Постанова № 108646622, 26.01.2023, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 26.01.2023

СПРАВА N 554/14050/22

(3/554/383/2023)

СПРАВА №14051/22

(3/554/384/2023)

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«26» січня 2023 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді Сметаніної А.В.,

за участі секретаря Нечай А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава в режимі відеоконференції адміністративні матеріали, які надійшли з УПП в Харківський області ДПП у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

- за ст. 124, ч.1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

31 жовтня 2022 року о 23 годині 35 хвилин, в м. Харків по вул. Загородня, 16/68, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем NISSAN, днз НОМЕР_2 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на бетонний блок, чим порушив вимоги п.12.1 ПДР України. Внаслідок ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження, завдані матеріальні збитки.

Крім того, 31 жовтня 2022 року о 23 годині 50 хвилин, по вул. Академіка Павлова, 143, в м. Харкові, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем NISSAN, днз НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп?яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.

В судовому засіданні ОСОБА_1 провину не визнав, зазначив, що 31.10.2022 року о 22.35 годин він не керував автомобілем по вул. Загородня, 16/68, ПДР України не порушував, ДТП не скоював, всі ушкодження, які маються на автомобілі були отримані задовго до 31.10.2022 року. Разом з ним знаходився ОСОБА_2 , який може це підтвердити. Доказів того, що саме він керував автомобілем та вчинив ДТП матеріали справи не містять. Крім того, він не керував автомобілем і по вул. Академіка Павлова, 143 в м. Харкові, а знаходився лише поряд з автомобілем. Він був випивший. Оскільки не був водієм, то відмовився проходити огляд на стан сп?яніння. Пояснення працівникам поліції не давав, оскільки був наляканий, працівники поліції на нього тиснули, погрожували відвести до військомату та відправити на фронт. Ніяких прав працівники поліції йому не роз?яснювали. Просить закрити провадження у справі.

Представник правопорушника адвокат Горобець Р.М. зазначив, що 31.10.2022 року о 22.35 годин ОСОБА_1 не керував автомобілем по вул. Загородня, 16/68, ПДР України не порушував, ДТП не скоював, всі ушкодження, які маються на автомобілі були отримані раніше, в інший день, що може підтвердити свідок ОСОБА_2 , опитування якого він провів в порядку п.7 ч.1 ст. 20 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_3 керував автомобілем, порушив ПДР України та скоїв ДТП. Докази цього відсутні. Схема ДТП також не відповідає дійсності, в ній зазначено, що на автомобілі маються пошкодження, однак в схемі жодної слідової інформації не зазначено. Крім того, згідно протоколу, водій рухався по вул. Загородній, 16/68, а згідно схеми напрямок руху автомобіля вул. Академіка Павлова. Також відсутні будь-які докази спричинення пошкоджень на автомобілі та завдання матеріальної шкоди ОСОБА_1 . Просить закрити провадження по справі, у зв?язку із відсутністю події та складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч.1 ст. 130 КУпАП, на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Допитаний свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 31.10.2022 року, приблизно о 22 годині, знаходився в автомобілі разом з ОСОБА_4 (прізвища не знає) та ОСОБА_1 . ОСОБА_4 керував автомобілем, ОСОБА_1 сидів на передньому пасажирському сидінні, а він на задньому. ОСОБА_1 не керував автомобілем і не рухався по вул. Загородній, ДТП не скоював. Автомобіль вже було пошкоджено до цього. Під час руху у автомобіля пробилось колесо і вони зупинились на вул. А.Павлова, 143. Так як йому було недалеко йти додому, він пішов пішки, а ОСОБА_4 пішов шукати запасне колесо. ОСОБА_5 залишився біля автомобіля. Пізніше він дізнався, що до ОСОБА_6 підійшли співробітники поліції, звинуватили його в тому, що він скоїв ДТП, хоча він ДТП не скоював, автомобілем взагалі не керував і машина була вже пошкоджена.

Суд, дослідивши зібрані по справі докази, вивчивши матеріали справи, приходить до наступних висновків:

Згідно зі статтею 1 КУпАПзавданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержанняКонституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їхньої компетенції відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255цього Кодексу.

Згідно з вимогами ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Таким чином,суд приходитьдо висновкупро необхідністьоб`єднанняв однепровадження адміністративнихматеріалів №554/14050/22(провадження№ 3/554/383/2023)та №554/14051/22(провадження№ 3/554/384/2023)у відношенні ОСОБА_1 в одне провадження з присвоєнням єдиного номеру № 554/14050/22 (провадження № 3/554/383/2023) та розглядати вказані справи одночасно.

Адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Адміністративна відповідальність за ч.1ст. 130 КУпАПнастає,зокрема,за керуваннятранспортними засобамиособами встані алкогольного,наркотичного чиіншого сп?янінняабо підвпливом лікарськихпрепаратів,що знижуютьїх увагута швидкістьреакції абоза відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п. 1.3 ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, що кореспондується з п. 1.9 ПДР України учасники дорожнього руху зобов?язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, за порушення цих Правил вони несуть відповідальність згідно з законодавством.

Пунктом 2.5 ПДР Українипередбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пункт 12.1 ПДР України встановлює, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколами про адміністративні правопорушення серії ААД № 223415 від 01.11.2022 року та серії ААД №077478; схемою місця ДТП, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , відповідно до яких ОСОБА_1 відмовився від огляду на стан алкогольного сп?яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров?я, рапортом, розпискою ОСОБА_1 , згідно якої останній зобов?язувався залишити транспортний засіб на місці зупинки та не керувати ним до повного витверезення, а також відеозаписом події.

Згідно Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 №14, суб?єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення ПДР України. Відповідальність за ст. 130 КУпАП, зокрема, несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції або, які, керуючи транспортним засобом, відмовились від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п.1.10 ПДР України, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування (Постанова Пленуму ВСУ від 23.12.2005 №14).

Таким чином, керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

Вказана правова позиція міститься також у постанові Верховного Суду у справі №404/4467/16-авід 20.02.2019.

Так, твердження ОСОБА_1 , що він не перебував за кермом транспортного засобу повністю спростовуються матеріалами справи.

Зокрема, з переглянутого диску з відеозаписом події, що міститься в матеріалах справи, вбачається, що ОСОБА_1 не заперечував факту керування транспортним засобом, визнавав свою провину, надав письмові пояснення, відповідно до яких 31.10.2022 року він керував автомобілем NISSAN,днз НОМЕР_2 .

Твердження ОСОБА_1 , що він був розгублений, що працівники поліції його налякали, тиснули, погрожували відвести до військомату та відправити на фронт, а тому він не пояснив їм, що не знаходився за кермом, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, з відеозапису чітко вбачається, що працівники патрульної поліції спілкувались з ОСОБА_1 спокійним тоном, погроз не виказували, ОСОБА_1 не схожий на особу щодо якої здійснювався будь-який психологічний вплив, будь яких заперечень щодо не керування автомобілем останній не виказував, прізвища інших осіб, які керували б автомобілем не називав.

При цьому з відеозапису не вбачається також перебування біля автомобіля інших осіб, що могло бути підставою вважати, що автомобілем керували інші особи, а не ОСОБА_1 . Працівники поліції неодноразово звертались до ОСОБА_1 як до водія автомобіля NISSAN, днз НОМЕР_2 , пояснень, що він особисто не був водієм вказаного автомобіля ОСОБА_1 не надавав.

Крім того, відповідно до ст. 272 КУпАП як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі.

Цінність свідка полягає в його безпосередньому об?єктивному сприйнятті обставин справи за допомогою органів чуттів і відсутності юридичної зацікавленості у вирішенні справи. І саме з огляду на своє нейтральне становище людина здатна об?єктивно та правильно засвідчити події і факти так, як вони дійсно відбувалися, для можливості уникнення формалізму та зловживання процесуальними правами.

Суд критичнооцінює показаннясвідка ОСОБА_2 щодо некерування ОСОБА_1 автомобілем NISSAN, днз НОМЕР_2 , а також щодо отримання автомобілем NISSAN, днз НОМЕР_2 пошкоджень раніше, тобто не 31.10.2022 року, оскільки свідок перебуває з правопорушником у товариських відносинах, колись разом працювали, що викликає сумнів у об?єктивності та неупередженості його свідчень та сумнів у відсутності зацікавленості у результатах вирішення цієї справи.

Крім того, з відеозапису не вбачається, що вказана особа перебувала на місці події, а отже безпосередньо об?єктивно сприймала обставини справи. Крім того, згідно протоколів про адміністративні правопорушення вказана особа не зазначена в якості свідка події, що ставить під сумнів статус вказаної особи та надані нею покази.

Також, суд зазначає, що обставини, що підтверджуються показаннями свідка повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі, тоді вони можуть бути визнані судом достовірними та достатніми для висновку про винуватість чи невинуватість особи в тому чи іншому адміністративному правопорушенні.

В даному випадку такі показання свідка не узгоджуються з іншими доказами, зібраними у справі, а тому судом не приймаються.

Згідно розписки ОСОБА_1 , яка мається в матеріалах справи, ОСОБА_1 зазначає, що керував транспортним засобом NISSAN, днз НОМЕР_3 , залишає транспортний засіб на місці та зобов?язується їм не керувати до повного витверезення.

Справжність розписки та свого підпису на ній свідок ОСОБА_1 не спростовував.

Враховуючи зазначене, позиція ОСОБА_1 , що автомобілем він не керував, водієм була якась інша особа, яку він назвати не бажає, а також, що автомобіль NISSAN,днз НОМЕР_2 отримав пошкодженняраніше,тобто не31.10.2022року, розцінюється судом лише як версія захисту з метою уникнути відповідальності за вчиненні адміністративні правопорушення.

Ні правопорушником, ні його представником доказів на підтвердження наявності на автомобілі пошкоджень, отриманих раніше, надано не було.

Суд відхиляє також доводи представника правопорушника про те, що ОСОБА_1 не керував автомобілем по вул. Загородній (як вказано у протоколі за ст. 124 КУпАП).

Так, як вбачається зі схеми ДТП, яка підписана правопорушником без зауважень, вул. Загородня є місцем зіткнення автомобіля з бетонними блоками, а та обставина, що в схемі зазначено напрямок руху автомобіля NISSAN, днз НОМЕР_2 не вул. Загородня, а вул. Академіка Павлова, не спростовує висновків суду, до яких той дійшов під час розгляду справи, тим паче, що згідно схеми місця ДТП, місцем розташування автомобіля NISSAN, днз НОМЕР_2 після ДТП є вул. А.Павлова, а отже на схемі правомірно зазначено місце зіткнення вул. Загородня, а напрямок руху автомобіля, після наїзду автомобіля на бетонні блоки, вул. А.Павлова.

На відеозапису, доданого до справи, вбачається, що на місці події ОСОБА_1 таких обставин не зазначав.

Суд також відхиляє доводи правопорушника в частині того, що він не керував автомобілем і по вул. А.Павлова, 143 (як зазначено в протоколі за ст. 130 КУпАП), що його автомобіль працівники поліції не зупиняли, а тому він, не був водієм, в розумінні вимог ПДР України, через що відмовився від проведення огляду.

Так, долученими до матеріалів справи доказами, в тому числі і відеозаписами, підтверджується, що у водія ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння були виявлені працівниками поліції після скоєння ДТП, про що повідомлено останнього та запропоновано йому пройти огляд на стан сп?яніння на місці зупинки транспортного засобу, а також в найближчому закладі охорони здоров`я, а останній, відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу так і у медичному закладі та не заперечував наявності у нього відповідних ознак алкогольного сп`ягніння.

Суд звертає увагу на те, що на відео зафіксовано безпосередню присутність ОСОБА_1 біля NISSAN, днз НОМЕР_2 на місці ДТП, на запитання працівника поліції останній не заперечив факт керування ним вказаним транспортним засобом безпосередньо перед ДТП до якого він був причетний та не вказував про те, що за кермом автомобіля перебували будь-які інші особи, присутність яких на місці зупинки автомобіля не зафіксовано.

З цих підстав твердження представника правопорушника про те, що на вказаному відеозаписі відсутній безпосередній момент керування та зупинки транспортного засобу, яким на той час керувала інша особа, суд до уваги не приймає та вважає такими, що надані з метою уникнути відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст.266 КУпАП, «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі Порядок) та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння бо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 р. № 1452/735 (далі Інструкція), особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу а швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог ст.266 КУпАП, та висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп?яніння, складені з порушенням вимог Інструкції та Порядку, вважаються недійсними.

Судом встановлено, що процедуру проведення медичного огляду ОСОБА_1 проведено у точній відповідності з вищевказаними вимогами Закону та відповідних Порядку та Інструкції.

Посилання представника правопорушника на те, що в якості свідків були залучені військовослужбовці, а отже до їх неупередженості є сумніви, суд вважає хибними.

Так, відповідно до ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, під час проведення огляду водія на стан сп`яніння застосовуються або технічні засоби відеозапису або огляд проводиться у присутності двох свідків.

В даному випадку наявні матеріали відеозапису, на якому зафіксовано факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп?яніння. Крім того, щодо цієї обставини ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечував та підтвердив, що дійсно відмовився від проходження огляду на місці зупинки.

Посилання представника правопорушника на допущену у протоколах про адміністративні правопорушення помилки щодо часу їх складення, оскільки відеозапис розпочато о 00:57 годин, не спростовує встановлених судом обставин справи та за наявності вищезазначених досліджених судом належних, достатніх та допустимих доказів, якими повністю доводиться наявність в діях ОСОБА_1 складів інкримінованих адміністративних правопорушень не може слугувати належною підставою для звільнення останнього від адміністративної відповідальності.

Таким чином, у діях ОСОБА_1 містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, згідно якої передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна та ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, згідно якої передбачена адміністративна відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самими правопорушником, такі і іншими особами.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його провини, майновий стан, обставини, які пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Крім того, відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

З огляду на характер вчинених правопорушень та суспільну небезпечність вчиненого, а також той факт, що відмова особи від проведення огляду на стан сп`яніння є грубимпорушенням тамає підвищенусуспільну небезпеку,враховуючи особуправопорушника,інші обставинив справі,вважаю занеобхідне призначити ОСОБА_1 адміністративне стягненняу межахсанкції статті,за більшсерйозне правопорушенняз числаскоєних,у виглядіштрафу зпозбавленням права керування транспортними засобами.

Крім того, відповідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

При цьому, згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір справляється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір прожиткового мінімумудля працездатнихосібвстановлюється Законом України «Про державний бюджет» на відповідний календарний рік та станом на 01 січня 2023 року згідно Закону України «Про державний бюджет на 2023 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 2684 грн.

Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 536 грн. 80 коп.

Керуючись ст.ст. 33, 36, 40-1, 124, ч.1 ст. 130, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про судовий збір», -

П О С Т А Н О В И В :

Об?єднати адміністративні матеріали № 554/14050/22 (провадження № 3/554/383/2023) та № 554/14051/22 (провадження № 3/554/384/2023) у відношенні ОСОБА_1 за ст. 124, ч.1 ст. 130 КУпАП в одне провадження з присвоєнням єдиного унікального номеру № 554/14050/22 (провадження № 3/554/383/2023).

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч.1 ст. 130 КУпАП.

Призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 /сімнадцять тисяч/ гривень 00 копійок в дохід держави (отримувач: ГУК Полтавської області/ 21081300; код ЄДРПОУ: 37959255; Банк отримувача: Казначейство України «ЕАП»;номеррахунок (IBAN): UA048999980313050149000016001; кодкласифікації доходів бюджету: 21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 один/ рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 536 (п?ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок (отримувач коштів: ГУК у Полт.обл/Шевченків.р-н//22030101, код отримувача: 37959255, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA528999980313191206000016722, код класифікації доходів бюджету: 22030101).

Строк пред`явлення постанови до виконання до 26 квітня 2023 року.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у 15-денний строк з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Октябрського районного

суду м. Полтави: А.В. Сметаніна