Рішення № 108636632, 27.01.2023, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2023 року Справа№200/4996/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганенка А.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «ІНТЕР АГРОЛАЙН» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

22 листопада 2022 року з використанням підсистеми «Електронний суд» адвокатка Жеболенко Г.М., представниця позивача, Приватного акціонерного товариства «ІНТЕР АГРОЛАЙН», звернулася до суду з адміністративним позовом до відповідача-1, Державної податкової служби України, відповідача-2, Головного управління Державної податкової служби України у Донецькій області, у якому, з урахування уточнених позовних вимог, просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби України у Донецькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 28.07.2022 №7124864/408030338 про відмову в реєстрації податкової накладної №41 від 21.02.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №41 від 21.02.2022, подану Приватним акціонерним товариством «ІНТЕР АГРОЛАЙН», код ЄДРПОУ 40803038, за датою фактичного подання 23 лютого 2022 року.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідачем протиправно відмовлено в реєстрації податкової накладної. Позивач покликався на те, що спірне рішення не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, оскільки в ньому не зазначено, яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, які на думку відповідача мали би бути представлені. За твердженням позивача, після зупинення податкової накладної ним були подані письмові пояснення та всі необхідні документи, якими оформлена господарська операція, у зв`язку із виконанням якої 21 лютого 2022 року була складена податкова накладна №41.

Державна податкова служба України відзиву на позовну заяву не подала.

Головне управління ДПС у Донецькій області подало відзив на позовну заяву в якому позовні вимоги не визнало, просило відмовити в їх задоволенні в повному обсязі з наступних підстав. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація спірної податкової накладної від 21.02.2022 №41 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена, оскільки коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг оскільки коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1404 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Відповідно до рішень про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 27.05.2022 №6868924/40803038, 16.02.2022 №3814842/40803038, 18.02.2022 №382422/90803038 контролюючим органом не враховані таблиці даних платника податку подані ПрАТ «ІНТЕР АГРОЛАЙН». З аналізу документів, які надані для розблокування реєстрації спірної податкової накладної, на розгляд Комісії не було надано підтверджуючих документів щодо зберігання товарів придбаних та реалізованих ПрАТ «ІНТЕР АГРОЛАЙН», не надано документів щодо транспортування товару від ПрАТ «ІНТЕР АГРОЛАЙН» до ТзОВ «ЛИСИЧАНСЬКИЙ ЖЕЛАТИНОВИЙ ЗАВОД», доказів навантаження, розвантаження товару.

28 липня 2022 року рішенням комісії про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7124864/408030338 відмовлено в реєстрації податкової накладної №41 від 21.02.2022 з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме: ненадання платником податку первинних документів щодо постачання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання- передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

28 листопада 2022 року відкрито провадження у справі та її розгляд призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

20 січня 2023 року заяви представника Головного управління ДПС України у Донецькій області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та із повідомленням (викликом) сторін за участі представника ГУ ДПС України у Донецькій області, залишені без задоволення.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд встановив наступне.

Приватне акціонерне товариство «ІНТЕР АГРОЛАЙН» є юридичною особою, яке зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з кодом 40803038, ї є переробним підприємством, основним видом діяльності, якого є за КВЕД 10.41: Виробництво олій та жирів, а саме виробництво олії соняшникової.

18 жовтня 2021 року між ПрАТ «ІНТЕР АГРОЛАЙН» (Постачальник) та ТзОВ «ЛИСИЧАНСЬКИЙ ЖЕЛАТИНОВИЙ ЗАВОД» (Покупець) укладено Договір поставки №17/10-21-В, за умовами якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов`язується оплатити та прийняти товар на умовах цього Договору.

21 лютого 2022 року відповідно до умов Договору та пункту 6 Специфікації №4 ПрАТ «ІНТЕР АГРОЛАЙН» відвантажило ТзОВ «ЛИСИЧАНСЬКИЙ ЖЕЛАТИНОВИЙ ЗАВОД» паливні гранули з лушпиння соняшника у кількості 21,1 тони на загальну суму 84 442,20 грн, у тому числі ПДВ 14 073,70 грн, згідно з видаткової накладної №189 та товарно-транспортної накладної №131.

21 лютого 2022 року ПрАТ «ІНТЕР АГРОЛАЙН» було складено податкову накладну №41 на загальну суму 84442,20 грн., у тому числі ПДВ 14073,70 грн.

23 лютого 2022 року ПрАТ «ІНТЕР АГРОЛАЙН» була направлена до Єдиного реєстру податкових накладних (надалі - ЄРПН) податкова накладна №41 від 21.02.2022.

Згідно з квитанцією від 23 лютого 2022 року податкова накладна №41 від 21.02.2022 прийнята в ЄРПН за №9040733770, але реєстрація документа зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, оскільки коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1404, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготавлюються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріям ризиковості здійснення операцій. Запропоновано Позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрації/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.. Запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрації/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Показник «D»=12,3779%, «Р»=7900.

25 липня 2022 року ПрАТ «ІНТЕР АГРОЛАЙН» направило до Головного управління ДПС України у Донецькій області пояснення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по цій податковій накладній та надані письмові пояснення та первинні документи, які необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, а саме договір поставки №17/10-21-В від 18.10.2021; специфікація №6 від 21.02.2022; видаткова накладна №189 від 21.02.2022; товарно-транспортна накладна №131 від 21.02.2022; договір купівлі-продажу нерухомості від 26.03.2017 та витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності з перерахуванням всіх об`єктів, на яких здійснюється переробка насіння соняшника на олію та шрот; договір оренди земельної ділянки від 18.05.2018, на якій розташовані об`єкти нерухомості та витяг з державного кадастру про земельну ділянку; повідомлення про державну реєстрацію потужностей підприємства; сертифікат ДАБІ про закінчення будівництва №ІV122200826649; звітність за формою 4ДФ по нарахуванню заробітної плати, нарахування ЄСВ, утримання ПДФО та воєнного внеску; баланс станом на 31.12.2021; податкова декларацію з податку на прибуток.

28 липня 2022 року рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН (надалі - Комісія) №7124864/408030338 відмовлено у реєстрації податкової накладної №41 від 21.02.2022 у зв`язку з ненаданням копій документів:

первинних документів щодо постачання товарів/ послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/ інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних;

документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорт якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

05 серпня 2022 року ПрАТ «ІНТЕР АГРОЛАЙН» надало до Державної податкової служби України скаргу про оскарження рішення Комісії від 28 липня 2022 року, яка була зареєстрована за номером 9149947846. Разом зі скаргою були додатково надані наступні первинні документи:

видаткова накладна №15 від 16 січня 2022 року до договору №23/12-21-11 від 10.12.2021;

товарно-транспортні накладні: №№ 73-83 від 16.01.2022 до видаткової накладної №15 від 16.01.2022 в кількості 11 штук;

договір постачання №23/12-21-П від 10.12.2021 з постачальником ФГ «Нечепорук Раїса Миколаївна»;

специфікація №2 від 17.12.2021 до договору №23/12-21-П від 10.12.2021 з постачальником ФГ «Нечепорук Раїса Миколаївна»;

сертифікат ISO22000:2018;

експертний висновок №000104 е/22 від 14 січня 2022 року на шрот;

Certificate of Analyses No.2021_1246NLUKR від NOFALAB на олію;

протокол випробувань №УПС 451/1580-1-21 від 20.10.2021 на лушпіння від ПП «УКРПРОМСЕРТ»;

сертифікат відповідності №UA.010.027-21 на 2021-2023 від ДП «Донецькстандартметрологія»;

довіреність №35 від 18.02.2022 від ТДВ «Лисичанський желатиновий завод».

18 серпня 2022 року рішенням за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №33803/40803038/2 залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмові у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін. Підстави: ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, ненадання платником податку копій розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом (стаття 67 Конституції України).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовано Податковим кодексом України (далі - ПК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Підпунктами 16.1.2, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України встановлено, що платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов`язком є обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункту 36.1 статті 36 ПК України).

Розділ V Податкового кодексу України (статті 180-211) регулює порядок нарахування та сплати податку на додану вартість, визначає платників податку, встановлює порядок реєстрації в якості платників ПДВ, визначає об`єкти оподаткування та розміри ставок податку, операції, які звільнені від оподаткування, а також, правила віднесення сум до складу податкового кредиту.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Для платників податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер, встановлені особливі терміни складання податкової накладної (пункт 201.4 статті 201 ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з абзацом 1 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Граничні строки реєстрації податкової накладної встановлені пунктом 201.10 статті 201 вказаного Кодексу.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (абзац 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаних приписів ПК України 11 грудня 2019 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктами 6 та 7 вказаного Порядку визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування є така відповідність: 1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку; 2) відображеної в податковій накладній/розрахунку коригування операції хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції.

Критерії ризиковості здійснення операцій є додатком 3 до Порядку №1165.

Реєстрація поданих позивачем податкових накладних зупинена з посиланням на пункту 1 Критерії ризиковості здійснення операцій, згідно з яким таким критерієм є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Відповідно до пунктів 10, 11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

14 грудня 2019 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520, яким затверджений Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520).

Відповідно до пункту 1 Порядку №520 цей Порядок визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 цього Порядку визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Відповідно до пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з пунктами 6, 9 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування. Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Згідно з пунктами 3 та 10 вказаного Порядку комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Відповідно до пункту 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

За наслідками судового розгляду встановлено, що після отримання квитанції про зупинення реєстрації спірної податкової накладної позивачем в установленому порядку були подані повідомлення та пояснення щодо операції на виконання якої була виписана спірна податкова накладна, та подані копії документів, яких на думку позивача достатньо для підтвердження реальності здійснення господарської операції зазначеної у цій податковій накладній. Між тим, за результатом розгляду письмових пояснень та копій документів, що подані платником податків, комісією регіонального рівня контролюючого органу щодо поданої позивачем податкової накладної прийняте рішення про відмову у її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Причиною відмови у реєстрації податкової накладної податковий орган зазначає відсутність документів: первинних документів щодо постачання товарів/ послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/ інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорт якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

З приводу наведеного суд зазначає, що форма рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена додатком Порядку №520. Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладно через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені.

Спірне рішення не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для його прийняття, а лише містить загальне посилання про те, що причиною його прийняття є ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні (із позначкою - документи які не надано підкреслити).

У рішенні не підкреслено, яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, які, на думку контролюючого органу, мали би бути представлені платником податку щодо господарської операції.

Спірне рішення є актом індивідуальної дії. Правовий акт індивідуальної дії виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований. Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер. Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» від 01.07.2003 року вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Суд зазначає, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Натомість, спірне рішення не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку позивача виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку про безпідставність та невмотивованість оскаржуваного рішення, оскільки останнє не містить чіткої підстави його прийняття (не зазначені необхідні до надання документи), що свідчить про його необґрунтованість, та невідповідність встановленій формі.

Судом встановлено, що для розгляду питання про прийняття відповідачами рішення про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, позивачем були направлені наступні документи: договір поставки №17/10-21-В від 18.10.2021; специфікація №6 від 21.02.2022; видаткова накладна №189 від 21.02.2022; товарно-транспортна накладна №131 від 21.02.2022; договір купівлі-продажу нерухомості від 26.03.2017 та витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності з перерахуванням всіх об`єктів, на яких здійснюється переробка насіння соняшника на олію та шрот; договір оренди земельної ділянки від 18.05.2018, на якій розташовані об`єкти нерухомості та витяг з державного кадастру про земельну ділянку; повідомлення про державну реєстрацію потужностей підприємства; сертифікат ДАБІ про закінчення будівництва №ІV122200826649; звітність за формою 4ДФ по нарахуванню заробітної плати, нарахування ЄСВ, утримання ПДФО та воєнного внеску; баланс станом на 31.12.2021; податкова декларацію з податку на прибуток; видаткова накладна №15 від 16 січня 2022 року до договору №23/12-21-11 від 10.12.2021; товарно-транспортні накладні: №№73-83 від 16.01.2022 до видаткової накладної №15 від 16.01.2022 в кількості 11 штук; договір постачання №23/12-21-П від 10.12.2021 з постачальником ФГ «Нечепорук Раїса Миколаївна»; специфікація №2 від 17.12.2021 до договору №23/12-21-П від 10.12.2021 з постачальником ФГ «Нечепорук Раїса Миколаївна»; сертифікат ISO22000:2018; експертний висновок №000104 е/22 від 14 січня 2022 року на шрот; Certificate of Analyses No.2021_1246NLUKR від NOFALAB на олію; протокол випробувань №УПС 451/1580-1-21 від 20.10.2021 на лушпіння від ПП «УКРПРОМСЕРТ»; сертифікат відповідності №UA.010.027-21 на 2021-2023 від ДП «Донецькстандартметрологія»; довіреність №35 від 18.02.2022 від ТДВ «Лисичанський желатиновий завод».

З аналізу поданих сторонами доказів вбачається, що позивач є переробним підприємством, основним видом діяльності якого є виробництво олій та жирів. Позивач закупив у ФГ «Нечепорук Раїса Миколаївна» насіння соняшника (відповідно видаткової накладної №15 від 16 січня 2022 року; товарно-транспортних накладних №№73-83 від 16.01.2022; договору постачання №23/12-21-П від 10.12.2021; специфікації №2 від 17.12.2021 до договору №23/12-21-П від 10.12.2021) і в процесі виробництва олії отримав відходи - шрот соняшниковий.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем були надані пояснення та копії документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, а спірне рішення, як індивідуальний акт, не відповідає критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), і тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин, судом враховуються правові позиції, наведені в постановах Верховного Суду від 06.02.2018 в справі №816/166/15-а, від 11.09.2018 в справі №816/909/17, від 05.02.2019 в справі №813/123/16.

Окремо слід зазначити, що приписами підпункту 56.23.4 пункту 56.23 статті 56 ПК України встановлено, що якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.

Скарга ПрАТ «ІНТЕР АГРОЛАЙН» про оскарження рішення Комісії від 28 липня 2022 року була подана до Державної податкової служби України 05 серпня 2022 року та зареєстрована за номером 9149947846, а рішення за наслідками її розгляду було прийнято лише 18 серпня 2022 року. Тому, виходячи з приписів підпункту 56.23.4 пункту статті 56 ПК України, скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.

Належних доказів стосовно невідповідності представлених позивачем документів вимогам чинного законодавства, чи їх недостатності для підтвердження реальності здійснення господарської операції, і, відповідно, можливості реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідачами суду не надано.

Доказів, які б унеможливлювали реєстрацію поданою позивачем податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, матеріали справи не містять.

Суд не приймає до уваги інші доводи та заперечення сторін, оскільки вони висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

В адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача (частина 2 статті 71 КАС України).

У даній справі відповідачами не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів які підтверджують правомірність спірного рішення.

Отже, спірне рішення було прийнято відповідачем-2 на не підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги про визнання цього рішення протиправним та його скасування підлягають задоволенню.

Оскільки вимоги про зобов`язання відповідача-1 вчинити певні дії є похідними, їх також слід задовольнити.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС України при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір в сумі 2481,00 грн., сплачений за платіжним дорученням №1859 від 07.10.2022, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2.

Крім того, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 14385,00 грн.

Згідно з частинами 1 та 3 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4 статті 134 КАС України), тобто розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховий Суд, про що останнім вказується, зокрема, в постанові від 01.10.2018 у справі № 569/17904/17.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, з аналізу змісту статті 134 КАС України вбачається, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Право на відмову у відшкодуванні витрат належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 та в постановах Верховного Суду у справах від №810/3806/18 від 17.09.2019, №726/549/19 від 31.03.2020, №922/676/21 від 14.12.2021, №905/716/20 від 08.04.2021, №916/2087/18 від 31.03.2021, №922/3812/19 від 10.12.2020.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем подані: ордер серії АН №1079408 від 07.10.2022, угода про надання правової допомоги від 07.10.2022, рахунок №14 від 12.10.2022 на суму 14385,00 гривень, платіжне доручення №1879 від 18.10.2022 на суму 14385,00 гривень.

В заяві щодо стягнення судових витрат представниця позивача, адвокатка Жеболенко Г.М., покликається на те, що позивачем було укладено Договір про надання правової допомоги від 07.09.2022, за яким при розгляді справи позивач сплатив за правничу допомогу, в тому числі гонорар за представництво в суді в розмірі 14385,00 гривень.

В заяві також адвокатка також зазначає, що відповідно до п.2.2 Договору гонорар адвоката складає 14385,00 гривень, виходячи з наступного: 1. Попереднє опрацювання матеріалів щодо характеру спірних правовідносин - 4 години; 2. Опрацювання законодавчої бази, що регулюють спірні відносини. Вивчення, аналіз законодавства та судової практики, консультація замовника щодо судової перспективи - 4 години; 3. Формування правової позиції. Консультування щодо необхідності отримання додаткових матеріалів (доказів) та їх отримання для справи - 5 годин; 4. Вивчення, аналіз доказів у справі, витребування додаткових доказів - 4 години; 5. Виготовлення позовної заяви, виготовлення додатків до позовної заяви, завірення копій документів, виготовлення інших документів, передбачених процесуальним законодавство - 8 годин; 6. Виготовлення копій позовної заяви з додатками для відповідачів, виготовлення копій документів - 4 копій; 7. судове представництво (за 2 судових засідання) - 2 години.

Судом встановлено, що між позивачем та адвокаткою Жеболенко Г.М. укладена угода про надання правової допомоги від 07.10.2022. В пункті 2.2 вказаної угоди зазначено, що гонорар адвоката становить 14385,00 гривень за один позов, що на момент укладення договору еквівалентно 350 дол. США.

Суд акцентує увагу на тому, що вказана угода не містить детального опису наданих адвокаткою правових послуг, акт прийому-передачі про фактично наданий клієнту обсяг юридичної допомоги не поданий.

Отже, позивачем не подані належні, допустимі, достовірні та достатні докази обсягу наданих адвокаткою послуг і виконаних робіт та їх вартості, які пов`язані з даною справою, а тому гонорар в сумі 14385,00 гривень за один позов є неспівмірним із фактично наданим обсягом юридичної допомоги.

Враховуючи, що угодою про надання правової допомоги від 07.10.2022 встановлений фіксований розмір гонорару без зазначення детального опису робіт (наданих послуг), складність справи, ціну позову, кількість підготовлених процесуальних документів, а також те, що розгляд справи відбувався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд, керуючись критеріями реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, вважає за необхідне стягнути на користь позивача з кожного з відповідачів по 2000,00 гривень для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 72-76, 90, 132, 134, 139, 143, 159, 241-246, 250, 251, 255, 291, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «ІНТЕР АГРОЛАЙН» (юридична адреса: 84107, Донецька область, м. Слов`янськ, вулиця Літературна, б. 88, адреса для листування: а/с 207, 01042, місто Київ, вулиця Іонна Павла ІІ, б.19, код ЄДРПОУ 40803038, ел. пошта: info@interagroline.com, телефон: НОМЕР_1 ) до Державної податкової служби України (юридична адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393, ел. пошта: post@tax.gov.ua, телефон: +380442726255), Головного управління ДПС України у Донецькій області (юридична адреса: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59, код ЄДРПОУ 44070187, ел. пошта: dn.official@tax.gov.ua, телефон: +380629585751) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби України у Донецькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 28.07.2022 №7124864/408030338 про відмову в реєстрації податкової накладної №41 від 21.02.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №41 від 21.02.2022, подану Приватним акціонерним товариством «ІНТЕР АГРОЛАЙН», код ЄДРПОУ 40803038, датою фактичного подання 23 лютого 2022 року.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «ІНТЕР АГРОЛАЙН» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецької області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) гривня 00 копійок та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2000 (дві тисячі) 00 копійок, загалом 4481 (чотири тисячі вісімдесят одну) гривню 00 копійок.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «ІНТЕР АГРОЛАЙН» за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України судові витрати по сплаті витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2000 (дві тисячі) 00 копійок.

Повний текст рішення складений 27 січня 2023 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Суддя А.І. Циганенко