Ухвала суду № 108646602, 30.01.2023, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 30.01.2023Справа № 554/7088/22 Провадження № 1-кп/554/372/2023

У Х В А Л А

І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И

«24» січня 2023року Октябрський районний суд м. Полтави у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участі секретаря - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава в режимі відеоконференції кримінальне провадження №12021170000000643 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 307, ч.1 ст. 311, ч.3 ст. 313 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_7 ,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Октябрського районного суду м. Полтави перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 307, ч.1 ст. 311, ч.3 ст. 313 КК України.

У судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, надавши письмове клопотання про це. Клопотання обґрунтовує тим, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, а тому є достатні підстави вважати, що він може, з метою ухилення від кримінального покарання, без перешкод змінити місце свого проживання, залишити межі території України, без повідомлення суду, переховуватися від суду, а також незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні. Крім того зазначила, що у обвинуваченого відсутні міцні соціальні зв`язки. Також, в провадженні іншого суду на розгляді вже знаходиться ще одне кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 за аналогічними статтями КК України, не дивлячись на що обвинувачений продовжив злочинну діяльність. На думку прокурора жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому просить обрати ОСОБА_5 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Обвинувачений ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, просив суд відмовити в задоволенні клопотання, оскільки ризики не доведені, ні в м. Харкові, ні в м. Полтаві ніяких злочинів він не вчинював, справа, яка знаходиться на розгляді в суді ще не розглянута, вирок відносно нього не ухвалений, а тому ризики, на які посилається прокурор, є безпідставними. Просить обрати відносно нього інший, більш м`який запобіжний захід.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні просив відмовити прокурору у задоволенні клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв`язку із тим, що ризики, зазначені прокурором, жодним чином не обґрунтовані та взагалі відсутні, доказів наявності вказаних ризиків прокурором не надано. Його підзахисний повністю визнає свою провину, а тому, яким чином він може впливати на свідків чи перешкоджати кримінальному провадженню не зрозуміло. Просить обрати відносно його підзахисного інший, більш м`який запобіжний захід або визначити мінімальний розмір застави.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступних висновків:

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 331 КПК України під чассудового розглядусуд заклопотанням сторониобвинувачення абозахисту маєправо своєюухвалою змінити,скасувати,обрати абопродовжити запобіжнийзахід щодообвинуваченого. Вирішенняпитання судомщодо запобіжногозаходу відбуваєтьсяв порядку,передбаченому главою18КПК України. Занаявності клопотаньсуд підчас судовогорозгляду зобов`язанийрозглянути питаннядоцільності продовженнязапобіжного заходудо закінченнядвомісячного строкуз дняйого застосування.За результатамирозгляду питаннясуд своєювмотивованою ухвалоюскасовує,змінює запобіжнийзахід абопродовжує йогодію настрок,що неможе перевищуватидвох місяців.

Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі інші обставини.

Судом встановлено, що відносно обвинуваченого ОСОБА_5 на досудовому розслідуванні обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався судом, останній раз його було продовжено до 27.01.2023 року.

Вирішуючи питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 ранішеобраного запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартою, суд враховує, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні умисних злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, вчинених з метою збуту, тобто незаконного збагачення, в особливо великих розмірах, за вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбачено покарання до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Також обвинувачений ніде не працює, а отже не має постійного, законного джерела доходів та засобів існування, в нього відсутні міцні соціальні зв?язки, а тому є достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення та, з метою ухилення від кримінального покарання може без перешкод залишити місце свого проживання та переховуватися від суду.

Крім того, в провадженні Київського районного суду м. Харкова, перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України. Однак вказана обставина не завадила обвинуваченому вчинити в цей період інші кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 307, ч.1 ст. 311, ч.3 ст. 313 КК України, в яких на сьогодні він обвинувачується.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись судом у контексті чинників, пов?язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв?язками та усіма видами зв?язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а відсутність постійного та законного джерела доходів може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити нове кримінальне правопорушення.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане,якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу,який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Враховуючи фактичні обставини кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченому ОСОБА_5 , а саме вчинення правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, вчинених з метою збуту, тобто незаконного збагачення, в особливо великих розмірах, а також той факт, що в іншому суді на розгляді перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні аналогічних кримінальних правопорушень, що свідчить про їх небезпечність для суспільства, а отже і про наявний у цьому кримінальному провадженні суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства.

Суд погоджується з доводами прокурора щодо наявності ризиків передбачених п. п. 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

За таких обставин посилання обвинуваченого та захисника на необґрунтованість існування ризиків, суд вважає безпідставними, оскільки існування ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України об`єктивно вбачається з відомостей, що є наявними у кримінальному провадженні, які не були спростовані доводами захисту.

Та обставина, що обвинувачений раніше не судимий, сама по собі не може бути підставою для зміни запобіжного заходу.

Той факт, що обвинувачений визнає вину не може бути врахована судом на вказаній стадії, оскільки судовий розгляд кримінального провадження не розпочинався, позиція особи щодо обвинувачення не з?ясовувалась, а доводи сторони захисту про відсутність доказів наявності визначених прокурором ризиків, суд вважає помилковими, оскільки, надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, вчинити нове кримінальне правопорушення, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що обвинувачений, з метою уникнення покарання, передбаченого за інкриміновані кримінальні правопорушення,може вдатися до відповідних дій.

Виходячи з положень ст.ст.177,183,194, 199 КПК України,суд вважаєнеобхідним клопотанняпрокурора пропродовженняОСОБА_5 раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити, оскільки вважає, що саме такий запобіжний захід є обґрунтованим, відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінують, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, ухиленню обвинуваченого від суду, вчиненню нового кримінального правопорушення, ризики чого є реальними та дійсними, з часом не зменшились та не змінились. Крім того, судовий розгляд кримінального провадження по суті не розпочався, обвинувачений судом не допитувався, письмові та речові докази не досліджувались, жодних процесуальних дій під час судового розгляду не здійснювалось.

Суд вважає, що обрання більш м?якого запобіжного заходу, не пов?язаного із триманням під вартою, не забезпечить належної поведінки обвинуваченого в процесі розгляду кримінального провадження в суді. До того ж обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у виді тримання під вартою відпала, судом не встановлено.

Застосування інших, більш м`яких альтернативних запобіжних заходів не зможе забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_5 його процесуальних прав та обов`язків, що безпосередньо впливає на дотримання розумних строків судового розгляду.

Отже, для досягнення мети застосування запобіжного заходу, яка вказана у ст. 177 КПК України, тобто забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, а також запобігання ризикам, визначених у ч.1 вказаної статті, відносно обвинуваченого ОСОБА_5 слід продовжити обраний під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Крім того, відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.

Відповідно до п.5 ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбаченістаттями 177та178цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

З урахуванням обставин кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_5 , його майнового та сімейного стану, інших даних про його особу, зокрема, що відносно останнього на розгляді в Київському районному суді м. Харкова перебуває кримінальне провадження за його обвинуваченням у вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2ст.307,ч.3ст.307КК України, за яким обвинуваченому було змінено запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, однак вказане не завадило обвинуваченому вчинити нові кримінальні правопорушення в цей період часу, а також наявних ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу, враховуючи вимоги п.5 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд вважає необхідним не визначати розмір застави, оскільки вважає, що у цьому разі застава, як запобіжний захід, не зможе достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а тому, за таких обставин, суд вважає можливим не визначати розмір застави.

Керуючись ст.ст. 31, 131, 132, 176-178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 199, 369-372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання процесуального прокурора ОСОБА_6 про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 24 березня 2023 року, включно.

Визначити строкдії ухвалидо 24березня 2023 року, включно.

Копію ухвали надіслати учасникам кримінального провадження, до відома, а ДУ «Полтавська установа виконання покарань №23», для виконання.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

У разі, якщо особа перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст проголошено 30 січня 2023 року о 09 годині 00 хвилин, у зв?язку із перебування судді ОСОБА_3 у відрядженні.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Суддя: ОСОБА_2

Суддя: ОСОБА_3