Рішення № 108647818, 24.01.2023, Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 951/728/22

Провадження №2-а/951/3/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2023 року смт. Козова

Козівськийрайонний суд Тернопільської області у складі

головуючого судді Рєпіна К.К.,

при секретарі судового засідання Кіндрацькій Г.С.,

за участі позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Бойка П.В.,

розглянувши в смт. Козова в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській областіпро скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувсядо судуз позовом доГоловного управлінняНаціональної поліціїв Тернопільськійобласті проскасуванняпостанови серії БАД №646876 у справі про адміністративне правопорушення від 24 листопада 2022 року винесену інспектором з РПП Сектору поліцейської діяльності №1 (смт. Козова) Відділу поліції №1 (м. Бережани) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Лабівським Р.М., відповідно до якої ОСОБА_1 за порушеннявимог п.30.2,п.2.3.в,п.2.1.г,п.9.9.бПравил дорожньогоруху України притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1ст.121-3,ч.5ст.121,ч.1ст.126,ч.2ст.122КУпАП та відповідно до ст. 36 КУпАП накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190 гривень.

ОСОБА_1 зазначає, що постановою серії БАД №646876 від 24.11.2022року,його визнановинним утому,що він,24листопада 2022року о11годині 05хвилин керувавтранспортним засобомCitroenJumpyд.н.з. НОМЕР_1 по вул.Б.Хмельницького всмт.Козова Тернопільськогорайону Тернопільськоїобласті зпорушенням вимогПДР,що потяглоза собоювчинення адміністративнихправопорушень,передбачених ч.1ст.121-3, ч. 5 ст. 121, ч. 1 ст. 126, ч.2 ст. 122 КУпАП. Цією ж постановою на ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу в сумі 1190 гривень.

В обґрунтування позову позивач стверджує, що вищезазначена постанова винесена щодо нього незаконно, оскільки зазначених в постанові вимог ПДР України не порушив та вказаних адміністративних правопорушень не вчинив.

ОСОБА_1 зазначив, що у винесеній поліцейськими постанові зазначено, що він вчинив вищезазначені правопорушення на АДРЕСА_1 , хоча коли до нього підійшли працівники поліції, то його автомобіль стояв на вул.Грушевського.

Вказав,що застосуваннящодо ньогоадміністративного стягнення зач.1ст.121-3КУпАП єнезаконним,тому,що зазначеноюнормою передбаченоадміністративну відповідальністьза керуванняабо експлуатаціютранспортного засобубез номерногознака,з номернимзнаком, щоне належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само за вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака, а не за керування транспортним засобом на якому відсутній номерний знак у передбаченому місці, про що зазначив поліцейський у постанові.

Позивач звертає увагу, що застосування щодо нього адміністративного стягнення за ч.5 ст.121 КУпАП є безпідставним, так якним небуло допущенопорушення правилкористування ременямибезпеки або мотошоломами.

ОСОБА_1 зазначив, що застосування щодо нього адміністративного стягнення за ч.1 ст.126 КУпАП є незаконним, так як на час перевірки поліцейським у позивача був поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат "Зелена картка"). Причиною притягнення його до адміністративної відповідальності з цього приводу була неможливість поліцейського перевірити дійсність полісу у зв`язку з неробочим станом його службового планшету.

Позивач стверджує, що застосування щодо нього адміністративного стягнення за ч.2 ст.122 КУпАП є безпідставним, так як ним не було допущено порушення чинних вимог зупинки транспортного засобу, оскільки йому співробітники поліції такої вимоги не пред`являли, а група поліцейських під`їхала на службовому автомобілі з вул. Герети на вул. Грушевського смт. Козова, коли його автомобіль стояв, а ОСОБА_1 знаходився поблизу нього.

ОСОБА_1 вважає, що його вина не доведена та в його діях відсутній склад вищевказаних адміністративних правопорушень, тому просив скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності та закрити провадження у справі.

05.01.2023 відповідач подав відзив на позов, у якому вказав, що позов не визнає з наступних підстав.

Відповідач вказав, що при винесенні постанови позивач не висловлював жодних заперечень стосовно притягнення його до адміністративної відповідальності. Відповідно до ст. 268 КУпАП позивач не скористався своїм правом заявляти клопотання, давати пояснення та подавати докази, по факту скоєння адміністративного правопорушення, що свідчить про визнання ним своєї вини та згоду з притягненням до адміністративної відповідальності.

Вдповідач зазначив,що позивачне висловлювавскарг напостанову,хоча мігце зробитивідповідно дост.293КУпАП,отже скаргна винесенняпостанови небуло.Даний фактпрослідковується навідеозаписі.Відповідач звертаєувагу,що навідеозаписі позивач ОСОБА_1 визнаєфакт адміністративногоправопорушення тапояснює відсутністьдержавного номерногознаку напередній частиніавтомобіля тим,що автомобіль23.11.2022року потрапиву дорожньо-транспортну пригодувнаслідок чогоотримав механічніпошкодження,які недозволяють розміститидержавний номернийзнак упередбаченому дляцього місці.Також на відеозаписівидно,як водій ОСОБА_1 вмикає світлову аварійну сигналізацію тільки після зауважень працівників поліції, а не після зупинки транспортного засобу працівниками поліції .

Позивач дійсно допустив порушення ПДР та норм КУпАП, а тому оскаржувану постанову винесено працівником поліції у межах повноважень та у суворому дотриманні вимог закону, а тому позов задоволенню не підлягає.

Позовна заява надійшла до суду 05 грудня 2022 року.

06 грудня 2022 року ухвалою суду позов залишенено без руху, ОСОБА_1 встановлено строк для усунення недоліків, а саме сплати судового збору.

23 грудня 2022 року, у встановлені судом строки, представник позивача адвокат Бойко П.В. подав до суду заяву, у якій зазначив що недоліки виправив, додавши квитанцію про сплату судового збору.

Ухвалою суду від 26.12.2022 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

05 січня 2023 року у судове засідання з`явилися позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Бойко П.В. До початку судового засідання Головним управлінням Національної поліції в Тернопільській області на електронну пошту суду подано відзив на позов, у якому вони просять слухати справу у відсутності їхнього представника у зв`язку з зайнятістю по службі, а також відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 . Судове засідання відкладено у зв`язку з відсутністю диска з відеозаписом вказаного в додатках до відзиву на позов.

09.01.2023 року від відповідача до суду надійшов диск з відеозаписом.

24.01.2023 року позивач у судовому засіданні позов підтримав з підстав вказаних у ньому. Вказав, що поліцейським при розгляді справи про адміністративне правопорушення права йому не роз`яснювалися, зокрема право на правову допомогу.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Бойко П.В. позов підтримав з підстав викладених у ньому.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про місце, час та дату судового засідання повідомлений належним чином, надіслалав заяву про розгляд справи без їхньої участі.

Заслухавши участників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено,що постановоюсерії БАД №646876 у справі про адміністративне правопорушення від 24 листопада 2022 року винесену інспектором з РПП Сектору поліцейської діяльності №1 (смт. Козова) Відділу поліції №1 (м. Бережани) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Лабівським Р.М.,ї ОСОБА_1 за порушеннявимог п.30.2,п.2.3.в,п.2.1.г,п.9.9.бПравил дорожньогоруху України притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1ст.121-3,ч.5ст.121,ч.1ст.126,ч.2ст.122КУпАП та відповідно до ст. 36 КУпАП накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190 гривень.

Як вказано у постанові ОСОБА_1 від підпису та отримання постанови відмовився.

Постановою серії БАД №646876 від 24.11.2022року, ОСОБА_1 визнано винниму тому,що він,24листопада 2022року о11годині 05хвилин керувавтранспортним засобомCitroenJumpyд.н.з. НОМЕР_1 по вул.Б.Хмельницького всмт.Козова Тернопільськогорайону Тернопільськоїобласті,у якоговідсутній переднійномерний знаку передбаченомумісці, небудучи пристебнутимременем безпеки,під часперевірки немав присобі полісуобов`язкового страхуваннята неувімкнув аварійно-світловусигналізацію підчас зупинкипрацівниками поліції,чим порушиввимоги п.30.2,п.2.3.в,п.2.1.г,п.9.9.бПравил дорожньогоруху України. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1ст.121-3, ч. 5 ст. 121, ч. 1 ст. 126, ч.2 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до п. 30.2. ПДР України на механічних транспортних засобах (за винятком трамваїв і тролейбусів) і причепах у передбачених для цього місцях встановлюються номерні знаки відповідного зразка.

Частиною 1 статті 121-3 КупАП передбачено, що керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п. 2.3.в. ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки.

Відповідно до ч. 5. ст. 121 КУпАП порушення правилкористування ременямибезпеки абомотошоломами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У відповідностідо п.2.1.г ПДРУкраїни - водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (страховий сертифікат Зелена картка) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

Відповідно доч.1ст.126КУпАП -керування транспортнимзасобом особою,яка немає присобі абоне пред`явилау спосіб,який даєможливість поліцейськомупрочитати тазафіксувати дані,що містятьсяв посвідченніводія відповідноїкатегорії,реєстраційному документіна транспортнийзасіб,а такожполісі (договорі)обов`язкового страхуванняцивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів (страховогосертифіката "Зеленакартка"),або непред`явила електроннепосвідчення водіята електроннесвідоцтво прореєстрацію транспортногозасобу,чинний внутрішнійелектронний договірзазначеного видуобов`язкового страхуванняу візуальнійформі страховогополіса,а такожінших документів,передбачених законодавством- тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У п. 9.9.б ПДР України зазначається, що аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена у разі зупинки на вимогу поліцейського або внаслідок засліплення водія світлом фар.

Частиною 2статті 122КУпАП передбачено,що порушенняправил проїздуперехресть,зупинок транспортнихзасобів загальногокористування,проїзд назаборонний сигналсвітлофора абожест регулювальника,порушення правилобгону ізустрічного роз`їзду,безпечної дистанціїабо інтервалу,розташування транспортнихзасобів напроїзній частині,порушення правилруху автомагістралями,користування зовнішнімиосвітлювальними приладамиабо попереджувальнимисигналами припочатку рухучи змінійого напрямку,використання цихприладів таїх переобладнанняз порушеннямвимог відповіднихстандартів,користування підчас рухутранспортного засобузасобами зв`язку,не обладнанимитехнічними пристроями,що дозволяютьвести перемовибез допомогирук (завинятком водіївоперативних транспортнихзасобів підчас виконанняними невідкладногослужбового завдання),а таксамо порушенняправил навчальноїїзди,- тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною другою статті 19Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно дост.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідност.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є : своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280КУпАПна орган (посадову особу) при розгляді справи про адміністративне правопорушення покладено обов`язок з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно доЗакону України «Про дорожній рух» №3353 від 30.06.1993, встановлюютьПДР, затвердженіпостановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001(із змінами та доповненнями).

Пунктом 1.3ПДРпередбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до ч.5ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цьогоЗакону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідноп. 1.9 ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно статті 279 КУпАП розгляд справи справи про адміністративне правопорушення розпочинається з представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.

Посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Частиною першою статті 268КУпАП законодавцем визначено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Так, згідно вказаної статті особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

У наведених положеннях визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному (необґрунтованому) притягненню такої особи до відповідальності.

Згідно статті 63 Конституції України, особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.

Водночас , як видно з наданого відповідачем відеозапису, розгляд справи поліцейським фактично не здійснювався, позивачу не роз`яснювалися його права , зокрема положення ст.63 Конституції України, а також право подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, тобто поліцейським при розгляді справи про адміністративне правопорушення порушено право на захист позивача, а тому винесена за результатами такого розгляду постанова не може вважатися законною.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За змістом п.1 ч.1ст.247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 283КУпАП передбачено, що за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі, яка повинна містити найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування, опис обставин, установлених під час розгляду справи, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення, транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак), технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався), розмір штрафу та порядок його сплати, правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження, відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Суд звертає увагу, що саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом його вчинення, а постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може вважатися беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки така по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує його фіксування.

Верховний Суд у постановах від 13.02.2020 по справі №524/9716/16-а, від 05.03.2020 по справі №607/7987/17 дійшов висновку, що ч.3 ст.283КУпАП чітко передбачено імперативний обов`язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. У разі відсутності у постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис згідно вимог статті 70КАС України (у редакції, чинній на час ухвалення судами попередніх інстанцій рішень у цій справі), не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Крім того, Верховний Суд зазначив, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.

Європейський суд з прав людини, судова практика якого в силу вимог статті 6КАС України та статті 17Закону України«Про виконаннярішень ізастосування практикиЄвропейського Судуз правлюдини» застосовується судами як джерело права, в рішеннях у справах «Малофєєва проти Росії» та «Карелін проти Росії» зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу, оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом.

У справі «Федорченко та Лозенко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом».

Відповідачем надіслано на адресу суду диск с відеозаписом, на якому на думку відповідача зафіксовані правопорушення вчинені позивачем

Разом з тим, у оспорюваній постанові не зазначено технічний засіб, яким здійснено фото- або відеофіксацію правопорушень, які ставляться у вину позивачу. Більш того, у оспорюваній постанові чітко зазначено, що до постанови нічого не додається.

Тобто наданий відповідачем відеозапис не був предметом дослідження поліцейського при винесенні оскаржуваної постанови, не був доказом на підставі якого поліцейським прийнято оскаржувану постанову , при розгляді справи про адміністративне правопорушення він не надавався позивачу для ознайомлення, позивач був позбавлений можливості надати свої пояснення поліцейському щодо вказаного відеозапису.

Абзац другий частини другої статті 77 КАС України, зобов`язує суб`єкта владних повноважень подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Проте cуд не повинен враховувати докази , які не досліджувалися поліцейським при розгляді справи про адміністративне правопорушення , оскільки вони отримані з порушенням порядку встановленого законом , тобто є недопустимими у розумінні ч.1 ст.74 КАС України за якою суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

За таких обставин суд вважає, що наданий відповідачем відеозапис не є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення, а тому його до уваги не приймає.

Суд звертає увагу, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 15.11.2018 по справі №524/5536/17, від 17.07.2019 по справі №295/3099/17, від 05.03.2020 по справі №607/7987/17, які в силу положень ч.5 ст.242КАС України мають бути враховані при розгляді цієї справи.

Відповідач при винесені оспорюваної постанови неналежним чином задокументував наявність правопорушення, що унеможливлює встановлення судом об`єктивної сторони правопорушення та вини позивача у його вчиненні.

Таким чином, наявність події та складу адміністративних правопорушень, зазначених в оспорюваній постанові, не підтверджено жодними доказами.

Згідно ч.3статті 286 КАС Україниза наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Отже, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, описаних вище, зважаючи на їхній зміст та юридичну природу, суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування оспорюваної постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до статті 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно із ч.1ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань - Головного управління Національної поліції в Тернопільській області підлягає до стягнення судовий збір в розмірі 496,20 грн.

Керуючись ст.19,63 Конституції України, ст.ст.2-14,19-20,22,72-77,118,132,139,192,227-228,241-246,250,286КАС України, ст.ст.9,23,33,258,268,280,283 КУпАП, суд, -

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Скасувати постанову серії БАД №646876 у справі про адміністративне правопорушення від 24.11.2022 року винесену інспектором з РПП Сектору поліцейської діяльності №1 (смт. Козова) Відділу поліції №1 (м. Бережани) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Лабівським Р.М., відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1ст.121-3,ч.5ст.121,ч.1ст.126,ч.2ст.122КУпАП та відповідно до ст. 36 КУпАП накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190 гривень та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Тернопільській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня проголошення рішення суду

Реквізити учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, адреса: вул. Валова, 11, м. Тернопіль, 46001, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40108720

Повний текст рішення складений 30 січня 2023 року.

Суддя К.К. Рєпін