Вирок № 108630641, 27.01.2023, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 27.01.2023Справа № 554/5315/22 Провадження № 1-кп/554/16/2023

В И Р О К

Іменем України

27 січня 2023 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Полтаві кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022170420000494 по обвинуваченню

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , громадянина України, не одруженого, не працюючого, судимого

12 серпня 2009 року Решетилівським районним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 2 роки;

08 липня 2010 року Решетилівським районним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 185, 71 КК України до 3 років і 1 місяця позбавлення волі;

12 липня 2013 року Решетилівським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 185, 71 КК України до 1 року позбавлення волі;

15 вересня 2015 року Решетилівським районним судом Полтавської області за ст. 395 КК України до 1 місяця арешту;

14 березня 2016 року Решетилівським районним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі;

15 травня 2017 року Решетилівським районним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі. Звільнений 27 лютого 2018 року умовно-достроково на невідбутий строк 9 місяців і одинадцять днів

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

в с т а н о в и в :

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

30 квітня 2022 року, близько 17 год 10 хв, обвинувачений ОСОБА_5 , перебуваючи в АДРЕСА_3 , діючи умисно, на ґрунті неприязних відносин, які раптово виникли, наніс потерпілому ОСОБА_6 два удари ножем, зокрема в грудну клітину зліва та в праву частину попереку, чим відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 427 від 27 травня 2022 року спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді рани м`яких тканин грудної клітини зліва, яка проникає в плевральну порожнину з ушкодженням лівої легені і з розвитком лівобічного гемопневматораксу, геморалогічного шоку, яке кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження по ознаці небезпеки для життя, а також рани мяких тканин поперекової ділянки справа з пересіченням косих мязів живота, поперечного мязу і мязу випрямлювача спини, яке кваліфікується, як ушкодження середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я.

Кваліфікація дій обвинуваченого судом

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин

Допитаний в ході судового розгляду справи обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав та показав, що 30 квітня 2022 року, в темний час доби, він прийшов до домогосподарства своїх знайомих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , наближаючись до якого почув, що звідти лунали крики та побачив, як з хвіртки двору вийшов потерпілий ОСОБА_6 , який перебував у нетверезому стані та висловлювався нецензурною лайкою. Зайшовши у двір, від ОСОБА_8 він дізнався, що потерпілий його ображав та висловлював погрози, у зв`язку з чим, враховуючи, що він з повагою відносився до цих осіб, вирішив помститися ОСОБА_6 . З цією метою він послідував за ним та наздогнавши, наніс йому удари кулаком в ділянку правої частини грудної клітки ззаду, від чого той впав на землю обличчям догори. Після цього він сів на нього зверху та наніс йому ще декілька ударів кулаками і попередив, щоб подібного по відношенню до ОСОБА_7 та ОСОБА_8 той більше не вчиняв. В цей час він відчув, як хтось невідомий схопив його за куртку ззаді та відкинув в сторону на землю, падаючи на яку він дуже вдарився ногою. Після падіння побачив, що це зробив ОСОБА_9 , якого він до цього бачив декілька разів. Останній почав бити потерпілого та при цьому щось нерозбірливо говорив йому. Він почав вставати з землі і доки це зробив, то на місці події вже нікого не було. Бачив лише, що потерпілий зникав з поля його зору, повертаючи за вугол будинку, а куди подівся ОСОБА_9 , він не бачив. За потерпілим йти він не став, повернувся спочатку до ОСОБА_8 , а звідти пішов до Корпусного парку. Категорично заперечив як факт наявності у нього ножа в той час, коли наносив удари потерпілому, так і факт заподіяння ножових поранень останньому. Зазначив, що удари ножем ОСОБА_6 міг спричинити свідок ОСОБА_9 , який з метою уникнення відповідальності за це і обмовив його у вчиненні тяжкого злочину. Невизнаючи себе винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, просив виправдати його.

Свої показання обвинувачений ОСОБА_5 про факт, місце та обставини події підтвердив 08 червня 2022 року під час проведення слідчого експерименту з його участю в ході досудового розслідування, протокол про що був досліджений в суді (том 1 а. к. п. 211 - 218).

Оцінюючи показання обвинуваченого в сукупності з іншими доказами по матеріалах кримінального провадження, суд зазначає, що вони по своїй суті є суперечливими, непослідовними та алогічними, аналіз яких дає суду підстави розцінювати їх як такі, що не відповідають дійсності та заявлені ним з метою захисту від пред`явленого обвинувачення та уникнення покарання за вчинене, а тому суд приймає їх до уваги тільки в тій частині, в якій вони узгоджуються з іншими доказами по матеріалах провадження та відповідають їм. Зокрема, судом приймаються до уваги його показання в частині ствердження про його присутність на місці вчинення злочину, наявність конфлікту із потерпілим, напад на нього та застосування фізичного насильства саме в тому місці, де йому були спричинені ножові поранення.

Твердження ж обвинуваченого щодо механізму та способу заподіяних тілесних ушкоджень, а також щодо відсутності у нього ножа, як знаряддя вчинення злочину, викликають об`єктивні сумніви в їх істинності та правдивості, а тому оцінюються судом критично з підстав алогічності та очевидної невірогідності його суджень. Крім того, це спростовується також і сукупністю досліджених в суді та оцінених відповідно до вимог закону доказів.

При оцінці правдивості показань обвинуваченого суд також враховує показання свідка ОСОБА_7 , який наголосив, що у двір до них спочатку приходив обвинувачений, а вже потім потерпілий, конфлікту з яким у них не виникало, про що повідомити обвинуваченому вони не могли. Під час перебування у них в дворі потерпілого обвинувачений знаходився за межами двору і з кимсь перегукувався.

Наведене, на думку суду, з переконливістю свідчить про неправдивість показань обвинуваченого в цій частині, на яку він посилається як підставу для з`ясування стосунків з потерпілим нібито з метою недопущення в подальшому конфліктів з свідком ОСОБА_7 та його батьком, а також причину нападу та побиття потерпілого.

Вважаючи вину обвинуваченого доведеною, суд виходить з наступного.

Потерпілий ОСОБА_6 під час допиту в суді показав, що 30 квітня 2022 року, близько 15 - 16 години, прийшов до ОСОБА_8 , який мешкає в м. Полтава поруч з АТ «Альфа-Банк», що біля центрального ринку та здав його сину ОСОБА_7 макулатуру. Після цього на подвір`ї вказаного будинку вживав алкогольні напої з ОСОБА_8 , випивши близько 200 г горілки. В цей час до них зайшов ОСОБА_5 , який перебував також в стані сп`яніння. Між ним та ОСОБА_8 виник словесний конфлікт, після чого останній попросив його вийти з двору. ОСОБА_5 був присутнім під час конфлікту та все чув. Після цього він покинув подвір`я ОСОБА_8 та пройшовши близько десяти метрів від двору, почув як його окликнув ОСОБА_5 , на що він обернувся. В цей час обвинувачений без будь-якого попередження чи приводу наніс йому один удар ножем в ділянку лівої половини грудної клітки, щось сказавши при цьому. Намагаючись втекти, він обернувся та почав швидко йти, але обвинувачений погнався за ним та наніс ще один удар ножем в ділянку правої частини попереку, після чого він впав на землю та одразу ж відчув третій удар ножем в ділянку лівої лопатки. Пам`ятає, що потім приїхала карета швидкої медичної допомоги та відвезла його до лікарні.

Свої показання потерпілий ОСОБА_6 про факт, місце та обставини нанесення йому тілесних ушкоджень підтвердив 07 червня 2022 року під час слідчого експерименту з його участю в ході досудового розслідування, протокол із відеозаписом про що були досліджені в суді (том 1 а. к. п. 147 - 157).

Відповідно до додаткового висновку експерта № 630 (том 1 а. к. п. 159 - 160) показання потерпілого ОСОБА_6 , надані ним 07 червня 2022 року, в ході проведення слідчого експерименту за його участю, не протирічать об`єктивним даним судово-медичної експертизи в пунктах давності і механізму та частково протирічать в пунктах анатомічної локалізації і кількості встановлених тілесних ушкоджень у ОСОБА_6 , зокрема, в ході викладеного потерпілий розповів про нанесення йому тілесного ушкодження «удар в область лівої половини грудної клітки», але згідно представленої на судово-медичну експертизу документації у останнього мали місце тільки два поранення: «Locus morbi: при огляді в ділянці лівої підлопаткової ділянки та поперекової ділянки та поперекової ділянки наявні колото-різані рани»; «St localis: в ділянці кута лівої лопатки в проекції у ІІ міжребер`я рана 3х2 см з рівними краями, кровоточить. При ревізії рани, проникає в плевральну порожнину. В ділянці попереку справа рана 5х3 см з рівними краями, проникає до поперекових хребців без наявного проникнення в черевну порожнину. Пересічені косі м`язи живота, поперечний м`яз і м`яз випрямлювач спини».

Аналізуючи показання потерпілого, суд, враховуючи їх послідовність та повну відповідність між собою, а також узгодженість з іншими доказами по матеріалах кримінального провадження в частині, що стосується часу, місця, обставин та знаряддя нанесення обвинуваченим тяжких тілесних ушкоджень, приходить до висновку про те, що вони є логічними, послідовними та відображають дійсні обставини вчинення злочину. Разом із цим, його показання в частині кількості та локалізації нанесених йому ножових поранень не узгоджуються з іншими доказами по матеріалах кримінального провадження, у зв`язку з чим викликають об`єктивний сумнів, який, на переконання суду, пояснюється тим, що потерпілий під час нанесення йому ножових поранень перебував у стані сп`яніння та непритомнів, а тому був позбавлений можливості об`єктивно сприймати все, що з ним відбувалося. Після ж отримання тілесних ушкоджень йому була проведена операція з оперативним втручанням, заживання слідів від якої ним були сприйняті як сліди від нанесення ударів ножем обвинуваченим, чим і пояснюється його твердження про нанесення йому трьох, а не двох ножових поранень, на що було звернуто увагу і судово-медичним експертом під час проведення експертизи.

Допитаний в ході судового розгляду кримінального провадження свідок ОСОБА_9 , який являється знайомим як обвинуваченого, так і потерпілого, показав суду, що 30 квітня 2022 року, знаходився в дворі по АДРЕСА_3 , де вживав алкогольні напої. З двору навпроти, де мешкає ОСОБА_8 , вийшов ОСОБА_6 , з яким у нього був конфлікт з ОСОБА_8 . Після цього ОСОБА_6 спочатку впав на землю, а потім почав бігти, а ОСОБА_5 наздоганяв його. В подальшому, ОСОБА_5 наніс потерпілому удар ножем в лівий бік. Після цього, прийшов ОСОБА_5 приніс ніж, який був в крові, та сказав, що він «кончив» ОСОБА_6 . Підійшовши до ОСОБА_6 , який лежав на землі, побачив два колото-різані поранення, зокрема в ділянці лівої лопатки та в правий нижній бік тулуба, з яких текла кров. В подальшому перехожі викликали карету швидкої медичної допомоги та ОСОБА_6 було доставлено в лікарню. ОСОБА_5 на місці вчинення злочину в той час вже не було.

Свідок ОСОБА_7 , який являється знайомим як потерпілого, так і обвинуваченого, показав суду, що 30 квітня 2022 року обвинувачений, який перебував у нетверезому стані, заходив до них з батьком та цікавився вартістю мокулатури. Після нього до них приходив і потерпілий, який був дуже п`яний. Ніяких конфліктів з останнім у них не було. Коли потерпілий знаходився у них на подвір`ї, він чув, що обвинувачений, який перегукувався з перехожими, перебував на вулиці за огорожею. Що він там робив і чому продовжував там перебувати, йому невідомо. Зазначив, що ножа у обвинуваченого, коли той заходив до них у двір не бачив. Підкреслив, що обвинувачений стає дуже імпульсивним після вживання спиртних напоїв, але і при цьому не допускає, що той міг спричинити ножові поранення потерпілому. Наголосив, що очевидцем побиття обвинуваченим потерпілого або нанесення йому ударів ножем не був.

Аналізуючи показання названих свідків, суд зазначає, що вони в цілому в повній мірі узгоджуються як між собою, так і з іншими дослідженими в суді доказами та їм відповідають, а тому приймаються до уваги як правдиві та такі, що підтверджують винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Відповідно до висновку експерта № 427 (том 1 а. к. п. 144 - 146) отримані ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді: рани м`яких тканин грудної клітки зліва, яка проникає в плевральну порожнину з ушкодженням лівої легені і з розвитком лівобічного гемопневматораксу, геморалогічного шоку, кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження по ознаці небезпеки для життя; рани м`яких тканин поперекової ділянки справа з пересіченням косих м`язів живота, поперечного м`язу і м`язу випрямлювача спини, кваліфікується як середньої тяжкості тілесне ушкодження за ознакою тривалого розладу здоров`я.

Дані тілесні ушкодження утворилися від дії колюче-ріжучого предмету, яким міг бути ніж чи будь-який інший предмет з подібною характеристикою, від двократної дії травмуючого фактору.

Враховуючи анатомічну локалізацію та морфологічну характеристику вказаних ушкоджень, в момент спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 міг знаходитись як в вертикальному положенні, або близькому до нього (сидячи), так і в горизонтальному положенні та задньою частиною тулуба до нападника.

Дані тілесні ушкодження не характерні для утворення при самозахисті.

Враховуючи тяжкість травми і стан потерпілого ОСОБА_6 , останній, після отримання ним даних тілесних ушкоджень не міг самостійно пересуватись.

Протоколом огляду від 30 квітня 2022 року (том 1 а. к. п. 71 - 77) зафіксовано місце вчинення злочину, яким являється ділянка місцевості в м. Полтава по вул. В. Чорновола, біля буд. № 19-А, на якій виявлено ніж, ззовні схожий на кухонний з рукояткою біло-чорного кольору та з трьома металевими вставками. На лезі ножа виявлено сліди РБК. Неподалік буд. АДРЕСА_3 на асфальті виявлено пляму зі слідами РБК, загальним розміром приблизно 20х20 см.

Вказані у протоколі та додатках до нього відомості підтверджують встановлені судом обставини щодо місця спричинення тілесних ушкоджень потерпілому, а також щодо знаряддя вчинення злочину, яким явився ніж, що в свою чергу відповідає свідченням як потерпілого, так і свідків, допитаних під час судового розгляду.

Протоколом огляду від 30 квітня 2022 року (том 1 а. к. п. 84 - 87) зафіксовано наявність слідів РБК на речах, належних потерпілому ОСОБА_6 . Крім того, при огляді його сорочки виявлено пошкодження у вигляді отвору в районі лопатки, а також розрив рукава від середини лівого рукава до спини. На кофті мається пошкодження у вигляді отвору з рівними краями в ділянці лівої лопатки.

Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 02 травня 2022 року (том 1 а. к. п. 93 - 96) ОСОБА_6 впізнав ОСОБА_5 , як на особу, яка 30 квітня 2022 року, о 17 годині, спричинила йому ножові поранення та заподіяла тяжкі тілесні ушкодження.

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 01 травня 2022 року (том 1 а. к. п. 97 - 100) свідок ОСОБА_7 впізнав ОСОБА_5 , як особу, яка 30 квітня 2022 року, близько 17 години, вживала спиртні напої в дворі поблизу буд. АДРЕСА_3 .

Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 01 травня 2022 року (том 1 а. к. п. 101 - 104) свідок ОСОБА_9 впізнав ОСОБА_5 , як особу, яка 30 квітня 2022 року, близько 17 години, нанесла ножові поранення потерпілому ОСОБА_6 .

Згідно висновку судово-цитологічної експертизи № 229 (том 1 а. к. п. 167 - 170) на поверхні клинка ножа виявлена кров особи чоловічої генетичної статі, яка може походити як від потерпілого ОСОБА_6 , так і від обвинуваченого ОСОБА_5 (при наявності в нього джерела зовнішньої кровотечі).

Відповідно до висновку судово-імунологічної експертизи № 743 (том 1 а. к. п. 173 - 175) на кофті та сорочці, вилучених у ОСОБА_6 , знайдена кров людини, яка може походити як від ОСОБА_6 , так і від ОСОБА_5 .

Згідно висновку судової медико-криміналістичної експертизи № 149-МК (том 1 а. к. п. 179 - 180) на одязі ОСОБА_6 виявлені:

на кофті, на спинці зліва, колото-різане пошкодження, яке утворилося від дії колюче-ріжучого предмету, клинок якого мав лезо з однієї сторони, найбільша ширина слідоутворюючої частини на рівні біля 15 мм;

на сорочці, на спинці зліва, колото-різане пошкодження, яке утворилось від дії колюче-ріжучого предмету, клинок якого мав лезо з однієї сторонни, найбільша ширина слідоутворюючої частини на рівні занурення біля 16 мм.

Враховуючи механізм утворення колото-різаних пошкоджень на одязі ОСОБА_6 та конструктивні властивості наданого на дослідження клинка ножа, можливо припустити, що колото-різані пошкодження могли утворитися від дії наданого на дослідження клинка ножа.

Відповідно до висновку судово-імунологічної експертизи № 744 (том 1 а. к. п. 183 - 184) на штанах з ременем, кросівках синього кольору, шкарпетках чорного кольору, вилучених 30 квітня 2022 року, знайдена кров людини, яка може походити як від ОСОБА_6 , так і від ОСОБА_5 .

Згідно висновку судово-імунологічної експертизи № 745 (том 1 а. к. п. 187 - 188) на змиві з асфальту знайдена кров людини, яка може походити як від ОСОБА_6 , так і від ОСОБА_5 .

Аналіз наведеного, поза розумним сумнівом, дає підстави суду прийти до висновку, що саме обвинувачений ОСОБА_5 і за таких обставин спричинив тяжкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_6 . Його ж твердження про те, що ножових поранень останньому він не спричиняв, а лише наносив удари кулаками судом оцінюється критично.

Так, судом безперечно встановлено, і цього не заперечує сам обвинувачений, що в зазначені в обвинувальному акті день, час і місці він знаходився біля буд. № 19 по вул. В. Чорновола в м. Полтава, де наздогнав потерпілого, до якого, як він це стверджує, у нього виникли неприязні стосунки через некоректне ставлення обвинуваченого до його знайомих на прізвище Причина. Саме через це він і вирішив побити його.

Суд критично оцінює твердження обвинуваченого про те, що удари потерпілому він наносив кулаками, оскільки в місцях локалізації ножових поранень відсутні синяки або будь-які інші тілесні ушкодження, які б безумовно виникли внаслідок контактів твердих тупих предметів, якими могли бути кулаки обвинуваченого. Відсутність синяків в ділянках тулубу потерпілого, на які обвинувачений вказав як на місця нанесення ударів кулаками, і наявність там проникаючих колото-різаних ран свідчить про те, що саме ножем, а не кулаками, потерпілому й були нанесені удари, внаслідок яких спричинені тяжкі тілесні ушкодження.

Суд не приймає до уваги тверджень обвинуваченого про те, що тілесні ушкодження потерпілому міг спричинити свідок ОСОБА_9 , а потім обмовити його у вчиненні цього злочину. Судом при розгляді кримінального провадження безперечно встановлено, що останній до місця, де потерпілому були заподіяні ножові поранення, підійшов вже після того, як це сталося, а до того він знаходився в іншому місці, в звязку з чим і не міг спричинити тілесних ушкоджень. Крім того, обвинуваченим не наведено, а судом не втановлено будь-яких даних чи обставин, які б обєктивно давали підстави названому свідку як спричиняти тілесні ушкодження потерпілому, так і обмовляти в цьому обвинуваченого.

Отже, суд, дослідивши всебічно, повно й неупереджено всі обставини кримінального провадження, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Мотиви призначення покарання

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд згідно з вимогами ст. ст. 65 - 67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного, наявність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, а також вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним й достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

Зокрема, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_5 раніше засуджувався за вчинення тяжких, умисних, корисливих злочинів, покарання за які відбув, але має не погашену у визначеному законом порядку судимість, характеристику його особи, його поведінку, як під час скоєння правопорушення, так і після цього, ставлення до скоєного, яке, на думку суду, не є проявом усвідомлення суспільної небезпечності наслідків своїх діянь та намаганням применшити суспільну небезпечність своїх протиправних дій та себе як особи, що їх вчинила, конкретні обставини справи, за яких обвинувачений, зважаючи на відсутність між ним та потерпілим конфлікту, фактично безпідставно, умисно заподіяв останньому тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент його заподіяння, свідомо використовуючи для цього ніж, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, відсутність як обставин, що пом`якшують покарання, так і тих, що його обтяжують, і приходить до висновку про необхідність призначення йому покарання у виді позбавлення волі, вважаючи, що це буде необхідним й достатнім для його виправлення, перевиховання, запобігання вчиненню нових злочинів як ним самим, так і іншими особами, а також соціальної реабілітації.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує висновок судово-психіатричної експертизи № 181 від 15 червня 2022 року (том 1 а. к. п. 231 - 238), відповідно до якого ОСОБА_5 будь-яким хронічним психічним захворюванням, тимчасовим розладом психічної діяльності, недоумством не страждає, а виявляє ознаки іншого хворобливого стану психіки у вигляді синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю. В період часу, що відноситься до інкримінованого протиправного діяння, будь-яким хронічним психічним захворюванням не страждав і не перебував в стані тимчасового розладу психічної діяльності та не виявляв ознак недоумства. Наявний у ОСОБА_5 синдром залежності внаслідок вживання алкоголю не позбавляв його здатності повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними в період часу, що відноситься до інкримінованого протиправного діяння і не позбавляє здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними на даний час. Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_5 на даний час не потребує.

Вирішення цивільного позову

Прокурором Полтавської окружної прокуратури в порядку ст. 131-1 Конституції України, ст. 24 Закону України «Про прокуратуру», п. 12 ч. 2 ст. 36, ст. 128 КПК України та ст. 1206 ЦК України до обвинуваченого ОСОБА_5 заявлений цивільний позов про відшкодування витрат, понесених державою на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_6 на суму 15324,87 грн (том 1 а. к. п. 17 - 22).

Зважаючи на доведеність вини обвинуваченого у спричиненні тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 , внаслідок яких він перебував на лікуванні в Комунальному підприємстві «1-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради» і закладом понесені витрати на його лікування в сумі 15324,87 грн (том 1 а. к. п. 29 - 31), що є збитками, а тому підлягають стягненню на користь держави з особи, діями якої цю шкоду заподіяно, тобто з обвинуваченого ОСОБА_5 .

Мотиви інших рішень

Оскільки обвинувачений засуджується до покарання, яке має відбувати реально, то суд з метою виконання вироку, а також запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, вважає за необхідне обраний щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, залишити без змін.

Процесуальних витрат по матеріалах кримінального провадження немає.

Арешти, накладені відповідно до ухвал Октябрського районного суду м. Полтави від 06 травня 2022 року, - підлягають скасуванню.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 373 та 374 КПК України, суд,

у х в а л и в :

ОСОБА_5 визнати винним у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України і призначити йому покарання у виді шести років позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання рахувати з 27 січня 2023 року.

Речові докази в цьому кримінальному провадженні, визнані такими відповідно до постанов слідчого від 01 травня 2022 року, зокрема змив РБК та контрольний до нього змив - знищити; всі інші - повернути за належністю.

Арешти, накладені відповідно до ухвал Октябрського районного суду м. Полтави від 06 травня 2022 року, - скасувати.

До набрання вироком законної сили, обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, залишити без змін.

Зарахувати в строк відбування покарання з розрахунку одному дню позбавлення волі відповідає один день попереднього ув`язнення, час його тримання під вартою в зв`язку з обранням щодо нього цього запобіжного заходу, з 26 травня 2022 року по 27 січня 2023 року.

Заявлений по матеріалах кримінального провадження цивільний позов прокурора Полтавської окружної прокуратури Полтавської області - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави в особі Департаменту охорони здоров`я Полтавської міської ради (одержувач - УК у м. Полтаві/ м. Полтава/ 24060300, номер рахунку (IBAN): UA528999980314040544000016712, код платежу: 24060300, банк одержувача: Казначейство України (ЕАР), код ЄДРПОУ: 37959255, найменування коду класифікації доходів бюджету: Інші надходження) 15324,87 грн витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_6 .

Вирок може бути оскаржено в Полтавський апеляційний суд через районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_10