Рішення № 108645011, 10.01.2023, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 10.01.2023

Справа № 334/5121/22

Провадження № 2/334/375/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2023 року м. Запоріжжя

Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Бредіхіна Ю.Ю.,

за участю секретаря Коваль К.С.,

представника позивача ОСОБА_1 ;

представника відповідача Безрукової С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі справу за позовом публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж до ОСОБА_2 про стягненнясуми шкоди,

встановив:

І. Зміст позовних вимог та заперечень сторін.

Позивач звернувся до суду із позовними вимогами до ОСОБА_2 про стягнення 17455,52 грн. матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП та судові витрати. В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що 06.08.2021 року на водія ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення за ст.124КУпАП.Постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 15 вересня 2021 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачених ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн. 00 коп. на користь держави.

Внаслідок скоєної ДТП опора №44 ПЛ-0,4 кВ від ТП-986 рб.5 по вул. Богдана Ступки,34 у м. Запоріжжі, яка була збита. Витрати Позивача на відновлення вказаної опори №44 ПЛ-0,4 кВ склали 14 455 грн. 52 коп., що підтверджено кошторисом на заміну опори. Вирішити питання щодо повернення зазначених коштів позасудовим шляхом не виявляється можливим, тому позивач просить суд стягнути вказану суму з відповідача за рішенням суду.

Адвокат відповідача, ОСОБА_3 надала суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що ними заперечується самфакт пошкодженняелектроопори.Відсутність пошкодженняопори зазначено впостанові суддіЛенінського районногосудум.Запоріжжя від 15.09.2021року посправі №334/6211/21,де зазначено,що врезультаті ДТПлише транспортнийзасіб отримавмеханічні пошкодженнята незазначені потерпіліособи,крім тогоне вказанона якусаме опорубув скоєнийнаїзд (номер),при цьомуне зазначено,що вказанаопора отрималапошкодження,комузавдано шкоду внаслідок ДТП. На підтвердження збитків позивачем надано до суду Кошторис без дати та в ньому не зазначені причини заміни опори, відсутній будь який документ в підтвердження того, що необхідність замінити опору виникла в результаті її пошкодження саме відповідачем та неможливості подальшої експлуатації саме в результаті ДТП, яке сталося 06.08.2021 року. Не надані Акти обстеження, дефектні акти та інші документи, які підтверджують фактичні витрати позивача, відсутні документи щодо перебування опори на балансі позивача. До того ж, згідно кошторису заміни опори ПЛ-0,4 кВ ТП-986рб.5 по вул. Б.Ступки, 34 оп44 (без дати) вартість заміни опори складає 17455,52грн. із них вартість матеріалів складає лише 3314,43 грн, інше це зарплата працівників, 30 відсотків доходу тощо.

Крім того, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «MAN TGA 18430» державний номер НОМЕР_1 застрахована в ТДВ СК Кредо, строк дії договору з 26 жовтня 2020 року до 25 жовтня 2021 року включно, що підтверджується копією полісу №АР/0497849. Заподіяна позивачу майнова шкода в сумі 17455,52грн. повністю покривається полісом страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів N АР/0497849. Тому, просять суд відмовити ПАТ «Запоріжжяобленерго» в задоволенні позовної заяви.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.

Ухвалою суду від 11.11.2022 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження.

ІІІ. Фактичні обставини встановлені судом.

06 серпня 2021 року ОСОБА_2 , приблизно о 16 год. 35 хв., керуючи транспортним засобом «MAN TGA 18430», державний номер НОМЕР_1 по вул. Богдана Ступки, 34 в м. Запоріжжі, не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на опору електропередачі №44 ПЛ-0,4 кВ від ТП-986 рб.5, що належить ПАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж, після чого залишив місце дорожньо-транспортної пригоди.

Постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 15.09.2021 року у справі №334/6211/21 (а.с.5) відповідача визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

23.10.2021 року між ТДВ СК «Кредо» та ОСОБА_2 укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР/0497849 (а.с.30). Відповідно до умов якого позивач зобов`язався у разі настання страхового випадку відшкодувати збитки у межах страхової суми у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі за текстом - Закон №1961-IV). Страхова сума(лімітвідповідальності) за шкоду заподіяну майну становить 130 000 гривень.

19.08.2021 року ПАТ «Запорізькі міські електричні мережі» звернулось до УПП в Запорізькій області з листом за вих. №5761 щодо обставин ДТП, яка мала місце 06.08.2021, в результаті якої пошкоджено опору повітряної лінії №44 на ПЛ-0,4 кВ, та отримали відповідь № 17406/41152/02-2021 від 27.09.2021 року про те, що матеріали ДТП з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №012907 за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_2 передані на розгляд до Ленінського районного суду м. Запоріжжя (а.с.7).

Позивачем надано Кошторис вартості на заміну опори №44 ПЛ-0,4 кВ від ТП-986 рб.5 по вул. Богдана Ступки,34 у м. Запоріжжі на суму 17455,52 грн. (а.с.6).

ІV. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

Відповідно до преамбули Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» цей Закон регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Статтею 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Приписами пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Частиною шостою статті 82 ЦПК України встановлено, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя встановлено, що ДТП вчинено з вини відповідача. В результаті ДТП транспортний засіб отримав механічні пошкодження, завдано матеріальних збитків.

На момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована в ТДВ «СК «Кредо», згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР/0497849 від 23.10.2020 року.

Згідно зі ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. З ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної іншій особі.

Відповідно до положень ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика (страховика) не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності.

Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 147/66/17.

Водночас вЗаконі України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» наголошено,що обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності здійснюєтьсяз метоюзабезпечення відшкодуванняшкоди,заподіяної життю,здоров`юта/абомайну потерпілихвнаслідок ДТПта захисту майнових інтересів страхувальників. Тобто Закон як спрямований насамперед на захист прав осіб потерпілих внаслідок ДТП, при цьому також забезпечує майнові інтереси винної особи, які полягають у відшкодуванні спричиненої шкоду не нею, а страховиком (страховою компанією) за певні страхові внески (стаття 3).

Отже, позивач, який вважає себе потерпілою стороною в даній ДТП в результаті пошкодження його майна, мав звернутись до страховика із заявою про страхове відшкодування, завданої діями ОСОБА_2 , шкоди. Однак, як зазначив представник позивача, ПАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких РЕМ із такою заявою до ТДВ СК «Каско» не зверталось.

Крім того, дослідивши наданий до позову Кошторис (б/н та без дати) вартості на заміну опори №44 ПЛ-0,4 кВ від ТП-986 рб.5 по вул. Богдана Ступки,34 у м. Запоріжжі на суму 17455,52 грн., суд дійшов висновку, що вказана сума є необґрунтованою, оскільки вартість матеріалів на заміну пошкодженої опори становить 3314,43 грн. та витрати на роботу спецтранспорту складають 1946,36 грн., інша сума це трудові витрати на оплату праці працівників, прибуток 30 % тощо. Кошторис не містить дати його складення та взагалі не може вважатись документом, що підтверджує розмір завданих збитків.

Відповідно до ч. 1-4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Відмовити у задоволені позову публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж (код ЄДРПОУ 00130926, юридична адреса:м.Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягненнясуми шкоди у повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 16.01.2023 року.

Суддя Ю.Ю. Бредіхін