Ухвала суду № 108634550, 27.01.2023, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/506/23

Провадження № 1-кс/0203/777/2023

УХВАЛА

27 січня 2023 року слідчий суддя Кіровського районного суду міста Дніпропетровська - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

за участі:

прокурора - ОСОБА_3 ,

слідчого - ОСОБА_4 ,

підозрюваного - ОСОБА_5 ,

захисника - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі клопотання старшого слідчого СВ ВП № 12 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Петропавлівка, Дніпропетровської області, громадянина України, який має середньо-спеціальну освіту, непрацевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, не маючого на утриманні непрацездатних осіб,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 Кримінального кодексу України, заявлене в рамках кримінального провадження № 12023043010000020 від 26.01.2023 року,

ВСТАНОВИВ:

27.01.2023 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернулась старший слідчий СВ ВП № 12 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_4 з клопотанням, погодженим прокурором Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 Кримінального кодексу України, заявлене в рамках кримінального провадження № 12023043010000020 від 26.01.2023 року.

В обґрунтування вимог клопотання слідчий зазначила, що у провадженні СВ ВП № 12 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12023043010000020 від 26.01.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 Кримінального кодексу України.

Також, як пояснила слідчий, під час досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_5 25.01.2023 року о 20:30 годині прибув на залізничну станцію Ігрень РФ «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця», розташовану за адресою: м. Дніпро, вул. Роз`єднана, 9а, де на лавці на першій платформі побачив раніше незнайому йому ОСОБА_7 , яка сиділа з мобільним телефоном в руках. У цей час у ОСОБА_5 виник раптово злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого. Умисні дії ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які виразились у відкритому викраденні чужого майна, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого (грабіж), вчиненого в умовах воєнного стану, кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Підозрюваний ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років. У ході досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню виникла необхідність у застосуванні відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлена наявність ризиків, передбачених пп. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, слідчий зазначила, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не буде достатнім для запобігання наявним ризикам та не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Вік та стан здоров`я підозрюваного не перешкоджають триманню його під вартою.

З огляду на викладене, слідчий звернулась до суду з клопотанням за погодженням з прокурором про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання.

У судовому засіданні прокурор та слідчий повністю підтримали вимоги клопотання та просили суд його задовольнити, застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб з моменту затримання з визначенням застави у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб та покладенням на підозрюваного обов`язків у разі внесенні застави за пунктами 1, 2, 3, 5 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання слідчого та просили суд відмовити у його задоволенні. Також підозрюваний зазначив, що він не вчиняв кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, а телефон він знайшов.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення прокурора, слідчого, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, дійшов таких висновків.

Судом встановлено та матеріалами клопотання підтверджено, що органами досудового слідства ведеться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023043010000020 від 26.01.2023 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Відповідно до відомостей з Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 26.01.2023 року до ЄРДР були внесені відомості про заяву, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 186 КК України.

Відповідно до відомостей з протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 26.01.2023 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було затримано в порядку ст. 208 КПК України, 26.01.2023 року о 04:40 годині.

26.01.2023 року о 16:00 годині підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у присутності захисника було вручено повідомлення про підозру від 26.01.2023 року про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

У ході судового засідання судом, в тому числі були досліджені такі письмові докази: витяг з ЄРДР від 26.01.2023 року, кримінальне провадження № 12023043010000020, рапорти від 25.01.2023 року, заява підозрюваного від 25.01.2023 року, протоколи огляду від 25.01.2023 року, протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення або таке, що готується від 25.01.2023 року, заява про залучення до провадження як потерпілого від 26.01.2023 року, протокол допиту потерпілого від 26.01.2023 року, медичні документи, протокол пред`явлення особи до впізнання від 26.01.2023 року, пояснення підозрюваного від 26.01.2023 року, протокол додаткового допиту потерпілого від 27.01.2023 року, протокол огляду предмету від 27.01.2023 року з додатками, заява потерпілого про долучення документів, протоколи допитів свідків від 27.01.2023 року.

Суд зазначає, що відповідно до статей 131, 132, 176, ч. 2 ст. 177, ч. 1 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), запобіжний захід, різновидом якого є тримання під вартою, застосовується під час досудового розслідування до особи на підставі ухвали слідчого судді за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні такою особою кримінального правопорушення, а також за наявністю хоча б одного з ризиків вчинення особою дій, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Відповідно до положень ст. 183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Судове рішення стосовно запобіжного заходу у виді тримання під вартою повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, та містити як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи підозрюваного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з положеннями ст. 9 Конституції України та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При вирішенні клопотання слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 року, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення, що у даному випадку стороною обвинувачення дотримано, оскільки наявні, на цей час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного із злочином, в якому він підозрюється, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання завдань, визначених ст. 2 КПК України.

Аналіз викладеного вище та встановлених у ході судового засідання обставин провадження, дає слідчому судді підстави для висновку, що надані стороною обвинувачення матеріали клопотання, досліджені у судовому засіданні, у своїй сукупності доводять наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Вказаного висновку слідчий суддя дійшов, з огляду на обізнаності підозрюваного про тяжкість покарання, яке йому загрожує, у разі визнання його винним, характер кримінального правопорушення, те, що підозрюваному відомі свідки, які були допитані в ході проведення слідчих дій, так як підозрюваний усвідомлює, що повідомлення про підозру базується, у тому числі на показаннях свідків та потерпілої.

Водночас доводи сторони захисту про необґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає недоведеними та безпідставними, оскільки сукупність встановлених обставин та матеріалів кримінального провадження вказують на протилежне.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що до підозрюваного ОСОБА_5 не може бути застосований більш м`який запобіжний захід, у зв`язку з тим, що останній раніше судимий, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 (семи) до 10 (десяти) років, може перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, впливати на свідків, потерпілу, про яких йому відомо, а також, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та суворої відповідальності за його вчинення, підозрюваний будь-якими незаконними шляхами може намагатися переховуватись від органу досудового розслідування, прокуратури та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Слідчий суддя погоджується з позицією сторони обвинувачення, що застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів, що передбачені КПК України, буде недостатньою мірою, оскільки це не буде слугувати забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також не зможе запобігти ризикам, встановленим під час досудового слідства, що передбачені пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, наявність яких була доведена слідчим та прокурором у судовому засіданні.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до частин 1, 4, 5 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Розмір застави визначається у таких межах, зокрема, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що підозрюваному може бути змінений запобіжний захід у виді тримання під вартою в разі внесення застави, розмір якої визначений ухвалою. У зв`язку з цим, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2023 року у розмірі 2684,00 грн, та, враховуючи особу підозрюваного, обставини кримінального правопорушення, кримінальне правопорушення, в якому він підозрюється, слідчий суддя вважає, що сума у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 134200,00 грн, буде достатньою для внесення в якості застави.

При цьому на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного наступні обов`язки у разі внесення застави, а саме: прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та (або) місця роботи; утримуватися від спілкування із свідками, потерпілою та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину та іншими особами, визначеними слідчим чи прокурором; здати на зберігання слідчому, прокурору свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись статтями 7, 9, 131, 132, 176, 177, 178, 182, 183, 184, 186, 192, 193, 194, 196, 197, 211, 309, 310, 369-372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,

ухвалив:

Клопотання старшого слідчого СВ ВП № 12 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у Дніпровській установі виконання покарань (№ 4) строком на 60 (шістдесят) днів, тобто з 26.01.2023 року до 26.03.2023 року включно.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави, а саме у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 134200,00 грн, та є достатньою для внесення її як застави.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

У разі звільнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти під заставу, покласти на нього строком на два місяці з дня внесення застави такі обов`язки:

1) прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду;

2) не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) утримуватися від спілкування із свідками, потерпілою та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину та іншими особами, визначеними слідчим чи прокурором;

4) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та (або) місця роботи;

5) здати на зберігання слідчому, прокурору свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Попередити підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України, а до підозрюваного може бути застосований запобіжний захід у виді застави у більшому розмірі або інший запобіжний захід, з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Строк дії ухвали визначити до 26.03.2023 року включно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст ухвали слідчого судді складено та проголошено 27.01.2023 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1