЕХНОЛОДЖІ") кредит у формі відкличної відновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування 12 750 000,00 грн зі сплатою 26,0 процентів річних, в розмірі та порядку, визначеним даним договором, надалі за текстом кредит. Кредитор дає позичальнику кредит на умовах його забезпечення, цільового використання, строковості, відкличності, повернення та плати за користування.

Кінцевий термін повернення кредиту 17.07.2014 (пункт 1.2 Кредитного договору № 10-13/ЮЛ).

В якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих/обчислених процентів, плати за надання кредиту, щодо повернення Кредиту, сплати нарахованих/обчислених процентів, плати за надання кредиту, неустойки, а також інших витрат пов`язаних зі здійсненням стягнення забезпеченої заставою вимог кредитор укладає: до 18.07.2013 договір іпотеки нерухомого майна (надалі договір іпотеки), що належить на праві власності ТОВ "ЗЕ ТЕХНОЛОДЖІ" та розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Погребняка, буд. 25А ( п. 2.1. Кредитного договору № 10-13/ЮЛ).

18.07.2013 ТОВ "ІНВЕСТКРЕДИТ" та ТОВ "ЗЕ ТЕХНОЛОДЖІ" уклали Іпотечний Договір № 10-13/ЮЛ/1 (далі - Іпотечний Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Іпотечного договору, цей Договір забезпечує вимоги Іпотекодержателя (ТОВ "ІНВЕСТКРЕДИТ"), що випливають з кредитного договору (без графіку погашення) № 10-13/ЮЛ від 18.07.2013, а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії кредитного договору (без графіку погашення) № 10-13/ЮЛ від 18.07.2013 (надалі Основний договір), укладеного між Іпотекодержателем та Іпотекодавцем (ТОВ "ЗЕ ТЕХНОЛОДЖІ"), за умовами якого Іпотекодержатель надає Іпотекодавцю відновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитування у сумі 12 750 000,00 грн. на строк по 17.07.2014 (надалі Кредит) та на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності, цільового характеру використання, а Іпотекодавець зобов`язується повернути кредит, сплатити нараховані проценти, комісію та штрафні санкції в строки та на умовах, передбачених Основним договором та цим Договором.

Предметом іпотеки є нерухоме майно, будівлі та споруди, що знаходяться за адресою Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Погребняка, буд. 25а, а саме: нежитлова будівля літ. А-3, загальною площею 1617,4 кв. м; ганки літ. а, а", аXV, примітки літ. а,,,, аIVаVII, аVIII, аX, аХІІ, аХІІІ, аХІ, аХІV, входити в підвал літ. а,, аІХ, будівля гаражу літ. Б-1, поз. 1-8, загальною площею302,4 кв. м, будівля гаражу літ. В; теплогенераторна літ. Г-1 загальною площею 57,6 кв. м, ґанок літ. г; огорожа № 1,2,4-10, мостіння № 1 (аб. 1 п. 1.2. Іпотечного Договору).

Заставна вартість предмета іпотеки визначається сторонами в сумі 10 625 000,00 грн. (п. 1.3. Іпотечного Договору).

Сторони дійшли згоди, що у разі внесення змін до Основного договору стосовно, але не обмежуючись змін розміру процентів по кредиту (втому числі при їх збільшенні), збільшення або зменшення строків кредитування до цього Договору зміни не вносяться, і розмір процентів у випадку звернення стягнення на предмет іпотеки підтверджуватиметься відповідними угодами про внесення змін до Основного договору (пункт 8.5. Іпотечного Договору).

Відповідно до витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки, проведена державна реєстрація іпотеки - номер запису 1710012. договір іпотеки №10-13/ЮЛ/1, серія та номер 199 від 18.07.2013, видавник Кулініч А. С. приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу, рішення про державну реєстрацію №4093967 від 18.07.2013, відомості про основне зобов`язання: строк виконання основного зобов`язання 17.07.2014 року, розмір основного зобов`язання 12 750 000 грн (том 1 арк. с. 20).

За номером запису № 1707632 від 18.07.2013 зареєстроване обтяження з таких самих підстав, заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. Зміст обтяження: Згідно кредитного договору №10-13/ЮЛ від 18.07.2013 та усіх додаткових угод до нього. Іпотекодавець зобов`язується повернути Іпотекодавцю в строк до 17.07.2014 кредит, сплатити нараховані проценти, комісію та штрафні санкції в строк та на умовах, передбачених Кредитним та Іпотечним договорами (том 1 арк. с. 20).

Як зазнає позивач у позові, ТОВ «ІНВЕСТКРЕДИТ» перерахувало ТОВ «ЗЕ ТЕХНОЛОДЖІ» кредитні кошти на загальну суму 12 750 000 грн. Погашення кредиту та сплата відсотків за його користування ТОВ «ЗЕ ТЕХНОЛОДЖИ» відбулось достроково, останній перерахування 19.11.2013.

Однак, надані позивачем банківські документи не підтверджують достеменно даний факт (том 1 арк. с. 22 - 31). Так, згідно наданих банківських виписок ТОВ «ІНВЕСТКРЕДИТ» 31.07.2013 надало ТОВ «ЗЕ ТЕХНОЛОДЖІ» кредитних коштів на загальну суму 12 750 000 грн (том 1 акр. с. 22).

Повернення кредиту відбувалось 31.07.2013 у розмірі 423 301, 20 грн, 07.08.2013 у розмірі 2 000 000 грн, 29.08.2013 у розмірі 1 000 000 грн, 11.10.2013 у розмірі 1 700 000 грн, 28.10.2013 у розмірі 1 300 000 грн, 29.10.2013 у загальному розмірі 3 481 000 грн, 05.11.2013 у розмірі 98 000 грн, 11.11.2013 у розмірі 189 000 грн, 19.11.2013 у розмірі 2 400 000 грн, 29.11.2013 у розмірі 158 698, 80 та сплата відсотків за користування кредитом у сумі 647 482, 32 грн. Отже, останній платіж було здійснено 29.11.2013 (том 1 арк. с. 22-31)

12.02.2019 кредитор: ТОВ "АБРИС ДНІПРО", боржник-1:ТОВ "ЗЕ ТЕХНОЛОДЖІ" та Боржник-2: ФОП Обманюк С.С. уклали договір про припинення зобов`язань переданням відступного, за п. 1 якого Кредитор згоден на передачу йому боржником -1 та Боржником -2 майна взамін виконання зобов`язання, забезпеченого порукою на підставі Договору поруки від 01.06.2018, укладеного між кредитором, боржником-1, боржником -2 та боржникомТОВ "АДОНІС ДНІПРО".

У пункті 2договору про припинення зобов`язань переданням відступного зазначено, щозгідно п. 2.2. договору поруки від 01.06.2018, боржник-1 передає, а Кредитор має прийняти наступне нерухоме майно: Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 100473412101. Опис об`єкта: нежитлова будівля літ. А-3, загальною площею 1617,4 кв. м; ґанки літ. а, а", аXV, примітки літ. а,,,, аIVаVII, аVIII, аX, аХІІ, аХІІІ, аХІ, аХІV, входити в підвал літ. а,, аІХ, будівля гаражу літ. Б-1, поз. 1-8, загальною площею302,4 кв. м, будівля гаражу літ. В; тепло генераторна літ. Г-1 загальною площею 57,6 кв. м, ґанок літ. г; огорожа № 1,2,4-10, мостіння № 1.Адреса: Дніпропетровська обл.,м. Дніпропетровська, вул. Полігонна (Погребняка), буд. 25а.

Боржник-1 та боржник-2 гарантують, що майно, яке має бути передане ними Кредитору на момент укладення цього Договору нікому іншому не відчужене, в спорі та під заставою, в тому числі податковою, не перебуває, правами третіх осіб, як в Україні, так і за її межами не обтяжене. Не внесено до статутного капіталу господарських товариств, прихованих недоліків не має (пункт 4 Договору про припинення зобов`язань переданням відступного).

06.10.2020 ТОВ "АБРИС ДНІПРО" та ТОВ "ПАКСТОН" уклали договір купівлі-продажу будівель та споруд, за п. 1 та 2 якого продавець (ТОВ "АБРИС ДНІПРО") передав у власність (продав), а покупець (ТОВ "ПАКСТОН") прийняв у власність (купив) нерухоме майно, а саме: будівлі і споруди, що знаходяться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Полігонна, буд. 25А, надалі нерухоме майно. Відчужуване нерухоме майно розташоване на земельній ділянці, кадастровий номер: 1210100000:03:229:0042.Відчужуване нерухоме майно складається з: нежитлова будівля літ. А-3, загальною площею 1617, 4 кв. м; ґанки літ. а, а", аXV, примітки літ. а,,,, аIVаVII, аVIII, аX, аХІІ, аХІІІ, аХІ, аХІV, входити в підвал літ. а,, аІХ, будівля гаражу літ. Б-1, поз. 1-8, загальною площею302,4 кв.м, будівля гаражу літ. В; тепло генераторна літ. Г-1 загальною площею 57, 6 кв. м, ґанок літ. г; огорожа № 1, 2, 4-10, мостіння № 1.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна станом на 06.10.2020 право власності на зазначений вище об`єкт нерухомості належить ТОВ"ПАКСТОН" на праві Договору купівлі-продажу, будівель та споруд, серія та номер: 2626, виданий 06.10.2020, видавник: Приватний нотаріус Дніпровського МНО Рудкевич Є.В.

ТОВ «ЗЕ ТЕХНОЛОДЖІ», в особі нового керівника ОСОБА_2., не визнає правомірність набуття ТОВ «АБРИС ДНІПРО» об`єктів нерухомості, які розташовані за адресою: м. Дніпро, вул. Полігонна (колишня Погребняка) 25-Л, вважаючи, що воно було на момент відчуження обтяжене іпотекою, так як кредитний договір, у забезпечення якого надавалась іпотека, продовжує свою дію до 16.07.2023 , тобто наступне відчуження майна позивачеві також було незаконним.

У квітні 2021 ТОВ «ЗЕ ТЕХНОЛОДЖІ» звернулось із позовом до ТОВ «АБРИС ДНІПРО», ТОВ «ПАКСТОН» в якому просило: скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Реєстрі іпотек, Реєстрі заборон запис № 38517462 про реєстрацію права власності будівель і споруд, які розташовані у м. Дніпро, вул. Полігонна (Погребняка), 25а (реєстраційний номер нерухомого майна 100473412101)за товариством з обмеженою відповідальністю "АБРИС ДНІПРО" (ЄДРПОУ 40236130) вчинений державним реєстратором Виконавчого комітету Святовасилівської сільської ради Дніпропетровської області Поповим О.О. на підставі неукладеного договору про припинення зобов`язання переданням відступного від 06.10.2019, серія та номер: ННР 134225, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гнидюком О.Б. та зареєстрованого за № 295; визнати недійсним договір купівлі-продажу будівель та споруд (місце розташування у м. Дніпро, вул. Полігонна (Погребняка), 25а) від 06.10.2020 (серія та номер: НМК 174310) укладеним між ТОВ "АБРИС ДНІПРО" (ЄДРПОУ: 40236130) та ТОВ "ПАКСТОН" (ЄДРПОУ 43667153), посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського нотаріального округу Рудкевичем Є.В. та зареєстрованого за № 2626; Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Реєстрі іпотек, Реєстрі заборон запис №38537515 про реєстрацію права власності будівель і споруд, які розташовані у м. Дніпро, вул. Полігонна (Погребняка), 25а (реєстраційний номер нерухомого майна 100473412101) за ТОВ"ПАКСТОН" (ЄДРПОУ 43667153); скасувати запис Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Реєстрі іпотек, Реєстрі заборон запис про обтяження № 38537909, номер запису про право власності: 38537515, вид обтяження: заборона на нерухоме майно, яке розташоване у м. Дніпро, вул. Полігонна (Погребняка), 25а (реєстраційний номер нерухомого майна 100473412101);визнати за ТОВ "ЗЕ ТЕХНОЛОДЖІ", ЄДРПОУ 38198547 право власності на будівлі і споруди, які розташовані у м. Дніпро, вул. Полігонна (Погребняка), 25а (реєстраційний номер нерухомого майна 100473412101) та відновити у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Реєстрі іпотек, Реєстрі заборон записи: - про право власності на підставі договору купівлі-продажу від 16.07.2013, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кулінічем А.С., зареєстрованого в реєстрі за №195 (дублікат договору виданий державним нотаріусом Державного нотаріального архіву Дніпропетровської області Топонарь І.В. 12.10.2020, реєстр № 1-248); - про обтяження - заборону відчуження на нерухоме майно (реєстраційний номер нерухомого майна 100473412101) на підставі договору іпотеки від 18.07.2013 №10-13/ЮЛ/1, укладеного між ТОВ "ІНВЕСТКРЕДИТ" (ЄДРПОУ 36494420) та ТОВ "ЗЕ ТЕХНОЛОДЖІ" (ЄДРПОУ 38198547), серія та номер: НМВ 562684, реєстраційний номер:199, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кулінічем А.С. (дублікат договору виданий державним нотаріусом Державного нотаріального архіву Дніпропетровської області Топонарь І.В. 12.10.2020, реєстр № 1-249витребувати майно із чужого незаконного володіння та скасувати реєстраційних дій щодо реєстрації права власності за ними.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2021 у справі № 904/4140/21 відкрито провадження у справі (https://reyestr.court.gov.ua/Review/96786237).

Відповідно до ухвали від 29.06.2021 у справі № 904/4140/21 судом прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАКСТОН" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ ТЕХНОЛОДЖІ" про визнання припиненою з 29 листопада 2013 року іпотеки за Іпотечним договором №10-13/юл/1 від 18 липня 2013 року, укладеним між ТОВ "ІНВЕСТРЕДИТ" (ЄДРПОУ 36494420) та ТОВ "ЗЕ ТЕХНОЛОДЖІ" (ЄДРПОУ 38198547); припинення обтяження, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під записом від 18 липня 2013 року за реєстраційним номером 1707632 та запису про державну реєстрацію іпотеки за реєстраційним номером 1710012 від 18.07.2013 за іпотечним договором №10-13/юл/1 від 18 липня 2013 року, зареєстрованого за номером 199 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/97961657).

Позивач зазначає, що ТОВ «ЗЕ ТЕХНОЛОДЖІ» в додатках до відзиву на зустрічну позовну заяву надало, зокрема, копію Додаткової угоди (доповнення) №1 від 19.11.2013 до кредитного договору (без графіка погашення) № 10-1З/ЮЛ віл 18.07.2013, якою внесено зміни до строків договору шляхом продовження строків дії кредитного договору до 16.07.2023.

Як вбачається, Додаткову угоду (доповнення) № 1 до кредитного договору (без графіку погашення) № 10-13/ЮЛ від 18.07.2013 було укладено ТОВ "ІНВЕСТКРЕДИТ" та ТОВ "ЗЕ ТЕХНОЛОДЖІ" 19.11.2013.Пунктом 1 якої сторони дійшли згоди п. 1.2. Кредитного договору (без графіку погашення) № 10-13/ЮЛ від 18.07.2013 викласти в наступній редакції: " 1.2 Кінцевий термін повернення кредиту 16.07.2023".

Таким чином, на думку позивача, є невідповідність строку дії іпотеки до 17.07.2014 щодо якої здійснено державну реєстрацію, номер запису 1710012, зі строками дії кредитного договору, які подовжені, якщо виходити із змісту Додаткової угоди (доповнення) №1 до 16.07.2023 року.

Позивач вважає дану Додаткову угоду (доповнення) № 1 від 19.11.2013 до кредитного договору (без графіка погашення) №10-13/ЮЛ від 18.07.2013 підробленою вже у 2021 році за змовою теперішнього керівника ТОВ «ЗЕ ТЕХНОЛОДЖІ» та посадових осіб ТОВ «ІНВЕСТКРЕДИТ» з метою використання у судових процесах проти позивача та третьої особи -1, за кінцевою метою повернути вибулу із його володіння власність на безоплатній основі.

Наведені обставини і стали причиною звернення позивача з позовом до суду.

Разом із поданням позову в справі, що розглядається, позивач заявив клопотання про призначення почеркознавчої експертизи підписів на Додатковій угоді (доповнення) №1 від 19.11.2013 до кредитного договору (без графіка погашення) №10-13/ЮЛ від 18.07.2013.

Ухвалою від 06.12.2021 у даній справі витребувано у відповідачів, зокрема, оригінали Додаткової угоди (доповнення) №1 від 19.11.2013 до кредитного договору (без графіка погашення) №10-13/ЮЛ від 18.07.2013.

05.01.2021 ТОВ «ЗЕ ТЕХНОЛОДЖІ» повідомило суд про неможливість надання оригіналу Додаткової угоди (доповнення) №1 від 19.11.2013 до кредитного договору (без графіка погашення) №10-13/ЮЛ від 18.07.2013, в зв`язку з його викраденням 22.12.2021.

Докази на підтвердження цієї обставини, відповідач - 1 надав 31.01.2021 копію Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 23.12.2021 № 12021041640001199, копію Повідомлення про початок досудового розслідування від 21.01.2022, примірник газети «ТЕЛЕДОМ» № 1 з оголошенням про викрадення документів у ТОВ «ЗЕ ТЕХНОЛОДЖІ».

11.01.2022 канцелярією суду зареєстровано повідомлення ТОВ «ІНВЕСТКРЕДИТ» про неможливість надання оригіналів витребуваних документів, зокрема, Додаткової угоди (доповнення) №1 від 19.11.2013 до кредитного договору (без графіка погашення) №10-13/ЮЛ від 18.07.2013, в зв`язку з тим, що 15.12.2021 на підставі акту приймання передачі документації до Договору відступлення права вимоги № 01-10/1 від 04.10.2021, вказаний документ було передано ТОВ «ФІНАНС РОЯЛТІ».

Ухвалою від 16.06.2022 долучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ТОВ «ФІНАНС РОЯЛТІ» та витребувано в нього Додаткової угоди (доповнення) №1 від 19.11.2013 до кредитного договору (без графіка погашення) №10-13/ЮЛ від 18.07.2013.

18.07.2022 ТОВ «ФІНАНС РОЯЛТІ» надало суду повідомлення про неможливість надати оригінал Додаткової угоди (доповнення) №1 від 19.11.2013 до кредитного договору (без графіка погашення) №10-13/ЮЛ від 18.07.2013, в зв`язку з його викраденням.

На підтвердження цієї події третьою особою - 2 надано: копія Повідомлення про початок досудового розслідування від 06.01.2022; витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 06.01.2022 № 12022046640000008; примірник газети «КП в Україні» за 13-20 січня 2022 року № 1-2/1 (6115) з оголошенням про викрадення документів у ТОВ «ФІНАНС РОЯЛТІ».

Відповідно до ухвали від 12.09.2022, судом було відмовлено ТОВ «ПАКСТОН» в клопотанні про проведення експертизи Додаткової угоди (доповнення) №1 від 19.11.2013 до кредитного договору (без графіка погашення) №10-13/ЮЛ від 18.07.2013.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

У cтатті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно зі статтею 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Положення частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права як визнання недійсним правочину (господарської угоди).

Цивільний кодекс України визначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; шляхом укладання правочинів суб`єкти цивільних відносин реалізують свої правомочності, суб`єктивні цивільні права за допомогою передачі цих прав іншим учасникам.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України (чинна редакція) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За приписом статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, приймаючи до уваги положення Цивільного кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним повинно бути доведено наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними.

Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом, між відповідачами укладено ряд договорів, а саме:

- кредитний договір від 18.07.2013 № 10-13/ЮЛ;

- іпотечний договір від 18.07.2013 № 10-13/ЮЛ/1;

- додаткова угода (доповнення) №1 від 19.11.2013про зміну кінцевого терміну повернення кредиту.

Частиною 2 ст. 345 Господарського кодексу України передбачено, що кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що зобов`язання за кредитним договором боржник виконав у повному обсязі 19.11.2013, тоді як дійсно 29.11.2013.

Позивач стверджує, що Додаткова угода (доповнення) № 1 від 19.11.2013 до кредитного договору (без графіка погашення) №10-13/ЮЛ від 18.07.2013 є нічим іншим як збільшенням основного зобов`язання у часі, тобто зміною умов обтяження нерухомого майна та є недостовірним документом (фіктивним), створеним із метою імітації подовження дії іпотечного договору за змовою відповідачів.

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 180 Господарського кодексу України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Судом встановлено, що при укладенні вищезазначених договорів та додаткових угод між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗЕ ТЕХНОЛОДЖІ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвесткредит", було погоджено предмет, умови кредитування, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту відповідно до норм ч.2 статті 345 Господарського кодексу України в редакціях, які діяли під час укладання відповідачами договорів.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Крім того, до матеріалів справи відповідачами надано заяви свідків, а саме: ОСОБА_2 (який перебував на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕ ТЕХНОЛОДЖІ» з 25.04.2012 по 13.01.2014 (включно)), засвідчену приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Райською Т.М., зареєстровано в реєстрі за № 2108 (арк. с. 77, 160, том 2) та ОСОБА_1 (який перебував на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТКРЕДИТ» з 01.12.2012 по 08.04.2015 (включно)), засвідчену приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Райською Т.М., зареєстровано в реєстрі за № 2104 (арк. с. 146, том 2).

ОСОБА_2 зазначає, що 19.11.2013, як посадова особа директор ТОВ «ЗЕ ТЕХНОЛОДЖІ» звернувся до ТОВ «ІНВЕСТКРЕДИТ» із письмовим клопотанням про продовження кінцевого терміну повернення кредиту за кредитним договором №10-13/ЮЛ (без графіку погашення) від 18.07.2013 до 16.07.2023. Повноваження на звернення з клопотанням останньому були надані загальними зборами учасників ТОВ «ЗЕ ТЕХНОЛОДЖІ» у формі протоколу б/н від19.11.2013.

Також ОСОБА_2 підтверджує, що 19.11.2013клопотання було погоджено ТОВ «ІНВЕСТКРЕДИТ» та ним особисто було підписано Додаткову угоду (доповнення) від 19.11.2013 до Кредитного договору (без графіку погашення №10-13/ЮЛ від 18.07.2013 якою змінено кінцевий термін повернення кредиту від 16.07.2023.

15.08.2022 відповідачем-2 подано суду заяву свідка - колишнього директора Товариства ОСОБА_1 , в якій останній зазначив, що отримавши клопотання про продовження кінцевого терміну повернення кредиту за кредитним договором №10-13/ЮЛ (без графіку погашення) від 18.07.2013 останній звернувся до загальних зборів учасників ТОВ «ІНВЕСТКРЕДИТ» із пропозицією розглянути таке клопотання. 19.11.2013 загальними зборами ТОВ «ІНВЕСТКРЕДИТ» (протокол № 19/11/13) було розглянуто вказане клопотання та прийнято рішення про його задоволення, а саме про продовження кінцевого терміну повернення кредиту за кредитним договором №10-13/ЮЛ (без графіку погашення) від 18.07.2013 до 16.07.2023.

Після цього, в цей же день - 19.11.2013 ОСОБА_1 особисто було підписано Додаткову угоду №1 (доповнення) від 19.11.2013 року до Кредитного договору (без графіку погашення № 10-13/ЮЛ від 18.07.2013, якою змінено кінцевий термін повернення кредиту на 16.07.2023.

В судовому засіданні 12.09.2022 вищезазначені особи підтвердили обставини про які зазначили у відповідних заявах свідків.

Суд звертає увагу, що сторони при укладенні Додаткової угоди №1 (доповнення) від 19.11.2013 року до Кредитного договору (без графіку погашення № 10-13/ЮЛ від 18.07.2013 були вільні у виборі контрагентів та визначенні умов договору, на свій розсуд приймали дані правочини на певних встановлених умовах, узгодили ці умови, підписавши цю додаткову угоду, а тому всі умови спірної Додаткової угоди з моменту її укладення стають однаково обов`язковими для виконання сторонами.

У розумінні наведених положень законодавства оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття "заінтересована особа" такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.

Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину.

Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Самі по собі дії осіб, зокрема, щодо вчинення правочинів, навіть якщо вони здаються іншим особам неправомірними, не можуть бути оспорені в суді, допоки ці особи не доведуть, що такі дії порушують їх права.

Позивач, вважаючи порушеними свої права, звернувся з позовом у цій справі про визнання недійсної додаткової угоди, стороною якої він не є.

Акцентував, що додаткова угода до кредитного договору № 1 від 19.11.2013 суперечить інтересам та волі ТОВ "ЗЕ ТЕХНОЛОДЖІ" і ТОВ "ІНВЕСТКРЕДИТ", оскільки, зобов`язання за кредитним договором боржник виконав у повному обсязі 19.11.2013.

Тобто у цій справі позов про визнання визнання недійсною Додаткової угоди №1 (доповнення) від 19.11.2013 року до Кредитного договору (без графіку погашення № 10-13/ЮЛ від 18.07.2013подала особа, яка не була стороною цієї додаткової угоди, - заінтересована особа.

Суд зазначає, що особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору, повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача.

Як неодноразово наголошував Верховний Суд України (постанови від 01.06.2016 у справі № 920/1771/14, від 30.11.2016 у справі № 910/31110/15), під час вирішення спору про визнання недійсним оспорюваного правочину необхідно застосовувати загальні положення статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Такої ж позиції дотримується Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 16.10.2020 у справі №910/12787/17.

В матеріалах справи наявна копія висновку експерта № 17 від 17.05.2022, який залучено до матеріалів справи відповідно до клопотання ТОВ «АБРИС ДНІПРО».

Третя особа-1 стверджує, що проведена експертиза є безпосереднім доказом того, що додаткова угода № 1 підписана не ОСОБА_2 , а іншою особою.

Згідно частини 1 статті 98 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку визначеному законодавством.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України передбачено що учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.

Відповідна експертиза була проведена експертом Кострубом А.М., який має вищу юридичну освіту, кваліфікацію експерта-криміналіста з правом проведення почеркознавчої експертизи (диплом Вищої слідчої школи МВС СРСР УВ № 586465, виданий 26.02.1993), стаж експертної роботи з 1993 року, на підставі заяви адвоката Дорошенко Олени Миколаївни (ордер надання правової допомоги серії АН № 1069983 від 6 травня 2022 року) про проведення почеркознавчого дослідження від 11.05.2022.

В ході проведення експертизи були поставлені наступні питання експерту:

- чи виконано підпис від імені ОСОБА_2 самим ОСОБА_2, чи іншою особою, у наступних документах:

- кредитному договорі №10-13ЛОЛ від 18.07.2013, у нижній правій частині кожного аркуша та у графі «Директор ОСОБА_2.»;

- іпотечному договорі 10-13/ЮЛ/1 від 18.07.2013, у графі «Директор ОСОБА_2»;

- завіреній копії Кредитного договору 10-13/ЮЛ/1 від 18.07.2013, у нижній правій частині кожною аркуша та у графі «Директор ОСОБА_2»;

- копії Додаткової угоди (доповнення) №1 від 19.11,2013 до Кредитного договору 10-13/ЮЛ від 18.07.2013, у графі «Директор ОСОБА_2.» ?

Як вбачається з висновку експерта Української експертної компанії Коструба А.М., підписи ОСОБА_2 , які послужили оригіналами для копіювання у:

завіреній копії Кредитного договору № 10-13/ЮЛ від 18.07.2013, у нижній частині аркуша та у графі «Директор ОСОБА_2.»;

копії Додаткової угоди (доповнення) № 1 від 19.11.2013 до Кредитного договору № 10-13/ЮЛ від 18.07.2013, у графі «Директор ОСОБА_2 » - виконані ймовірно не ОСОБА_2 , а іншою особою, з наслідуванням його підпису.

Вирішити питання в категоричній формі можливо за наявності в розпорядженні експерта оригіналів досліджуваних документів.

Підписи від імені ОСОБА_2 у:

оригіналі Іпотечного договору № 10-13/ЮЛ/1 від 18.07.2013, у графі «Директор ОСОБА_2.»;

оригіналі Кредитного договору № 10-13/ЮЛ від 18.07.2013, у нижній частині кожного та у графі «Директор ОСОБА_2 » - виконанні ОСОБА_2 .

Надаючи оцінку поданому висновку експерта суд враховує наступне.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів

В статті 1 Закону України «Про судову експертизу» дано визначення поняття судової експертизи - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Так, відповідно до п 3.5. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 8.10.1998 № 53/5 коли об`єкт дослідження не може бути представлений експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об`єкта (крім об`єктів почеркознавчих досліджень), його описами та іншими матеріалами, доданими до справи в установленому законодавством порядку, якщо це не суперечить методичним підходам до проведення відповідних експертиз. Про проведення експертизи за такими матеріалами вказується в документі про призначення експертизи (залучення експерта) або письмово повідомляється експерт органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта).

Відповідно до п. 1.1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень об`єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал., в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань.

Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

Як вбачається із поданого висновку, об`єктом дослідження була копія, а не оригінал оспорюваної додаткової угоди.

Таким чином, за відсутності оригіналу Додаткової угоди (доповнення) №1 від 19.11,2013 до Кредитного договору (без графіка погашення) 10-13/ЮЛ від 18.07.2013, для почеркознавчого дослідження експерт не міг встановити або виключити належність цих підписів певній особі.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до статті 10 Закону України «Про судову експертизу» визначено, що судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань

Судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності

До проведення судових експертиз (обстежень і досліджень), крім тих. що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судовою експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом

Водночас, главою VПоложення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2015 року № 301/5, у разі прийняття кваліфікаційною палатою ЦЕКК рішення про присвоєння (підтвердження) кваліфікації судового експерта особі у день складання кваліфікаційного іспиту видається свідоцтво про присвоєння кваліфікації судовою експерта з певного виду експертної спеціальності (далі - Свідоцтво) або робиться відмітка у Свідоцтві про продовження терміну його дії Отже, кваліфікація судового експерта підтверджується виключно свідоцтвом про присвоєння кваліфікації судового експерта, а не будь-яким іншим документом, віч і не дипломом про вищу освіту.

Крім того, стаття 9 Закону України «Про судову експертизу» передбачає, що атестовані відповідно до цього Закону судові експерти включаються до державного Реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладається на Міністерство юстиції України.

Однак, як вбачається із наданого ТОВ «АБРИС ДНІПРО» висновку експерта, він не містить витягу з державного Реєстру атестованих судових експертів про підтвердження кваліфікації Косторуба А М. як судового експерта.

В підтвердження кваліфікації Косторуба А М надано лише диплом з серією УВ № 586465 від 26.02.1993 про закінчення факультету підготовки експертів-криміналістів Вищої слідчої школи МВС РФ та присвоєння кваліфікації юриста, експерта-криміналіста, що є неналежним доказом підтвердження повноважень експерта.

Отже, даний висновок не є належним доказам у справі, який достеменно встановлює фактичні обставини.

Суд зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВРКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV(3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» № 4241/03 від 28.10.2010 року Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 р. (п. 40) по справі Горнсбі поти Греції зазначено: Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні Гарантії, що надаються сторонам цивільного судового процесу у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним і не передбачив при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні сторони зобов`язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію.

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України), правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст.73,77 ГПК України).

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щодо інших доводів сторін у справі, викладених в обґрунтування своєї правової позиції по наявним спорам, то суд не вбачає підстав для надання таким оцінки у межах цього спору, оскільки вищенаведені аргументи суду у даному рішенні, на думку суду, є самостійною та достатньою підставою для відмови у позові.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені ТОВ "ПАКСТОН" про визнання недійсною Додаткової угоди (доповнення) №1 від 19.11.2013 до кредитного договору (без графіка погашення) №10-13/ЮЛ від 18.07.2013 задоволенню не підлягають.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на відмову у задоволенні позову у повному обсязі, судові витрати понесені позивачем, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАКСТОН" до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ ТЕХНОЛОДЖІ", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвесткредит", третя особа -1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Абрис Дніпро", третя особа -2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінанс Роялті" про визнання недійсною Додаткової угоди (доповнення) №1 від 19.11.2013 до кредитного договору (без графіка погашення) №10-13/ЮЛ від 18.07.2013 відмовити.

Судові витрати у розмірі 2 270 грн покласти на позивача.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 27.01.2023.

Суддя В.І. Ярошенко